Управління оборотними активами становить найбільшу частину операцій фінансового менеджменту. Це зумовлено великою кількістю елементів їх внутрішнього матеріально-речовинного і фінансового складу, що потребують індивідуалізації управління; високою динамікою трансформації їх видів; пріоритетною роллю в забезпеченні платоспроможності, рентабельності та інших результатів операційної діяльності підприємства.
Цілеспрямоване управління оборотними активами підприємства потребує їх попередньої класифікації. З позицій менеджменту ця класифікація будується за наступними основними ознаками (рис. 6.3).
Валові оборотні активи характеризують загальний їх обсяг, сформований за рахунок як власного так і позикового капіталу. Чисті оборотні активи (чистий робочий капітал) характеризують ту частину оборотних активів, яка сформована за рахунок власного та довгострокового позикового капіталу (ЧОА = ОА – ППК). Власні оборотні активи характеризують ту частину, яка сформована за рахунок власного капіталу (ВОА = ОА – ДПК – ППК).
Таблиця 6.2. Характеристика основних етапів управління формуванням операційних активів
| Етап | Зміст етапу |
| Аналіз забезпеченості підприємства операційними активами | Мета аналізу - виявлення основних тенденцій розвитку операційних активів підприємства та оцінка забезпеченості ними виробництва та реалізації продукції. Стадії аналізу: 1. Визначення загальної вартості операційних активів за середньо хронологічною. 2. Дослідження динаміки загального обсягу операційних активів (показники абсолютного приросту, темпи росту, темпи приросту, порівняння з темпами обсягу реалізації продукції). 3. Аналіз забезпеченості підприємства операційними активами (показник питомої ваги обсягу операційних активів на одиницю реалізованої (виробленої) продукції – співвідношення середньої вартості операційних активів та обсягу реалізованої продукції). |
| Визначення потреби в загальному обсязі операційних активів на майбутній період | Для діючих підприємств визначається у формі приросту цих активів відповідно до планованого обсягу приросту виробництва (реалізації) продукції й питомої ваги вартості операційних активів. Для новоствореного підприємства визначається потреба в основних засобах, нематеріальних активах, запасах товарно-матеріальних цінностей, грошових коштах, інших видах активів з урахуванням форми задоволення потреби в окремих видах основних засобів, норм запасів ТМЦ, майбутньої витрати грошових коштів, шляхом прямого рахунку по окремих різновидах інших операційних активів з урахуванням галузевих особливостей, та особливостей господарської діяльності підприємства. |
| Оптимізація складу операційних активів у майбутньому періоді | Оптимізація проводиться послідовно за стадіями: 1. Оптимізація співвідношення сукупних розмірів необоротних та оборотних активів підприємства, що використовуються в процесі операційної діяльності. При цьому враховуються галузеві особливості, середня тривалість операційного циклу на підприємстві, особливості необоротних та оборотних активів. Розраховується коефіцієнт маневреності операційних активів (Км) як співвідношення суми оборотних активів та загальної суми всіх сформованих операційних активів підприємства. 2. Оптимізація співвідношення активної та пасивної частин необоротних активів. 3. Оптимізація співвідношення трьох основних видів оборотних активів – запасів ТМЦ, поточної дебіторської заборгованості та грошових коштів та їх еквівалентів. |
| Вибір найпрогресивніших видів операційних активів у процесі задоволення потреби в них | Вибір здійснюється на основі порівняльної оцінки їх функціональних аналогів за критеріями продуктивності, технологічності та надійності (щодо необоротних активів), а також якості (щодо запасів ТМЦ) |
 |
|
|
Рис. 6.3 Класифікація оборотних активів підприємства за основними ознаками
Оборотні активи, що обслуговують виробничий цикл підприємства – це сукупність оборотних активів у формі запасів сировини, матеріалів, напівфабрикатів, незавершеного виробництва, готової продукції. Оборотні активи, що обслуговують фінансовий (грошовий) цикл підприємства – це сукупність усіх ТМЦ, суми поточної дебіторської заборгованості за вирахуванням поточної кредиторської заборгованості.
Постійна частина оборотних активів - частина розміру оборотних активів, яка не залежить від сезонних та інших коливань операційної діяльності підприємства й не пов’язана з формуванням запасів ТМЦ сезонного зберігання, довгострокового завезення та цільового призначення (необхідний мінімум запасів для здійснення операційної діяльності). Змінна частина оборотних активів – частина оборотних активів, яка варіює впродовж року й пов’язана з сезонним зростанням обсягу виробництва та реалізації продукції, необхідністю формування в певні періоди господарської діяльності підприємства запасів ТМЦ сезонного зберігання, довгострокового завезення та цільового призначення.
Управління оборотними активами пов’язане з конкретними особливостями формування його операційного циклу. Операційний цикл – це період повного обертання всієї суми оборотних активів, у процесі якого відбувається зміна окремих їх видів. Він характеризує проміжок часу між придбанням виробничих запасів і отриманням грошових коштів від реалізації виробленої з них продукції.
Оборотні активи в процесі кругообігу проходять чотири стадії:
1. використання грошових коштів для придбання ТМЦ.
2. перетворення запасів в процесі виробничої діяльності в запаси готової продукції.
3. реалізація готової продукції споживачам і до настання оплати виникнення дебіторської заборгованості.
4. перетворення шляхом інкасації або сплати поточної дебіторської заборгованості на грошові активи.
Найважливішою характеристикою операційного циклу, що істотно впливає на обсяг, структуру й ефективність використання оборотних активів, є його тривалість – період часу від моменту витрати підприємством грошових коштів на придбання запасів ТМЦ до надходження грошей від дебіторів за реалізовану продукцію. Тривалість операційного циклу розраховується за формулою:
ТОЦ = ТОтмц +ТОгп + ТОдз, (6.2)
де ТОЦ – тривалість операційного циклу підприємства, дн.;
ТОтмц – тривалість обертання запасів ТМЦ, дн.;
ТОгп – тривалість обертання запасів готової продукції, дн.;
ТОдз – тривалість інкасації поточної дебіторської заборгованості, дн.
У процесі управління оборотними активами в рамках операційного циклу виділяють дві основні складові:
1) виробничий цикл;
2) фінансовий (грошовий) цикл.
Виробничий цикл підприємства характеризує період повного обертання матеріальних елементів оборотних активів, що використовуються для обслуговування виробничого процесу, починаючи з моменту надходження ТМЦ і закінчуючи моментом відвантаження готової продукції покупцям.
Тривалість виробничого циклу підприємства визначається за формулою:
ТВЦ = ПОтмц + ПОнз + ПОгп, (6.3)
де ТВЦ – тривалість виробничого циклу підприємства, дн.;
ПОтмц – період обертання середнього запасу ТМЦ, дн.;
ПОнз – період обертання середнього обсягу незавершеного виробництва, дн.;
ПОгп – період обертання середнього запасу готової продукції, дн.
Фінансовий цикл підприємства – це період часу між початком оплати постачальникам за отримані ТМЦ (погашення кредиторської заборгованості) і початком надходження грошей від покупців за продукцію (погашення дебіторської заборгованості).
Тривалість фінансового циклу (або циклу грошового обігу) визначається за формулою:
ТФЦ = ТВЦ + ПОдз – ПОкз, (6.4)
де ТФЦ – тривалість фінансового циклу підприємства, дн.;
ТВЦ – тривалість виробничого циклу підприємства, дн.;
ПОдз –період обертання середньої суми поточної дебіторської заборгованості, дн.;
ПОкз – період обертання середньої суми поточної кредиторської заборгованості, дн.
Головна мета управління оборотними активами полягає у формуванні необхідного обсягу, оптимізації складу та забезпечення ефективного використання оборотних активів підприємства.
Управління оборотними активами здійснюється за основними етапами (табл. 6.3).
Таблиця 6.3. Етапи управління оборотними активами
| Етапи | Зміст етапу |
| Аналіз оборотних активів підприємства в попередньому періоді | Мета аналізу – визначення рівня забезпеченості підприємства оборотними активами й виявлення резервів підвищення ефективності їх функціонування. Стадії аналізу: 1. аналіз динаміки загального обсягу оборотних активів (темпи зміни середньої суми у порівнянні з темпами зміни обсягу реалізації продукції та середньої суми усіх активів, динаміка питомої ваги оборотних активів у загальній сумі активів). 2. аналіз динаміки складу оборотних активів (темпи зміни кожного виду у порівнянні з темпами зміни обсягу виробництва т а реалізації продукції, динаміка питомої ваги основних видів оборотних активів у загальній їх сумі). 3. характеристика оборотності окремих видів оборотних активів і загальної їх суми (показники коефіцієнт оборотності та періоду обертання оборотних активів. 4. дослідження рентабельності оборотних активів (Роа)та факторів впливу (показники рентабельності оборотних активів, модель Дюпона: Роа = Ррп х Ооа, де Ррп – рентабельність реалізації продукції, Ооа – оборотність оборотних активів). 5. характеристика основних джерел фінансування оборотних активів (динаміка їх суми і питомої ваги в загальному обсязі фінансових коштів, інвестованих в ці активи, визначається рівень фінансового ризику, що генерується усталеною структурою джерел фінансування оборотних активів). |
| Вибір політики формування оборотних активів підприємства | Підходи до політики формування оборотних активів: Консервативний підхід – передбачає задоволення поточної потреби в усіх їх видах та створення значних резервів оборотних активів на випадок непередбачених ускладнень. Мінімізує фінансові ризики, але негативно позначається на оборотності та рівні рентабельності оборотних активів. Помірний підхід - передбачає задоволення поточної потреби в усіх їх видах та створення нормальних резервів оборотних активів на випадок типових збоїв у ході операційної діяльності. Агресивний підхід – полягає в мінімізаціївсіх форм страхових резервів з окремих видів цих активів. |
| Оптимізація обсягу оборотних активів | |
| Оптимізація співвідношення постійної і змінної частини оборотних активів | |
| Забезпечення необхідної ліквідності оборотних активів | |
| Забезпечення необхідної рентабельності оборотних активів | |
| Вибір форм і джерел фінансування оборотних активів |
