Загальні основи управління активами підприємства

ТЕМА 6. УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ

Питання:

6.1. Загальні основи управління активами підприємства.

6.2. Управління оборотними активами.

6.3. Управління необоротними активами.

 

Загальні основи управління активами підприємства

Активи підприємства – це контрольовані підприємством економічні ресурси, що:

1) сформовані за рахунок інвестованого в них капіталу;

2) характеризуються детермінованою вартістю, продуктивністю;

3) здатні приносити в м майбутньому економічні вигоду власнику;

4) постійний обіг яких у процесі використання пов’язаний із факторами часу, ризику й ліквідності.

В господарській діяльності підприємства використовують різноманітні види активів, які класифікують за різними ознаками.

За формою функціонування виділяють три групи активів:

Ø матеріальні;

Ø нематеріальні;

Ø фінансові.

Матеріальні активи – ресурси, які мають матеріальну, речову основу (основні засоби, виробничі запаси, незавершене виробництво, готова продукція, товари). Нематеріальні активи – ресурси, які не мають матеріальної основи (неосяжні, невідчутні), але їх ринкова вартість іноді занадто вища за матеріальні активи (права промислової власності, права на товарні марки, авторські права тощо). Фінансові активи – ресурси підприємства у формі готівкових грошових коштів, грошових і фінансових інструментів, що належать підприємству.

 

За характером участі активів у господарській діяльності з позиції особливостей їх обігу виділяють дві групи активів:

Ø оборотні (поточні) активи;

Ø необоротні активи.

Оборотні активи як сукупність майнових цінностей підприємства обслуговують виробничий процес і повністю споживаються протягом одного операційного циклу. Необоротні активи як сукупність майнових цінностей підприємства багаторазово (більше року або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) приймають участь у виробничому процесі, переносять свою на продукцію використану вартість частинами.

 

За характером участі у різних видах діяльності активи поділяють на:

Ø операційні;

Ø інвестиційні.

Операційні активи – ресурси, які використовуються безпосередньо в операційній діяльності підприємства з метою отримання операційного прибутку. Інвестиційні активи – ресурси, які використовуються в інвестиційній діяльності (закупівля необоротних активів, акцій невласної емісії тощо).

 

За характером фінансових джерел формування активів виділяють:

Ø валові активи;

Ø чисті активи.

Валові активи становлять усю сукупність майнових цінностей підприємства, сформованих за рахунок власного та позикового капіталу. Чисті активи характеризують вартість цінностей, сформованих виключно за рахунок власного капіталу.

Вартість чистих активів розраховується за формулою:

ЧА = А – ПК, (6.1)

де ЧА – вартість чистих активів, грн.;

А – сукупність активів підприємства, грн.;

ПК – загальна сума позикового капіталу, грн.

 

За характером володіння виділяють наступні груп активів:

Ø власні активи;

Ø орендовані активи;

Ø безоплатно використовувані активи (тимчасове використання).

 

За ступенем агрегованості активівяк об’єктів управління виділяють наступні групи активів:

Ø індивідуальний актив;

Ø група комплексно керованих активів;

Ø сукупний комплекс активів.

Індивідуальний актив – вид (різновид) майнових цінностей, який є одиничним, мінімально деталізованим об’єктом управління (грошові кошти в касі, конкретна одиниця холодильного обладнання, право на використання корисної моделі тощо). Група комплексно керованих активів – частина майнових цінностей, які є об’єктом комплексного функціонального управління, що організовується на єдиних принципах і підпорядковується єдиній фінансовій політиці (дебіторська заборгованість підприємства, машини і обладнання, права користування природними ресурсами тощо). Ступінь агрегованості визначається підприємством самостійно. Сукупний комплекс активів підприємства – загальний склад активів, які використовуються підприємством (цілісний майновий комплекс).

 

За ступенем ліквідності активи поділяються на:

Ø активи в абсолютній ліквідній формі;

Ø високоліквідні активи;

Ø середньоліквідні активи;

Ø низьколіквідні активи;

Ø неліквідні активи.

Активи в абсолютно ліквідній формі -майнові цінності підприємства, що не потребують реалізації та є готовими засобами платежу (грошові кошти). Високоліквідні активи – група майнових цінностей підприємства, яка швидко може бути конвертована у грошову форму (як правило, в термін до одного місяця) без відчутних втрат своєї поточної ринкової вартості з метою своєчасного забезпечення платежівза поточними фінансовими зобов’язаннями (акції, що котируються на фінансовому ринку, облігації, окремі види дебіторської заборгованості, товари в роздрібній торгівлі). Середньоліквідні активи -група майнових цінностей підприємства, яка швидко може бути конвертована у грошову форму в термін від одного до шести місяців без відчутних втрат своєї поточної ринкової вартості (виробничі запаси, незавершене виробництво, готова продукція, окремі групи товарів, дебіторської заборгованості). Низьколіквідні активи – група майнових цінностей підприємства, які можуть бути конвертовані в грошову форму без втрат своє поточної ринкової вартості лише після закінчення значного періоду часу (від півроку і вище) (сумнівна дебіторська заборгованість, довгострокова дебіторська заборгованість, довгострокові фінансові інвестиції, неходові або залежалі товари, групи вибуття запасів тощо).

 

За характером використання сформованих активів у поточній господарській діяльності підприємства активи поділяються на:

Ø використовувані активи;

Ø невикористовувані активи.

Використовувані активи приймають участь у господарській діяльності та забезпечують формування доходів. Невикористовувані активи – майнові цінності, що були сформовані на попередніх стадіях господарської діяльності й не беруть участі в ній в даний час через різні об’єктивні та суб’єктивні причини (переведення на консервацію, в запас, реконструкція).

 

За характером перебування активів стосовно підприємства виділяють:

Ø внутрішні активи;

Ø зовнішні активи.

Внутрішні активи – майнові цінності підприємства, що знаходяться безпосередньо на його території. Зовнішні активи – майнові цінності підприємства, які знаходяться поза його межами в інших суб’єктів господарювання (в оренді, на відповідальному зберіганні, грошові кошти в дорозі, товари в дорозі).

Класифікація активів підприємства набуває важливого значення в управлінні активами.

Управління активами підприємства - це система принципів і методів розробки та реалізації управлінських рішень, пов’язаних з їх формуванням, ефективним використанням в діяльності підприємства й організацією їх обігу.

Метою управління активами підприємства є зростання ринкової вартості підприємства. В процесі реалізації мети управління активами спрямоване на вирішення наступних завдань (рис. 6.1).

 

 

 

Рис. 6.1 Основні завдання управління активами підприємства

Найважливішим напрямом менеджменту активів підприємства є управління процесом формування операційних активів. Процес формування операційних активів підприємства будується на наступних принципах (табл. 6.1).

З урахуванням викладених принципів організовується процес формування операційних активів за наступними етапами ((рис. 6.2).

Розглянемо етапи управління формуванням операційних активів підприємства (табл. 6.2)

 

Таблиця 6.1. Основні принципи формування операційних активів підприємства

Принципи формування операційних активів	Зміст принципу
Урахування найближчих перспектив розвитку операційної діяльності та форм її диверсифікації	На початкових стадіях життєвого циклу підприємства обсяг операційної діяльності зростає досить швидко. Тому створювані на початковій стадії активи підприємства повинні мати певний резервний потенціал для забезпечення можливостей приросту продукції й диверсифікації операційної діяльності в найближчому періоді
Забезпечення відповідності обсягу та структури формованих активів обсягу та структурі виробництва і збуту продукції	Така відповідність повинна забезпечуватися ще в процесі розробки бізнес-плану створення нового підприємств шляхом визначення потреби в певних видах активів, а потім підтримуватися на кожній новій стадії його розвитку. Реалізація цього принципу спрямована перш за все на забезпечення проектованого рівня їх сукупної продуктивності
Забезпечення оптимальності складу активів із позицій ефективності господарської діяльності	Така оптимізація складу активів підприємства направлена, з одного боку, на забезпечення майбутнього повного корисного використання окремих їх видів, з іншого – на підвищення їх сукупної потенційної здатності генерувати операційний прибуток
Забезпечення можливостей високого обігу активів у процесі їх використання	Прискорення обігу активів як прямо так і опосередковано впливає на розмір формованого операційного прибутку підприємства. Для реалізації цього принципу в процесі формування операційних активів слід оптимізувати їхній склад за наступними групами: А) високооборотні операційні активи (виробничі запаси, готова продукція, що має попит у споживачів; поточна дебіторська заборгованість; грошові кошти, фінансові інвестиції, що обслуговують операційну діяльність); Б) операційні активи з нормальною обіговістю (інші види оборотних активів, що не увійшли в першу групу); В) низько оборотні активи (необоротні активи)
Забезпечення прогресивності окремих видів активів	Сучасний ринок засобів і предметів виробництва пропонує для формування активів підприємства ряд альтернативних об’єктів та інструментів. У процесі їх конкретного вибору слід враховувати їхню перспективність, сучасність, багатофункціональність, здатність генерувати прибуток і, відповідно підвищувати ринкову вартість підприємства

 

Вибір найпрогресивніших видів операційних активів у процесі задоволення потреби в них

Оптимізація складу операційних активів у майбутньому періоді

Визначення потреби в загальному обсязі операційних активів на майбутній період

Аналіз забезпеченості підприємства операційними активами

ЕТАПИ УПРАВЛІННЯ ФОРМУВАННЯМ ОПЕРАЦІЙНИХ АКТИВІВ

ЕТАПИ УПРАВЛІННЯ ФОРМУВАННЯМ

 

 

Рис. 6.2 Основні етапи управління формуванням операційних активів підприємства