Поняття підприємницької діяльності, її ознаки та принципи.

Легітимне визначення поняття "підприємництво", сформульовано в ст. 42 ГК Украї­ни:

"підприємництво — це самостійна, ініціативна, си­стематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку."

У ст. 44 ГК України закріплено принципи (основи) під­приємницької діяльності, а саме:

- вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності;

- самостійного формування підприємцем програм діяль­ності;

- вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється;

- залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом;

- встановлення цін на про­дукцію та послуги згідно зі законом;

- вільного найму підприємцем працівників;

- комерційного розрахунку та власного комерційного ризику;

- самостійного здійснення підприємцем зовнішньоеко­номічної діяльності, використання підприємцем належ­ної йому частки валютної виручки на свій розсуд;

- вільного розпорядження прибутком, який залишаєть­ся у підприємця після сплати податків, зборів та ін­ших платежів, передбачених законом.

Основні ознаки підприєм­ницької діяльності:

Перша ознака підприємницької діяльності - її ініціа­тивність і самостійність, що відображено в нормі ст. 43 ГК України.

Ініціативність і самостійність — це зорієнтована на дії самореалізація підприємців. Підприємці активно обирають ініціативу. Вони свідомо не уникають тієї ситуації, коли самі відповідають за успіх або невдачу справи.

Друга ознака підприємницької діяльності — творчий та інноваційний характери, що виявляється у пошуку нових можливостей, орієнтації на нововведення. Підприємець діє й оцінюється як незалежний і значною мірою такий, що покладається на самого себе, інноватор.

У сучасній зарубіжній літературі інновація (нововведення) розуміється як основна функція процесу підприємництва.

Третя ознака підприємницької діяльності - система­тичність (регулярність, професійність, постійність).

Четверта ознака підприємницької діяльності — ризиковий характер, тобто перекладення на підприємця тягаря передбачення несприятливих наслідків (збитків) і вжиття заходів стосовно їх превенції або усунення, не пов'язане з поведінкою підприємця.

П'ята ознака — цільове спрямування на отримання при­бутку. На думку декотрих авторів, метою підприємниць­кої діяльності є одержання не прибутку загалом, а саме підприємницького прибутку. Підприємницьким прибутком у літературі називають особливий вид доходу, винагороди за заповзятливість, специфічну творчу активність у сфері приватного бізнесу.

Шоста ознака — самостійна юридична відповідальність. Мається на увазі те, що підприємці зобов'язані дотриму­ватися чинного законодавства, і їх відповідальність не об­межується одним видом юридичної відповідальності, а є такою, яка поєднує всі її вияви.

Сьома ознака підприємницької діяльності — соціально відповідальний характер. Соціальна відповідальність розу­міється як суспільна відповідальність, тобто очікування то­го, що компанії мають діяти в інтересах суспільства і робити свій внесок у розв'язання суспільних і соціальних проблем. Тут важливе розуміння підприємцями необхідності здійс­нювати власну діяльність вживаючи всі заходи для мінімалізації негативного впливу на навколишнє середовище (еко­логічний аспект).

Розмежування підприємницької діяльності за видами має здебільшого теоретичний, до того ж — неофіційний, характер. Тому допускається застосування різних ознак і, відповідно, критеріїв та видів підприємницької діяльності.

І. За ознакою предмета діяльності учасників відповідних право­відносин підприємницьку діяльність можна класифікувати на:

1. Виробничу підприємницьку діяльність, тобто діяльність, у процесі якої виробляється певна продукція.

2. Невиробничу підприємницьку діяльність, у межах якої виділяється:

- діяльність із виконання робіт, надання послуг (виконання ремонтних робіт, надання інформаційних послуг, здійснення транспортних перевезень);

- діяльність із зайняття торгівлею;

- інша невиробнича діяльність, зокрема діяльність на фі­нансовому ринку.

ІІ. За ознакою суб'єкта — учасника відповідних правовідносин підприємницька діяльність поділяється на:

1. Підприємництво без створення юридичної особи (просте). Воно здійснюється фізичними особами, що набули в уста­новленому порядку статусу суб'єкта підприємницької діяль­ності.

2. Підприємництво зі створенням юридичної особи (складне).

ІІІ. Залежно від наявності обмежень у зайнятті підприємниць­кою діяльністю останню можна поділити на:

1. Вільну підприємницьку діяльність. Для провадження такої діяльності не потрібна згода (дозвіл) держави в особі уповнова­жених нею органів.

2. Дозвільну підприємницьку діяльність, провадження якої потребує певної згоди державних органів. Дозвільною є також діяльність, що провадиться з обмеженнями, встановленими за­конодавством, які, в свою чергу, можна поділити на: