Міністерство освіти і науки України
Полтавський національний технічний університет
Імені Юрія Кондратюка
Кафедра філософії і соціально-політичних дисциплін
Методичні вказівки
До семінарських занять
Із дисципліни
«Філософія»
Для студентів гуманітарних напрямів підготовки
Полтава 2013
Методичні вказівки до семінарських занять із дисципліни «Філософія» для студентів гуманітарних напрямів підготовки. – Полтава: ПолтНТУ, 2013. – 28 с.
Укладач: В. В. Чернишов, доцент кафедри філософії і соціально-політичних дисциплін, кандидат філософських наук.
Відповідальний за випуск: Г. Є. Аляєв, завідувач кафедри філософії і соціально-політичних дисциплін, професор, доктор філософських наук.
Рецензент: В.М. Мартинюк, доцент кафедри українознавства, культури та документознавства, кандидат філософських наук.
Затверджено науково-методичною
радою університету
Протокол № 3 від 18.11.2013 p.
В авторській редакції
32.01.05.03
Вступ
Семінарські заняття з курсу філософії мають на меті засвоєння основних тем і усвідомлення студентами головних понять, категорій та змісту предмета. Студенти мають оволодіти філософською термінологією, ознайомитися з історією філософії, засвоїти загальні принципи філософського осягнення дійсності. Поряд із історико-філософською проблематикою значна увага на семінарах має приділятися нагальним проблемам та викликам сучасності – особистим, суспільним, професійним, політичним, релігійним, тощо.
Студенти мусять бути готові до відповіді з кожного питання плану семінару. Основною формою проведення семінару є усне обговорення основних питань плану. Під час відповідей студенти можуть користуватись власними конспектами, але при цьому повинні розповідати питання, а не читати конспект.
Джерелом підготовки до семінарів є конспекти лекцій, безпосередні джерела, тобто класичні філософські тексти, і рекомендована література. У списках рекомендованої літератури зазвичай подаються, по-перше, джерела, обов’язкові для вивчення даної теми (якщо такі є); по-друге, навчальні посібники та підручники; по-третє, додаткова література. Бібліографія наведена у списках рекомендованої літератури ні в якому разі не претендує на вичерпність й безальтернативність. Студенти можуть використовувати іншу літературу, не наведену у списках рекомендованої літератури та користуватися матеріалами зі світової мережі (Інтернет), проте, у будь-якому разі ставлення до матеріалу має бути осмислено-критичним, з певним знанням де була запозичена та чи інша думка або концепт.
Обговорення питань на семінарах у першу чергу є способом актуалізації евристичного та філософського потенціалу кожного студента – формою їх контролю та оцінки.
Робота студентів на семінарських заняттях оцінюється відповідно до затверджених кафедрою правил модульно-рейтингового оцінювання знань і враховується при визначенні підсумкової оцінки.
Загальні правила модульно-рейтингового оцінювання знань визначають співвідношення поточного та підсумкового контролю знань як 50% кожний. Головною формою поточного контролю є усні відповіді на семінарському занятті. Підсумковий контроль складається з відповіді на іспиті на питання екзаменаційних білетів та виконання письмової роботи (філософське есе, історико-філософська наукова робота, тощо). Формами поточного та підсумкового контролю знань студентів також можуть бути: письмові роботи (наукові, навчальні, творчі), тестування, індивідуальні співбесіди під час консультацій й безпосередньо на іспиті.
Семінар 1 Філософія як спосіб осмисленого буття у світі та навчальна дисципліна
План
1. Проблема визначення філософії.
2. Специфіка філософського знання.
3. Функції філософії.
4. Класична й пост-класична парадигми філософування.
Література
Філософія. Курс лекцій для студентів усіх напрямків підготовки усіх форм навчання. – Полтава., 2012, С. 3-13.
Киричок О.Б. Філософія: підручник для студентів вищих навчальних закладів / Олександр Борисович Киричок.– Полтава: РВВ ПДАА, 2010.– C. 6-16.
Кривуля О.М. Філософія: Навчальний посібник. – Х.: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2010. – C. 10-25.
Філософія: Навчальний посібник / І.Ф.Надольний, В.П.Андрущенко, І.В.Бойченко, В.Л.Розумний та ін. За ред. І.Ф.Надольного – К.: Вікар, 1997 – С. 5 – 30.
Бохенский И.М. Современная европейская философия / Сокр. пер. с англ. В.В. Мшвениерадзе, М.К. Мамардашвили. – М.: Изд-во иностранной лит-ры, 1959. – 288 с.
Гільдебранд Д. фон. Що таке філософія? / Пер. з англ. Ю. Підлісний. – Львів: Колесо, 2008. – 244 с. – С. 20-32.
Делёз Ж., Гваттари Ф. Что такое философия? / Пер. с фр. и послесл. С.Н. Зенкина— М.: Институт экспериментальной социологии, Спб.: Алетейя, 1998. – 288 с.
Мамардашвили М.К. Философские чтения. – СПб.: Азбука-классика, 2002. – 832 с.
Фуко М. Археология знания / Пер. с фр. и общ. ред. Б. Левченко. – К.: Ника-Центр, 1996. – 208 с.
Чернышов В.В. Философия, религия, наука: мировоззрения или способы осмысленного бытия в мире? Філософія у сучасному світі: Матеріали міжнародної наукової конференції 24-26 квітня 2013 року, Донецький національний університет, м. Донецьк. – Донецьк: ДонНУ, 2013. – Т. II. – С. 111-113.
Штайн Е. Вступ до філософії (Впровадження: Значення і структура твору «Вступу до філософії» Едит Штайн. Клавдія Марієць Вульф) / Пер. з нім. Ілони Терзової. – Жовква: Місіонер, 2011. – 248 с. – С. 5-19.
Методичні рекомендації
Перше семінарське заняття спрямоване на ознайомлення студентів із загальною філософською проблематикою – філософією як людським прагненням до мудрості, осмисленого буття у світі, а також філософією як навчальною дисципліною, що відіграє значну роль у підготовці кадрів вищої кваліфікації.
Підчас розгляду першого питання головну увагу потрібно приділити розмаїттю визначень філософії, головним відмінностям цих визначень. Почати розгляд питання доречно з проведення розрізнення між ноуменальним та реальним способами визначення.
При розгляді другого питання особливу увагу потрібно приділити проясненню поняття «світогляд», а також розведенню таких понять як «філософія» й «світогляд», «філософія» й «міфологія», «філософія» й «релігія», «філософія» й «наука», наголошуючи, що кожне з цих понять може означати як певну «картину світу» (світогляд), так і певний спосіб осмисленого буття у світі.
Розгляд третього питання доречно почати з розгляду структури філософського знання, поступово переходячи до функцій філософії, пов’язуючи кожний структурний елемент філософського знання з певною функцією філософії – світоглядною, пізнавальною, критичною, тощо.
Підчас розгляду четвертого питання головну увагу потрібно приділити відмінностям класичної та пост-класичної парадигм філософування. Для цього, спершу потрібно прояснити поняття «парадигми», окреслити рамки обох парадигм, визначити їх головні риси.
