Передслов’янське населення України і його культура.

Ранньозалізний вік (XII ст. до н. е.) приніс на територію сучасної України суттєві зміни, пов'язані з процесами магічної міграції народів. Саме в цей час на історичну арену виходять народи, які принесли в Україну дуже важливі ку­льтурні елементи: в соціальній сфері — патріархат, в духов­ній – культ Сонця та флективну мову. До цих народів, по-перше, слід віднести кіммерійців, скіфів і сарматів.

Від кіммерійської культури, яка частково пізніше розчи­нилася у скіфській, майже нічого, крім місць поховань, не залишилось. Однак, за археологічними знахідками, ми мо­жемо вважати, що їм були відомі різноманітні ремесла: юве­лірні, гончарні, шкіряні, збройні та ремесла з виготовлення.збруї для коней. Матеріалом для виготовлення виробів бу­ли, як правило, залізо та золото.

Культура поховань дає підстави для ствердження думки про віру у загробне життя: вони ховали померлих у ямах з дерев'яним дахом, поставленим на стовпи; клали у могилу все, що треба було людині для продовження життя в іншо­му світі; збрую, посуд, їжу, ювелірні прикраси. Важливою рисою культури кіммерійців були стели, причому, останнім, часом обґрунтовується думка про їх близькість до стел брон­зового віку.

Значний внесок у розвиток культур наступних народів, що мешкали в Україні, був зроблений скіфами і сарматами. Наші знання про їх духовне життя найбагатші за поперед­ніх, бо залишилося багато історичних джерел, які дають уявлення про рівень скіфо-сарматської культури: це пові­домлення Гомера (VIII ст. до н. е.), Геродота (V ст. до н. е.), Каллімаха (III ст. до н. є,), ассірійські джерела, ма­теріали археологічних досліджень.

На рівень духовного життя скіфів і сарматів впливала середземноморська цивілізація, яка у Північному Причорно­мор'ї була представлена культурою мешканців грецьких міст-держав. Скіфи і сармати мали розвинуті ремесла, в яких використовували, як і кіммерійці, залізо та золото. З ювелірних виробів у них були розповсюджені підвіски з коштовним та напівкоштовним камінням, низки намиста, браслети, персні. Яскравим прикладом сплаву місцевої ку­льтурної традиції та складників античної цивілізації служить пектораль з Товстої Могили, гребінь з Солохи. Шедеврами скіфського мистецтва є малюнки на відомих вазах з Гайманової та Чортомлицької могил. Скіфські керамічні вироби, прикрашені орнаментом, дивують вишуканістю форм сучасну людину.

Ці народи знали мистецтво, яке під впливом постійної боротьби з ворогами, подано у так званому скіфському та сарматському «звіриному стилі».

Скіфська культура дійшла до нашого часу і в одязі скіфів українці мають знамениті білі штани, сорочку, чоботи, шпичасту козацьку шапку, перкачі, сагайдаки, клепи.

У скіфів і сарматів під впливом давньогрецької міфології розвинулася своя культура. Відомі міфи про походження скіфів, культури божеств. Пантеон скіфських божеств очолювали

Табіті, Папай, Апі. У сарматів головним божеством була богиня родючості Астарта, пов'язана з культом Сонця і Коня. Іншим їх відомим богом був Танаїс. Антропоморфні вірування скіфів поєднали старі вірування хліборобської трипільської культури, елементи тотемів скотарської культури зі впливами грецької міфології.

Поховальні обряди скіфів і сарматів пов'язані з класово-становим суспільством. Вони свідчать про віру кочових племен у життя в іншому світі. На це показують не тільки археологічні знахідки зброї, посуду, прикрас; знарядь праці, останків рабів у курганах-могильниках, а й астральна і космічна символіка, антропоморфні скульптури. Поховання скіфів мають аналогію з похованням трипільців та кіммерійців.

Період античності відкриває писемну історію України. Завдяки грекам до нашого часу дійшли описи тогочасної природи та географії нашої батьківщини, звичаїв, побуту, культури народів, що тоді в ній мешкали.

Розкопки античних міст Північного Причорномор’я - Ольвії, Херсонесу, Тіри, Пантікапею та ін. показують, що їх мешканці були чудовими архітекторами: будували не тільки особисті будинки прямокутної форми, а й великі громадські споруди: храми, стадіони, театри. Громадські та особисті споруди прикрашалися скульптурою, барельєфами, мозаїкою, фресками. Широкі вулиці і майдани були бруковані, у землі знаходилися великі цистерни для дощової води, були споруджені водогін, каналізаційна мережа. На вулицях сто­яли стели, псефізми — урядові декрети, висічені, на мармуро­вих плитах.

Греки славилися керамічними та ювелірними виробами: червоно- та чорнолаковим посудом з. розсипом на міфологіч­ну тематику, керамічними статуетками, світильниками, по­судом для косметичних пахощів та масел, прикрасами із зо­лота, бронзи, срібла.

Давньогрецькі міста-держави були значними культур­ними осередками: в них працювали вчені, письменники, ак­тори, музиканти, поети.

Безумовно, антична цивілізація мала широкі впливи не тільки на дослов'янські народи, а й на ранніх слов'ян, з яки­ми греки мали взаємовідносини на завершальному етапі своєї колонізації.