Лекции.Орг
 

Категории:


Нейроглия (или проще глия, глиальные клетки): Структурная и функциональная единица нервной ткани и он состоит из тела...


Архитектурное бюро: Доминантами формообразования служат здесь в равной мере как контекст...


Универсальный восьмиосный полувагона: Передний упор отлит в одно целое с ударной розеткой. Концевая балка 2 сварная, коробчатого сечения. Она состоит из...

Вимоги до словника термінів з дисципліни.



 

Опанувати науку, наукову область, наукову дисципліну - означає опанувати термінологію. опанування термінології передбачає знання термінів, яке, у свою чергу, ґрунтується на засвоєнні об'єму і вмісту наукових понять, а також на наданні про наукову понятійну систему, що відображає внутрішньо-термінологічні поняття і стосунки. Іншими словами, частину наукових знань можна представити, як знання про значення термінів, їх тенденції до однозначності, умотивованості, системності.

Словник термінів складається тематично, при цьому визначення термінів повинні однозначними, логічними та синонімічними. Кожне визначення повинно базуватися на положеннях нормативно-правових актів, наукових розробок з дисципліни, з обов’язковим зазначенням джерела отримання інформації.

Словник термінів з однієї теми повинен бути послідовно викладеним, містити близько 20 і більше взаємопов’язаних термінів, розміщених у алфавітному порядку.

Складання словника термінів з однієї теми може бути максимально оцінено у 3 бали, які складаються з:

1 бал – викладення термінів без посилань на нормативно-правові акти, наукові розробки вчених;

2 бали – з частковим посиланням серед окремих термінів словника;

3 бали - з наявністю посилань до кожного терміну теми.

 

Аналіз судової практики.

 

Під „судовою практикою” розуміють керівні роз'яснення вищих судів щодо застосування національного законодавства. Такі Роз'яснення містяться в постановах Пленуму Верховного Суду Ук­раїни, а також листах Президії Вищого арбітражного (господар­ського) суду України. Вони приймаються на основі аналізу і уза­гальнення судової практики, даються в порядку судового тлума­чення і є обов'язковими при вирішенні юридичних спорів у справах відповідної категорії. Таким чином, виникає ситуація, коли, з одного боку, формаль­но судовий прецедент не визнаний, але, з іншого — всі державні органи, насамперед суди, зобов'язані керуватися тлумаченням норм, яке дав Верховний Суд. На відміну від попереднього Закону, прийнятого 5 червня 1981 р., де встановлювалося, що керівні роз'яснення Пленуму Вер­ховного Суду України є обов'язковими для судів, інших органів і посадових осіб, котрі застосовують закон, щодо якого дане роз'яс­нення (ст.ст.40, 45), новий Закон "Про судоустрій України" не міс­тить таких положень.

Проте важко уявити керівні роз'яснення, які не мали б обов'яз­кової сили. В іншому разі це вже будуть не керівні роз'яснення, а рекомендації, пропозиції тощо. Звідси випливає, що керівні роз'яс­нення Пленуму Верховного Суду України, формально не створюю­чи нових норм права, водночас фактично мають обов'язкову силу. Про обов'язковість цих роз'яснень свідчить вимога, згідно з якою у мотивувальній частині рішення у цивільній справі мають містити­ся в необхідних випадках посилання на відповідні керівні роз'яс­нення Пленуму Верховного Суду (абзац 4 п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1976 р. №11 "Про судове рі­шення").

Таким чином, хоча формально постанови пленумів вищих судів покликані лише тлумачити і роз'яснювати сенс цивільного законо­давства, але фактично вони є джерелами (формами) цивільного права.

По-друге, термін "судова практика" використовується для поз­начення багаторазового, уніфікованого розв'язання судами однієї і тієї ж категорії справ. Судова практика, якщо тлумачити її як сукупність судових рі­шень, не є джерелом цивільного права. Водночас судова практика, що складається таким чином, відобра­жає тенденції тлумачення і застосування законодавства і може спричинити непрямий вплив на рішення в кожному окремому випадку. Тому вивчення і аналіз практики судів різних рівнів, що складається, безумовно, корисне для юриста, особливо для практикуючого.

 

Судові рішення є відкрито доступними в Україні відповідно до Закону України «Про доступ до судових рішень»[1] і знаходяться в мережі Інтернет за електронною адресою - http://www.reyestr.court.gov.ua.

Аналіз судового рішення починається з викладу тексту Рішення, після чого студент дає обґрунтовану відповідь про його правомірність. Відповідь повинна ґрунтування на положенням юридичної науки, нормативно-правових положень, консультацій юристів-практиків.

Обґрунтований аналіз судового рішення повинен бути виконаний власноруч обсягом не менше 2 сторінок.

Аналіз судового рішення оцінюється у 10 балів, які складаються з:

3 бали – за текст рішення з обов’язковим зазначенням посилання на сайт http://www.reyestr.court.gov.ua.

7 бали – за обґрунтований аналіз судового рішення оформлений власноруч.

 





Дата добавления: 2016-12-18; просмотров: 68 | Нарушение авторских прав


Рекомендуемый контект:


Похожая информация:

Поиск на сайте:


© 2015-2018 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.001 с.