Державні організації виступають особливими елементами суспільної системи, які зорієнтовані на здійснення суспільно-корисної діяльності в усіх її сферах. їх діяльність спрямована на забезпечення реалізації функції державного управління, створення суспільних благ, вирішення завдань, які не можуть бути здійснені ефективно приватними організаціями. Але й вони в умовах ринкових відносин об'єктивно є учасниками глобальної конкуренції, в якій успішними є ті, що використовують сучасний менеджмент.
Ось чому держава як генеральний суб'єкт соціального управління звертається до менеджменту (державний менеджмент!) - теорії та практики компетентного (професійного) керівництва бізнесом. Саме менеджмент дозволяє бізнесу не тільки виживати, а й розвиватись в об'єктивно існуючому конкурентному середовищі.
Цілком зрозуміло, що освітній менеджмент у наших умовах з'являється в рамках державного менеджменту.
| ч |
Необхідність запровадження якісно нових механізмів менеджменту в забезпеченні життєдіяльності державних установ та організацій та їх сталого розвитку обумовлена: підвищенням вимог до державних установ та організацій з боку споживачів послуг; стрімким розвитком управлінських та інформаційних технологій; необхідністю прийняття рішень на основі забезпечення компромісу інтересів різних організації, громадськості, держави; запровадженням принципів, що визначають залежність установлення обсягів бюджетного фінансування державних установ та організацій від ефективності їх функціонування; необхідністю залучення державними установами й організаціями позабюджетних коштів для свого розвитку та функціонування; проблемою формування ефективних гнучких організаційних структур управління.
Зараз Україна - повноправний учасник Болонського процесу. Цей процес ще раз нагадав про те, що освіта почала бути бізнесом у країнах з розвиненою ринковою економікою... Освітні, педагогічні, дидактичні послуги витискають традиційну освіту, виховання, навчання на ринках цих послуг... Наукове осмислення стратегічних і тактичних завдань подальшого розвитку державного управління, шляхів і способів комплексного ринкового вдосконалювання всіх складових його механізму дозволить по-новому діяти управлінням освіти Рівень наукового управління освітою визначається глибиною пізнання та здібністю дотримуватись у практичній діяльності «вимог» законів і закономірностей управління.
Загальною закономірністю управління є єдність систем управління освітою, яка відображає стабільність внутрішніх зв'язків системи, що визначають її цілісне існування, характер формування й розвитку (закономірність виявляється в єдності інтересів усіх підсистем об'єктів і суб'єктів управління).
«Педагогічний менеджмент - це комплекс принципів, методів, організаційних форм і технологічних прийомів управління освітнім процесом, спрямованим на підвищення його ефективності» - таке визначення дає В. Симонов. Під освітнім процесом він розуміє сукупність трьох складових: навчально-пізнавального, навчально-виховного, самоосвітнього процесів.
Менеджмент в освіті (освітній менеджмент) - це теорія та практика управління освітою в ринкових умовах, об'єкт якого - процес управління освітніми галузями й регіональними системами, освітніми округами. Це наукова дисципліна, об'єкт якої - процес управління освітніми системами, а предмет - протиріччя, закономірності, відносини процесу управління навчальними закладами та системою органів державного управління цією галуззю, а також умови, що забезпечують розвиток освіти, життєздатність й еволюцію освітніх систем.
Об'єктом педагогічного менеджменту є педагогічні системи, що функціонують в умовах ринку (навчальні, дошкільні та позашкільні заклади), його предмет - протиріччя, закономірності, відношення до процесу управління навчальними закладами.
Дидактичний менеджмент - це ядро педагогічного й освітнього менеджменту, використання якого підвищує якість навчання у групі й ефективність регіональної й національної освіти, їх конкурентоспроможність у світовому освітньому просторі. Використання інноваційного потенціалу дидактичного менеджменту впливає на результативність і підвищення якості навчання у групі, яка освоює держетандарти освіти - дидактичний менеджмент.
Метою адміністративної реформи в українській державі є досягнення оптимальної єдності централізації та децентралізації управління, делегування й передача максимально можливого обсягу функцій управління на регіональні та муніципальні рівні управління. Дидактичний, педагогічний та освітній менеджмент стає інструментом реалізації цієї мети в регіональному управлінні освітою.
