Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


¬изначенн€ б≥олог≥чних ритм≥в людини




 

ћета роботи: ќволод≥ти методиками досл≥дженн€ б≥оритм≥в (Ѕ–) людини ≥ розрахунку критичних та спри€тливих пер≥од≥в у ≥ндив≥дуальних р≥чних циклах.

 

«м≥ст зан€тт€:

1. ¬изначенн€ пон€тт€ б≥олог≥чних ритм≥в людини.

2. Ѕ≥олог≥чн≥ ритми у визначенн≥ видатних вчених.

3. ¬плив б≥олог≥чних ритм≥в на життЇд≥€льн≥сть людини.

4. ¬изначенн€ ≥ндив≥дуальних б≥олог≥чних ритм≥в студент≥в.

”се житт€ людини, стан окремих њњ орган≥в ≥ кл≥тин п≥дпор€дкован≥ законом≥рност€м ритм≥чних коливань. ÷е успадкована властив≥сть орган≥зму. ¬она про€вл€Їтьс€ у час≥ в чергуванн≥ посиленн€ ≥ послабленн€ ≥нтенсивност≥ вс≥х процес≥в життЇд≥€льност≥ (обм≥ну речовин, розвитку, мисленн€ та ≥н.).

’ронолог≥чна залежн≥сть стану орган≥зму зумовлюЇ ритм≥чн≥ зм≥ни ф≥зичних ≥ псих≥чних можливостей людини. “ак≥ пер≥оди можуть суттЇво впливати на повед≥нку людини в умовах небезпек, в≥д≥гравати значну роль у виникненн≥ нещасних випадк≥в, прийн€тт≥ незважених р≥шень, тому дл€ п≥двищенн€ р≥вн€ ≥ндив≥дуальноњ захищеност≥ людини в≥д р≥зних небезпек необх≥дно мати ≥нформац≥ю про њњ б≥оритми.

—езонн≥ б≥оритми (—Ѕ–) Ч це коливанн€ показник≥в гомеостазу орган≥зму, що викликаютьс€ сезонними зм≥нами зовн≥шнього середовища: у першу чергу зменшенн€м осв≥тленост≥, зниженн€м температури ≥ зм≥нами спектру харчуванн€.

ѕер≥одичн≥ сезонн≥ коливанн€ характерн≥ дл€ артер≥ального тиску, складу кров≥, ≥мунолог≥чноњ реактивност≥ орган≥зму, тощо. ƒосл≥дженн€ засв≥дчили, що ф≥зична працездатн≥сть людини знижуЇтьс€ взимку ≥ зростаЇ навесн≥ ≥ вл≥тку. “ак, навесн≥ та вл≥тку спортсмени дос€гають найвищих результат≥в, величини €ких перевищують на 10Ч15% значенн€ показник≥в у ≥нш≥ сезони року. јналог≥чну спр€мован≥сть маЇ псих≥чна активн≥сть людини. ¬она вища навесн≥ ≥ на початку л≥та, а взимку значно нижча. јгресивн≥сть ≥ мужн≥сть дос€гають п≥ка восени.

≤снуЇ сезонна залежн≥сть виникненн€ р≥зних захворювань ≥ ефективност≥ њх л≥куванн€. Ќаприклад, ревматизм загострюЇтьс€ восени, захворюванн€ шк≥ри краще л≥кувати п≥зньою весною, а серцево-судинн≥ захворюванн€ Ч у червн≥. ¬и€влена також сезонна нер≥вном≥рн≥сть по€ви людей на св≥т. ¬ —Ќƒ б≥льше всього людей народжувалос€ в березн≥, кв≥тн≥ ≥ травн≥, а менше всього у зимовий пер≥од. ” ‘ранц≥њ п≥к народжуваност≥ реЇструЇтьс€ навесн≥ та у вересн≥.

“аким чином, ≥снуЇ ендогенний ритм орган≥зму, пов'€заний з р≥зними пер≥одами Ђб≥олог≥чного рокуї. ЂЅ≥олог≥чний р≥кї не зб≥гаЇтьс€ з календарним ≥ охоплюЇ два пер≥оди, протилежн≥ за ≥нтенсивн≥стю ≥ направлен≥стю б≥олог≥чних процес≥в. Ѕ≥льш≥сть максимум≥в ≥ м≥н≥мум≥в активност≥ припадаЇ на лютий ≥ серпень. ÷≥ м≥с€ц≥ Ї Ђпереломнимиї у спр€муванн≥ фаз б≥олог≥чних сезонних ритм≥в ≥ св≥дчать про початок Ђб≥олог≥чноњ весниї або Ђб≥олог≥чноњ осен≥ї. ЂЅ≥олог≥чна веснаї Ї стад≥Їю р≥чного циклу орган≥зму, що характеризуЇтьс€ зростанн€м р≥вн€ життЇвоњ активност≥. ЂЅ≥олог≥чна ос≥ньї, навпаки, супроводжуЇтьс€ зниженн€м активност≥ б≥олог≥чних процес≥в.

¬ ендогенному р≥чному цикл≥ людини окр≥м —Ѕ– Ї внутр≥шньо-р≥чн≥ ≥ндив≥дуальн≥ б≥оритми (¬Ѕ–). ≤ншими словами, у кожного св≥й ≥ндив≥дуальний (ендогенний) р≥к. ¬≥н не залежить в≥д календарного року. ” людей з р≥зними ендогенними р≥чними циклами спостер≥гаютьс€ б≥оритмолог≥чн≥ в≥дм≥нност≥ у коливанн€х пульсу, температури т≥ла, електричноњ активност≥ мозку та ≥н. ≈нцефалограми вказують на на€вн≥сть ≥ндив≥дуальних Ђп≥к≥вї електричноњ активност≥ мозку з пер≥одом 365 д≥б. ѕерший р≥чний ендогенний цикл починаЇтьс€ з дати запл≥дненн€ ≥ завершуЇтьс€ через три м≥с€ц≥ п≥сл€ народженн€ дитини.

¬ивченн€ частоти розпод≥лу захворювань орган≥зму за м≥с€ц€ми ≥ндив≥дуального року, випадк≥в смерт≥, особистих рекорд≥в спортсмен≥в,њ тощо засв≥дчило, що в ендогенному р≥чному цикл≥ Ї зони €к спри€тлив≥ дл€ життЇд≥€льност≥, так ≥ п≥двищеного ризику (критичн≥ пер≥оди). —при€тливим дл€ про€ву багатьох €костей особистост≥ ≥ в першу чергу Ч рухових можливостей, Ї перший м≥с€ць житт€ п≥сл€ дати народженн€. —татистична обробка спортивних результат≥в найсильн≥ших спортсмен≥в св≥ту засв≥дчила, що у перший м≥с€ць в≥д дати народженн€ особист≥ рекорди складають 19,5% при середньор≥чному показнику 8,3%.

Ќайб≥льш вразливий пер≥од кожного року житт€ Ч це м≥с€ць перед датою народженн€. «она п≥двищеного ризику в≥дпов≥даЇ критичним моментам ембр≥онального розвитку людини. ” цей пер≥од р≥зко зростаЇ к≥льк≥сть людей з ≥нфарктом м≥окарда ≥ смертю в≥д нього, п≥двищуЇтьс€ к≥льк≥сть респ≥раторних захворювань. ≤мунолог≥чн≥ реакц≥њ орган≥зму бувають негативними найчаст≥ше на восьмому ≥ дванадц€тому м≥с€ц€х в≥д дати народженн€. Ќайб≥льша к≥льк≥сть ускладнень п≥сл€ щепленн€ у д≥тей реЇструЇтьс€ у м≥с€ц≥ перед датою народженн€.“аким чином, останн≥й м≥с€ць перед датою народженн€ Ч найнеспри€тлив≥ший час, коли знижуЇтьс€ працездатн≥сть. ѕроте критичний пер≥од не сл≥д розгл€дати €к фатальний, неминучий дл€ спаду активност≥. ¬≥н може не настати, €кщо своЇчасно поп≥клуватис€ про зм≥цненн€ орган≥зму ≥ спланувати рац≥ональний режим прац≥ ≥ в≥дпочинку. ƒл€ цього необх≥дно встановити критичну зону ≥ндив≥дуального року ≥ зважати на нењ.

Ќ≥мецький л≥кар ¬≥льгельм ‘л≥с ще на початку стор≥чч€ пом≥тив, що у його пац≥Їнт≥в, в першу чергу д≥тей, де€к≥ захворюванн€ повторюютьс€ з ч≥ткою пер≥одичн≥стю. ÷ю пер≥одичн≥сть не можна було по€снити €кими-небудь факторами. ‘л≥с приступив до докладного досл≥дженн€, реЇструючи час захворюванн€ ≥ смерт≥ (€кщо вр€тувати хворого не вдалос€), а також дати народженн€ пац≥Їнт≥в. Ќа основ≥ з≥браних даних ‘л≥с знайшов, що у вс≥х людей з моменту њх народженн€ д≥ють два ритми: 23-добовий ф≥зичний ≥ 28-добовий емоц≥йний. —аме в≥д цих ритм≥в залежить ймов≥рн≥сть захворюванн€ чи смерт≥.

ƒо аналог≥чних висновк≥в прийшов ≥ в≥денський психолог √ерман —вобода, провод€чи своњ спостереженн€ також на початку стор≥чч€. «аймаючись психоанал≥зом, —вобода звернув увагу на те, що здатн≥сть пац≥Їнт≥в реагувати, про€вл€ти емоц≥њ п≥ддана ритм≥чним коливанн€м. як ≥ ‘л≥с, —вобода став досл≥джувати ≥мов≥рн≥сть захворюванн€ р≥зними хворобами ≥ незалежно в≥д свого н≥мецького колеги в≥дкрив ≥снуванн€ цикл≥в з пер≥одами в 23 ≥ 28 д≥б, €к≥ в≥н назвав в≥дпов≥дно чолов≥чим ≥ ж≥ночим циклами.  оливанн€м з 23-добовим пер≥одом п≥ддаютьс€ так≥ про€ви людини, €к хоробр≥сть, ст≥йк≥сть, вол€, ф≥зична сила, коливанн€ з 28-добовим пер≥одом - чутлив≥сть, емоц≥йна збуджен≥сть, ≥нтуњц≥€.

‘≥зичний ≥ емоц≥йний ритми були предметом суперечок ще у двадц€тих роках нашого стор≥чч€. ѕочаток дебатам поклав ≥нженер ≥з ≤нсбрука ‘р≥др≥х “ельчер. јнал≥зуючи результати екзамен≥в у вищому навчальному заклад≥, де в≥н викладав, ≥ сп≥вставл€ючи оц≥нки з датою народженн€ студент≥в, “ельчер встановив, що усп≥хи студент≥в коливаютьс€ з 33-добовим пер≥одом.

ќтже, у кожноњ людини спостер≥гаЇтьс€ три ритми - ф≥зичний (з пер≥одом 23 доби), емоц≥йний (з пер≥одом 28 д≥б) ≥ ≥нтелектуальний (з пер≥одом 33 доби), - початков≥ фази €ких сп≥впадають з моментом њњ народженн€.  ожний ≥з цих трьох пер≥од≥в можна розд≥лити на дв≥ р≥вн≥ частини: перша частина називаЇтьс€ позитивним нап≥впер≥одом, друга - негативним нап≥впер≥одом. ѕеребуваючи, наприклад, в позитивному нап≥впер≥од≥ ф≥зичного ритму, ми в≥дчуваЇмо приплив сил, наша працездатн≥сть п≥двищуЇтьс€, ми легко справл€Їмос€ ≥з завданн€ми, €к≥ вимагають таких ф≥зичних зусиль, €к≥ в негативному нап≥впер≥од≥, скор≥ше всього, були б нам не п≥д силу. ¬ так зван≥ Ђкритичн≥ дн≥ї цикли Ђзм≥нюють знакї, тобто проходить зм≥на п≥впер≥од≥в. який саме перех≥д проходить - ≥з позитивноњ фази в негативну чи навпаки, несуттЇво. ¬ критичн≥ дн≥ даноњ людини функц≥њ, €к≥ вход€ть в Ђсферу д≥њї в≥дпов≥дного ритму, дос€гають м≥н≥муму. ќсобливо небезпечно, коли сп≥впадають критичн≥ дн≥ двох чи тим б≥льше вс≥х трьох ритм≥в.

ѕравильна пер≥одичн≥сть цих ритм≥в дозвол€Ї за в≥домою датою народженн€ людини завчасно вирахувати њњ критичн≥ дн≥. ¬ так≥ дн≥ людин≥ не залишаЇтьс€ н≥чого ≥ншого, €к обминати небезпечн≥ м≥сц€, утримуватис€ в≥д прийн€тт€ р≥шень, з особливо увагою в≥дноситис€ до ситуац≥й, в €ких орган≥зм п≥ддаЇтьс€ тим чи ≥ншим випробуванн€м. “аким чином, теор≥€, про €ку йде мова, в де€к≥й м≥р≥ попереджуЇ в≥д каприз≥в дол≥, зменшуЇ ризик, зм'€кшуЇ шк≥длив≥сть, €ка повС€зана з нещасливими дн€ми.

ўоб кожний м≥г перев≥рити на соб≥ висновки ц≥Їњ теор≥њ ≥ переконатис€ в њњ правильност≥ чи помилковост≥, викладемо коротко методи вирахуванн€ фаз кожного ≥з трьох основних ритм≥в. «а њх допомогою ус€кий бажаючий зможе встановити, в €к≥й фаз≥ ф≥зичного, емоц≥йного та ≥нтелектуального цикл≥в в≥н перебуваЇ, пот≥м в≥дм≥тити в календар≥ критичн≥ дн≥ ≥ перев≥рити правильн≥сть теор≥њ. ƒл€ визначенн€ фаз суттЇво, ск≥льки ц≥лих пер≥од≥в цикл≥в пройшло в≥д дн€ народженн€ до дн€, що нас ц≥кавить: фаза цикл≥в визначаЇтьс€ залишком в≥д д≥ленн€ числа дн≥в, що минули в≥д дн€ народженн€ до вибраного дн€, на тривал≥сть пер≥оду.

ƒл€ спрощенн€ визначенн€ наводимо алгоритм розрахунку ≥ндив≥дуальних б≥оритм≥в.

 

1. –озрахувати к≥льк≥сть повн≥стю прожитих рок≥в по формул≥:

H = (B - C) Ц 1, де

 

Ќ Ц к≥льк≥сть повн≥стю прожитих рок≥в

¬ Ц р≥к проведенн€ досл≥дженн€

— Ц р≥к народженн€

 

2. ¬становити к≥льк≥сть високосних рок≥в серед повн≥стю прожитих рок≥в по таблиц≥.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-12-18; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 632 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќеосмысленна€ жизнь не стоит того, чтобы жить. © —ократ
==> читать все изречени€...

601 - | 511 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.014 с.