ПЛАН-КОНСПЕКТ
На проведення занять з студентами МНАУ
з дисципліни «Безпека життєдіяльності»
Тема № 2. «Небезпеки природного середовища»
Навчальна мета: Ознайомити студентів з основними визначеннями
та поняттями щодо природними стихійними лихами та небезпечними явища-ми, причинами їх виникнення
Час: 2 години.
Місце проведення: аудиторія.
Навчально-матеріальне забезпечення: плакати, стенди, наочні приладдя.
Література: 1.Желібо Є. П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник для студентів вищих закладів освіти Украї-ни І – ІV рівнів акредитації/ За ред. Є.П. Желібо і В.М. Пічі. – Київ: «Караве-ла»; Львів: «Новий Світ – 2000», 2001. –320. 2. Желібо Є. П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності: Навч. посіб. / За ред. Є.П. Желібо. 4 – е вид. – К.: Каравела, 2005. – 344 с. 3. Скобло Ю.С., Соколовська Т. Б., Ма-зоренко Д. І., Тіщенко Л. М., Троянов М. М. Безпека життєдіяльності: Нав-чальний посібник для вищих навчальних закладів ІІІ – ІV рівнів акредитації. - Київ: Кондор, 2003. – 424 с.: іл. ISBN 966 – 7982 – 10 – 6. 4. З.М. Яремко «Безпека життєдіяльності», Навчальний посібник,- Київ, Центр навчальної літератури. 2005, -320с. 5. Безопасность жизнедеятельности: Учебник / Под ред. проф. Э.А. Арустамова. – 2-е изд. Перераб. и доп. – М.: Изд. дом "Даш-ков и К", 2000. – 678 с. 6. Безпека життєдіяльності: Навч. посіб. / О.С. Баб’як, О.М. Сітенко, І.В. Ківва та ін. – Х.: Ранок, 2000. – 304 с. 7. Заплатинський В. М. Полімовний тлумачний словник з безпеки. Підручник. – К.: Центр уч-бової літератури, 2009. – 120 с. ISBN 978-911-01-0002-1. 8. Заплатинський В., Матис Й. Безопасность в эру глобализации. Монография. – ЦУЛ, 2010.- 142. 9. Іванова І.В., Заплатинський В.М., Гвоздій С.П. "Безпека життєдіяль-ності" навчально-контролюючі тести. – Київ: "Саміт-книга", 2005. – 148 с.
Порядок проведення занять.
Організаційний момент – 3 хв.
- перевіряю присутніх;
- оголошую тему та мету заняття, питання, які мають вивчатися.
Викладення матеріалу теми - 72 хв.
Питання, які вивчатимуться:
1. Небезпечні метеорологічні явища.
2. Небезпечні геологічні процеси і явища.
3. Гідрологічні процеси і явища.
4. Фактори природних пожеж.
5. Біологічні небезпеки.
3. Підведення підсумків – 5 хв.
- оголошую оцінкі, відповідаю на запитання;
- вказую на питання, які вимагають підвищеної уваги на самопідготовці.
Завдання на самопідготовку:
1. Вивчити класифікацію негативних факторів середовищ життєдіяльності та їх характеристики.
2. Вивчити природні стихійні лиха та небезпечні явища, причини їх виникнення.
3. Вивчити загальні поняття про глобальні небезпеки.
Небезпечне природне явище - подія природного походжень-ня або результат діяльності природних процесів, які за своєю інтенсивністю, масштабом поширення і тривалістю можуть вражати людей, об'єкти економіки та довкілля.
Небезпечні метеорологічні явища.
Небезпечні метеорологічні явища - природні процеси і яви-ща, що виникають в атмосфері під дією різних природних факторів і їх комбінацій, які можуть створити загрозу життю і здоров'ю людей та завдати шкоди об'єктам економіки і довкіл-ля.
Протягом останнього десятиріччя в Україні зафіксовано близько 240 випадків виникнення катастрофічних природних явищ метеорологічного походження зі значними матеріальни-ми збитками.
Небезпечні метеорологічні явища, що мають місце в Украї-ні:
1. Сильні зливи - Карпатські та Кримські гори.
Сильні зливи є найбільш частими серед стихійних явищ Ук-раїни. Вони спостерігаються щорічно і поширюються на значні території. Частіше за все вони бувають у Карпатах та в горах Криму.
2. Град - на всій території України.
В теплий період року сильні дощі супроводжуються градом, що завдає відчутних збитків сільськогосподарським культурам. Град - це атмосферні опади у вигляді частинок льоду неправи-льної форми. Найчастіше град випадає у гірських районах Криму та Карпат.
У 40% випадків випадання граду спостерігається дрібний інтенсивний град. Великий град відмічається в період з кінця серпня до середини вересня в Автономній Республіці Крим, в Полтавській, Чернівецькій, Тернопільській областях, менший - в Сумській, Луганській, Запорізькій, Миколаївській, Одеській та Херсонській областях.
3. Сильна спека - степова зона.
В степовій зоні щорічно буває сильна спека з температурою вище 30°С, причому в деякі роки вона перевищує 40 °С.
4. Суховії, посухи - степова та східна лісостепова зони.
В Україні інтенсивні суховії спостерігаються майже щоріч-но. Суховії - це вітри з високою температурою і низькою від-носною вологістю повітря. Під час суховіїв посилюється випа-ровування, що при нестачі вологи у ґрунті часто призводить до в'янення та загибелі рослин. Найбільш зазнає дії суховіїв сте-пова зона, а також частково зона лісостепу.
Посухи. Тривала нестача опадів, частіше при підвищеній температурі та низькій вологості повітря, що викликає зниження запасів вологи у ґрунті, і як наслідок погіршення росту, а іноді і загибель рослин. Найчастіше вони зустрічаються на півдні степової зони.
5. Урагани, циклони, шквали, смерчі - більша частина тери-торії.
Ураган - це вітер силою 12 балів за шкалою Бофорта. На більшій частині території України вітри зі швидкістю більше 25 м/с бувають майже щорічно. Найчастіше - в Карпатах, в горах Криму та на Донбасі.
Циклони - область низького тиску в атмосфері з мінімумом у центрі. Погода при циклонах переважно похмура з сильними вітрами. В Азово-Чорноморському басейні виділяються своїми руйнівними наслідками осінні циклони. За своїми властивостя-ми, походженням та наслідками вони схожі на тропічні урага-ни.
Шквали можуть виникати в будь-яких місцях України, але найчастіше бувають в степовій, лісостеповій зоні та Поліссі. Це різке короткочасне посилення вітру, іноді до 30-70 м/с зі змі-ною його напрямку. Найчастіше це явище спостерігається під час грози.
Штормовий (шквальний) вітер на території України спосте-рігається дуже часто, а його швидкість буває від 20 до 29 м/с, а іноді і більше 30 м/с. У гірських масивах Криму і Карпат, за-хідних і північно-західних областях країни швидкість вітру до-сягає 40 м/с. Шквалонебезпечна ситуація може виникнути на всій території України.
Смерчі, це атмосферний вихор, що виникає у грозовій хма-рі та розповсюджується у вигляді темного рукава або хобота (частіше декількох) за напрямком до поверхні суші або моря. Він супроводжується грозою, дощем, градом і якщо досягає по-верхні землі, то майже завжди завдає значних руйнувань, вби-раючи у себе воду та предмети, що зустрічаються на його шля-ху, піднімаючи їх високо над землею і переносячи на значні відстані. Руйнівну дію цієї стихії можна порівняти з дією удар-ної хвилі ядерної зброї.
Смерчі супроводжуються сильними зливами і градом, що посилює їх небезпечність. Це найменші за розмірами та найбі-льша за швидкістю обертання форма вихорового руху повітря. За співвідношенням довжини та ширини виділяють дві групи смерчів: змієподібні (лійкоподібні) та хоботоподібні (колонопо-дібні), за місцем виникнення вони поділяються на такі, що сформувалися над сушею і такі, що сформувалися над водою, за швидкістю руйнувань - швидкі, середні та повільні.
В Україні рідко складаються умови для формування смер-чів, в основному це явище спостерігається в серпні. За останні 20 роківі зареєстровано 34 випадки. Найбільш характерні во-ни для степової зони та центрального Полісся. Невеликі смерчі спостерігаються майже щорічно і мають локальний характер. Смерчі завдають значних збитків об'єктам господарювання і призводять до людських жертв.
6. Пилові бурі - південний схід степової зони.
Це складні атмосферні явища, що характеризуються пере-носом пилу та піску з сильними та тривалими вітрами, що зни-щують поверхню ґрунту. Пилові бурі за кольором та складом пилу, який переноситься бувають: чорні (чорноземи); бурі та жовті (суглинок, супісок); червоні (суглинки з домішками окис-лів заліза) та білі (солончаки).
Дуже часто бувають короткочасні чорні бурі тривалістю до однієї години, велика кількість їх також може бути тривалістю від 10 до 12 годин і порівняно рідко такі бурі бувають трива-лістю понад добу. Червоні бурі тривають довше - протягом де-кількох днів. Висота підйому пилу може досягати 2-3 км, але найчастіше - 1-1,5 км. В зимово-весняний період у централь-них та південних областях України спостерігаються сніжно-пилові бурі.
7. Сильні тумани - південний схід степової зони.
Тумани погіршують видимість на шляхах, створюють пе-решкоди для роботи різних видів транспорту, сприяють заб-рудненню повітря. Сильні тумани спостерігаються переважно в холодну пору року. Найчастіше вони виникають у гірських районах Криму і Карпат та іноді на південному березі Криму. Сезон туманів починається у жовтні, закінчується у квітні.
Кількість днів з туманами тут становить близько 100, а з си-льними туманами - до 80. На підвищених територіях централь-ної та південної частини України (Донецький Кряж, Приазов-ська, Волинська, Подільська Придніпровська височини) кіль-кість днів з туманами складає близько 80, з сильними тумана-ми - до 30. На рівнинній території південної частини Степової зони тумани бувають близько 30 днів на рік, а сильні – 10 - 20 днів протягом року.
8. Сильні заметілі - південний схід степової зони.
Це інтенсивне випадання снігу більше 20 мм за півдоби, що призводить до погіршення видимості та припинення руху транспорту.
9. Снігові заноси – Карпати.
Утворюються під час інтенсивного випадання снігу при бу-ранах, заметілях. При низових заметілях багато снігу нагромаджується в населених пунктах, на території тваринницьких ферм. Снігом заносяться залізничні й автомобільні шляхи. По-рушується нормальне життя населених пунктів, може тимчасо-во припинитися доставка продуктів харчування і кормів.
Сильні снігопади найчастіше спостерігаються в Карпатах, а також в лісостеповій та степовій зонах. На території Закарпат-ської, Івано-Франківської та Львівської областей снігопади бу-вають щорічно протягом січня-лютого, а в прилеглих районах до Карпат іноді і в травні. В основному по території України кількість снігових опадів складає 20 - 30 мм, іноді сягає 40 - 70 мм. В Карпатах в окремих випадках випадає більше 100 мм.
10. Значні ожеледі - степова зона.
Це шар щільного прозорого або матового льоду діаметром більше 20 мм, що наростає на дротах, земній поверхні, дере-вах, будівлях, предметах і техніці внаслідок замерзання кра-пель дощу, мряки або туману. Виникнення такої стихії пов'яза-не з надходженням південних циклонів, частіше при темпера-турі трохи нижче 0 0С. Визначальним фактором небезпечності ожеледі є не інтенсивність, а тривалість цього явища. Сильна ожеледь триває від кількох годин до кількох діб.
11. Сильний мороз - північ Полісся та схід лісостепової зо-ни.
В Україні в зимовий період спостерігаються сильні морози, що сягають – 30 °С та нижче. Найбільш холодна частина краї-ни - східні і північно-східні області (Луганська, Сумська, Хаар-ківська, Чернігівська) та гірські райони Карпат. В цих місце-востях буває температура нижче - 35 °С.
