Проблеми правосуб’єктності трудового колективу.

На сьогоднішній день серед українських вчених трудового права існує дві кардинально різні точки зору на правосуб’єктність такого специфічного суб’єкта трудового права як трудовий колектив. Перша група вчених вважає, що трудовий колектив безперечно є і повинен бути суб’єктом трудового права, а тому має всі елементи правосуб’єктності. Друга група вчених виступає проти визнання трудового колективу суб’єктом трудового права, оскільки його правовий статус не визначений: це ні юридична, ні фізична особа; тому він не має ані правоздатності, ані дієздатності, а тим паче деліктоздатності. Проте, вони припускають існування трудового колективу як суб’єкта трудового права України, бо в національному законодавстві є спеціальний нормативно-правовий акт, який регламентує його діяльність, надає йому певні права.(Закон СРСР «Про трудові колективи і підвищення їх ролі в управлінні підприємствами, установами, організаціями» від 17 червня 1983 року)

В теорії права правосуб’єктність визначають як юридичну конструкцію, яка складається з трьох складових частин: правоздатності, дієздатності та деліктоздатності, які надають можливість бути суб’єктом права.

Закон СРСР «Про трудові колективи і підвищення їх ролі в управлінні підприємствами, установами, організаціями» від 17 червня 1983 року, який діє на сьогоднішній день в Україні, надає трудовим колективам підприємств, установ, організацій статусу суб’єкта трудового права. Це означає, що трудовий колектив повинен мати всі три складові правосуб’єктності. Але при визначенні його правосуб’єктності постає ціла низка питань та проблем, які не вирішені і не можуть бути вирішеними в даний момент в рамках існуючого законодавства.

Трудова правосуб'єктність трудового колективу — це визначена нормами трудового права правова властивість належно організованого колективу працівників через уповноважені органи (представників) мати, здійснювати (набувати, виконувати) трудоправові повноваження, а також пов'язані з ними трудові права й обов'язки.

По-перше, це питання виникнення правоздатності. На нашу думку, правоздатність повинна виникати у трудового колективу з моменту його створення, але цей момент практично неможливо визначити.

По-друге, це питання виникнення дієздатності трудового колективу. Ми вважаємо, що момент виникнення дієздатності трудового колективу повинен збігатися з моментом виникнення його правоздатності, а не з моменту проведення перших загальних зборів (конференції) трудовго колективу як зазначається в юридичній літературі. Це зумовлено тим, що трудовий колектив, як і будь-який інший суб’єкт права, отримавши здатність, реальну можливість своїми діями набувати та реалізовувати права і виконувати обов’язки, може і не скористатися нею. Проте, це не означає що в нього ще не виникла дієздатність.

По-третє, це питання наявності у трудового колективу деліктоздатності. Фактично, трудовий колектив як єдине ціле не несе відповідальності за скоєні ним порушення законодавства, оскільки його неможливо притягнути до відповідальності, а отже і не має деліктоздатності. Не дивлячись на те, що є колективна (бригадна) форма матеріальної відповідальності, внаслідок притягнення працівника до такої форми відповідальності, останній зазнає негативних наслідків індивідуально, а не як член трудового колективу. Це ж простежується і при притягненні членівтрудового колективу до інших видів юридичної відповідальності.

Стосовно моменту виникнення право- та дієздатності трудового колективу, то можна припустити, що трудовий колектив створюється в момент виникнення трудових правовідносин між певною кількістю працівників та роботодавцем, і з цього моменту цей колектив має право реалізовувати надані йому законом права.

Всі ці проблеми, в першу чергу, зумовлені невизначеністю правового статусу трудового колективу, бо він не є ні юридичною, ні фізичною особою.

Таким чином, можна зробити висновок, що трудовий колектив, не маючи всіх елементів правосуб’єктності, є специфічним суб’єктом трудового права України в силу наявності спеціального закону, що регламентує його діяльність, надає йому певні права.

І хоча питання правосуб’єктності трудового колективу є досить дискусійним в науці трудового права України, жодних зрушень в законодавстві у цьому напрямку, на превеликий жаль, до сьогоднішнього дня не відбулося.