Методи наукового дослідження

Діяльність людини в будь-якій її формі науковій, навчальній, оздоровчій, тренувальній, виховній визначається цілою низкою чинників. Кінцевий її результат залежить не тільки від того, хто діє, або на кого чи що вона спрямована, але і від того, як відбувається цей процес, які способи, прийоми, засоби при цьому застосовуються. Це і є проблема методу, про що піде мова далі.

Метод дослідження як сукупність прийомів практичного або теоретичного освоєння педагогічної дійсності; розв’язання конкретних освітніх завдань; комплекс інтелектуальних дій, логічних процедур за допомогою яких педагогічна наука прагне встановити істину, перевірити чи спростувати її.

Коханевський В.П. розуміє науковий метод як „цілеспрямований підхід, шлях, через який досягається поставлена мета. Це комплекси різних пізнавальних підходів і практичних операцій, спрямованих на одержання наукових знань”.[1]

Основна функція методу – внутрішня організація і регулювання процесу пізнання або практичного перетворення дійсності. Отже, метод можна розглядати як сукупність певних правил, прийомів, способів, норм пізнання і дії. правильно підібраний метод дисциплінує пошук істини, економить сили і час дослідника, допомагає уникнути помилки.

Поняття „метод” у педагогічних дослідженнях використовується у широкому і вузькому розумінні цього слова. В широкому розумінні слова воно представляє пізнавальний процес, який містить декілька способів дії. наприклад, метод теоретичного аналізу передбачає, крім останнього, синтез абстрагування, узагальнення тощо. У вузькому розумінні метод означає спеціальні прийоми дослідження певної наукової галузі. У фізичному вихованні, як і педагогіці загалом, це, наприклад, метод наукового спостереження, опитування, експеримент.

Методи дослідження постійно розвиваються й удосконалюються під впливом інших наук та різних галузей педагогічної науки, теорії і методики фізичного виховання та спорту,

В педагогічних дослідженнях застосовуються переважно загальнонаукові методи. При цьому не один якийсь метод, а їх система. Виконуючи системоутворюючу функцію, педагогіка інтегрує різні знання, враховуючи специфіку власного об’єкта наукового дослідження.

Інтеграція знань різних наук і їх методів для розв’язання завдань фізичного виховання і спортивного тренування дає змогу перейти від суб’єктивних суджень про різні сторони навчального, тренувального і виховного процесу до точних об’єктивних оцінок і відповідних висновків.

Однією з головних вимог педагогічного дослідження є надійність його положень та висновків, яка забезпечується адекватними завданнями, методами та надійними засобами збирання й обробки інформації. При порушенні цих правил марно чекати надійних результатів.

Сьогодні можна представити класифікацію найпоширеніших специфічних педагогічних методів дослідження у фізичному вихованні і спорті, які широко використовуються в практиці наукової роботи і дозволяють одержати достовірні результати.

 

Методи одержання ретроспективної інформації дозволяють виявити, що було зроблено з даної проблеми іншими авторами і вияснити, що залишилось недослідженим або малодослідженим.

Вивчення наукової і методичної літератури, рукописів, архівних матеріалів, матеріалів на магнітних та інших носіях, які характеризують історію і сучасний стан об’єкта, що вивчається, служить способом створення попереднього уявлення і вихідної концепції про предмет дослідження, його сторони і зв’язки.

Робота з літературою починається зі складання бібліографії – списку праць, які необхідно вивчити, їх переліку, наукового опису. Бібліографія, зазвичай, включає книги, підручники, навчальні і навчально-методичні посібники, монографії, журнали, статті в збірниках наукових і методичних праць, тез доповідей на конференціях та інших наукових форумах, реферативні огляди, автореферати і дисертації тощо. Щоб охопити всю літературу з обраної проблеми дослідження, слід користуватися систематичним і алфавітним каталогом. Поряд з цими джерелами слід користуватися довідково-бібліографічними вказівниками, електронними каталогами, інформацією про літературу, яка виходить, і рецензіями на неї.

Інформацію про літературу, зазвичай, виписують на стандартні карточки, які є в кожній бібліотеці. Заповнювати карточки слід чітко і правильно, або вони можуть знаходитися на окремому файлі і зберігатися в пам’яті комп’ютера. Важливо точно вказати автора чи редактора книги, статті, брошури, назву і рік видання, том, випуск і номер видання; кількість сторінок в книзі, або сторінки, на яких розміщена публікація в збірнику чи журналі, якщо використовуються цитати, то і сторінки, з яких вони взяті.

У свій час англійський філософ Френсіс Бекон образно писав, що є книги, які треба лише „скуштувати”, є книги, котрі краще всього „проковтнути” і тільки небагато книг слід „розжувати” і „переварити”. Щоб визначити стратегію своєї поведінки дослідникові необхідно спочатку ознайомитися з літературним джерелом. Ознайомлення повинно дати дослідникові інформацію про проблематику та основний зміст джерела. Для цього слід спочатку прочитати анотацію, вступ, передмову, заключення і „по діагоналі” проглянути зміст джерела. Одержана інформація дозволить визначити спосіб опрацювання видання: глибоке вивчення з конспектуванням; вибіркове вивчення з виписками; загальне ознайомлення з анотаціями тощо.

Детальному розглядові методики роботи з літературою присвячено окремий розділ.

Часто при аналізі досліджуваної проблеми поряд з друкованими матеріалами використовують рукописні та матеріали історичних архівів, в яких зберігаються звіти, протоколи засідань, акти перевірок, стенограми виступів, доповіді і повідомлення з питань досліджуваної проблеми за певний історичний етап розвитку системи фізичного виховання чи спортивного тренування.

Опитування про ретроспективні події, як і метод збору поточної інформації, може проводитися усно у формі бесід та інтерв’ю, або у формі анкетування, чому присвячено окремий розділ.

Методи збору поточної інформації можуть бути різноманітними – від звичайного візуального аналізу й оцінки до використання сучасних засобів інформаційних технологій.

Характерною рисою наведених на рис. 1 методів є те, що з їх допомогою можна одержати дані про результативність педагогічного процесу в його ході та після завершення; про причини успіхів і невдач в навчанні, тренуванні, вихованні учнів.

Джерелом фактичних матеріалів є різноманітна поточна документація навчальних закладів (плани роботи, звітно-облікова документація накази і розпорядження керівників, журнали, щоденники, результати контрольних перевірок).

Методи оцінки ефективності навчально-виховного процесу використовуються у випадку проведення в дослідженні педагогічного експерименту. При цьому експериментальний метод передбачає введення у навчально-виховний процес експериментального фактора, щоб перевірити ефективність його впливу на навчальну, тренувальну або виховну діяльність. Контрольний метод передбачає застосування загальноприйнятих (традиційних) форм і змісту навчально-виховного процесу та служить критерієм порівняння з експериментальними результатами.

Метод спостереження передбачає цілеспрямоване, планомірне і систематичне сприйняття і фіксацію проявів педагогічних явищ і процесів та подальший їх аналіз з метою виявлення причин успіхів чи невдач педагогічної діяльності.

Педагогічні методи дослідження у фізичному вихованні і спорті дають можливість розкрити якісні характеристики явищ, що вивчаються. Ці характеристики стають повнішими і глибшими, якщо накопичений емпіричний матеріал піддати кількісній обробці. Тому введення в дослідження кількісних показників є необхідним й обов’язковим компонентом одержання об’єктивних даних про результати фізичного виховання, спортивного тренування та фізичної реабілітації. Такі дані можна одержати шляхом прямих або опосередкованих вимірів різних складових педагогічного процесу, або через кількісну оцінку відповідних параметрів адекватно побудованої математичної моделі педагогічного процесу. З цією метою в педагогічних дослідженнях проблем фізичного виховання і спорту застосовують методи математичної статистики.

Названі групи методів тісно зв’язані між собою і не можуть використовуватися окремо. Водночас головним є експериментальний метод, всі інші обслуговують педагогічний експеримент. Будь-який педагогічний експеримент включає: експериментальний метод, методи збору ретроспективної і поточної інформації, метод математичної статистики і в переважній більшості випадків – контрольний метод.

Вибір методів дослідження обумовлений завданнями дослідження, їх доцільністю в кожному конкретному випадку. Водночас варто сказати про деякі загальні вимоги при визначенні придатності методів для конкретних досліджень, а саме:

- метод повинен бути стійким до дії супутніх чинників впливу, здатним віддзеркалювати тільки той стан обстежуваних, який викликаний впливом експериментального чинника, а не непередбачуваними обставинами. Крім того, ми маємо бути певні, що одержані зміни є невипадковими і стабільними;

- метод повинен бути адекватним явищу, що вивчається. Якщо ми, наприклад, визначаємо рівень розвитку швидкості, то контрольна вправа повинна чітко віддзеркалювати цю якість, а не допустимо швидкісну витривалість;

- метод повинен давати максимум інформації про досліджуване явище або предмет;

- метод повинен бути надійним, тобто давати ідентичні результати за різних умов повторення дослідження тим же дослідником, на тому ж контингенті, на аналогічних обстежених групах; в результаті проведення аналогічного дослідження іншими дослідниками;

- при необхідності доцільно поєднувати педагогічні методи з фізіологічними та психологічними, оскільки за допомогою комплексу методів можна різнобічно і об’єктивно вивчати педагогічні процеси і явища. Водночас поєднання педагогічних і фізіологічних методів та психологічного аналізу не повинно порушувати напрямку педагогічного дослідження. З іншого боку, введення елементів психологічних і фізіологічних досліджень у педагогічні – не механічний акт. Воно виправдане тільки у випадках, якщо без цього не можна досягнути об’єктивності педагогічних даних;

- експериментатор повинен досконало володіти методом.

Контрольні питання і завдання

1. Чому у даний час зростає роль методології у визначенні перспектив розвитку педагогічних досліджень у фізичному вихованні та спорті?

2. Сформулюйте визначення „методологія”.

3. Дайте визначення поняття „методологія педагогіки”.

4. Які функції виконує методологія педагогічного дослідження у фізичному вихованні та спорті?

5. Які методологічні принципи педагогічних досліджень ви знаєте?

6. Сформулюйте найбільш загальні методологічні вимоги до конкретного педагогічного дослідження.

7. Сформулюйте визначення поняття „методика дослідження”. Обґрунтуйте положення про те, що методика дослідження завжди конкретна й унікальна.

8. Назвіть принципові положення, якими повинен керуватись дослідник, формуючи методику наукового дослідження.

9. Визначте поняття „метод”.

10. Назвіть основні методи педагогічного дослідження у фізичному вихованні і спорті.

11. Коротко охарактеризуйте методи одержання ретроспективної інформації.

12. Дайте коротку характеристику методів збору й обробки поточної інформації.

13. Охарактеризуйте коротко методи оцінки ефективності навчально-виховного процесу.

14. Назвіть загальні вимоги до вибору методів дослідження.