Звільнення від покарання та його відбування.

1. Антонова у віці 17 років було засуджено до 3 років позбавлення волі за ч. 2 ст. 296 КК України. У КВУ Антонов зарекомендував себе позитивно і по закінченню одного року перебування у КВУ його на підставі ст.107 КК України було умовно достроково звільнено від подальшого відбування покарання. Через півроку після звільнення Антонов знов вчинив хуліганство, за що його було засуджено до 4 років позбавлення волі, а за правилами ст. 71 КК України - до 7 років позбавлення волі.

Визначте, чи вірно вирішив суд, назвіть умови умовно дострокового звільнення від відбування покарання? Чи вірно було призначене покарання за сукупністю вироків? Який максимальний строк позбавлення волі може бути призначений у даному випадку за скоєні злочини?

 

2. Клейко був засуджений до 14 років позбавлення волі за участь у вчинюваних бандою нападах. Після відбуття 4,5 років позбавлення волі під час робіт у виробничій зоні на території КВУ Клейко грубо порушив правила техніки безпеки і втратив ступні обох ніг, ставши інвалідом 1-ої групи. Адміністрацією КВУ було направлене подання про звільнення Клейко від подальшого відбування покарання через інвалідність.

Яке рішення по даній справі може бути прийнято судом? Ознайомившись зі змістом ст. 84 КК України і ст. 408 КПК України зробіть висновок про можливість звільнення Клейко від подальшого відбування покарання. Яке слід вирішити питання про звільнення Клейко від подальшого відбування покарання за тієї умови, що він навмисне заподіяв собі тілесні ушкодження?

 

2. Дзюбу, який вчинив крадіжку разом з двома невстановленими слібством особами, було засуджено до 3-х років позбавлення волі. За клопотанням дружини засудженого - матері 3-х малолітніх дітей - Дзюбу було замінено на підставі ст.82 КК України 2 роки 6 місяців позбавлення волі на громадські роботи на той хе строк.

Визначте, чи вірно вчинив суд? Ознайомтеся зі ст.82 КК України і вкажіть які підстави та порядок заміни невідбутої частини покарання більш м`яким.

 

4. Вербило та Носов приїхали в сусіднє село, де купили вина та горілки і цілий день пиячили. Повертаючись додому і наздогнавши Носова, Вербило вдарив його по голові малокаліберною гвинтівкою за те, що той поїхав не дочекавшись його. В результаті нанесеного удару Носову було заподіяне тяжке тілесне ушкодження і його було визнано інвалідом 2 групи.

Судом Вербило було засуджено: за незаконне зберігання і носіння вогнепальної зброї – до одного року позбавлення волі, за хуліганство – до трьох років позбавлення волі, за умисне тяжке тілесне ушкодження – до трьох років позбавлення волі, а за сукупністю злочинів – до п’яти років позбавлення волі. Суд, на підставі ст.75 КК України звільнив Вербила від відбування покарання з випробуванням з тіспитовим строком на три роки. Обласний суд послався на те, що Вербило раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем роботи, щиро розкаявся, а також на те, що має на утриманні 3-х неповнолітніх дітей.

Чи обгрунтований висновок суду? Які підстави та умови звільнення від відбування покарання з випробуванням передбачені чинним кримінальним законодавством? Чи необхідно враховувати при вирішенні питання про звільнення від відбування покарання з випробуванням той факт, що Вербилов скоїв тяжкий злочин? Які кримінально-правові наслідки скоєння нового злочину під час іспитового строку? При призначенні яких покараннь можливе звільнення від відбування покарання з випробуванням?

 

 

5. Чижова і Сірова було засуджено за крадіжку, вчинену за попереднім зговором групою осіб, до двох років обмеження волі з урахуванням обставин справи, суд звільнив їх від відбування покарання з випрбуванням з іспитовим строком два роки. В період іспитового строку вони здійснили угон автомобіля “Волга”.

За цей повторний злочин суд засудив кожного з них до 5 років позбавлення волі, а за кількома вироками остаточно до відбування призначено кожному 6 років позбавлення волі. З урахуванням пом’якшуючих обставин та особи винних суд звільнив їх від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком у 3 роки.

Вирок суду був у порядку нагляду опротестований прокурором, оскільки, на його думку, суд не мав права звільнити їх від відбування покарання.

Чи підлягає задоволенню протест прокурора? У яких випадках може бути звільнено особу від відбування покарання з випробуванням? Які обов'язки суд може покласти на такого засудженого? Як вирішується питання про звільнення від покарання після спливання терміну іспитового строку?

 

6. Відмовивши в умовно-достроковому звільненні від покарання Гуденку, засудженому до позбавлення волі строком на сім років за умисне тяжке тілесне ушкодження, внаслідок якого сталася смерть потерпілого, суд в ухвалі зазначив, що той вчинив тяжкий злочин, а строк, який він відбув, не є достатнім для його виховання. З матеріалів справи видно, що Гуденко відбув чотири роки і двадцять днів, має позитивні характеристики, до роботи ставиться сумлінно, приймає активну участь у службі внутрішнього порядку.

Чи правильно вирішив цю справу суд? Які формальні підстави застосування умовно-дострокового звільнення від покарання? Чи є формальні підстави достатніми? До яких категорій засуджених не може бути застосовано умовно-дострокове звільнення?

 

7. Вироком районного суду неповнолітнього Гурова було засуджено за крадіжку за ч.2 ст.185 КК України до 3-х років позбавлення волі. Через один рік після досягнення 18-річного віку Гуров, який знаходився у виховно-трудовій колонії, вчинив хуліганство, за яке був засуджений за ч.1 ст.296 КК України до 3 років обмеження волі.

Визначте Гурову остаточне покарання за сукупністю вироків. Чи підлягає засуджений умовно-достроковому звільненню? Якщо підлягає, то за яких умов? За якими ознаками звільнення від покарання відрізняється від звільнення від кримінальної відповідальності?

 

8. 16-річного Руденко було засуджено за ч.2 ст.289 КК України до 6 років позбавлення волі. Після відбуття двох років покарання його було умовно-достроково звільнено. Через три з половиною роки з моменту умовно-дострокового звільнення від покарання Руденко вчинив хуліганство за що був засуджений за ч.2 ст.296 КК України до 4 років позбавлення волі.

Назвіть підстави та види звільнення від покарання та подальшого його відбування. Визначте, чи вірно в даному випадку суд застосував умовно-дострокове звільнення від покарання? Обчисліть строк погашення судимості за обидва злочини.

 

9. Жукова було засуджено за ч.1 ст.222 КК України до 2-х років обмеження волі з позбавленням права займати матеріально-відповідальні посади строком на 3 роки. Вирок був оголошений у залі судового засідання 30 квітня 1998 року. Цей вирок не був оскаржений та опротестований, але внаслідок пожежі, яка сталася в приміщені суду 10 травня 1998 року, судові документи були знищені і тому вирок не був своєчасно приведений до виконання. Під час відновлення документів Жуков скоїв новий злочин. Так, 7 травня 1997 року Жуков з метою умисного вбивства заподіяв тяжке умисне ушкодження Зубову, який внаслідок цього ушкодження через два дні помер у лікарні, за що суд осудив Жукова за ч.1 ст.115 КК України до 8 років позбавлення волі. Застосовуючи ст.71 КК України, суд до 8 років за вбивство приєднав невідбуті два роки обмеження волі та позбавлення права займати матеріально-відповідальні посади строком на три роки й остаточне визначив за сукупністю вироків 9 років позбавлення волі з позбавленням права займати матеріально-відповідальні посади строком на три роки. Адвокат у касаційній скарзі вказав, що суд не мав права приєднувати невідбуте за попереднім вироком покарання, а повинен був звільнити Жукова від покарання за попереднім вироком за давністю його виконання.

Ознайомившись зі ст. 80 КК України та ст.430 КПК України, дайте відповідь на наступні запитання:

1) Які є умови та правові наслідки звільнення від покарання за давністю виконання обвинувального вироку?

2) В яких випадках перебіг давності виконання вироку переривається?

3) З якого часу починається обчислення строку давності виконання обвинувального вироку?

4) Яким чином на обчислення строку давності виконання обвинувального вироку впливає призначення додаткового покарання?

5) Визначте, чи підлягає касаційна скарга адвоката задоволенню?