Лікування пульпіту тимчасових зубів

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Для студентів

Навчальна дисципліна	Дитяча терапевтична стоматологія
Модуль № 1	Дитяча терапевтична стоматологія
Змістовий модуль № 2
Тема заняття	«Вибір методу лікування пульпіту тимчасових і постійних зубів у дітей в залежності від форми пульпіту та етапу розвитку зуба».
Курс	ІV
Факультет	Стоматологічний
Кількість годин

 

Виконавець: ас.Ю.В.Хотімська

 

 

ДНІПРОПЕТРОВСЬК – 2012

Тема заняття: «Вибір методу лікування пульпіту тимчасових і постійних зубів у дітей в залежності від форми пульпіту та етапу розвитку зуба».

1. Конкретні цілі

1. Знати методи лікування пульпіту тимчасових і постійних зубів у дітей.

2. Знати чинники, що впливають на вибір методу лікування пульпіту тимчасових і постійних зубів у дітей.

3. Знати показання для застосування девітальних методів лікування пульпіту тимчасових і постійних зубів у дітей.

4. Знати показання для застосування вітальних методів лікування пульпіту тимчасових і постійних зубів у дітей.

5. Вміти обґрунтовувати вибор методу лікування пульпіту у дітей в залежності від віку та клінічних проявів захворювання.

 

2. Базовий рівень підготовки

Назва попередніх дисциплін	Отримані знання, вміння, навички
Пропедевтика дитячої терапевтичної стоматології	Знати анатомічну будову тимчасових зубів, анатомо-фізіологічні особливості пульпи тимчасових зубів на різних етапах їх розвитку. Знати основні стоматологічні інструменти для терапевтичного прийому. Види, призначення. Знати основні етапи препарування каріозної порожнини. Знати пломбування каріозних порожнин в тимчасових зубах у дітей. Знати інструментальну, медикаментозну обробку та пломбування кореневих каналів тимчасових зубів у дітей.
Профілактика стоматологічних захворювань	Знати фактори ризику основних стоматологічних захворювань. Знати визначення індексів карієсу, гігієнічних та пародонтальних індексів. Знати як здіснювати епідеміологічний аналіз стоматологічної захворюваності населення. Рекомендувати методи, засоби та предмети гігієни порожнини рота у залежності від стоматологічного статусу. Вміти планувати та проводити первинну та вторинну профілактику найбільш поширених стоматологічних захворювань у дітей різного віку. Вміти формувати стоматологічні диспансерні групи дітей і проводити профілактичні заходи в групі з факторами ризику. Вміти оцінювати ефективність профілактичних заходів.

3. Організація змісту навчального модулю

1. Характеристика методів лікування пульпіту тимчасових і постійних зубів у дітей.

2. Показання для застосування девітальних методів лікування пульпіту тимчасових і постійних зубів у дітей.

3. Показання для застосування вітальних методів лікування пульпіту тимчасових і постійних зубів у дітей.

4. Чинники, що впливають на вибір методу лікування пульпіту тимчасових і постійних зубів у дітей.

5. Обґрунтування вибору методу лікування пульпіту у дітей в залежності від віку та клінічних проявів захворювання.

 

4. Зміст навчального матеріалу.

Лікування пульпіту тимчасових зубів

Лікування пульпіту тимчасових зубів у дітей пов'язане з певними труднощами, що зумовлені психоемоційними особливостями пацієнтів цього віку, будовою зубів. Діти не завжди аналізують суб'єктивні відчуття і неадекватно реагують на об'єктивні методи дослідження, що призводить до діагностичних помилок і неправильного вибору методу лікування.

 

Обираючи метод лікування пульпіту, слід ураховувати форму і давність запалення, групову приналежність і період розвитку зуба, локалізацію каріозної порожнини, стан імунологічної реактивності організму (перенесені і супутні хвороби в анамнезі).

Головною метою лікування пульпіту у дітей є ліквідація запалення пульпи і профілактика захворювань періодонта, щелепних кісток і м'яких тканин щелепно-лицевої ділянки. У дітей необхідно забезпечити умови для подальшого розви гку коренів несформованих зубів і фізіологічної резорбції коренів тимчасових зубів.

 

У дитячій стоматології використовують п'ять методів лікування пульпіту:

 

1) консервативний, або біологічний — це метод, спрямований на збереження життєздатності і функціональної активності всієї пульпи;

 

2) вітальна ампутація пульпи — це метод, що передбачає видалення під знеболенням коронкової частини пульпи і збереження життєздатності і функціональної активності кореневої пульпи;

 

3) вітальна екстирпація — це метод повного видалення пульпи із зуба під знеболенням;

 

4) девітальна ампутація — це видалення коронкової частини пульпи після попередньої девіталізації пульпи;

 

5) девітальна екстирпація — це видалення всієї пульпи після її попередньої девіталізації.

 

Під час лікування пульпіту тимчасових зубів у дітей частіше за інші застосовують методи девітальної ампутації та девітальної екстирпації.

 

Вибір методу лікування залежить насамперед від форми пульпіту, стадії розвитку тимчасового зуба, наявності змін у періодонті, що визначаються клінічно або рентгенологічне.

 

Девітальна ампутація — застосовується під час лікування пульпіту тимчасових зубів, корені яких несформовані повністю або резорбуються, тобто тоді, коли ендодонтичні втручання небажані.

Показанням для проведення девітальної ампутації в тимчасових зубах є:

1.гострий травматичний пульпіт (випадкове розкриття пульпи під час препарування каріозної порожнини).

 

2. хронічний фіброзний або гіпертрофічний пульпіт.

 

3. хронічний фіброзний пульпіт у стадії загострення.

 

4.гострий серозний дифузний пульпіт.

 

Слід пам'ятати, що метод девітальної ампутації в значному відсотку випадків дає ускладнення у вигляді хронічного гранулюючого періодонтиту через 2—3 роки після його проведення.

Тому якщо цей метод використовувався під час лікування пульпіту на стадії несформованого кореня тимчасового зуба, то дитина має перебувати під наглядом стоматолога до остаточного формування кореня. Після завершення формування кореня слід ендодонтично обробити кореневі канали тимчасового зуба і запломбувати їх відповідними пломбувальними матеріалами.

 

 

Девітальна екстирпація — це метод, який передбачає повне видалення пульпи після її попередньої девіталізації.

 

Показаннями до проведення методу девітальної екстирпації в тимчасових зубах є:

1. практично всі форми пульпіту на стадії сформованого кореня тимчасового зуба (особливо за наявності клінічних або регтгенологічних ознак ураження періодонта).

2. гострий гнійний пульпіт.

3. хронічний гангренозний пульпіт (незалежно від стадії формування кореня).

4. пульпіт, ускладнений періодонтитом тимчасових зубів, що перебувають на стадії несформованого кореня. На стадії резорбції кореня за таких форм пульпіту показане видалення тимчасового зуба.

 

Біологічний (консервативний) метод лікування пульпіту тимчасових зубів застосовується рідко, тому що має обмежені показання та технічні труднощі під час виконання. Він може бути застосований лише в разі випадкового оголення пульпи, яке сталося в межах клінічно здорового дентину під час препарування каріозної порожнини. Тимчасовий зуб має бути повністю сформований, що свідчить про те, що його пульпа є морфологічно і функціонально зрілою.

 

Обов'язковою умовою ефективного лікування біологічним методом є дотримання правил асептики і антисептики, що найбільш проблематичне у разі лікування тимчасових зубів. Із цієї причини консервативне лікування пульпіту у дітей дошкільного віку є складним і не завжди ефективним.

 

Вітальні методи лікування пульпіту тимчасових зубів, а саме вітальна ампутація і вітальна екстирпація використовуються вкрай рідко. Їх можна застосовувати в тих випадках, коли санацію ротової порожнини дитини проводять в умовах загального знеболювання. В інших випадках використання цього методу пов'язане з необхідністю проводити ін'єкційне знеболення, що погано сприймається дітьми дошкільного віку. Крім цього, майже неможливо забезпечити дотримання правил асептики і антисептики, що також обмежує використання цих методів лікування пульпіту тимчасових зубів.

 

Таким чином, лікування пульпіту тимчасових зубів є складним у виконанні і не завжди ефективним. Саме тому зусилля дитячого стоматолога мають бути спрямовані на профілактику цього ускладнення карієсу. Вона передбачає систематичні планові огляди дітей дошкільного віку з метою раннього виявлення і лікування карієсу тимчасових зубів. Широка санітарно-освітня робота, навчання дітей навичкам гігієни ротової порожнини, своєчасне та якісне лікування карієсу – це єдино можливий і реальний шлях зберегти тимчасові зуби до їх фізіологічної зміни.