Принципи виступають безпосередньою методологією наукових педагогічних досліджень, визначаючи їх методику, вихідні теоретичні концепції, гіпотези.

Спираючись на розглянуті принципи в процесі наукового педагогічного дослідження, треба дотримуватися таких основних методологічних вимог:

- досліджувати процеси і явища такими, якими вони є насправді, з їх позитивами і негативами, успіхами і труднощами, без прикрас і ганьби; не описувати явища, а критично аналізувати їх;

- оперативно реагувати не нове в теорії і практиці педагогіки, реабілітації фізичного виховання і спортивного тренування;

- забезпечувати надійність наукового прогнозу, бачення перспективи розвитку досліджуваного процесу, явища;

- строго дотримуватися логіки думки, забезпечувати чистоту експерименту;

- посилювати практичну спрямованість, вагомість і доступність вироблених в дослідженні рекомендацій.

Узагальнюючи ці вимоги, можна визначити методологічні вимоги до результатів дослідження, до яких відносяться: об’єктивність, достовірність, надійність і доказовість.

Методика дослідження

Педагогічні дослідження у фізичному вихованні і спорті – складний процес науково-пізнавальної діяльності, спрямований на виявлення, перевірку і використання у педагогічній практиці нових способів, засобів, прийомів удосконалення системи навчання, тренування, оздоровлення, виховання та розвитку людини. Це важкий шлях творчих пошуків, який включає ряд взаємозв’язаних етапів роботи, кожен з яких вирішує конкретні завдання. Оптимальна послідовність цих етапів, що приводить до одержання обґрунтованих результатів, тобто, методика - обумовлена задумом дослідження.

Всі структурні елементи методики зв’язані задумом дослідження, його основною ідеєю, яка визначає організацію і порядок проведення дослідження, його етапи. В задумі вибудовується в логічний порядок мета, завдання та гіпотеза дослідження. Показники розвитку конкретного педагогічного явища співвідносяться з конкретними методами дослідження, визначається послідовність застосування цих методів, порядок управління ходом експерименту, реєстрації, накопичення й узагальнення емпіричного матеріалу.

Розробка задуму і логіки дослідження, що втілюють стратегію пошуку, його методику, складний процес, який не тільки передує, але супутній всьому дослідженню, оскільки характер і послідовність його етапів значною мірою визначаються одержаними результатами і труднощами, що виникають уже в ході роботи. Проте, основну роботу з розробки задуму і логіки педагогічного дослідження, опираючись на принцип моделювання кінцевого результату, необхідно виконати на початку роботи.

Зазвичай, процес педагогічного дослідження фізичного виховання і спорту проходить наступні етапи.

1. Вибір, формування й обґрунтування теми дослідження.

2. Розробка і складання робочого плану дослідження, вибір методів і розробка методики його проведення.

3. Поглиблене вивчення наукової і науково-методичної літератури, дисертаційних і науково-дослідних робіт з піднятої проблеми.

4. Аналіз практики фізичного виховання (фізичної реабілітації, спортивного тренування, підготовки фахівців тощо), а також виявлення позитивного й негативного досвіду минулого і сьогодення.

5. Збір, опрацювання і систематизація власних дослідницьких матеріалів.

6. Дослідно-експериментальна перевірка результатів дослідження.

7. Формування основних висновків за результатами дослідження.

8. Складання плану-проспекту наукової праці, визначення її структури.

9. Літературно-технічне оформлення наукової праці (мова, стиль, редагування).

Важливо зауважити, що процес розробки методики дослідження має яскраво виражений індивідуалізований характер, тому не терпить жорстко регламентованих правил. Автору методики можна порадити враховувати такі принципові положення:

1. Розробка методики обов’язкова, оскільки дає відповідь на питання: як реалізувати можливості різних методів для досягнення поставленої мети. З огляду на це, в дослідженні мало визначити сукупність методів, треба їх привести в систему. Отже, методику дослідження слід розглядати як сукупність прийомів і способів дослідження, яка визначає порядок їх застосування і інтерпретацію одержаних з їх допомогою результатів. Вона залежить від характеру об’єкта дослідження, методології, мети та методів.

2. Методика кожного дослідження завжди конкретна й унікальна. Немає методики взагалі, є конкретна методика конкретного дослідження.

Кожний дослідник вносить в методику щось нове, що характеризує його розуміння проблеми, його дослідницькі здібності.

Формальний підхід до визначення методики, переписування одних і тих же методів із однієї наукової праці в іншу – мало що дає, оскільки останні не реалізовуються в повному обсязі в ході дослідження і не знаходять змістовного віддзеркалення в тексті наукової праці.

3. Для обґрунтування методики необхідно:

а) зрозуміти зовнішні прояви досліджуваного феномену, показники і критерії його розвитку;

б) узгодити методи дослідження з відповідними проявами феномену. Тільки за цих умов можна сподіватися на достовірні наукові висновки.

4. Кожна конкретна методика має певну структуру, основними елементами якої є:

- теоретико-методологічна частина, концепція, на основі якої формується методика;

- досліджувані явища, процеси, ознаки, параметри;

- субординаційні зв’язки і залежності між ними;

- сукупність підібраних методів, їх координація;

- порядок застосування методів і методичних прийомів;

- послідовність і техніка обробки й узагальнення результатів узагальнення результатів дослідження.

Уміле визначення змісту кожного структурного елемента методики, їх співвідношення складає мистецтво дослідника. Добре продумана методика організовує дослідження, визначає його основні етапи, дослідницьку базу, забезпечує одержання необхідного фактичного матеріалу, на основі аналізу якого робляться наукові висновки.

Правильно визначивши генеральну лінію дослідження, можливі напрями наукового пошуку, дослідник повинен обрати найоптимальніший комплекс його методів і засобів та підготувати необхідну документацію й інструментарій.

Важливо, щоб дослідницькі методики забезпечували репрезентативність і валідність масиву первинної інформації, яка б забезпечувала вірогідність сформульованих висновків.

Дослідницьку методику, інструментарій і документацію слід добре перевірити до початку експерименту шляхом багаторазового обговорення в колективі та апробувати її, що є запорукою якісної підготовки до проведення педагогічного дослідження й успішної реалізації авторського задуму.