Моніторинг економічної безпеки держави

Моніторинг ЕКБ – це система спостереження за динамікою впливу загроз на економічні процеси у всіх сферах життєдіяльності країни, або окремих територій. Суть системи моніторингу полягає у розпізнанні і класифікації економічного стану, проведенні кількісної оцінки ступеня кризи, а також у виявленні, аналізі і наступній локалізації причин, що порушили стабільний, поступовий і стійкий розвиток країни. Ще одним завданням моніторингу ЕКБ є формування інформаційного підґрунтя для прийняття управлінських рішень.

Пошук своєрідного барометра економічного стану країни ведеться давно. У 1937 році міністр фінансів США Генрі Моргентаю звернувся в Національне бюро економічних досліджень (National Bureau of Economic Research), приватну, незалежну компанію, із проханням скласти список показників, які сигналізуватимуть про зміну тенденцій розвитку економіки. У результаті проведеної роботи був запропонований 21 показник (із сімдесяти, що мають циклічну чутливість), які влітку 1938 році першими, засвідчили вихід американської економіки із кризи.

У Росії подібні дослідження велися в 1920 році Кон’юнктурним інститутом Наркомфіну, який тоді очолював М. Кондратьєв. У бюлетені цього інституту постійно публікувалися кольорові графіки, що характеризували динаміку “єдиного економічного показника”. Він розраховувався на основі опрацювання спочатку 36-ти, а до кінця 1920 років – близько 200 показників.

Сьогодні у високорозвинутих країнах розраховуються й публікуються узагальнюючі показники стану національної економіки. Так, у США індекси економічної кон’юнктури розраховуються Міністерством торгівлі, Центром із вивчення світового економічного циклу в Колумбійському університеті, Національною асоціацією управління закупівлями. Аналогічні показники розраховуються й у інших державах і міжнародних інституціях, таких як Організація економічного співробітництва й розвитку.

В Україні моніторинг ЕКБ здійснюється на основі розрахунку інтегрального показника ЕКБ.

Під інтегральним показником ЕКБ держави (віл лат. іnteger – цілий) слід розуміти узагальнюючий макроекономічний показник, який комплексно характеризує сучасний стан економіки держави

	Ec =k1p1+k2p2+k3p3+k4p4+k5p5+k6p6+k7p7+ k8p8

 

де – вагові коефіцієнти, що визначають значимість і роль і-тої складової в ЕКБ держави.

 

До першочергових завдань системи моніторингу ЕКБ відносяться:

· визначення складу, джерел, характеру і гостроти загроз ЕкБ, а також особливості їх проявів та локалізації на сучасному етапі та в прогнозному періоді;

· діагностика сучасного та очікуваного рівня ЕКБ держави та її окремих територій;

· оцінка впливу чинників, змін в окремих сферах життєдіяльності на загальний рівень ЕкБ;

· всебічне обґрунтування цілей, очікуваних результатів реалізації пріоритетів по нейтралізації загроз ЕкБ, підготовка необхідної інформації для обґрунтованого їх вибору;

· конкретизація цілей і механізмів створення ринкових структур для побудови ефективної, соціально-орієнтованої ринкової економіки;

· деталізація складових частин методики моніторингу.

Для забезпечення ефективного функціонування системи моніторингу ЕкБ, вона повинна відповідати наступним вимогам:

1. Підпорядкованість завдань управління ЕКБ регіону більш загальній проблемі – управління ЕКБ країни в цілому.

2. Міжгалузевий характер проблеми, зумовленої тим, що значна частина об’єктів моніторингу вимагає дослідження взаємодії між структурними підрозділами територіально-виробничих систем.

3. Ієрархічність структури системи моніторингу ЕБР, яка повинна відповідати територіальним і галузевим рівням управління господарськими системами.

4. Неперервність ідентифікації процесів та явищ, які створюють загрози для ЕКБ, що зумовлюється неперервністю процесу виробництва.

5. Комплексний (багатокритеріальний) характер заходів по нейтралізації загроз ЕКБ, які включають суттєві споріднені ефекти (економічний, екологічний, енергозберігаючий і т.д.).

6. Поєднання адміністративно-правових і фінансово-економічних методів і механізмів управління ЕкБ на основі удосконалення законодавства.

 

Загальною метою моніторингу ЕкБ повинно бути бажання сформувати прогнозований стан ЕкБ та ефективну систему державного регулювання всіх сфер життєдіяльності.

Вирішальну роль при вирішені такого завдання відіграє технологічна схема проведення моніторингу. Вона включає чотири групи блоків:

Блок 1. Збір та первинна обробка інформації необхідної для моніторингу ЕкБ. Даний блок є засобом отримання і представлення економічної, технічної та довідкової інформації. При формуванні блоку 1 дуже важливо забезпечити повноту, достовірність і своєчасність поступлення інформації, а також її обробку і систематизацію в часовому розрізі.

В часовому розрізі необхідне накопичення інформації, яка характеризує:

1) сучасний стан економіки країни чи окремих регіонів;

2) динаміку зміни показників за ретроспективний період;

3) очікуваний розвиток в перспективі (на основі прогнозів і програм соціально-економічного розвитку територій і галузевих комплексів, банків технологій і інвестиційних проектів тощо).

Створення такого роду інформаційних масивів потребує використання даних державної і відомчої статистики, а також авторитетних прогнозів, проектних і технологічних розробок, які розробляються спеціалізованими організаціями. В межах кожного об’єкту моніторингу слід розробити власну методику спостереження, накопичення і обробки первинних даних, враховуючи його специфіку. Останнє дозволить забезпечити потрібну співставність розрахункових значень часткових і синтетичних показників для індикативного аналізу, які формуються в блоці 2.

Блок 2. Формування сукупності часткових і синтетичних показників по об’єктах моніторингу ЕкБ, що розглядаються. Даний блок є засобом представлення вихідних даних для проведення ІА ЕкБ. Його важливим складовим елементом є архівна підсистема, завданнями якої є:

· зберігання всієї сукупності інформації;

· зберігання і відновлення всіх версій і моделей розрахунків;

· обмін даними між окремими суб’єктами і об’єднання їх в єдиний інформаційно-програмний комплекс.

Блок 3. Проведення ІА ЕкБ, займає центральне місце в діагностичній системі. В його межах здійснюється кількісна оцінка рівнів ЕкБ і вкладів окремих дестабілізуючих факторів у виведення індикаторів ЕкБ за межі їх порогових значень. Для цих цілей використовуються методика ІА на основі якої забезпечується рангування територій за ступенем гостроти ситуації.

Не менш важливим завданням моніторингу ЕкБ є виявлення ефективних ПЦП по нейтралізації загроз ЕкБ. Це вимагає включити в загальну технологічну схему моніторингу спеціалізованого блоку 4, який дозволяє зіставляти конкуруючі варіанти по рівнях ЕкБ, а також оцінювати стабілізуючі ефекти (економічні, соціальні, екологічні, енергозберігаючі), і тим самим отримувати комплексну оцінку ефективності ПЦП. Даний блок включає підсистеми формування пакетів заходів по нейтралізації загроз з послідовним відбором допустимих рішень по умовах ЕкБ (на основі ІА) і багатокритеріальним аналізом альтернативних варіантів.