При складанні внутрішньої та зовнішньої звітності підприємства мають право самостійно обирати та використовувати різні підходи до калькулювання собівартості.
Сьогодні багато підприємств України використовують дві системи калькулювання: за окремими замовленнями та процесами виробництва.
Сучасні вугільні шахти здебільшого використовують систему калькулювання за повними витратами.
Формування повної собівартості та включення в неї основних елементів залежить від облікової політики підприємства. Існують три варіанти обліку витрат і калькулювання повної собівартості продукції.
Перший варіант використовується, якщо в обліковій політиці підприємства адміністративні і загальновиробничі витрати відносяться до собівартості готової продукції, а витрати на збут − до витрат звітного періоду. Порядок формування фінансового результату наведено на рисунку 1.2.
Рисунок 1.2 – Перший варіант системи обліку і калькулювання за повними витратами [39, c.432]
Згідно з першим варіантом, порядок формування фінансових результатів розраховується таким чином: прибуток визначається як різниця між чистим доходом від реалізації продукції (без ПДВ), собівартістю реалізованої готової продукції та витратами на збут.
Згідно з другим варіантом, в обліковій політиці підприємства загальновиробничі витрати включаються в собівартість готової продукції, а тим часом адміністративні витрати і витрати на збут – у витрати звітного періоду, що відображено на рисунку 1.3.
Рисунок 1.3 – Другий варіант системи обліку і калькулювання за повними витратами [39, c.433]
Другий варіант передбачає такий порядок формування фінансових результатів: прибуток визначається як різниця між чистим доходом від реалізації готової продукції, собівартістю реалізованої готової продукції, адміністративними витратами та витратами на збут.
Третій варіант системи передбачає, що в обліковій політиці застосовується система обліку витрат і калькулювання собівартості згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати».
Згідно з П(С)БО 16 «Витрати» за умови використання системи обліку витрат і калькулювання собівартості продукції прибуток визначається як різниця між чистим доходом від реалізації продукції, собівартістю реалізованої готової продукції, адміністративними витратами та витратами на збут [38] Тобто адміністративні витрати та витрати на збут є витратами звітного періоду.
Завдяки системі обліку і калькулювання за повними витратами знижується визначення постійних витрат та зменшується ймовірність відображення фіктивних збитків у фінансовій звітності [39, с. 430]
Вугільна промисловість відрізняється масовим виробництвом продукції з чітко вираженим сезонним характером виробництв та залежністю від гірничо - геологічних умов місцевості. Процес видобутку вугілля відрізняється відсутністю незавершеного виробництва проміжних напівфабрикатів.
Отже, у вугільній промисловості, де виробнича собівартість однієї тони вугілля визначається розподілом витрат на кількість вугілля, виданого на поверхню (вугілля, що залишається в шахті, у розрахунок не береться), застосовується простий метод обліку витрат та калькулювання собівартості з елементами попроцесного методу. Калькуляцію собівартості здійснюють за такими процесами: гірничопідготовчі і очисні роботи, вентиляція, дегазація, кондиціонування, осушення, відбій вугілля, навалення на конвеєр і транспортування.
