Навчально-методичні матеріали з дисципліни. 2. Географія: світи, регіони, концепти / Г. Де Блій, Пітер Муллер, Олег Шаблій / Пер

Основна література:

1. Алисов Н.В., Хорев Б.С. Экономическая и социальная география мира (общий обзор). – М.: Гардарики, 2000. – 704 с.

2. Географія: світи, регіони, концепти / Г.де Блій, Пітер Муллер, Олег Шаблій / Пер. з англ. – К.: Либідь, 2004. – 740 с.

3. Геополитика: Теория и практика / Под. ред. Э.А. Позднякова. – М.: ИМЭМО, 1993. – 236 с.

4. Гладкевич Г.И. Введение в экономическую и социальную географию. – М.–Смоленск: СГУ, 1997. – 112 с.

5. Голиков А.П. Вступ до економічної і соціальної географії: Підруч. / А.П. Голиков, Я.Б. Олійник, А.В. Степаненко. – К.: Либідь, 1996. – 320 с.

6. Дергачев В.А. Геополитика. – М.: Випа-Р, 2000. – 448 с.

7. Економічна і соціальна географія світу: Підручник / За ред. Б.П. Яценка. – К.: АртЕк, 1997. – 246 с.

8. Каледин Н.В. Политическая география: истоки, пpоблемы, пpинципы научной концепции. – СПб.: Изд-во С.- Петербург. гос. ун-та, 1996. – 163 с.

9. Колосов В. А. Политическая география сегодня. - М.: Знание, 1985. – 48 с.

10. Колосов В. А. Политическая география: проблемы и методы. – Л.: Наука, 1988. – 192 с.

11. Колосов В.А., Мироненко Н.С. Геополитика и политическая география. – М.: Аспект Пресс, 2001. – 479 с.

12. Лавров С.Б., Гладкий Ю.Н. Глобальная география. 11 кл.: Учеб. для общеобразоват. учеб. заведений. – М.: Дрофа, 1999. – 352 с.

13. Лавров С.Б., Каледин Н.В. Экономическая, социальная и политическая география. Регионы и страны. – М.: Гардарики, 2003. – 928 с.

14. Максакoвский В.П. Географическая картина мира: В 2 кн. Кн.І: Общая характеристика мира. – М.: Дрофа, 2004. – 496 с.

15. Максаковский В.П. Историческая география мира. – М.: ЭКОПРОС, 1997. – 584 с.

16. Туровский Р.Ф. Политическая география. – М.–Смоленск: СГУ, 1999. – 380 с.

17. Холина В.Н., Наумов А.С. Политическая карта мира: география для школьников и абитуриентов. – М.: Просвещение, 2004. – 304 с.

18. Яценко Б.П. Політична географія: навч. посіб. – К.: Вид. Ін-ту сходознавства НАНУ, 2005. – 134 с.

Додаткова література:

19. Алаев Э.Б. Социально-экономическая география: Понятийно-терминологический словарь. – М.: Мысль, 1983. – 350 с.

20. Безуглий В.В., Козинець С.В. Регіональна економічна та соціальна географія світу. – К.: ВЦ «Академія», 2003. – 688 с.

21. Витковский О.В. Политическая география и геополитика // Вестн. Моск. ун-та: Сер. геогр. – 1980.– № 6.

22. Всемирная история. – М.: Соцэкгиз, 1955–1960. Тома I – VII.

23. Гумилев Л.Н. Этногенез и биосфера Земли. (любое издание).

24. Гумилев Л.Н. Этносы в ландшафтах. (любое издание).

25. Дмитриевский Ю.Д. География, политика и культура. - Л.: Наука, 1990.

26. Економіка зарубіжних країн / За ред. А.С. Філіпенка. – К.: Либідь, 1996. – 416 с.

27. Економічна і соціальна географія світу: Навч. посіб. / За ред. С.П. Кузика − Л.: Світ, 2003. − 672 с.

28. Жук П. та ін. Етнополітична карта світу: ХХІ століття / Методичний і предметний коментарі / П.Жук, Н.Мазур, Р.Соломонюк, Р.Турчак. – Тернопіль: Мандрівець, 2000. – 240 с. (або на сайті http://www.svit21.narod.ru).

29. Заяц Д.В. Географические типы сепаратизма / Проблемы геоконфликтологии. – Т. 1. – М.: Пресс-Соло, 2004. – С. 36–58.

30. Качан Є.П., Ковтонюк М.О., Петрика М.О. Розміщення продуктивних сил зарубіжних країн. – Тернопіль: Підручники & посібники, 1993. – 518 с.

31. Коберник С.Г., Коваленко Р.Р. Економічна і соціальна географія світу в опорних схемах: Навч.-метод. посібник. – К.: «Абетка», 2002.

32. Копылов В.А. География населения. – М.: Маркетинг, 1998. – 124 с.

33. Марциновский А. Другое Содружество. // Голос Украины. – №233 (2733). – 7 декабря 2001 г.

34. Марциновский А. Евроинтеграция. // Голос Украины. – №5 (2756). – 10 января 2002 г.

35. Масляк П.О., Олійник Я.Б., Степаненко А.В. Словник-довідник учня з економічної і соціальної географії світу. – К.: Лібра, 1996. – 328 с.

36. Мечников Л.И. Цивилизации и великие исторические реки. – М.: Прогресс-Пангея, 1995. – 464 с.

37. Олійник Л.Б., Степаненко А.В. Вступ до соціальної географії: Навч. посіб. – К.: Знання, КОО, 2000. – 204 с.

38. Пістун М.Д. Основи теорії суспільної географії. – К.: Вища шк., 1996. – 232 с.

39. Ростов Є.Ф. Економіка країн світу. Довідник. – К.: НВП «Картографія», 1998. – 188 с.

40. Соціально-економічна географія світу. Загальна частина / За ред. С.П. Кузика. – Тернопіль: Підручники & посібники, 1998. – 256 с.

41. Соціально-економічна географія України: Навч. посіб. / За ред. О.І. Шаблія. – Л.: Світ, 2000. – 680 с.

42. Страны мира: Справочник. – М.: Республика, 1997. – 479 с.

43. Сухарев В.А., Сухарев М.В. Психологический портрет народов и наций. – Д.: Сталкер, 1997. – 400 с.

44. Топчієв О.Г. Основи суспільної географії. – О.: Астропринт, 2001. – 560 c.

45. Холина В.Н. География человеческой деятельности: Экономика, культура, политика: учеб. для 10-11 классов школ с углубленным изучением гуманитарных предметов. – М.: Просвещение, 2002. – 350 с.

46. Шаблій О.І. Основи загальної суспільної географії. Підручник. – Л.: Вид.центр ЛНУ ім. І.Франка, 2003. – 444 с.

47. Шаповал В. Державний лад країн світу: Довідник. – К.: Укр. Центр правових студій, 1999.

48. Шреплер Х.-А. Международные экономические организации: Справочник. – М.: Междунар. отношения, 1999. – 456 с.

49. Экономическая и политическая география капиталистических и развивающихся стран. / Под ред. В.В. Вольского – М.: МГУ, 1986. - 528 с.

50. Энциклопедия «Страны и народы» (любое издание).

51. Энциклопедия для детей. Тома «География», «Всемирная история». – М.: Аванта+.

52. Юрківський В.М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. – К.: Либідь, 2000. – 416 с.

 

Нормативна та інструктивна література:

53. Конституція України (1996, з доповненнями від 2005 р.): Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р.– К., 1996.

54. Cole J. Geography of the Worlds's Major Regions. – London, 1996.

55. From Plan to a Market. Report. – Washington, 1997.

56. http://www.interorg.narod.ru – міжнародні організації.

57. http://www.narod.yandex.ru/interorg4.html – міжнародні економічні організації.

58. http://www.ru.wikipedia.org – електронна Internet-енциклопедія.

59. http://www.cia.gov/cia/publications/factbook – Щорічний довідник ЦРУ «Книга фактів».

60. http://www.cvk.gov.ua – офіційний сайт Центральної виборчої комісії України.

61. http://www.delukr.cec.eu.int – сайт Представництва Європейської Комісії в Україні.

62. http://www.europa.eu.int – офіційний сайт Європейського Союзу.

63. http://www.intourion.ru – довідник по регіонах, країнах, організаціях світу (історія, карти).

64. http://www.karty.narod.ru – Сайт рідкісних карт Олександра Акопяна (територіальні претензії, території з невизначеним статусом, проекти «Великих» держав і т.п.).

65. http://www.maxpj.ru/countries.php - сайт «Країнознавство – все про країни світу», в т.ч. історія держав, що зникли з політичної карти.

66. http://www.mfa.gov.ua/mfa/ua/publication/content/696.htm – офіційний сайт Міністерства зовнішніх справ України. Міжнародні організації.

67. http://www.nato.int – офіційний сайт НАТО.

68. http://www.svit21.narod.ru – Етнополітична карта світу: ХХІ століття / Методичний і предметний коментарі / П.Жук, Н.Мазур, Р.Соломонюк, Р.Турчак.

69. http://www.ukrstat.gov.ua – офіційний сайт Державного комітету статистики України.

70. http://www.un.org – офіційний сайт ООН.

71. http://www.worldbank.org – звіти про розвиток Світового банку.

72. http://www.world-tourism.org/ruso/index.htm – офіційний сайт Всесвітньої туристичної організації (ВТО).

73. Human Development Report. – New York, 1997.

74. The World Bank Atlas. – Washington, 1997.

75. World Development Report. – Washington, 1997.

 

 

ДОДАТКИ

Додаток А Основні територіальні претензії між країнами світу (за [17, 28, 64])

 

Двосторонні претензії (одне до одного)
Греція ® Туреччина Ізраїль ® Сирія Азербайджан ® Туркменістан Киргизстан ® Таджикистан Пакистан ® Індія	Китай ® Індія, Японія, В’єтнам Респ. Корея ® Японія Малайзія ® Індонезія Єгипет ® Судан Уругвай ® Бразилія
З боку однієї країни до іншої
Румунія -® Україна Гаїті -® США Німеччина -® Чехія Франція -® Фіджи Росія -® Норвегія Марокко, Туніс-® Алжир Гватемала -® Беліз Афганістан -® Пакистан Венесуела -® Гайана Оман, Еритрея-® Ємен Іран -® Бахрейн, ОАЕ Китай -® Казахстан Корея, НДР -® Китай Ефіопія -® Еритрея, Кенія Ніуе -® Нова Зеландія Нова Зеландія-® Тонга	Вірменія -® Азербайджан, Грузія Сирія -® Ліван, Йорданія, Туреччина США, Японія, Китай, Латвія, Фінляндія, Литва, Естонія -® Росія Аргентина, Болівія -® Чилі Португалія, Марокко -® Іспанія Папуа-Нова Гвінея -® Австралія Велика Британія, Франція, Норвегія, Чилі, Нова Зеландія, Аргентина -® Антарктида Мексика, Суринам (Фр. Гвіана), Маврикій, Мадагаскар, Коморські Острови -® Франція Аргентина, Іспанія, Маврикій -® Велика Британія Марокко, Мавританія -® Західна Сахара Нікарагуа -® Гондурас, Колумбія Гондурас -® Ель-Сальвадор Китай, Узбекистан -® Киргизстан

Додаток Б Перелік залежних країн і територій світу (за [17, 40, 42, 58, 59, 64, 70])

Офіційна назва	Статус	Адміністративний центр
Велика Британія (Сполучене Королівство)
Ангуілла (Ангілья) 9	Володіння	Валлі
Бермуда Острови 9	Гамілтон
Британська Територія в Індійському Океані 1
Британські Антарктичні Території 2	Грютвікен / Гритвікен (неоф.)
Південна Джорджія та Південні Сандвічеві Острови
Британські Віргінські Острови 9	Род-Таун
Домініон Гібралтар 9	Гібралтар
Кайман Острови 9	Джорджтаун
Монтсеррат 9	Плімут, тимчас. – Брейдс
Піткерн Острів 9	Адамстаун
Сент-Гелен (Святої Олени) 9	Джеймстаун
Фолклендські (Мальвінські) Острови 9	Стенлі / Порт-Стенлі
Теркс і Кайкос Острови 9	Володіння із внутрішньою автономією	Гранд-Терк / Кокберн-Таун
Гернсі (Сарнія) 3	Залежна територія («Коронна Земля»)	Сент-Пітер-Порт / Сен-П’єр
Джерсі 3	Сент-Гельєр
Острів Мен (Еллан Ваннін) 3	Автономна частина («Коронна Земля»)	Дуглас
Суверенні території Баз (Акротірі і Декелія)	Суверенні військові бази	Єпіскопі
С Ш А
Бухта Гуантанамо	Орендована територія
Дієго-Гарсія Острів 1
Зовнішні малі острови США (Вейк, Гоуленд і Бейкер, Джарвіс, Атол Джонсон, Мідвей, Риф Кінгмен і Атол Пальміра, Навасса)	Володіння
Асоційована вільна держава Пуерто-Ріко	Держава, що вільно приєдналася	Сан-Хуан
Співдружність Північних Маріанських Островів	Сусупі (на о. Сайпан)
Віргінські Острови Сполучених Штатів 9	Володіння (неінкорпорована територія)	Шарлотта-Амалія
Територія Американське Самоа 9	Фагатого / Паго-Паго
Територія Гуам 9	Хагатна / Аганья
Франція
Департамент Гваделупа	Заморський департамент (регіон)	Бас-Тер
Департамент Гвіана Французька	Каєнна
Департамент Мартиніка	Фор-де-Франс
Департамент Реюньйон	Сен-Дені
Територія Французька Полінезія	Заморська община (співтовариство)	Папеете
Територія Островів Волліс і Футуна	Мата-Уту / Матауту
Майотта – Маоре 4	Мамудзу / Дзаудзі
Сен-П’єр і Мікелон	Сен-П’єр
Община Сен-Бартельмі	Густавія
Острів Сен-Мартін	Марігот / Маріго
Острів Кліппертон	Заморська територія
Французькі Південні та Антарктичні Території 2	Мартін-де-Вив’є
Територія Нова Каледонія (Канак)	Заморська особлива територія (асоційована)	Нумеа
Князівство Монако 5	Конституційна монархія під протекторатом	Монако / Монако-Вілль

Продовження додатку Б

 

Австралія
Маккуорі Острів	Володіння (формально в складі Тасманії)
Територія Островів Ашмор і Картьє	Володіння (зовнішня територія)
Територія Островів Герд і Макдональд
Територія Островів Коралового Моря
Територія Кокосових (Кілінг) Островів	Вест-Айленд
Територія Острова Крістмас (Різдва)	Флаїнг-Фіш-Коув (Сеттлемент)
Територія Острова Норфолк	Кінгстон
Нова Зеландія
Токелау / Юніон	Володіння (несамоуправна територія)	Факаофо (неоф.)
Кука Острови	Вільно асоційована держава	Аваруа
Ніуе	Алофі / Алофіс
Нідерланди
Аруба	Володіння (автономна частина)	Оран’єстад
Нідерландські Антильські Острови 6	Віллемстад
Норвегія
Свальбард (арх. Шпицберген, о. Ведмежий / Бйорноя) 7	Особлива адміністративна одиниця	Лонг’єбуен / Лонгйєрбюен / Лонг’їр
Антарктичні Території Норвегії 2	Володіння
Ян-Майєн	Ян-Майєн
Іспанія
Іспанська Північна Африка	Автономні міста	Сеута / Сабта, Мелілья / Ма-Аліль
Острови Канарські	Автономна область	Лас-Пальмас-де-Гран-Канарія
Португалія
Азори	Автономна область	Понта-Делгада
Архіпелаг Мадейра	Фуншал
Данія
Гренландія – Калаалліт- Нунаат	Самоврядна частина	Нук / Нуук (Готгоб)
Фарери	Внутрішня автономія	Торсгавн
Китай
Аомень / Аоминь (Макао) 7	Спеціальний адміністративний район КНР	Аоминь
Сянган (Гонконг) 7	Сянган (Вікторія-Сіті)
Південна Африка
Маріон і Принс-Едуард Острови	Частина провінції
Фінляндія
Аланди 7	Автономна територія	Марієнгамн / Маріангаміна
Чилі
Острів Пасхи – Рапа-Нуї	Регіон (адміністративно у складі регіону Вальпараїсо)	Ханга-Роа
Магеллан і Чилійська Антарктика 2	Регіон	Пунта-Аренас
Аргентина
Вогняна Земля, Антарктида і острови Південної Атлантики 2	Провінція	Ушуайа

 

Закінчення додатку Б

Італія
Республіка Сан-Марино 5	Республіка під протекторатом	Сан-Марино
Кондомініум (Франція й Іспанія)
Князівство Андорра 5	Князівство під сумісним протекторатом	Андорра-ла-Велья
Окуповані території
Магрібська Сахара (Марокканська, Західна Сахара) 8, 9	Марокко	Ель-Аюн / Лааюн
Палестинські території (Зах. беріг р. Йордан і Сектор Газа) 8	Ізраїль	Ель-Кудс (Східний Єрусалим)
Примітки: 1. В 1982 р. парламент Республіки Маврикій прийняв закон про проголошення архіпелагу Чагос (включаючи о. Дієго-Гарсія) невід’ємною складовою Маврикію. Велика Британія всупереч рішенням ООН відторгла архіпелаг і створила на ньому власне володіння, а о. Дієго-Гарсія передала в оренду США на 50 років. 2. Територіальні претензії на Антарктиду та території, що розташовані південніше від широти 600, не визнаються світовим співтовариством. Міжнародно-правовий режим цих територій регулюється Угодою «Про Антарктику» від 1 грудня 1959 р. 3. Острови Мен та Нормандські – Гернсі і Джерсі – «Коронні землі«Сполученого Королівства, але не є його складовою частиною й не входять у Європейський Союз. 4. Генеральна Асамблея ООН визнає право Федеральної Ісламської Республіки Коморські Острови на територію. 5. Держава має обмежений суверенітет; вважається такою, що перебуває «під протекцією». 6. Внаслідок сильних сепаратистських рухів території загрожує розпад на 2 самоврядні колонії – Кюрасао й Сінт-Маартен (південна частина) і 3 несамокеровані колонії – Бонайре, Саба й Сінт-Еустатіус. Розпуск території запланований на 15 грудня 2008 року. 7. Існування територій з особливим статусом регламентоване спеціальними міжнародними угодами. 8. Майбутнє окупованих територій належить врегулюванню в межах ООН. 9. Країни, на які поширюється Декларація про Надання Незалежності Колоніальним Країнам і Народам («Декларація Деколонізації»), що прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 14 грудня 1960 (тобто країни, що офіційно визнані ООН колоніями) 10. ООН вважає ці території такими, що від часу прийняття Декларації про Надання Незалежності Колоніальним Країнам і Народам (на яких цей документ раніше поширювався) приєдналися до інших незалежних держав

Додаток В Самопроголошені країни та сепаратистські території

(за [2, 14, 17, 28, 29, 58. 64])

 

Держави світу	Території, що не мають визначеного статусу
самопроголошені (невизнані) держави	що вимагають автономії чи незалежності
Австралія	Бумбунга Герцогство Аврам Князівство Області Хатт-Рівер
Азербайджан	Нагірнo-Карабахська Респ. (Арцах) Талиш-Муганська Респ. (Талишстан)	Лезгістан
Алжир, Нігер, Малі		Берберія (Внутрішня Сахара)
Ангола	Респ. Кабінда	Музі Конго (Ба Конго)
Антигуа й Барбуда	Королівство Редонда	Барбуда

 

Продовження додатку В

Аргентина, Чилі		Патагонія Біокеаніка (Арауканія) Мапуче
Афганістан		Хазарестан (Хазараджат)
Бангладеш		Читтагонг
Беліз, Гондурас		Гаріфуна
Бельгія		Валлонія Фландрія
Болгарія		Східна Фракія
Боснія і Герцеговина	Респ. Сербська Федерація Боснії та Герцеговини
Бразилія	Респ. Ігуану Санта-Катаріна Респ. Пампас Риу-Гранді-Ду-Сул
Вануату	Вемерана Н'Макіауте Королівство Танна Тафеа Федерація На-Гріамель
Велика Британія	Вільна й Незалежна Респ. Фрестонія	Ангілья (Ангуілла) Уельс (Кімру) Шотландія (Альба) Півн. Ірландія (Ольстер)
Габон		Музі Конго (Ба Конго)
Грузія	Респ. Абхазія (Ап’сни) Південна Осетія (Хусар Іристон)
Данія		Гренландія (Калаалліт Нунаат) Фарерські острови
Джібуті		Захід Джібуті
Екв. Гвінея		Фернандо-По (Буби / Біоко / Ері)
Ефіопія		Огаден (Західне Сомалі) Оромоленд
Ємен	Південний Ємен (кол. НДРЙ)
Зах. Сахара	Дахла
Ізраїль		Палестина
Індія	Азад Кашмір Сіккім Федеративна Респ. Нагаленд	Андхра-Прадеш Пенджаб Ассам Гуркхаланд Тамілнад Ізорам Уттараханд Маніпур Халістан
Індонезія	Іріан Джая Респ. Молук Сератан Ісламська Держава Ачех	Східна Ява
Ірак		Курдистан Асірія (Ашур) Туркоманістан
Іран		Арабістан (Хузістан) Курдистан Белуджистан
Іспанія	Незалежна Атлантична Респ. (Канарські Острови)	Країна Басків (Еускар Ерріко) Каталонія Галісія
Італія	Князівство Себорга	Аусонія (Авсонія) Південний Тіроль Арпітанья Сардинія Паданія
Камерун	Амбазонія (Федеральна Респ. Південного Камеруну)
Канада		Квебек Нушалк
Кіпр	Турецька Респ. Північного Кіпру
Кірібаті	Банабе
Китай	Китайська Респ. (Тайвань) Респ. Східний Туркестан (Незалежна Уйгурська Респ.) Тибет	Внутрішня Монголія
Коморські О-ви	Ндзуані (Анжуан) Мвалі (Мохелі)

Продовження додатку В

Конго, Дем. Респ.	Держава Катанга (Шаба) Гірничорудна держава Південне Касаї	Музі Конго (Ба Конго)
Лаос		Хмонг
Македонія		Респ. Іллірія
Мальдівські О-ви	Об'єднана Сувадівська Республіка
Мексика		Юкатан Чьяпас
Молдова	Придністровська Молдавська Респ.	Гагауз Єрі (Гагаузія)
М’янма	Федеративна Респ. Нагаленд Сполучені Штати Шан	Каутхулей (Карени) Качин Лаху Каренні Ва Мон Палаунг Чін Па-О
Нігерія	Респ. Біафра Огоніленд Північно-Нігерійська (Хауса) Респ.	Йоруба Калабар
Нідерланди		Фрісландія
Німеччина		Баварія Лужица Саар Шлезвіг
Норвегія		Держава Саамів
Пакистан	Пуштуністан (Пахтуністан) Ісламська Держава Вазирістан	Белуджистан Сінду Деш
Папуа-Н. Гвінея	Респ. Мекамуї (Бугенвіль)	Бесcена
Південна Африка	Транскей Бопутатсвана Венда Сискей	Трансвааль Вільна Оранжева Держава
Польща		Кашубія Русинщина
Португалія		Траш-Уш-Монтеш
Росія	Чеченська Респ. Ічкерія (Нохчі-Чо)	Лезгістан Дагестан Респ. Балтія
Румунія		Трансільванія
Сенегал	Королівство Біффеч	Казаманса
Сент-Кітс і Невіс		Невіс
Сербія	Косово	Санджак Воєводіна
Сирія		Курдистан
Словаччина		Русинщина (Карпатська Русь)
Сомалі	Незалежна Респ. Сомаліленд Центральні Штати Сомалі Пунтленд Галмудуг	Джуббаленд
Судан		Азанія
США	Респ. Конк	Техас Аляска Вермонт Гаваї Лакота Каліфорнійська Респ.
Таїланд		Паттані
Танзанія		Занзібар
Тонга	Респ. Мінерва
Тринідад і Тобаго		Тобаго
Туреччина		Курдистан
Україна		Крим Русинщина
Філіппіни	Ісламська Держава Моро Федеративна Респ. Мінданао	Кордильєра
Фінляндія		Держава Саамі Аландські острови
Франція	Королівство Кергелен Респ. Согес	Країна Басків (Еускар Ерріко) Нова Каледонія (Канак) Полінезія Гваделупа Мартініка Гвіана Корсика (Корсе) Реюньйон Савойя Оксітанія Бретань (Брейз)
Хорватія	Респ. Серпска Крайна	Західна Славонія
Чад	Респ. Логоне

Закінчення додатку В

Чехія		Моравія
Чорногорія		Санджак
Швейцарія		Романдія Руманша Юра
Швеція		Держава Саамів Сканія (Cконеланд)
Шрі-Ланка	Таміл Ілам
Японія		Окінава

 

ЗМІСТ

Стор.

В С Т У П………………………………………………………………………………… СТРУКТУРА ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ………….….…………. ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ «ПОЛІТИЧНА ГЕОГРАФІЯ»……………..……………….. ПРАКТИЧНІ РОБОТИ……………………………………………………..…………. Практична робота 1. Політична географія як наука. Політика як географічна реальність…………………...…………. Практична робота 2. Території суверенні, залежні та з невизначеним статусом на сучасній політичній карті світу.……... Практична робота 3. Динаміка політичної карти світу. Територіальні претензії держав…………………….... Практична робота 4. Географічні типології країн світу…………………….. Практична робота 5. Історична політична географія..…………..………… Практична робота 6. Кордони держав і міжнародні інтеграційні процеси… Практична робота 7. Електоральна географія та геополітика………..…. Практична робота 8. Геополітичні концепції………………..………………. Практична робота 9. Глобальні проблеми людства…………..…………... ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ……………………………….. Завдання для розрахунково-графічної роботи……………………… ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ПОТОЧНОГО ТА СЕМЕСТРОВОГО КОНТРОЛЮ……….. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ З ДИСЦИПЛІНИ………….…….……. ДОДАТКИ…………………….…………………………………………………………………