Лекции.Орг


Поиск:




Зосередженість характерника.




 

Будьте обережні зі зосередженістю. Для розуму зосередженість – це форма виключення чогось з поля зору уваги. Людина, яка щось виключає зі своєї уваги, може стати джерелом протиріч. Це може статися тому, що в свідомості людини утворюється сталий центр, з якого тяжко перенести увагу той чи інший бік. Справжній характерник повинен утримувати себе самого як центр свідомості, але такий, який поширюється на весь всесвіт. Тобто такий центр, який є тут і скрізь одночасно. В такому стані свідомості ніщо не зможе пройти повз уваги характерника.

 

Зосередженість та самоусвідомлення. В занадто зосередженому стані людська свідомість перестає бути уважною. Тільки той розум, який усвідомлює весь світ навколо себе, є зосереджений по справжньому. Бо зосередження на усьому оточуючому світі не виключає, а, навпаки, вміщує все в розум людини.

 

Правильна зосередженість – це шлях до успіху. Причиною більшості людських невдач є відсутність зосередженості або її надлишкова звуженість. Тренуючись у правильній зосередженості, характерник тренується у розвитку своєї уваги, яка дозволяє значно пришвидшити процес всеохоплюючого навчання, що є основною запорукою росту його майстерності.

 

Емоції характерника.

 

Людина – це свідомість. Емоції дуже часто заважають людям правильно оцінювати навколишній світ. Щоб бути справедливим до людей та об’єктивним до подій, потрібно у своїх судженнях керуватися більше доводами логіки та добутими знаннями, ніж емоціями. Емоції частіше всього виникають там, де відсутня перспектива розвитку відносин або якогось процесу, в якому бере участь людина. Глибоке пізнання Законів Всесвіту та природи дає характернику можливість максимально відійти від емоцій в оцінці любою ситуації або любого процесу та дати можливість бачити їх з середини та ззовні одночасно.

 

Давайте вихід своїм емоціям. Утримування емоцій всередині себе дуже шкідливе. Сильний гнів, роздратованість або інші негативні енергії при утримуванні всередині починають спотворювати характер людини. Це може вилитися в прояви скритого садизму, грубої сили чи навіть знущань над іншими людьми або тваринами. Характерник вміє так виводити свої негативні емоції, щоб від цього ніхто не постраждав, а самі енергії трансформувати та пустити у позитивне та конструктивне русло.

 

Емоції та внутрішній світ. Емоції, особливо не проявлені ззовні, сильно впливають на внутрішній світ людини, його підсвідомість та надсвідомість. Підсвідомість людини є джерелом багатьох земних емоцій. Надсвідомість є джерелом натхнення та духовного розвитку. Інколи підсвідомість та надсвідомість зливаються в екстазі або духовному підйомі. Постійно працюючи над своїм внутрішнім світом, характерник вчиться контролювати не тільки свої емоції, а також навколишнє середовище, очищуючи його від емоційного сміття.

 

Перетворюйте емоції в дію. Любу сильну емоцію, як негативну, так я позитивну, можливо трансформувати в якусь корисну дію або бажання. Характерник кожен день формує у себе такі звички, які визивають позитивні внутрішні емоції, а негативні трансформують в яку-небудь корисну дію.

 

Щастя характерника.

 

Щастя – це мірило. Якщо розглядати стан щастя людини як сукупність емоцій, думок та вчинків, то можна зі всією впевненістю сказати, що людина почуває себе щасливою тільки тоді, коли її внутрішній світ наповнений позитивними енергіями. Щастя – це синонім внутрішнього благополуччя. Характерник, як особа з мінімальною кількістю протиріч всередині свого розуму, завжди виглядає більш щасливим на фоні свого оточення. Тому для більшості людей він стає нібито еталоном для їх життєвого шляху.

 

Як стати щасливим? Щоб стати щасливим або сформувати позитивне відношення до життя, людині необхідно мати великі знання. Вони дають можливість аналізувати події та процеси в широкому діапазоні буття, а також створювати нові шляхи мирного та безболісного вирішення усіляких проблем. Тому характерник, якщо він хоче когось чомусь навчити, повинен перш за все навчити людей бути щасливими.

 

Прості радості життя. Інколи характерник може виглядати занадто простакуватим на фоні свого «авторитетного» козацького оточення. Це правда і неправда одночасно. Правда тому, що його знання дають йому змогу вирішувати більшість життєвих проблем, над якими сушать голови «звичайні» люди, нестандартними методами та задовго до їх обговорення. Неправда тому, що характерник, якому подобається простий дощик за вікном, посмішка дівчини на вулиці, щебет пташок на деревах, квітка на галявині, в очах тих же «авторитетів», які грають у недолугі соціальні спектаклі та плекають свій розбещений егоїзм, є більш справжньою та природною людиною, ніж вони.

 

Добрий чоловік або дружина – це справжнє щастя. Відомо, що більшість сучасних козаків одружені або думають про одруження. Ті, що вже одружилися, вважають себе такими, що живуть або у раю, або в пеклі. Ті, що думають про одруження, будують плани дій, щоб жити в шлюбі як у раю. В любому випадку, всі разом люди діляться на тих, хто живе у щасті, і на тих, хто вважає, що його життя – це пекло. Наприклад я почуваю себе людиною щасливою. Моє щастя ґрунтується не тільки на тому, що мої книжки читають, що я маю можливість багато років навчати людей, що мені допомагають мої Вчителя. Моє щастя перш за все у тому, що в мене моя дружина Тетяна та мої четверо дітлахів: Богдан, Леся, Михайло та Марія. Чому я так вважаю? По-перше, тому що чоловік та дружина повинні бути перш за все друзями. У нас з Тетяною такі відносини є. Ми розуміємо один одного з півслова, а інколи і без слів. А по-друге, ми маємо чудових діточок, яких ми можемо навчити багатьом речам, яким ніде в школах та в самих престижних вишах ніхто ніколи не навчить. Тому нам дуже добре всім разом. Моя дружина – це саме краще в моєму житті, хоча інколи вона веде себе як начальник. Але цей їй вдається робити інколи дуже добре. Бо сім’я характерника – це окремий самодостатній світ, наповнений таємними знаннями, енергетикою високої напруги та особливою аурою.

 

Характерництво – це шлях щастя. Кожен козак може стати характерником. Але не всі ними стають. Чому? Бо для того, щоб стати характерником, потрібно щось постійно робити у примноженні щастя на Землі.

 

 

Страх характерника.

Характерництво – шлях сміливих. Деякі люди відносяться до характерництва з дуже великою боязкістю. При цьому вони не можуть толком пояснити чого і кого вони бояться. На противагу їм козаки, які вирішили стати характерниками, вільні від своїх внутрішніх страхів. І це не проста бравада чи необдуманість дій, а виважена та відповідальна діяльність на благо себе та людства. Бо коли ти робиш щось на загальне благо, чого тобі боятися?

 

Страх та здібності людини. Страх паралізує волю, розум та тіло. Внутрішня свобода розкриває всі таланти людини. Але свобода – це те, що потрібно заслужити у самого себе. Отримуючи свободу, характерник разом з нею отримує і інструменти, якими він буде прокладати собі шлях до досконалості.

 

Ініціатива. Проявляти ініціативу неможливо, коли ти знаходишся під впливом якогось остраху. Страх або сумніви заставляє людину притримуватися стандартних дій та традицій, звертатися за допомогою до інших людей, постійно оглядатися на свої вчинки. Відміною рисою Шляху характерництва є постійна ініціатива та самодіяльність. Бо те, що творить характерник своїми руками особисто, зостається з ним на всі віки.

 

Характерництво та влада. Чому характерник може стати отаманом, а отаман ніколи не може стати характерником? Тому що влада спотворює та руйнує розум. Як показує практика, багато сучасних козацьких отаманів хворіє на гординю. В їх очах вона нібито підкреслює важливість високо положення в очах побратимів. Деякі отамани одержимі страхом втратити свої посади. Деякі з них так заворожені своїми регаліями, що навіть після зняття з посад продовжують керувати «мертвими душами». Характернику влада дає більш широкі можливості для вдосконалення, але одночасно забирає вільний час на сам процес. Тому завзятий характерник буде тихенько оминати «принади» отаманських клейнод заради особистої свободи.

 

Внутрішня суть характерництва. Внутрішня суть характерництва проявляється в осягненні сутності свого справжнього Вищого «Я». Поступово зливаючись на протязі свого життя зі своїм Вищим «Я», характерник осягає в нашому матеріальному світі Закони іншого світу, невидимого. А після того, як ці світи об’єднаються в його розумі, характерництво стає могутнім інструментом по вдосконаленню Всесвіту.

 

Воля характерника.

 

Воля до успіху. Саме сила волі, яку неможливо зламати, робить з козака характерника. Ця сила приходить до характерника від знання того, що все, що задумано, можливо зробити.

 

Воля та розум. Силою волі людина може керувати своїм розумом, тілом та духом. Для цього потрібно кожен день її тренувати, щоб мати можливість діяти у належний час. Хоча б раз на день потрібно заставляти вій розум відпрацьовувати якусь корисну звичку, але щодня. Характерник будує свою майстерність постійно.

 

Бажання перемогти. Жадоба до перемоги повинна бути у кожного характерника. І на неї не повинні впливати ні кількість зусиль, ні «важкість» Шляху, ні страх тощо. Бажання до перемоги з’явиться тільки тоді, коли мета перемоги буде тісно пов’язана з такими ідеалами та мріями, які сміливо можна назвати незмінними, універсальними. Тому козаку, щоб стати характерником, потрібно вміти розгледіти справжню мету Шляху характерництва.

 

Проблема свободи волі. Воля має різні аспекти. Це може бути ваше особисте бажання. Тоді можна говорити про внутрішній імпульс. Це може бути воля вашого головного Вчителя. Тоді можна говорити про зовнішній поштовх. Але це також може бути просто збігом обставин. Тоді мова буде йти про просту випадковість. Шлях Характерника – це зажди шлях добровільного служіння.

 

Воля та дух. Кожен порив волі людини має свою мотивацію. Чим вище джерело та мета мотивації, тим сильніша воля людини. Найсильніша та воля, яка походить від духу людини. Духовна сила не знає перешкод.

 

Герой – це зажди вольова людина. Стадні інстинкти примушують людей прилаштовуватися та підкорятися. Малодушні, бездіяльні та тихі люди ніколи не завоюють поваги інших. А ось вольові та великодушні – справжні герої.

 

Вольовій людині закони не писані. Здається, що Законам Буття підконтрольні всі без винятку. Але невеликий діапазон коливань від них все таки є. Головним чинником для відходу від основних Законів на Землі є Закон вільного волевиявлення. У той час, коли більшість людей через звичку до комфортного життя не можуть скористатися перевагами цього Закону, для справжнього характерника, як людини з залізною волею, він є чи не єдиною справжньою мотивацією.

 





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2016-12-07; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 337 | Нарушение авторских прав


Поиск на сайте:

Лучшие изречения:

Слабые люди всю жизнь стараются быть не хуже других. Сильным во что бы то ни стало нужно стать лучше всех. © Борис Акунин
==> читать все изречения...

561 - | 518 -


© 2015-2024 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.012 с.