Час підходу хмари t визначається діленням відстані R від місця розливу СДОР до даного об'єкта, м, на середню швидкість переносу хмари повітряним потоком W, м/с.
t = R / W. 60. (5.3.2)
Середня швидкість переносу хмари визначається за табл. 5.3.3.
Таблиця 5.3.3 – Середня швидкість переносу хмари, зараженої речовиною, W м/с
| Швидкість вітру V1, м/с | Інверсія | Ізотермія | Конвекція | |||
| R <10 км | R >10 км | R <10 км | R >10 км | R <10 км | R >10 км | |
| 2,2 | 1,5 | 1,5 | 1,8 | |||
| 4,5 | 3,5 | |||||
| 4,5 | 4,5 | |||||
| - | - | - | - | |||
| - | - | 7,5 | - | - | ||
| - | - | - | - |
Завдання 5.3.2. У результаті аварії на об'єкті, розташованому на відстані 9 км від населеного пункту, зруйновані комунікації зі зрідженим аміаком масою 10 т. Метеоумови: ізотермія, швидкість вітру 5 м/с. Визначити час підходу хмари зараженого повітря до населеного пункту.
Розв’язання
1.Знаходимо середню швидкість переносу хмари зараженого повітря W з табл. 5.3.3 для ізотермії і швидкості вітру V = 5 м/c:
W = 7,5 м/c.
2. Тоді час підходу хмари зараженого повітря буде за формулою (5.3.2):
t = R / W. 60 = 9000 / 7,5.60 = 20 хв.
Визначення часу вражаючої дії СДОР
Час вражаючої дії СДОР t вр у вогнищі хімічного ураження визначається часом випару СДОР з поверхні його викиду (розливу). Час випару рідини
t вип (хв), визначається як частка від розподілу маси рідини в резервуарі G на швидкість випару С вип
t вр = t вип = G / С вип.
Швидкість випару рідини (швидкість рідини, що випарувалася, у хвилину) розраховують за формулою
С вип = 12,5. S. Ps. (5,38 + 4,1. V). М. 10-8,
де
· Свип – швидкість випару рідини, т/хв;
· S – площа розливу, м2;
· Ps – тиск насиченої пари, кПа;
· М – молекулярна маса рідини *;
· V – швидкість вітру, м /с.
________________________________________________________________
молекулярна маса рідин: хлор – 70,91; аміак – 17,03; фосген – 98,92; сірчистий ангідрид – 64,07.
Тиск насиченої пари Рs визначають за рис. 5.3.3.
Рисунок 5.3.3 – Графік залежності тиску насичених парів отруйних речовин від температури:
1 – синильна кислота; 2 – хлорціан; 3 – фосген; 4 – сірчистий ангідрид; 5 – хлор; 6 – аміак
Площа розливу при обвалуванні сховищ дорівнює площі обвалованої території. При відсутності обвалування для наближених розрахунків можна прийняти, що рідина, що розлилася, покриє поверхню шаром у 0,05 м. У цьому випадку площа розливу S (м2) визначається як частка від розподілу обсягу рідини, що розлилася, на товщину шару 0,05 м:
S = B / 0,05,
де B – обсяг рідини в сховищі, м3.
Час вражаючої дії СДОР у вогнищі хімічного ураження можна також визначати за допомогою таблиць.
Завдання 5.3.3. На об’єкті в результаті аварії зруйнована необвалована ємність з 10 т аміаку. Швидкість вітру 3 м/с. Визначити час вражаючої дії аміаку, що розлився.
Розв’язання
1. З табл. 5.3.4 знаходимо, що час вражаючої дії аміаку (час випару) при швидкості вітру 1 м/с дорівнює 1,2 год.
Таблиця 5.3.4 – Час випару деяких СДОР, год (швидкість вітру
V = 1 м/с)
| Сильнодіючі отруйні речовини | Вид сховища | |
| необваловане | обваловане | |
| Хлор | 1,3 | |
| Фосген | 1,4 | |
| Аміак | 1,2 | |
| Сірчистий ангідрид | 1,3 | |
| Сірководень |
2. З табл. 5.3.5 знаходимо поправковий коефіцієнт для швидкості вітру 3 м/с; він дорівнює 0,55.
Таблиця 5.3.5 – Поправковий коефіцієнт для швидкостей вітру більше ніж V = 1 м/с
| Швидкість вітру V, м/с | ||||||
| Поправковий коефіцієнт | 0,7 | 0,55 | 0,43 | 0,37 | 0,32 |
3. Час вражаючої дії аміаку складе, t ч:
t ч= 1,2.0,55 = ~ 50 хв.
