Лекции.Орг

Поиск:


Місце Кабінету Міністрів України в системі органів державної влади



 

 

Проблеми взаємодії Кабінету Міністрів України у відносинах з Президентом України

 

 

Уряд України посідає вищу ланку в системі органів виконавчої влади.

Дослідник відзначає, що, хоча виконавча влада відокремлюється серед інших гілок сферою своєї діяльності, проте повністю ізольовано Уряд працювати не може й не повинен. Саме тому його робота відбувається в тісному зв’язку з представниками багатьох органів державної влади.

Насамперед, чинна Конституція постановляє обов’язкову відповідальність Кабінету Міністрів України перед Президентом України.

Цікавою, на думку дослідника, є позиція, яку сьогодні займає Президент України. Він володіє деякими повноваженнями в виконавчій владі, адже призначає Прем’єр-міністра, членів Уряду України та керівників решти центральних органів виконавчої влади, приймає рішення про припинення їх повноважень. Стаття 106 Конституції України закріплює за Президентом України право скасувати нормативно-правові акти Уряду. Слід бути уважними з компетенцією Кабінету Міністрів у здійсненні внутрішньої та зовнішньої політиці, економічній самостійності країни. Відповідно до Основного Закону, Президентові України також належать повноваження у цій сфері [1, ст. 106].

Обмеженим Уряд є в сфері державної безпеки та національної оборони. Так, робота вищого виконавчого органу у цьому напрямку підконтрольна Раді національної безпеки й оборони. Остання створена при Президентові України. Ось ще один яскравий приклад прямої відповідальності перед Президентом України.

Дослідник зауважує, що, не зважаючи на низку перелічених повноважень, Президент України не залучений до системи органів виконавчої влади. Всі його повноваження пояснюються його статусом «глави держави».

Тісний зв’язок між Урядом та Президентом України підтвердився при дослідженні термінів складання їх повноважень. Таким чином, термін роботи Кабінету Міністрів залежить від строку діяльності Президента України. Оскільки стаття 103 чинної Конституції визначає термін складання повноважень Президента п’ять років, Уряд України теж виконує свої обов’язки протягом п’яти років [1, ст. 103].

На нашу думку, протягом довгого часу головною проблемою було те, що фактично в Україні діяло два уряди: з одного боку, Кабінет Міністрів України, з іншого – Секретаріат Президента. Подібна невизначеність правового статусу Кабінету Міністрів багато років сприяла лише поглибленню кризи і погіршенню становище вищого органа виконавчої влади.

Дослідник дійшов висновку, що сьогодні в Україні ця проблема вирішена. Указом Президента України В.Ф. Януковича «Про Положення про Адміністрацію Президента України» № 504/2010 Секретаріат Президента було ліквідовано. Замість нього було створено Адміністрацію Президента України. До її обов’язків належить правове, організаційне, консультативне забезпечення здійснення Президентом своїх повноважень, закріплених у Конституції.

 

Проблеми взаємодії Кабінету Міністрів України у відносинах з Верховною Радою України

 

 

Одним з найважливіших завдань Конституції України є недопущення верховенство однієї влади над будь-якою іншою. Уряд України відповідає цьому положенню. Однак він як вищий орган в системі органів виконавчої влади є підзвітним та підконтрольним головному законодавчому органу – Верховній Раді України. Вона контролює роботу Уряду, дає свою згоду стосовно призначення на посаду Прем’єр-міністра України.

Кабінету Міністрів належить значна роль в організації бюджету країни. Щороку він розробляє проект закону про Державний бюджет України, подає його до Верховної Ради України.

В ході дослідження цієї сфери було виявлено яскраві приклади підконтрольності Уряду законодавчому органу. Це подання до Верховної Ради доповіді про хід виконання Державного бюджету, звіту про виконання Державного бюджету згідно чинній Конституції, закону про Державний бюджет України на поточний рік та Бюджетного кодексу України [7, ст. 29]. Контролює доцільні витрати кошт Державного бюджету країни Рахункова палата. Між нею та Урядом існує тісна співпраця: Кабінет Міністрів надає необхідну Рахунковій палаті фінансову, статистичну та іншу інформацію та, в свою чергу, отримує від Рахункової палати дані про результати ревізій, обстежень та перевірок, розглядає отримані від неї відомості та пропозиції стосовно осіб, які заподіяли матеріальну шкоду державі та порушили вимоги законодавства, та вживає в межах своєї компетенції певних заходів [7, ст. 31].

Гарантією того, що Уряд є відповідальним та підзвітним Верховній Раді України є резолюція недовіри. Стаття 87 Конституції України встановлює, що Верховна Рада обговорює питання відповідальності Уряду України лише за ініціативи третьої частини складу законодавчого органу, або більше [10, с. 26].

Слід пам’ятати про право законодавчої ініціативи у Верховній Раді, котрим володіє Уряд України [11, с. 120]. Завдяки цьому праву він приймає участь в розробці законопроектів: вносить проекти законів на розгляд Верховної Ради України та може відкликати їх [7, ст. 27].

Дослідник впевнений, що сьогодні в Україні є повністю вирішеним питання порядку формування складу Уряду. Спочатку Президентом України призначається Прем’єр-міністр України. Важливою умовою на цьому етапі є згода більшості членів Верховної Ради України [12, с. 314]. Після отримання подання про склад Уряду від обраного Прем’єр-міністра Президент України приймає остаточне рішення: призначати чи не призначати новий склад Кабінету Міністрів [13, с. 78].

Багато науковців, юристів та політичних діячів вважають подібний порядок добре зваженим і доволі ефективним [14, с. 92]. Погоджуюсь з ними, слід відзначити головну перевагу в зазначеному становищі: навіть якщо остаточне рішення приймає Президент України, призначення нового складу не відбудеться без особистого подання від Прем’єр-міністра України [15, с. 108].

Таким чином, дослідник погоджується з науковцями та приходить до висновку: порядок формування Кабінету Міністрів України спрямований на співпрацю державних органів, знаходження загальних компромісів та усунення суперечок.

 

 

Проблеми взаємодії Кабінету Міністрів у відносинах з іншими органами виконавчої влади

 

 

Досі невирішеними, на нашу думку, залишаються проблеми організації виконавчої влади. Не зважаючи на це, єдине залишається незмінним – вища ланка в системі органів виконавчої влади, що належить Кабінетові Міністрів України [16, с. 84].

В цьому підрозділі дослідник поставив своєю метою визначення особливостей відносин Уряду держави з рештою виконавчих органів: міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, місцевими адміністраціями. Зауважив підзвітність та підконтрольність Кабінету Міністрів Президентові України та Верховній Раді України, в третьому підрозділі дослідник звертає увагу на підконтрольність решти органів виконавчої влади Урядові, має за мету виявлення актуальних проблем цієї взаємодії.

Дослідник погоджується з великим переліком повноважень Кабінету Міністрів, але не зменшує ролі, яку відіграють в виконанні виконавчій владі нашої країни вищі центральні органи виконавчої влади. Адже саме вони займають другу ланку в системі [17, с. 114]. Вони також забезпечують проведення державної політики в багатьох суттєвих сферах як державного, так і суспільного життя [18, с. 355]. Безумовно, Уряд України регулює роботу міністерств та інших органів виконавчої влади [19, с. 208].

Дослідник схвалює політику Кабінету Міністрів щодо ознайомлення українського народу з останніми подіями та запланованими завданнями Уряду України. Так, сьогодні існує офіційний сайт Кабінету Міністрів – kmu.gov.ua, де кожен може отримати необхідну загальну інформацію. Адже освічені люди швидше зрозуміють та оцінять політичну ситуацію в Україні. Це застережить державу від нерозуміння українцями висунутих вимог, що може призвести до протестів, демонстрацій, революцій, або, навіть громадянській війні.

На жаль, дослідник виявив досі актуальну проблему й в електроному джерелі інформації. Не всі українці мають доступ в мережу Інтернет. А більшість з тих, хто мають, навіть не здогадуються про існування офіційного сайту Кабінету Міністрів України. Особливо це стосується людей похилого віку, які через зрозумілі причини бояться та уникають Інтернету як невідомого дива ХІХ сторіччя.

З метою вирішення актуальної проблеми забезпечення ефективної підконтрольності виконавчих органів Кабінетові Міністрів України довідник пропонує ввести перелік вимог щодо кандидатів до складу органів виконавчої влади, зокрема, Кабінету Міністрів. Наприклад, доцільним буде затвердження вікових обмежень, вимог щодо досконалого володіння мовами, досвіду в науковій діяльності та інше.

О. Скрипнюк зауважує, що, очолюючи систему органів виконавчої влади, Кабінет Міністрів є колегіальним органом, тобто усі його члени несуть солідарну відповідальність за результати його діяльності [6, с. 484].

Погоджується з ним і Ю. Барабаш. На його думку, подібне становище притаманне не лише Україні, а й багатьом сучасним державам. Відповідно до Конституції Іспанії, Уряд несе солідарну відповідальність за результати своєї діяльності. Автор також наводить за приклад сусідню Польщу: згідно чинній конституції країни, члени Ради Міністрів несуть перед сеймом солідарну відповідальність [21, с. 13].

Ю. Тодика дотримується думки, що Уряд України в своїй діяльності виступає як суб’єкт міжнародно-правових, державно-правових та управлінських відносин. Таким чином, це є доказом невичерпності та багатоаспектності існуючих функцій та завдань Кабінету Міністрів як вищого органу в системі органів державної влади [22, с. 104].

Не менш актуальним є проблема персональної відповідальності державних службовців за результати своєї діяльності. Аби збільшити її дослідник пропонує запровадження нових силових структур, контролюючих роботу виконавчих органів.

Дослідник наполягає на вирішенні існуючих проблем, адже підконтрольність органів виконавчої влади Урядові України свідчить не лише про дієвий механізм реалізації виконавчої влади, а й про ефективність дії державного механізму загалом.

 

ВИСНОВКИ

 

Підбиваючи підсумки, дослідник зауважує, що неможливо недооцінювати діяльність вищого органу виконавчої влади.

Кабінет Міністрів України розробляє державну політику в сферах, маючих велике значення для суспільства. Так, він формує структуру підтримки культури та науки, культурних об’єднань; сприяє реалізації різноманітних програм розвитку освіти, політиці в напрямках зайнятості населення, охорони навколишнього середовища.

Дослідник приходить до висновків, що саме від ефективної діяльності Уряду України залежить розв’язання актуальних фінансових проблем сучасності. Серед них – запобігання недоцільним витратам бюджету, забезпечення витрат в напрямку соціальної сфери, зменшення існуючого дефіциту бюджету країни.

Головні проблеми визначаються наступним:

1. непослідовністю дій виконавчої та законодавчої гілок влади;

2. політична нестабільність складу Кабінету Міністрів України;

3. недостатня кількість досвідчених кадрів у складі Уряду, які переслідують власні інтереси, а не інтереси Української держави;

4. дуалізм виконавчої влади, а саме, велика кількість повноважень, які виконує Президент України як глава держави, що інколи перешкоджає нормальній діяльності Кабінету Міністрів як вищого органу виконавчої влади.

5. відсутність чіткої класифікації актів.

Шляхи вирішення зазначених проблем наступні:

1. підвищення відповідальності Уряду України за проведену їм політику завдяки запровадженню нових механізмів парламентського контролю за діяльністю усіх органів виконавчої влади;

2. формування дієвого персонального складу Кабінету Міністрів, завдяки введенню переліку вимог, яким мають відповідати члени Уряду (вікові обмеження тощо);

3. удосконалення законодавчої бази, регулюючої правовий статус Кабінету Міністрів України, завдяки появі нових нормативно-правових актів;

4. збільшення персональної відповідальності державних службовців за результати своєї діяльності.

Крім того, в умовах світової кризи Кабінету Міністрів дослідник вважає за потрібне обережно ставитись до проведення сумнівних довгострокових проектів. Подібний підхід забезпечить державу ефективним рішенням актуальних під час кризи питань, адже кожного дня ситуація в країні змінюється.

На нашу думку, важливим кроком щодо вирішення проблем обурення українського народу є сприяння Кабінету Міністрів гласності в проведенні реформ. Всі українці повинні чітко уявляти майбутні зміни та бути ознайомленими з усіма тонкощами, недоліками та перевагами медичної, пенсійної та решти реформ. Оскільки підстава невдоволення та протесту людей – це їхня неосвіченість в запланованих змінах.

Саме такі шляхи розв’язання існуючих недоліків були отримані в ході дослідження. Але, на нашу думку, головна проблема полягає зовсім не в діяльності Кабінету Міністрів України, – сьогодні він працює досить злагоджено та ефективно. Проблему становлять нереальні завдання, які має розв’язати Уряд.

Сучасним прикладом є проведення пенсійної реформи та питання пільговиків. Завдання дійсно неможливе, бо в Україні сьогодні нараховуються тисячі пільговиків, більшість серед яких до них взагалі не належать, бо отримали пільги незаконним шляхом.

Виходом з цього становища дослідник знаходить у перерахунку всіх пільговиків, перевірка кожного та, як наслідок, вияв справжніх. Звісно, подібний шлях розв’язання проблеми потребує грошові та часові витрати. Та це досить незначна ціна в порівнянні з державними коштами, витраченими задарма на псевдо-пільговиків.

Дослідник сподівається, що запропоновані ним шляхи покращення діяльності Уряду України, засоби усунення недоліків та вирішення актуальних проблем будуть використані вже в найближчому часі. Адже від стабільного функціонування Кабінету Міністрів як вищого органу в системі органів виконавчої влади залежить ефективність роботи державного механізму в цілому.

 





Дата добавления: 2016-12-18; просмотров: 310 | Нарушение авторских прав


Рекомендуемый контект:


Похожая информация:

Поиск на сайте:



© 2015-2020 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.004 с.