Культура східних слов'ян дохристиянської доби

Питання походження слов'ян до сьогодні є недостатньо вивченим. В історичній науці існує декілька версій щодо території та часу формування слов’янського етносу. Найпоширенішою є версія, згідно з якою слов’яни – автохтонне населення і початок формування слов’янства належить до другої половини ІІ – початку І тис. до н.е. Куль­тура східних слов'ян синтезувала в собі всі попередні культури. Разом з тим, східнослов'янська культу­ра виникла як самобутня, унікальна частка світової культу­ри взагалі.

Найбільш яскраво слов'янська культура виявляється в зарубинецькій (3 ст. до н.е. – 2 ст. н.е.) та черняхівській (2 – 5 ст.) археологічних культурах, ку­льтурі антів (пеньківська культура). Мешканці слов'янських поселень використовували природно-географічні умови при спорудженні своїх посе­лень і городищ: як правило, житла будували по високих бе­регах річок. Східнослов'янські поселення за розміром були не дуже великі. У центрі зводилися гради, тобто укріплені фортеці, що слугували для захисту, проведення племінних сходів і культових обрядів. По всіх українських землях за­лишилося багато городищ, у кожному племінному об'єднанні були значні горо­дові центри: у полян – Київ, у сіверян – Чернігів, у древ­лян – Турів. З Києвом міг змагатися багатством Чернігів.

Міста поступово перетворювалися у центри ремесла і торгівлі,, що сприяло подальшим культурним впливам. Сло­в'яни знали керамічне, скляне, ювелірне, шкіряне, збройне виробництво. Горщики, миски, глечики, вази, кухлі, піфаси вироблялися на гончарному колі. Ювелірні вироби – при­краси і деталі одягу фібули, пряжки, підвіски, шпильки – виготовляли із бронзи, срібла, золота. Бронзу застосовували для медичних виробів: пінцетів та хірургічних ножів.

Релігійний світогляд слов'ян у передхристиянський пері­од мав у своїй основі культ природи і культ роду. Разом з тим, русько-слов'янська міфологія взагалі дуже бідна, бо слов'янське Плем'я, як писав М.С. Грушевський, не мав особливого нахилу до релігійної творчості. В слов'янській релігії слід зазначити два головні моменти: єдиний бог, єди­ний владика світу, з котрим пов'язують всі метеорологічні явища, разом з ним — численні дрібні божества і взагалі надприродні істоти з другорядним значенням.

У зв'язку з таким поглядом на природу існували різноманітні обряди, свята, пов'язані із змінами весни, літа, осе­ні, зими. Вони перейшли й до християнських свят у формі різних обрядів: коляди, щедрування, масляниці, веснянки, купальських. У цих святах відбивається старовинний хлібо­робський та скотарський побут.

Кожне слов'янське плем'я шанувало своїх богів і мало власні культи, але з процесом творення держави відбулося об'єднання цих богів. Головними з них були Дажбог - бог сонця, Велес – бог худоби, Сварог, Хорс, Стрибог. Очолю­вав цей пантеон слов'янських богів бог грому і блискавки – Перун..

Культ роду заповнював усе життя слов'ян. На кожному кроці відчувалася присутність предків, зокрема під час народження, весілля, смерті. В могилах слов'янської, культури знаходять рештки і трупоспалення, і трупопокладення. Сло­в'яни вірили у життя після смерті: разом з померлими по­кладали їжу, зброю, прикраси. Над могилою насипали горб­ки, іноді у вигляді курганів і за рік влаштовували тризну на могилі з великою шаною. До нашого часу дійшов один з старовинних обрядів – вшанування дня померлих.

Слов'яни любили поспівати, потанцювати, були веселі, життєрадісні. У слов'янському малюнку домінували червоні, жовті, сині, зелені, блакитні тони.

Отже, в східнослов'янській культурі немає галузі, роз­виток якої б не спирався на багатовікові, іноді тисячолітні традиції: в різні часи різні народи мали більший або менший вплив на культуру населення української території та залишали в українській культурі певні елементи, деякі з яких зберігаються до сьогодні.

 

Запитання і завдання

1. Чому, коли ведуть мову про давню історію України чи будь-якої іншої країни, мають на увазі, що це поняття умовне?

2. В чому полягає своєрідність первісного мислення? Що означає поняття “синкретизм культури ”?

3. Якими були наслідки “неолітичної революції ” на землях України?

4. Назвіть характерні ознаки трипільської культури.

5. У чому полягає особливість мистецтва скіфів? Чому основний стиль скіфського мистецтва називають «звіриний стиль»?

6. Яким чином скіфська матеріальна культура позначилася на культурі українців?

7. Чому міфи та язичницькі вірування відносять до перших форм духовної культури?

8. Пригадайте і перелічіть пантеон слов’янських язичницьких богів.

9. Хто і коли заснував Київ?

10. Які види мистецтва були поширеними у слов’ян-язичників?

11. У чому полягають особливості язичницької слов’янської скульптури - Збруцький ідол (Збруцький Святовит)?

12. Згадайте наукові гіпотези про формування мови і виникнення писемності у давніх східних слов’ян у дохристиянську добу.

13. В чому полягають особливості праслов’янської писемності?

Література

1. Даниленко В.М. Кам’яна могила. – К., 1985.

2. Даниленко В.Н. Неоліт Украины. – К., 1974.

3. Дмитриева Н.А. Краткая история искусств. Вып. 1: От древнейших времен по ХVІ век. Очерки. – 3-е узд., доп. – М.: Искусство, 1985. – 319 с., ил.

4. Дюличев В.П. Крым: история в очерках. – Симферополь: «Рубин», 2008. – 494 с.

5. Історія світової та української культури: Підручник для вищ. закл. освіти / В.А. Греченко, І.В. Чорний, В.А. Кушнерук, В.А. Режко. – К.: Літера ЛТД, 2005. – 464 с.

6. Культурологія. Навчальний посібник / За ред. Т.Б. Гриценко. – К.: Центр навчальної літератури, 2007. – 392 с.