Змістовний модуль І. Політична карта світу як об’єкт політичної географії

Тема 1. Методологія та історія формування політичної географії як науки. Предмет і метод географії. Зміст поняття «політика». Політична географія (ПГ) як наука: підходи до визначення. Політична сфера (політосфера) суспільного життя як об'єкт вивчення ПГ. Структура ПГ (історична, теоретична, регіональна, галузева, Світового океану). Методи ПГ. Хорологічний метод. Рівні дослідження ПГ: глобальний і регіональний (макрорівень), окремих країн (мезорівень), окремих районів, міст (мікрорівень). ПГ – політична регіоналістика – регіональна політологія – регіонознавство. Основні проблеми політико-географічного дослідження. Місце ПГ в системі туристсько-економічних, суспільно-географічних наук. Міждисциплінарність досліджень у ПГ, зв'язки дисципліни з іншими суспільними науками, у тому числі політологією, соціологією, історією. Співвідношення сфер дослідження ПГ, геополітики та політології. Відмінність їх підходів до вивчення держави як об'єкта дослідження. Сучасні завдання й функції ПГ (теоретико-пізнавальна, методологічна, світоглядно-гуманістична).

Генезис політико-географічної думки. Історія розвитку ПГ. Сутність і особливості політичної думки Стародавнього світу (Демокрит, Платон, Аристотель, Цицерон), Середньовіччя і Відродження (Ф. Аквінський, М. Падуанський, Данте, Н. Макіавеллі, Т. Мор, М.Лютер, Ж.Боден, Т. Кампанелла), Нового часу (Т. Гоббс, Дж. Локк, Ш. Монтеск'є, Ж.-Ж. Руссо, Т. Пейн, І. Кант, Г. Гегель, К. Маркс, К. Ріттер, та ін.). Етапи розвитку ПГ із кінця ХІХ ст. Роль географічного детермінізму в розвитку політико-географічного знання. Ф. Ратцель - засновник ПГ як системної науки. Основні ідеї і найвизначніші представники німецької, англійської, французької та американської ПГ. Погляди на ПГ Ф. Ратцеля, Ю. Челєна, В. Семенова-Тян-Шанського, І. Вітвера, В. Колосова, С.Лаврова, Я. Машбиця, І. Маєргойза, Л. Смирягіна, О. Вітковського, В. Яг'ї. «Нова» ПГ: проблематика і теорії. Концепції територіально-політичної організації сучасних суспільств.

Розвиток української політико-географічної думки. Роль українських географів початку ХХ ст. (С.Рудницького, В. Кубійовича, С. Томашівського, В. Гериновича) в розвитку окремих положень ПГ. Політична географія часів СРСР. Відновлення політико-географічних досліджень в Україні у 80-90-х роках ХХ ст. Сучасний стан ПГ в Україні.

Тема 2. Політична карта світу як об’єкт наукового дослідження. Політична карта світу (ПК) – «дзеркало епохи». Суверенні держави як головний суб'єкт світової політики і елемент політичної карти світу. Зростання кількості незалежних держав протягом ХХ століття. Періодизація всесвітньої історії й формування ПК світу: збіги й особливості. Поняття якісних та кількісних змін на ПК. Інтеграція та дезінтеграція як два протилежних процеси сьогоденної ПК світу: причини й наслідки. Цесія, окупація нічийної території, здобувательська давність, ад’юдикація, акреція. Міжнародні території. Міжнародні річки, протоки, канали. Відкритий океан і Антарктида як складові ПК. Прогнози вчених щодо змін на ПК світу – прогнозовані тенденції, теорії, концепції. Сепаратизм як політико-географічне явище. Концепт деволюційного тиску, балканізації. Самовизначення народів й збереження територіальної цілісності держави – основні принципи міжнародного права та їх відображення на ПК. Проблема регіоналізації ПК світу. Формування регіональних цивілізацій. Регіональні розходження і їхні причини. Акроніми (абревіатури) на ПК світу: види, приклади. Проблема власних назв країн світу: назви традиційні й місцеві.

Суперечливі та проблемні питання стану сучасної ПК світу: залежні, несамоврядні, з невизначеним статусом, самопроголошені території світу. Поняття «колонія», «протекторат», «залежна територія», «підопічна територія». Сучасні залежні території і їх різновиди (вільно приєднана держава, самоуправна держава у вільній асоціації з метрополією, самоуправна територія у складі метрополії, заморська адміністративна одиниця тощо) та метрополії. Міжнародні конфлікти, їх типи, (міждержавні; національно-визвольні війни; внутрішні інтернаціоналізовані), об'єктивні та суб'єктивні передумови виникнення. «Гарячі» точки планети: Близький Схід, Південна Азія, Кавказ, Балкани, Центральна Африка та ін. Етнополітичні конфлікти: чинники, шляхи подолання. Проблеми територіальних претензій. Географія специфічних політичних утворень (невизнані самопроголошені держави, підопічні території, кондомініуми, протекторати, бантустани, спірні території та ін.). Регіоналістські, автономістські та сепаратистські етнічні рухи, їх географія (Шотландія, Ольстер, Країна Басків, Корсика, Косово та Метохія, Придністров'я, Крим, Абхазія, Чечня-Ічкерія та ін.).

Тема 3. Географічне державознавство. Держава - ключовий елемент політичної системи. Об'єкти ПК: «держава», «країна», «територія». Суверенітет. Історична трансформація розуміння суверенітету. Суверенітет монарха, суверенітет нації, суверенітет держави. Аспекти (свобода вибору шляху економічного розвитку, політичного режиму, процесуального законодавства тощо) і наслідки (міжнародна стратифікація держав, «дилема безпеки») державного суверенітету. Національна і територіальна ідентичність. Територіально-політична організація суспільства. Види і функції територіально-політичних систем (ТПС). Держава як найбільш цілісна ТПС. Ознаки держави: народ (субстанціональний елемент), територія (територіальний елемент), публічна державна влада (інституційний елемент), міжнародне визнання. Внутрішні та зовнішні функції держави.

Історична зміна і розвиток уявлень про державу. Теорії походження держави (теологічна, патріархальна, суспільного договору, підкорення, класова; географічного детермінізму, демографічні, техніко-економічні, «нічний сторож»). Характеристики держави як географічного об'єкта. Політико-географічне положення (ПГП) держави (макро-/глобальний, мезо-/регіональний, мікро-/сусідський рівні, наявність виходу до моря, використання міжнародних транспортних шляхів). Сусідство як зовнішньополітичний ресурс. Права та обов'язки незалежної держави як суб'єкта міжнародного права.

Географічний простір держави: геоторія і її складові (державна територія, акваторія, аероторія), етнічні землі. Особливості державної території: конфігурація, форма, компактність, географічний центр. Форми державної території: острівні, на архіпелагах, напівострівні, подовжені, з анклавами, з ексклавами, компактні, з «коридорами». Вплив конфігурації території на суспільні процеси в державі. Кількісні міри форми державної території. Проблеми територіального розмежування морського простору, континентального шельфу, територіальні води, економічні зони. Типологія держав за характером історичного формування державної територіальної структури за С.Б. Лавровим (долинний, приморський, кільцеподібний, клокчастоподібний/точковий, чрезматериковий, інтегральний). Принципи використання державної території. Принцип «Мехіко». Державні території з особливим політичним режимом (дія виключних законів, надзвичайного стану, військового стану; закриті адміністративні одиниці, екстериторіальні, орендовані, окуповані та ін.).

Адміністративно-територіальний поділ (АТП) держави. Поняття місцевого самоуправління, його типологія. Дуалістичні, горизонтальні та змішані системи самоуправління. Співвідношення місцевого і територіального управління. Принципи формування сітки АТП. Ієрархія одиниць АТП. Функції АТП. Етапи становлення АТП та місцевого самоврядування в Європі (за Р.Беннетом). Адміністративно-територіальний устрій, його структура. Поділ адміністративних одиниць за площею і чисельністю населення в деяких державах світу. Суперечність між стабільністю адміністративних кордонів та динамізмом суспільного розвитку. Головні сучасні напрями реформування АТП: укрупнення низових ланок, створення великих регіонів тощо. Перспективи адміністративної реформи в Україні.

Тема 4. Класифікації та типології країн світу. Значення і сутність типологій країн. Типології «економічні» і «географічні»; за кількісними та якісними показниками.

Показники для «географічних» типологій (форми правління, форми державного устрою, типи політичних режимів). Класифікації країн світу за формами правління (монархії і республіки та їхні різновиди, джамахірія, країни у складі Співдружності), державного устрою (унітарні, федеративні, конфедеративні, унії), ідеологічної орієнтації (плюралістичні, клерикальні), державно-правового режиму (демократичний, тоталітарний, авторитарний, расистський), їх географічне поширення. Системи престолонаслідування сучасних монархічних держав (салічна, кастильська, австрійська). Новітні погляди на класифікації країн: теократичні республіки, держави-напівфедерації тощо.

Федералізм як форма державного устрою. Порівняння унітарних і федеративних держав. Організація і функціонування законодавчої влади у федеративних державах. Підходи до класифікації федерацій (генезис, тривалість існування, рівноправність суб'єктів, зв'язок з національними та іншими територіальними особливостями). Типи федерацій у сучасному світі (західноєвропейський, північноамериканський, латиноамериканський, острівний, афро-азійський, нігерійський, особливі). Національні і територіальні федерації. Специфічні політичні проблеми федеративних держав. Регулювання територіальних питань у федеративних державах. Особливості устрою окремих федеративних держав світу (США, Індія, ФРН, Росія, Бразилія тощо).

Класифікації країн світу за географічним, економіко-географічним, політико-географічним положеннями, величиною території, кількістю і типом відтворення населення, його національним складом, рівнем урбанізації, природно-ресурсним потенціалом. Площа території як важливий соціально-економічний ресурс. Класифікація держав за площею території (гіганти, великі, значні, середні, малі, невеликі, мікро держави/»карлики»). Типологія країн світу за рівнем соціально-економічного розвитку та господарською спеціалізацією в міжнародному поділі праці, за рівнем сформованості організаційно-управлінських структур, структурою господарства країни. Інші підходи до класифікації країн. Країни за ступенем небезпеки для туристів.