Документальне оформлення операцій з наявності та руху готової продукції на підприємстві

 

Випущена із виробництва продукція передається складу готової продукції. Передача продукції з цеху складу оформляється приймально-здавальною накладної, у якій вказується номер цеху - здавальника, номер складу, який отримав продукцію, найменування виробів, номенклатурний номер, кількість зданих складу виробів, облікова ціна, і сума.

Приймально-здавальна накладна підписується представником цеху,сдавшего продукцію, комірником, він прийняв в склад, працівником відділу технічного контролю, і навіть начальником цеху - здавальника. На форму і змістом приймально-здавальних накладних, порядок їх оформлення впливає складність продукції, її комплектування і періодичність здачі складу.

Нерідко замість накопичувальних застосовуються разові накладні, які оформляються за кожен випускати продукцію. Якщо продукція виготовляється по разовим замовлень, то накладної перераховуються вироби, що входять до замовлення, і номер договору чи листи, яким виконується даний замовлення.

При виготовленні складною продукції замість накладної складається приймально-здавальний акт, у якому вказуються найменування виробів, кількість, вартість, і навіть відзначається, що виготовлені вироби закінчено виробництвом, повністю укомплектовані, відповідають технічних умов (умовам договору) і відповідно до актам технічної приймання в остаточно готовому і упакованому вигляді прийнято технічним контролем і здано складу.

У масовому виробництві на підприємствах готової продукції передають з цеху складу багаторазово упродовж зміни. І тут крім накладної застосовується приймально-здавльній відомість. Кожне надходження готових виробів складу фіксується в здаточній відомості. Після закінчення зміни підраховується загальна кількість прийнятих виробів й оформляється приймально-здавальна накладна. Приймально-здавальна відомості залишаються складі, а здавальні накладні, як та інших випадках, йдуть на ведення бухгалтерського обліку, записів в накопичувальних зведеннях, регістрах синтетичного і аналітичного обліку. У багатьох галузей промисловості застосовуються спеціалізовані форми накладних, що з особливостями виробництва.

Приймально-здавальна накладні, приймально-здавальні акти виписуються в складальному чи випускному цеху у двох примірниках: примірника за підписом комірника, прийняв продукцію, залишається в цеху -сдатчике і використовується для оперативного обліку, а з підписом представника цеху - здавальника разом із продукцією надходить складу і є основою ведення складського і бухгалтерського обліку.

Якщо підприємство виконує роботи з сторонніх організацій, то цьому випадку оформляється акт здачі - приймання робіт. Акт, як і і накладна, виписується у двох примірниках. Один примірник підписом представника підприємства - виконавця передається замовнику, а інший примірник підтвердженням прийнятих робіт представником замовника в музиканта, і використовують у подальшому для розрахунків й відображення робіт на рахунках бухгалтерського обліку. Надані послуги оформляються актом, наряд - замовленням, квитанцією.

Приймально-здавальна накладні після записів в картках складського обліку готової продукції передаються в бухгалтерію, де на кількох основі формуються даних про випуску продукції і на ведеться облік. Первинні документи на роботи й послуги також вступають у бухгалтерію.

Готова продукція оформлюється приймально-здавальною накладною і передається на склад (Додаток У)

На складі готова продукція обліковується в кількісному виразі за її видамина картках або в книгах складського обліку. В картці або книзі визначаються назва продукції, її номенклатурний номер, одиниця виміру, розмір, марка, ціна за одиницю. Облік готової продукції на складі ведеться в міру її надходження на складабо відпуску зі складу. В картках або книгах складського обліку робляться записи про надходження та відпускготової продукції і щоденно виводяться їїзалишки.

 

 

6. Вдосконалення обліку готової продукції та її реалізації на ВП «Глобинський цукровий завод»

 

В 2013 році на підприємство була закупленна нова версія програми 1С 8. Бухгалтер, як особа, яка забирає та обробляє дані про успішність процесу збуту, повинен допомогти створити інформаційну систему і забезпечити релевантні дані для управління збутом. Ефективність роботи бухгалтера, аналітика та управління при реалізації готової продукції суттєво підвищується завдяки засобам інформації та автоматизації документообігу, які дають змогу оперативно накопичувати відповідні бази даних про наслідки господарської діяльності та використовувати їх для формування, редагування та друку вихідних документів, квартальних, піврічних і річних звітів, а також надавати інформаційні послуги відповідним організаціям, ланкам управління щодо ефективності роботи, підвищувати ефективність праці аудиторів і ревізорів.

Технологія автоматизації бухгалтерського обліку готової продукції та процесу її реалізації своїми процесами аналогічна до звичайного «паперового» обліку. Кожен комп’ютерний бухгалтерський компонент має зв’язки із синтетичними та аналітичними рахунками обліку готової продукції, документами-підставами, іншими реєстрами господарських операцій. Основними загальними реквізитами комп’ютерних бухгалтерських реєстрів є: дата, код проведення, заповнені строки, сума проведень, номер синтетичного рахунку з дебету, його аналітичні рахунки, номер синтетичного рахунку з кредиту, його аналітичні рахунки.

У багатьох програмних продуктах передбачається заповнення одного типового документа, наприклад рахунка-фактури, і на підставі його даних – формування інших документів, наприклад видаткової накладної, акта виконаних робіт, податкової накладної, у міру здійснення господарської операції та відображення її в обліку, що прискорює створення документів та економить час. Таким чином, неправильно організований документообіг може призвести до негативних наслідків, зокрема

· несвоєчасна доставка звітної інформації;

· непрогнозованість маршрутів руху звітних і управлінських документів;

· неможливість прийняття рішень без залучення додаткової інформації.

Відмінності між журнально-ордерною й автоматизованою обліковими формами полягають у послідовності виконання операцій і збереження даних. Найбільша кількість помилок в обліку готової продукції при «паперовій» формі виникає на етапі перенесення даних з одного первинного документа до іншого, а також при складанні різноманітних довідок і звітів. Застосування автоматизованого обліку готової продукції дає змогу повністю позбутися помилок такого типу. При автоматизованій формі процес ведення вхідної інформації проводиться тільки один раз і частково контролюється програмним забезпеченням, решта процесів – складання реєстрів, звітності тощо – проводиться автоматично. Тим більше, що програмне забезпечення дає змогу перевірити повноту, правильність заповнення реєстрів відповідно до нормативних актів, швидко виявити помилку і вказати способи її виправлення. Таким чином, підвищується достовірність та оперативність інформації

Із розвитком новітніх технологій, запровадженням на нормативному рівні електронного підпису на документах про відвантаження готової продукції з’явилася можливість передачі звітності до державних контролюючих органів зацікавлених осіб.

Також важливою рисою інформаційної системи обліку готової продукції є можливість формувати велику кількість звітів, розрахунків, проводити економічний, фінансовий аналіз діяльності установи. Вартість і витрачений час на складання зазначених форм незначні, що дає змогу повністю задовольнити інформацією різноманітного характеру управлінський персонал, скласти прогнозні розрахунки для прийняття ефективних рішень у сфері реалізації готової продукції.

Висновки

 

Готовою продукцією ВП «Глобинського цукрового заводу» являється цукор, меляса, та жом сирий.

Продукція є результатом виробництва. Всі елементи виробничого процесу – сировина, матеріали, які перебувають на різних його стадіях – утворюють незавершене виробництво.

Випуск продукції з виробництва та передача її на склад оформлюється накладними, відомостями, приймально-здавальними документами, актами приймання, в яких вказується: дата, шифр цеху і складу, найменування продукції, номенклатурний номер, одиниці виміру, кількість, ціна за одиницю. Вони виписуються в двох примірниках, один з яких призначений для здавальника, а інший залишається на складі. Кількість виробів, що оприбутковуються на склад, їх вага та обсяг вимірюються, підраховуються і, при необхідності, зважуються.

Для узагальнення інформації про наявність та рух готової продукції підприємства використовується рахунок 26 "Готова продукція". За дебетом рахунку 26 "Готова продукція" відображається надходження готової продукції з власного виробництва. При списанні готової продукції з рахунку 26 "Готова продукція" сума відхилень фактичної виробничої собівартості від вартості за обліковими цінами, що відноситься до цієї продукції, визначається у відсотку, який обчислюється як відношення відхилень на залишок готової продукції на початок місяця та відхилень по продукції, яка здана на склад протягом місяця, до вартості продукції за обліковими цінами.

Аналітичний облік готової продукції ведеться за видами готової продукції.

Облік ведеться згідно наказу про облікову політику.

 

Список використаної літератури:

 

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради. – 1996. – №30. – С. 141.

2. Господарський Кодекс України: Офіційний текст. – К.: Кондор, 2003. – 208с.

3. Цивільний Кодекс України: Офіційний текст. – К.: Кондор, 2003. – 400с.

4. Закон України “Про банки і банківську діяльність” від 07.12.2000 р. №2121-ІІІ //Урядовий кур’єр. – 2001. – 17 січ. – С. 5-13.

5. Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99 №996-ХІV //ВВР. – 1999. – №40. – С. 365.

6. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій. Інструкція про застосування. – Х.: Курсор, 2000. – 104 с.

7. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку // Все про бухгалтерський облік. – 2001. - № 37. – С. 3-64.

8. Методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку N 356 затверджено наказом Міністерства фінансів України від 29 грудня 2000 р. // Ліга-Закон.

9. Порядок подання фінансової звітності. Затв. постановою КМУ від 28.02.2000 р. // Бухгалтерський облік і аудит. – 2000. - № 3.- С. 49-50.

10. Бабіч В.В., Сагова С.В. Фінансовий облік (облік активів): навч. посіб./ Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний інститут ім.. Вадима Гетьмана». – 2-ге вид., б.зм. – К.: КНЕУ, 2007. – 288 с.

11. Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник / За ред. проф. Ф.Ф.Бутинця. // ПП Рута, Житомир, 2008 р.

12. Бухгалтерський облік: Навч. посібник./ за ред.. Вериги Ю.А. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 396 с.

13. Бухгалтерський облік в Україні. Закони, Національні стандарти, інструкції // Все про бухгалтерський облік. - 2008. 07.02.- № 11, с. 3-111.

14. Бухгалтерський облік в Україні: Навчальний посібник / За ред. Р.Л. Хом’яка, В.І. Лемішовського. – 6-те вид., доп. – Львів: Національний університет „Львівська політехніка” ІВЦ „Інтелект”, 2007. – 1200 с.

15. Гладких Т.В. Фінансовий облік: Навч. посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2007. – 480с.

16. Грабова Н.М. Теорія бухгалтерського обліку. Навчальний посібник. - Київ, - 2008 р.

17. Даньків Й.Я., Остап’юк М.Я. Бухгалтерський облік: Підручник. – К.: Знання, 2007. – 450 с.

18. Драч М.С. Застосування регістрів бухгалтерського обліку // Бухгалтерський облік і аудит. – 2008. – № 6. – С. 36-38.

19. Завгородній А.Г., Вознюк ГЛ., Смовженко Т.С. Фінансовий словник. — Львів: Вид-во Держ. ун-ту "Львівська політехніка", 2008. — 384 с.

20. Загородній А.Г., Партин Г.О., Пилипенко Л.М. Бухгалтерський облік: основи теорії та практики: Підручник. – 4-те вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2007. – 550с.

21. Іванов В.М. Економічні категорії обліку // Фінанси України. - 2008- №10. - с. 73-79.

22. Козлов Е.П. Сучасні проблеми бухгалтерського обліку в Україні. // Інформаційний бюлетень, 2008 р. № 7/9. - С. 21-29.

23. Лишиленко О.В Бухгалтерський облік: Підручник. – К.: Центр навчальної літератури, 2010. – 632 с.

24. Національні стандарти бухгалтерського обліку: Всі в одному номері // Все про бухгалтерський облік. – 2010. – № 3. – С. 3-64.

25. Сопко В.В. Бухгалтерський облік: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2008. – 578 с.

26. Сопко В.В., Бойко О.В. Бухгалтерський облік: фінансовий та внутрішньогосподарський. – К.: „Фенікс”, 2003. – 468 с.

27. Сук Л.К., Сук П.Л. Бухгалтерський облік: Навч. посіб. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2008. – 507 с.

28. Павлюк І.М., Бойчак О.В. Бухгалтерський облік основних господарських операцій на підприємствах і в організаціях України в 2008 р. – Івано-Франківськ: ІВАНС, 2008. – 220 с.

29. Пушкар М.С. Фінансовий облік. – Тернопіль: Карт-Бланш, 2006. – 628 с

30. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік, оподаткування і звітність: підручник. Вид. 3-тє, доп. і перероб. – К.: Алерта, 2008. – 925 с.

31. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України: Підручник для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів – 6-те вид. – К.: А.С.К., 2006. – С.450.

32. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс».

33. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси».

34. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід».

35. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати».

36. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 17 «Податок на прибуток».

 

 

 

 

ДОДАТКИ