Лекции.Орг
 

Категории:


Деформации и разрушения дорожных одежд и покрытий: Деформации и разрушения могут быть только покрытий и всей до­рожной одежды в целом. К первым относит...


Макетные упражнения: Макет выполняется в масштабе 1:50, 1:100, 1:200 на подрамнике...


Расположение электрооборудования электропоезда ЭД4М

Зміст самостійної (індивідуальної) роботи студента



 

Навчальний час, відведений для самостійної роботи студента, регламентується робочим навчальним планом і повинен становити не менше 1/2 та не більше 2/3 загального обсягу навчального часу студента, відведеного для вивчення конкретної дисципліни.

Відбір та структурування змісту для самостійної (індивідуальної) роботи відбувається за такими принципами:

· модульності (як змістової завершеності частки навчальної дисципліни);

· системності;

· міждисциплінарності та інтеграції;

· індивідуалізації та диференціації;

· креативності для формування у студентів навичок вирішення практичних задач на репродуктивному, адаптивному, частково-пошуковому та творчому рівнях складності;

· компенсаторності (розширення “фонових” знань за рахунок орієнтації студентів на самостійний пошук і систематизацію додаткової інформації, нарощення “ядра” набутих професійно значущих знань із метою забезпечення повноти їх актуалізації),

· багаторівневості, що передбачає забезпечення “поетапного” ускладнення змісту навчально-дослідницької діяльності через скорочення або помноження завдань дослідження, звуження або розширення “інформаційного поля” дослідницьких завдань. Принцип багаторівневості дозволяє в повному обсязі врахувати індивідуальні можливості студентів, рівень їхнього актуального розумового розвитку, ступінь оволодіння навчальним матеріалом.

При розробці змісту та технологій організації самостійної роботи слід враховувати структуру компетенцій, які визначають готовність студента організовувати самостійну роботу.

Базові знання студента освітньо-кваліфікаційних рівнів бакалавра, спеціаліста, магістра: методології наукового дослідження; наукової організації праці студента ВНЗ; джерел отримання інформації та технологій користування ними; особливостей організації самостійної (індивідуальної) роботи за кредитно-модульною технологією; особливостей модульно-рейтингової системи оцінювання ЗВН; форм і видів самостійної, індивідуальної роботи студента у ВНЗ; методів наукового дослідження; сучасних форм самоосвіти, технологій самонавчання; основних положень концепції упродовж життя; технології проективної роботи.

Види індивідуальних завдань з певних навчальних дисциплін визначаються робочою навчальною програмою дисципліни. Терміни видачі, виконання і захисту індивідуальних завдань визначаються графіком, що розробляється випускаючою кафедрою на кожний семестр. Індивідуальні завдання виконуються студентами самостійно із забезпеченням необхідних консультацій з окремих питань з боку викладача. Допускаються випадки виконання комплексної тематики (проекту) кількома студентами.

 

Базові вміння і навички студента освітньо-кваліфікаційних рівнів бакалавра, спеціаліста, магістра:

Інтелектуальні

Ø Користуватися понятійним апаратом навчальної дисципліни;

Ø Виділяти головне, другорядне в інформаційних (наукових) текстах;

Ø Свідомо використовувати логічні прийоми мислення (аналогія, порівняння, аналіз, синтез);

Ø Інтерпретувати отримані результати власної та колективної інтелектуальної діяльності, робити висновки, узагальнення;

Ø Працювати з інформацією (класифікувати, узагальнювати, інтерпретувати, обробляти, вивчати)

Пошукові, дослідницькі

Ø Самостійно знаходити необхідну інформацію в інформаційному полі (Інтернет, підручники, посібники,бібліотеки, навчально-методичні рекомендації);

Ø Встановлювати причинно-наслідкові зв’язки (при вирішенні задач, при вивченні судової та юридичної практики);

Ø Використовувати наукові методи пізнання (моделювання, експеримент, спостереження, роботу з першоджерелами тощо);

Ø Відтворювати поняття та визначення, які вивчаються під час опанування дисципліни;

Ø Адекватно оцінювати власну діяльність.

Інформаційні

Ø Використовувати інформаційні та комунікаційні технології для отримання необхідної інформації, класифікації, систематизації та її оформлення.

Ø Використовувати технології постійного оновлення знань, удосконалення навичок.

Ø Розробляти власні стратегії, моделі самоосвіти.

Ø Організовувати процес самонавчання.

Ø Добирати власні прийоми навчання.

Ø Використовувати нові технології та комунікації.

Ø Швидко адаптуватися до нових умов праці або навчання, знаходити нові рішення, долати труднощі.

Якість СРС (ІРС) визначається рівнем сформованості певних компетенцій у майбутнього фахівця.

Організація СРС з навчального модуля має здійснюватися з дотриманням низки вимог:

Ø психологічної та дидактичної готовності студента до виконання різних видів завдань;

Ø обґрунтування необхідності СРС в цілому й конкретних завдань для стимулювання позитивних мотивів діяльності студентів;

Ø конкретизації цілей навчального предмета або теми; визначення змісту завдань; конкретизація вимог до ЗВН, які потрібно сформувати у студентів у процесі самостійної діяльності; розробки завдань різних видів складності згідно з визначеними рівнями засвоєння знань; розробки конкретних ситуацій, що передбачають нестандартне розв’язання задач;

Ø відкритості та загальної оглядовості завдань, адекватності оцінювання результатів виконання;

Ø надання студентам детальних методичних рекомендацій щодо виконання завдань, термінів опрацювання інформації, перевірки результатів;

Ø розробленої системи оцінювання, алгоритму виконання завдань студентом, підготовки зразка виконання роботи;

Ø здійснення індивідуального підходу до організації СРСР та ІРС;

Ø виконання студентами стандартних та творчих робіт, що відповідають умовно-професійному рівню засвоєння знань;

Ø індивідуалізації СРС, ІРС;

Ø нормуванні завдань для СРС та ІРС;

Ø стандартизації та комплексності;

Ø наявності постійного зворотнього зв’язку зі студентами;

Ø інформаційності та технологічності, що забезпечується визначенням витрат часу та трудомісткості різних їхніх типів; обліком виконання завдань та їхньої якості; стандартизацією вимог до вмінь та розроблення комплексу професійно-орієнтованих завдань; застосуванням кредитної технології навчання та рейтингової оцінки на всіх етапах навчального процесу; розробкою нормативів обліку навантаження студента під час самостійної роботи; підтриманням постійного зворотнього зв’язку зі студентами в процесі виконання завдань, що є фактором ефективності контролю.

Керування СРС суб’єктами її організації (тьютор, викладач, науковий керівник) здійснюється за такими етапами: 1. Визначення мети як стратегії вивчення курсу, конкретизація навчальних пізнавальних завдань відповідно до змістового модулю; 2. Визначення змісту СРС з кожної навчальної дисципліни, що є адекватною для виконання професійних завдань; 3. Конкретизація видів СРС та моделей діяльності студента під керівництвом тьютора або викладача в процесі виконання індивідуальних завдань (репродуктивних; конструкторських; частково-пошукових, дослідницьких). 4.Створення позитивної мотивації на всіх етапах спільної діяльності; 5. Підготовка (мотиваційна, технологічна) студентів до виконання завдань самостійної, індивідуальної роботи; 6. Проміжний контроль результативності організації СРС, ІРС та постійна корекція самостійної роботи у всіх циклах при виконанні завдань усіх рівнів складності; 7. Контроль і оцінка успішності виконання навчальних завдань наприкінці кожного робочого циклу; 8. Оцінка ефективності організації СРС для досягнення мети та завдань проектування за визначеними критеріями; 9. Оцінка (самооцінка) сформованості у студентів спеціальних ЗВН, пізнавальної активності (бажання працювати, напруженість, задоволеність результатами,), емоційної (настрій на спільну роботу з викладачами, самопочуття, працездатність).

Викладачами розробляється система визначення якості виконаних студентом завдань для самостійної (індивідуальної) роботи та рівня набутих ним знань, вмінь, навичок, що передбачає оцінювання у балах усіх результатів, досягнутих під час проведення всіх форм контролю.

За кожне завдання у форматі змістового модуля студент отримує оцінку в балах. Кожен вид робіт оцінюється, виходячи з максимальної кількості балів, наприклад, що дорівнює 3. За правильне оформлення і складання в установлений термін кожного передбаченого виду роботи нараховуються додаткові бали, наприклад 3, що спонукає студента до необхідності готуватися до семінарських (практичних) занять. У разі несвоєчасного складання роботи кількість додаткових балів відповідно зменшується. Бали, які набрані студентом при виконанні всіх видів робіт протягом модуля, сумуються.

Виконані завдання самостійної (індивідуальної) роботи студента повинні бути подані на перевірку викладачу не пізніше, ніж за тиждень до дня проведення модульного контролю, про що робиться примітка лаборантом кафедри. Якщо робота подається з простроченням вказаного терміну, то максимально можливий бал за кожне завдання знижується вдвічі.





Дата добавления: 2016-12-18; просмотров: 57 | Нарушение авторских прав


Рекомендуемый контект:


Похожая информация:

Поиск на сайте:


© 2015-2018 lektsii.org - Контакты

Ген: 0.003 с.