Порядок нарахування на оплату праці та утримань з неї

Сума, яка нарахована працівнику за виконану роботу, і сума, яка належить до виплати, як правило, відрізняються одна від одної на суму проведених утримань із оплати праці.

Утримання із заробітної плати можуть бути:

1) обов'язкові - ті, які можуть провадитись тільки у випадках,
передбачених законодавством України (податок з доходів фіз..осіб, ут­
римання до Пенсійного фонду, утримання за рішенням суду на користь
юридичних та фізичних осіб);

2) утримання, які здійснюються за ініціативою підприємства (для
погашення невитраченого і своєчасно не повернутого авансу, виданого на
службове відрядження або на господарські потреби; при звільненні
працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він вже
отримав відпустку; при відшкодуванні шкоди, завданої з вини працівника
підприємству та ін.).

При кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань, передбачених законодавством України, не може перевищувати 50% (а в окремих випадках і 70%) заробітної плати.

З нового 2011 року розрахунок відрахувань із заробітної плати та нарахувань на фонд оплати праці дуже і дуже спростився. Адже замість внесків до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування, тепер існує один - єдиний соціальний внесок.

Роботодавець повинен утримувати із заробітної плати працівників суму єдиного соціального внеску, яка складає 3,6% від суми нарахованої заробітної плати (п.7 ч.і ст.8 Закону України «Про збір та облік єдиного

ТЕМА 8: Облік власного капіталу

1. Поняття та види капіталу.

2. Облік статутного капіталу

3. Облік пайового капіталу

4. Облік додаткового капіталу

5. Облік резервного капіталу

6. Облік нерозподіленого прибутку та непокритого збитку

7. Облік вилученого капіталу

8. Облік неоплаченого капіталу

Господарські засоби мають різні джерела свого утворення. Одні господарські засоби стали власністю підприємства внаслідок внеску до статутного капіталу його засновниками, інші були придбані за рахунок або позик інших юридичних чи фізичних осіб. Враховуючи поділ джерел формування господарських засобів на власні та залучені, капітал теж поділяється на власний та залучений.

На початку діяльності підприємства Активи = Капіталу.

В процесі діяльності Активи = Капітал +3обов'язання

Складові власного капіталу розміщено у розділі І пасиву балансу "Власний капітал", до якого входять:

- статутний капітал;

- пайовий капітал;

- додатковий капітал;

- резервний капітал;

- нерозподілений прибуток (непокритий збиток)

- неоплачений капітал;

- вилучений капітал.

Облік статутного капіталу

Статутний капітал — це частина капіталу, яка утворюється за

рахунок сукупності вкладів у вигляді матеріальних, нематеріальних або фінансових ресурсів засновників у майно підприємства для забезпечення діяльності господарюючого суб'єкта згідно меж, які визначені установчими документами.

Вклад, оцінений у гривнях, становить частку учасника та засновника у статутному фонді. Порядок оцінки вкладів визначається в установчих документах товариства, якщо інше не передбачено законодавством України.

Забороняється використовувати для формування статутного фонду бюджетні кошти, кошти, одержані в кредит та під заставу.

Рахунки 40, 41, 45 і 46 використовують для формування стартового капіталу підприємства. Залежно від організаційної форми підприємства може

бути сформовано статутний або пайовий капітал.

Всі операції пов'язані з формуванням, змінами, ліквідацією статутного капіталу, відображаються на пасивному рахунку 40 "Статутний капітал".

Сальдо цього рахунку відповідає розміру статутного капіталу. Зміни статутного капіталу проводяться у встановленому чинним законодавством порядку з обов'язковим внесенням відповідних змін до установчих документів.

Облік статутного капіталу здійснюється на підставі таких документів як Статут, установчий договір, довідки та розрахунки бухгалтерії тощо. Створення статутного капіталу відображається:

Дт46 Кт 40

Збільшення статутного капіталу

- за рахунок прибутку:
д_т44 Кт 40

- за рахунок додаткового та резервного капіталу:
Дт 42, 43 Кт 40

Власниками внесено майно та кошти до статутного капіталу в погашення заборгованості:

Дт 10, 20, 21,30,31 Кт46

Зменшення (вилучення) та ліквідація статутного капіталу здійснюється так: Дт40 Кт 45,46

Внесками учасників та засновників акціонерного товариства до статутного капіталу може бути майно (будинки, споруди, устаткування, машини та інші матеріальні цінності), права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами та ін., грошові кошти (в т.ч. в іноземній валюті), а також майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність).

Внески до статутного капіталу в натуральній та нематеріальній формі підлягають оцінці. Порядок оцінки внесків визначається в установчих документах товариства, якщо інше не передбачено законодавством України.

Існує вимога щодо повного внесення своїх внесків засновниками не пізніше, ніж через рік після реєстрації товариства. В разі невиконання цієї вимоги у встановлений термін учасник, якщо інше не передбачено установчими документами, сплачує 10% річних з недовнесеної суми за термін прострочення.

Після передачі майна до статутного капіталу воно стає власністю ТОВ. Аналітичний облік статутного капіталу ведеться за видами капіталу по кожному засновнику, учаснику, акціонеру.

3. Облік пайового капіталу

Пайовий капітал------- це сукупність коштів фізичних і юридичних

осіб, добровільно розміщених у товаристві для здійснення його господарсько-фінансової діяльності. Пайовий капітал узагальнює інформацію про суми пайових внесків членів споживчого товариства, сільськогосподарського підприємства, житлово-будівельного кооперативу,

кредитної спілки та інших підприємств, що передбачені установчими документами.

Джерелом формування пайового капіталу є обов'язкові та додаткові пайові внески, які надходять від індивідуальних та колективних членів.

Розміри обов'язкових пайових внесків визначаються загальними зборами пайовиків, виходячи із потреби у власних оборотних коштах. Обов'язкові пайові внески повертаються пайовикам при вибутті із даного підприємства.

Додаткові пайові внески вносяться пайовиками на добровільних засадах і підлягають повному або частковому поверненню за бажанням пайовика.

Щорічно на обов'язкові і додаткові пайові внески нараховуються дивіденди, які за згодою можуть бути зараховані на поповнення паю.

Всі операції пов'язані з пайовим капіталом, відображаються на пасивному рахунку 41 "Пайовий капітал'

М

4.Облік додаткового капіталу

Додатковий капітал - це капітал, зароблений понад суми статутного капіталу.

Додатковий капітал включає суми, на які вартість реалізації випущених акцій перевищує їх номінальну вартість, а також суми дооцінки активів та вартість необоротних активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших осіб, та інші види додаткового капіталу.

Інший додатковий капітал — сума дооцінки необоротних активів, вартість активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших юридичних або фізичних осіб та інші види додаткового капіталу.

Облік додаткового капіталу здійснюється на підставі таких документів як акти приймання-передачі основних засобів, довідки бухгалтерії, накладні, виписки банку, установчий договір, рішення зборів акціонерів, акти переоцінки

Для обліку цих сум передбачений рахунок 42 "Додатковий капітал", по кредиту якого відображається збільшення додаткового капіталу, по дебету - зменшення.

Додатковий капітал може направлятись на збільшення статутного, пайового (рах. 41) та резервного (рах. 43) капіталу, на покриття збитків.

5. Облік резервного капіталу

Резервний капітал — сума резервів, створених відповідно до чинного законодавства або установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку. Він створюється на покриття непередбачених витрат, збитків, на сплату боргів підприємства при його ліквідації. Залишки невикористаних коштів переходять на наступний рік.

Резервний капітал створюється в АТ у розмірі, не менше 25 відсотків статутного капіталу. Розмір щорічних відрахувань на його поповнення не може бути меншим 5 відсотків його загальної вартості.

Всі операції пов'язані з резервним капіталом, відображаються на пасивному рахунку 43 "Резервний капітал".

6. Облік нерозподіленого прибутку та непокритого

збитку.

В період функціонування підприємства одержують прибутки (збитки), суми яких, після погашення всіх заборгованостей, є власністю підприємства. Тобто, це є власний капітал, хоча не зареєстрований в засновницьких документах і неперсоніфікований.

Нерозподілений прибуток являє собою частину чистого прибутку, що не була розподілена між акціонерами.

Для обліку формування і використання фінансових результатів господарської діяльності підприємства використовується рахунок 44 '"Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)". На цьому рахунку ведеться облік нерозподілених прибутків чи непокритих збитків поточного та минулих років, а також використаного в поточному році прибутку.

По кредиту рахунку відображається збільшення прибутку від усіх видів діяльності, по дебету - збитки та використання прибутку.

Фінансовий результат визначають на рахунку 79 "Фінансові результати". Після чого прибуток списують в кредит рахунку 441 "Прибуток нерозподілений", а збиток - в дебет рахунку 442 "Непокриті збитки".

Остаточний фінансовий результат - нерозподілений прибуток (непокритий збиток) визначається як різниця між нерозподіленим прибутком і прибутком, використаним у звітному періоді.

Прибуток може бути використаний на формування резервів, на виплату дивідендів. На збільшення статутного капіталу.

7. Облік вилученого капіталу

Для обліку вилученого капіталу вводиться однойменний рахунок і стаття в балансі.

Вилучений капітал — фактична собівартість акцій власної емісії або часток, викуплених товариством у його учасників.

Різниця між номінальною та балансовою вартістю акцій, що анулюються зменшує нерозподілений прибуток або додатковий вкладений капітал.

Всі операції пов'язані з вилученим капіталом, відображаються на пасивному рахунку 45 "Вилучений капітал".

Наприклад: Дебет 45 кредит ЗО - викуплено власні акції, дебет 40 кредит 45 - анульовано частину власних акцій.

У балансі сума вилученого капіталу наводиться в дужках і підлягає відрахуванню при визначенні підсумку власного капіталу.

8. Облік неоплаченого капіталу

Неоплачений капітал — заборгованість засновників (учасників) господарського товариства за внесками до статутного капіталу підприємства.

При створенні акціонерного товариства вся сума зареєстрованого статутного капіталу відображається як неоплачений капітал, рахунок 46 «Неоплачений капітал».

Д-т рахунку "Неоплачений капітал" К-т рахунку "Статутний капітал"

Сума неоплаченого капіталу наводиться в дужках і вираховується при визначенні підсумку власного капіталу.

Акціонерне товариство має право викупити у акціонера оплачені ним акції з метою їх наступного анулювання, перепродажу чи розповсюдження серед своїх працівників. Викуплені акції повинні бути реалізовані або анульовані протягом року. В цей період розподіл прибутку акціонерного товариства здійснюється без врахування викуплених власних акцій.