Міністерство внутрішніх справ УКРАЇНИ
Дніпропетровський державний університет
Внутрішніх справ
ЮРИДИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
Кафедра кримінально-правових дисциплін
КОНСПЕКТ лекціЙ
З дисципліни „ТАКТИЧНІ ЗАСАДИ АДВОКАТСЬКОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ”
Для студентів юридичного факультету
Дніпро – 2016
Конспект лекцій підготував Шиян А.Г. -старшийвикладач кафедри кримінально-правових дисциплін юридичного факультету Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ
РЕЦЕНЗЕНТИ:
Потіп М.М.,доцент кафедри цивільно-правових дисциплін Дніпропетровського гуманітарного університету, кандидат юридичних наук;
Буштрук С.П.,адвокат Дніпропетровської міської асоціації адвокатів
Конспект лекцій обговорений та схвалений на засіданні кафедри кримінально-правових дисциплін юридичного факультету
“__” ___________2016 р.,
протокол № ____
ТЕМА № 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ
АДВОКАТСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ
(2 години)
ПЛАН ЛЕКЦІЇ:
1. Загальні положення щодо адвокатської діяльності в Україні.................................................................................................................4-10
2. Види адвокатської діяльності. Права і обов’язки адвоката. Гарантії адвокатської діяльності...................................................................................10-14
3. Зупинення та припинення права на заняття адвокатською діяльністю. Дисциплінарна відповідальність адвоката....................................................14-19
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:
1. Конституція України від 28 червня 1996 р.
2. Закон України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність” від 5.07.2012 року.
3. Бірюкова А.М. Адвокатура - інститут правової системи? // Адвокат. - 2004. - № 3. - С. 12.
4. Бронза Й.Л. Проблеми закону - проблеми адвокатури: Тези доповіді адвоката, заслуженого юриста України Й.Л. Бронза // Адвокат. - 2002. - № 4-5. - С.10-12.
5. Варфоломєєва Т., Жуковська О. Кому заважає сильна і незалежна адвокатура // Адвокат. - 2004. - № 9. - С. 26.
6. Варфоломєєва Т. Інститут адвокатури - ще одна віха на шляху розбудови правової держави // Адвокат. - 1996. - № 3. - С. 78-86.
7. Варфоломєєва Т. Конституційні засади діяльності адвокатури // Адвокат. - 1997. - № 2.
8. Головань І.В. Юридична практика і адвокатська діяльність в Україні // Адвокат. - 2005. - № 8. - С. 3.
9. Гончаренко С.В. Професійні права адвоката: Європейський стандарт // Адвокат. - 2002. - № 6. - С.19-22.
10. Дашо Т.Ю. Проблеми правового статусу адвокатури // Життя і право. - 2005. - № 6/7. - С. 36.
11. Коваль М.М. Адвокатура у системі оподаткування України // Адвокат. - 1996. - №3. - С.44-47.
12. Лубшев Ю.Ф. Курс адвокатского права: Учебник. 2-е издание. - М.: ООО „Профобразование”, 2003. - 424 с.
13. Резолюция Совета Международной ассоциации адвокатов (IBA), принятая в Мадриде 1 июня 1996 года по вопросу оказания юридической помощи // Адвокат. - 1997. - №3. – С.102.
14. Святоцький О.Д., Михеєнко М.М. Адвокатура України: Навч. посіб. для студентів юрид. вищих. навч. закладів і фак. - К.: Ін Юре. - 1997. -224 с.
15. Яновська О. Гарантії заняття адвокатською діяльністю // Юрид. вісн. України. - 1996. - 11-18 лип. - С. 4.
16. Яновська О. Система гарантій адвокатської діяльності - крок до громадянського суспільства // Право України. - 1996. - № 5. - С. 48-51.
МЕТА ЛЕКЦІЇ:
Метою лекції є формування уяви про принципи організації та діяльності адвокатури, її систему, висвітлення організаційних форм, видів адвокатської діяльності, професійних прав та обов’язків адвоката тощо.
ВСТУП
Ставлення держави до адвокатури дає уявлення про справжні цінності, визнані владою. Утвердження принципу поваги до прав людини, дав сильний поштовх розвитку відповідних інститутів і, насамперед, адвокатури.
В Конституції України не визначено правовий статус адвокатури, але з окреслених у ній завдань можна зробити висновок, що остання є одним з інститутів правової системи держави, який виконує завдання, без здійснення котрих функціонування цієї системи неможливе. При цьому адвокатура не належить до жодної з гілок влади, передбачених ст. 6 Конституції України, і в певному сенсі має відігравати роль „дружнього посередника” між державою та іншими суб’єктами права в громадянському суспільстві.
Питання діяльності адвокатів в Україні є предметом розгляду в даній лекції.
І. Загальні положення щодо адвокатської діяльності
Відповідно до ст. 2 Закону України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність”(далі - Закону) адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.
Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність.
З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.
Правовою основою діяльності адвокатури України є Конституція України, інші законодавчі акти України. Закон України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, прийнятий 5 липня 2012 року, визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.
Адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
Адвокат України здійснює адвокатську діяльність на всій території України та за її межами, якщо інше не передбачено міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або законодавством іноземної держави.
Адвокат іноземної держави здійснює адвокатську діяльність на території України відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.
Адвокатура є незалежною від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб. Держава створює належні умови для діяльності адвокатури та забезпечує дотримання гарантій адвокатської діяльності.
Набуття права на заняття адвокатською діяльністю. Згідно зі ст. 6 Закону адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Не може бути адвокатом особа, яка:
1) має непогашену чи незняту в установленому законом порядку судимість за вчинення тяжкого, особливо тяжкого злочину, а також злочину середньої тяжкості, за який призначено покарання у виді позбавлення волі;
2) визнана судом недієздатною чи обмежено дієздатною;
3) позбавлена права на заняття адвокатською діяльністю, - протягом двох років з дня прийняття рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю;
4) звільнена з посади судді, прокурора, слідчого, нотаріуса, з державної служби або служби в органах місцевого самоврядування за порушення присяги, вчинення корупційного правопорушення, - протягом трьох років з дня такого звільнення.
Несумісною з діяльністю адвоката є:
1) робота на посадах осіб, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 Закону України „Про засади запобігання і протидії корупції”;
2) військова або альтернативна (невійськова) служба;
3) нотаріальна діяльність;
4) судово-експертна діяльність.
Вимоги щодо несумісності з діяльністю адвоката, передбачені пунктом 1, не поширюються на депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад (крім тих, які здійснюють свої повноваження у відповідній раді на постійній основі), членів Вищої ради юстиції (крім тих, які працюють у Вищій раді юстиції на постійній основі).
Допуск до складення кваліфікаційного іспиту (ст. 8 Закону). Особа, яка виявила бажання стати адвокатом та відповідає вимогам частин першої та другої ст. 6 Закону, має право звернутися до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за місцем проживання із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту. Порядок допуску до складення кваліфікаційного іспиту та перелік документів, що додаються до заяви, затверджуються Радою адвокатів України.
Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури перевіряє відповідність особи вимогам, установленим частинами першою та другою ст. 6 Закону. З метою перевірки повноти та достовірності відомостей, повідомлених особою, яка виявила бажання стати адвокатом, і за наявності письмової згоди такої особи кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, кваліфікаційна палата або визначений нею член палати можуть звертатися із запитами до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об’єднань, що зобов’язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати необхідну інформацію.
Відмова в наданні інформації на такий запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, установлену законом.
У разі ненадання особою, яка виявила бажання стати адвокатом, письмової згоди на перевірку повноти та достовірності повідомлених нею відомостей така особа до кваліфікаційного іспиту не допускається.
Строк розгляду заяви про допуск до складення кваліфікаційного іспиту не повинен перевищувати тридцяти днів з дня її надходження.
За результатами розгляду заяви та доданих до неї документів кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури приймає рішення про:
1) допуск особи до кваліфікаційного іспиту;
2) відмову в допуску особи до кваліфікаційного іспиту.
Особі, яка звернулася із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту, повідомляється про прийняте рішення письмово протягом трьох днів з дня його прийняття. У разі прийняття рішення про відмову в допуску особи до кваліфікаційного іспиту в рішенні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури в обов’язковому порядку зазначаються причини такої відмови.
Рішення про відмову в допуску особи до кваліфікаційного іспиту може бути оскаржено до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду протягом тридцяти днів з дня його отримання.
Кваліфікаційний іспит (ст. 9 Закону). Кваліфікаційний іспит є атестуванням особи, яка виявила бажання стати адвокатом.
Кваліфікаційний іспит полягає у виявленні теоретичних знань у галузі права, історії адвокатури, адвокатської етики особи, яка виявила бажання стати адвокатом, а також у виявленні рівня її практичних навичок та умінь у застосуванні закону.
Організація та проведення кваліфікаційного іспиту здійснюється кваліфікаційною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Порядок складення кваліфікаційних іспитів, методика оцінювання та програма кваліфікаційних іспитів затверджуються Радою адвокатів України. Рада адвокатів України може встановити плату за складення кваліфікаційного іспиту та порядок її внесення.
Кваліфікаційні іспити проводяться не рідше одного разу на три місяці.
Особі, яка склала кваліфікаційний іспит, протягом десяти днів з дня складення кваліфікаційного іспиту кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури безоплатно видає свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту. Свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту дійсне протягом трьох років з дня складення іспиту.
Особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, може бути допущена до складення такого іспиту повторно не раніше ніж через шість місяців. Особа, яка не склала кваліфікаційний іспит повторно, може бути допущена до наступного кваліфікаційного іспиту не раніше ніж через один рік.
Особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, може протягом тридцяти днів з дня отримання рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури оскаржити його до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду, які можуть залишити оскаржуване рішення без змін, або зобов’язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури провести повторний кваліфікаційний іспит у найближчий час проведення таких іспитів.
Стажист адвоката. Стажування (ст. 10 Закону).Стажування полягає в перевірці готовності особи, яка отримала свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту, самостійно здійснювати адвокатську діяльність. Стажування здійснюється протягом шести місяців під керівництвом адвоката за направленням ради адвокатів регіону.
Стажистом адвоката може бути особа, яка на день початку стажування має дійсне свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту. Стажування може здійснюватися у вільний від основної роботи час стажиста.
Керівником стажування може бути адвокат України, який має стаж адвокатської діяльності не менше п’яти років. В одного адвоката можуть проходити стажування не більше трьох стажистів одночасно. Рада адвокатів регіону може призначити керівника стажування з числа адвокатів, адреса робочого місця яких знаходиться у відповідному регіоні.
Від проходження стажування звільняються особи, які на день звернення із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту мають стаж роботи помічника адвоката не менше одного року за останні два роки.
За результатами стажування керівник стажування складає звіт про оцінку стажування та направляє його раді адвокатів регіону.
Результати стажування оцінюються радою адвокатів регіону протягом тридцяти днів з дня отримання звіту.
За оцінкою результатів стажування рада адвокатів регіону приймає рішення про:
1) видачу особі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;
2) продовження стажування на строк від одного до трьох місяців.
Стажист адвоката та керівник стажування повідомляються про прийняте рішення письмово протягом трьох днів з дня його прийняття.
Рішення ради адвокатів регіону про продовження стажування може бути оскаржено стажистом адвоката або керівником стажування протягом тридцяти днів з дня його отримання до Ради адвокатів України або до суду, які можуть залишити оскаржуване рішення без змін, або зобов’язати раду адвокатів регіону видати свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Особа, стосовно якої радою адвокатів регіону прийнято рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, не пізніше тридцяти днів з дня прийняття цього рішення складає перед радою адвокатів регіону присягу адвоката України. Текст присяги адвоката України підписується адвокатом і зберігається радою адвокатів регіону, а її копія надається адвокату.
Особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України.
Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю і посвідчення адвоката України не обмежуються віком особи та є безстроковими.
Організаційні форми адвокатської діяльності. Здійснення адвокатської діяльності адвокатом індивідуально (ст. 13 Закону). Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою.
Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Адвокатське бюро (ст. 14Закону). Адвокатське бюро є юридичною особою, створеною одним адвокатом, і діє на підставі статуту. Найменування адвокатського бюро повинно включати прізвище адвоката, який його створив.
Державна реєстрація адвокатського бюро здійснюється у порядку, встановленому Законом України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”, з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
Адвокатське бюро має самостійний баланс, може відкривати рахунки у банках, мати печатку, штампи і бланки із своїм найменуванням.
Стороною договору про надання правової допомоги є адвокатське бюро.
Адвокатське об’єднання (ст. 15Закону). Адвокатське об’єднання є юридичною особою, створеною шляхом об’єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту.
Державна реєстрація адвокатського об’єднання здійснюється в порядку, встановленому Законом України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”, з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
Адвокатське об’єднання має самостійний баланс, може відкривати рахунки у банках, мати печатку, штампи і бланки із своїм найменуванням.
Стороною договору про надання правової допомоги є адвокатське об’єднання. Від імені адвокатського об’єднання договір про надання правової допомоги підписується учасником адвокатського об’єднання, уповноваженим на це довіреністю або статутом адвокатського об’єднання.
Помічник адвоката. Адвокат може мати помічників з числа осіб, які мають повну вищу юридичну освіту. Помічники адвоката працюють на підставі трудового договору (контракту), укладеного з адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об’єднанням, з додержанням вимог цього Закону і законодавства про працю.
Помічник адвоката виконує доручення адвоката у справах, що знаходяться у провадженні адвоката, крім тих, що належать до процесуальних повноважень (прав та обов’язків) адвоката.
Помічнику адвоката забороняється суміщати роботу в адвоката з діяльністю, несумісною з діяльністю адвоката. Помічником адвоката не можуть бути особи, зазначені в частині другій статті 6 Закону.
Єдиний реєстр адвокатів України. Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.
До Єдиного реєстру адвокатів України вносяться такі відомості:
1) прізвище, ім’я та по батькові адвоката;
2) номер і дата видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, номер і дата прийняття рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (номер і дата прийняття рішення про включення адвоката іноземної держави до Єдиного реєстру адвокатів України);
3) найменування і місцезнаходження організаційної форми адвокатської діяльності, номери засобів зв’язку;
4) адреса робочого місця адвоката, номери засобів зв’язку;
5) інформація про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю;
6) інші відомості, передбачені цим Законом.
Інформація, внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, є відкритою на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України. Рада адвокатів України і відповідні ради адвокатів регіонів надають витяги з Єдиного реєстру адвокатів України за зверненням адвоката або іншої особи.
