Лексика української мови за походженням.

Уся лексика української мови поділяється на споконвічну українську лексику, куди входять слова індоєвропейського походження, слова праслов'янського походження, власне українські слова, а також лексичні запозичення з інших мов - слов'янські і неслов'янські.

І доєвропейські - мати, брат, дочка, дерево, липа, ніс, язик, дім, жити, копати, білий, світлий та ін.

Праслов'янські - швець, птиця, правда, кривда, кузня, стайня, білісінький, білобокий, біловолосий, ділити, виділятися, переділ.

Східнослов'янські - батько, дядько, племінник; білка, собака, кішка; щавель, гречка; хороший, куций; сьогодні, тепер.

Власне українські - багаття, батьківщина, багатій, водій; гордощі, грубощі, лінощі, князівна, бровенята, губенята; далечінь, широчінь, дружина, козацтво.

Фонетичні та граматичні ознаки власне українських слів.

1) Чергування о, е з і: село-сільський.

2) Зміна е на о після шиплячих та й перед колишнім твердим приголосним: женити - жонатий.

3) Поширені агентивні суфікси -ник, - івник, -ець, - овець (-івець): комірник, візник, службовець, промовець.

Характерні також суфікси: -їй: плаксій, водій; -ень: красень; -ищ-: горище; -шн-: дітлашня; -от-: голота; -неч-: ворожнеча; -анн-: зростання; -енн-: знищення;-інн-: горіння;-ач: викладач; -ив-: вариво; -иськ-: хлопчисько; -езн-: старезний; -елезн-: довжелезний; -ісіньк-: гарнісінький; -есеньк-: малесенький; -юсіньк -: тонюсінький;

4) Українські префікси: су-: сузір'я; перед-: передвечірній; м іж- /межи-: межигір'я; прі -: прірва.

Лексичні запозичення із слов'янських мов - це насамперед старослов'янізми: жертва, священик, гординя, грядущий, град, глава, древо; вождь, стражденний; возвеличити; вознести, воздвигати; премудрий, преславний, преображения; мислитель, повелитель; приязнь, боязнь; роботящий, путящий, значущий, сущий; благоговійний, добродій, велелюдний.

Фонетичні ознаки старослов'янимів:

а) наявність неповноголосних звукосполучень ра, ла, ре, ле між приголосними відповідно до східнослов 'янських оро, оло, єре, еле: враг - ворог, глава - голова, град - город, храм - хороми, древо - дерево;

б) звукосполучення ра, ла на початку слів відповідно до українських ро, ло: работа-робота, ладья-лодка (діалектне);

в) початкові звукосполучення йе, йу: єдиний, юнак;

г) звукосполучення жд: вождь.

Словотвірні ознаки старослов'янізмів:

1. Суфікси іменників: -знь-: приязнь; -тель -: повелитель; -ств-: багатство; -ин-: пустиня; -тв-: молитва; - тай: ратай.

2. Дієприкметникові суфікси: - ащ-: трудящий; -ущ-: грядущий; -м-: знайомий.

3. Префікси: воз-: возвеличити; со-: соратник; пре-: преподобний; пред-: предтеча.

4. Частини складних слів: благо-, бого-, добро-, зло-, град-: благословити, богобоящий, добродушний.

Лексичні запозичення з польської мови (лексичні полонізми) належать до найдавніших. Це такі слова: хлопець, квапитися, мешкати, посполитий, пильнувати, блюзнірський, кепський, збруя.

Запозичення з російської мови. Українська мова запозичила через російське посередництво значну кількість іншомовної термінологічної лексики, а також слова на позначення реалій та осіб: капітан, пістолет, артіль, шахта, конгрес, диктатура.

Запозичення з неслов'янських мов:

Грецизми - ангел, єпископ, апостол, ідол, Біблія, демократія, семантика.

Ознаки слів грецького походження:

1. Голосні а, е на початку слова: архів, епос.

2. Наявність звука ф: фонендоскоп, фотограф.

3. Наявність звукосполучень кс, пс, мв, мп, ск: синтаксис, псалом, амвон, олімпіада, скорпіон.

4. Наявність коренів: атм, біблі, дем, біо,фон, лекс, лог, аеро: атмосфера, бібліотека, демос, біологія, фонетика, лексикографія, аеропорт.

5.Наявність суфіксів :- іст, -іс (-ис,)-ада, -ит, -изм, -ізм: анархіст, ірис: анархіст, ірис, декада, гастрит, історизм, матеріалізм.

Латинізми - експонат, нація, адміністрація, адвокат.

Ознаки слів латинського походження:

- наявність звукосполучень ци, це: циркуляція, ценз;

- звукосполучення йу: ювілей, юстиція;

- префіксів екс-, ім-, інтер-, ре-, де-, контр-: експлуатація, імпорт, деаерація, контрреволюція;

- основи на - am, -ент, -ум, -ус, -тор: демократ, студент, консиліум, градус, інформатор.

Тюркізми - басурман, отаман, орда, базар, беркут, башлик, чалма. Фонетичні ознаки слів тюркського походження є:

а) вживання одного й того самого голосного звука в усіх складах слова: баклажан, халва, урюк;

б) наявність у кінці слів звукосполучень ак, ан, ча: судак, табак, баштан, алича;

в) вживання на початку частин слова баш, бах: башка, бахрома.

Запозичення із французької мови.

Ознаками слів французького походження є:

а) невідмінюваність деяких з них: амплуа, аташе, шосе, портмоне;

б) наголошення останнього складу: партер, вернісаж, екіпаж:, шофер, бюрократ, амплуа, конферансьє;

в) наявність суфіксів -аж, -ант, -анс, -ер: екіпаж, гараж, лейтенант, реверант, сапер;

г) сполучення голосних звуків уар звукосполучень ам, ан: тротуар, амплуа, пікантний;

д) наявність напівпом'якшених губних перед у: пюре, бюро, фюзеляж.

З англійської мови запозичення здійснювалися переважно через російську мову: ринг, баскетбол, комп'ютер, менеджер.

Ознаки слів англійської мови: звукосполучення ай, ей у середині слова: снайпер, грейдер;

б) звук дж: джаз, джентльмен, менеджер;

г) основа на -инг, -інг: мітинг, пудинг, смокінг.

Запозичення з німецької мови: панцир, князь, командир, штаб, офіцер, штурм.

Ознаки слів німецької мови:

а) звукосполучення шт на початку та звукосполучення ей у середині слова: штабель, крейда;

б) вживання звука ц на початку слова: цейтнот, центнер, цех;

в) творення складних слів без єднальних голосних: лейтмотив, бутерброд.