Калькулювання собівартості на гірничодобувних підприємствах

При складанні внутрішньої та зовнішньої звітності підприємства мають право самостійно обирати та використовувати різні підходи до калькулювання собівартості.

Сьогодні багато підприємств України використовують дві системи калькулювання: за окремими замовленнями та процесами виробництва.

Сучасні вугільні шахти здебільшого використовують систему калькулювання за повними витратами.

Формування повної собівартості та включення в неї основних елементів залежить від облікової політики підприємства. Існують три варіанти обліку витрат і калькулювання повної собівартості продукції.

Перший варіант використовується, якщо в обліковій політиці підприємства адміністративні і загальновиробничі витрати відносяться до собівартості готової продукції, а витрати на збут − до витрат звітного періоду. Порядок формування фінансового результату наведено на рисунку 1.2.

Рисунок 1.2 – Перший варіант системи обліку і калькулювання за повними витратами [39, c.432]

Згідно з першим варіантом, порядок формування фінансових результатів розраховується таким чином: прибуток визначається як різниця між чистим доходом від реалізації продукції (без ПДВ), собівартістю реалізованої готової продукції та витратами на збут.

Згідно з другим варіантом, в обліковій політиці підприємства загальновиробничі витрати включаються в собівартість готової продукції, а тим часом адміністративні витрати і витрати на збут – у витрати звітного періоду, що відображено на рисунку 1.3.

Рисунок 1.3 – Другий варіант системи обліку і калькулювання за повними витратами [39, c.433]

Другий варіант передбачає такий порядок формування фінансових результатів: прибуток визначається як різниця між чистим доходом від реалізації готової продукції, собівартістю реалізованої готової продукції, адміністративними витратами та витратами на збут.

Третій варіант системи передбачає, що в обліковій політиці застосовується система обліку витрат і калькулювання собівартості згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати».

Згідно з П(С)БО 16 «Витрати» за умови використання системи обліку витрат і калькулювання собівартості продукції прибуток визначається як різниця між чистим доходом від реалізації продукції, собівартістю реалізованої готової продукції, адміністративними витратами та витратами на збут [38] Тобто адміністративні витрати та витрати на збут є витратами звітного періоду.

Завдяки системі обліку і калькулювання за повними витратами знижується визначення постійних витрат та зменшується ймовірність відображення фіктивних збитків у фінансовій звітності [39, с. 430]

Вугільна промисловість відрізняється масовим виробництвом продукції з чітко вираженим сезонним характером виробництв та залежністю від гірничо - геологічних умов місцевості. Процес видобутку вугілля відрізняється відсутністю незавершеного виробництва проміжних напівфабрикатів.

Отже, у вугільній промисловості, де виробнича собівартість однієї тони вугілля визначається розподілом витрат на кількість вугілля, виданого на поверхню (вугілля, що залишається в шахті, у розрахунок не береться), застосовується простий метод обліку витрат та калькулювання собівартості з елементами попроцесного методу. Калькуляцію собівартості здійснюють за такими процесами: гірничопідготовчі і очисні роботи, вентиляція, дегазація, кондиціонування, осушення, відбій вугілля, навалення на конвеєр і транспортування.