Тема 4. Лексикологія.
План
1. Лексикологія. Слова однозначні й багатозначні. Терміни.
2. Пряме і переносне значення слів. Метафора. Метонімія, Синекдоха.
3. Види зміни обсягу вторинного значення (розширення, звуження, зсув) значення.
4. Пароніми в українській мові.
5. Лексичні омоніми в українській мові.
6. Синонімія в сучасній українській мові.
7. Антоніми.
8. Лексика української мови за походженням.
9. Лексика української мови з погляду вживання.
10. Активна і пасивна лексика.
Література до теми:
1. Сучасна українська літературна мова / За ред. М.Я.Плющ. – К.: Вища школа, 1994, 2001, 2002.
3. Сучасна українська літературна мова / За ред. А.П.Грищенка. – К: Вища школа, 1997, 2003.
4. Сучасна українська літературна мова /За ред. О.Д.Пономарева. – К.: Либідь, 1997, 2005.
5. Шкуратяна Н.Г., Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова: Навчальний посібник. – К.: Літера, 2000.
Лексикологія. Слова однозначні й багатозначні. Терміни.
Лексика (від гр. lexikos «словниковий») – сукупність слів, словниковий склад мови.
Розділ науки про мову, який вивчає лексику в усьому її обсязі, називається лексикологією.
Слова поділяються:
а) за походженням –на українські й іншомовні;
б) за кількістю значень – на однозначні й багатозначні;
в) за сферою вживання – на загальновживані й вузько вживані;
г) за стилістичним забарвленням – на стилістично нейтральні й стилістично забарвлені;
ґ) за взаємними відношеннями – на антоніми, синоніми, омоніми, пароніми.
Функції слова:
1) номінативна (називає всі пізнані людиною предмети і явища об’єктивної дійсності);
2) інформативна функція (несе основну інформацію у спілкуванні між людьми);
3) емоційна функція (допомагає людині висловлювати свої думки й почуття: дід- дідок – дідусь.
Лексичне значення слова – історично закріплена в свідомості людей співвіднесеність слова з певним явищем.
Граматичне значення визначає віднесеність слова до певної частини мови й особливості слова поєднуватися з іншими словами.
За наявністю чи відсутністю лексичного значення розрізняють слова повнозначні і неповнозначні.
Повнозначні (самостійні) слова мають лексичне значення, вони виконують номінативну та емоційно-експресивну функцію.
Неповнозначні (службові) слова лексичного значення не мають, вони виражають відношення між словами повнозначними.
Вигуки (ой, ох, цить, ура) не мають номінативної функції і не належать ні до повнозначних, ні до службових слів.
Серед повнозначних слів розрізняють слова з конкретним і абстрактним значенням.
Конкретне значення мають слова:
а) що називають предмети, явища навколишнього світу, які людина сприймає й пізнає органами чуття: хата, зелений, сидіти;
б) прізвища, імена людей: Шевченко, Антон;
в) назви підприємств, установ, організацій: «Світоч», Адміністрація Президента;
г) періодичних видань, друкованих творів: журнал «Малятко», роман «Людолови»;
д) астрономічні та географічні назви: Місяць, Дніпро;
е) назви просторових і часових понять, що виявляються в певних межах: берег, площа, тиждень, рік.
Абстрактне значення властиве словам, що називають узагальнені поняття, які сприймаються лише розумом, уявою людини: дотепний, вихований, мислити, сприймати. До абстрактної лексики (до слів з абстрактним значенням) належать слова:
а) з непохідною основою: горе, чужий, думати;
б) з суфіксами: -б-: просьба; -от-: доброта; -ість-: чуйність; -ств-: чародійство; -тв-: садівництво; -нн-: слухання; -енн-: здійснення; -тт-: чуття.
Слова однозначні й багатозначні. Терміни.
Слова бувають однозначними (що мають одне лексичне значення) і багатозначними (що мають кілька значень). Багатозначність – полісемія. Однозначними словами є більшість термінів, деякі назви інструментів, професій, різновидів дерев та ін.
1. Одне значення мають переважно назви людей за різними ознаками (українець, киянин, слюсар, лікар, директор, родич), назви тварин (олень, дельфін, окунь, краб, горобець), назви рослин (сосна, тополя, вишня, пшениця, ромашка), назви конкретних предметів (споруда, шафа, стілець, лопата, торба, піджак, паркан), більшість відносних прикметників (міський, кленовий, морський, вчорашній), числівники (два, три, десять).
Однозначними завжди є терміни (термін – слово або словосполучення, що вживається для точного вираження поняття з якої-небудь галузі знання – науки, техніки, мистецтва, політики, напр.: банкнот, синонім, метр).
У багатозначном у (слові одне значення первинне, решта – вторинні. Наприклад, у слові ядро первинне значення — це внутрішня частина плоду, покрита оболонкою або шкаралупою (ядро горіха, ядро зерна), вторинні – внутрішня щільна частина чого-небудь (ядро комети, ядро клітини), основна частина якогось колективу (керівне ядро), снаряд (гарматне ядро), спортивна куля для штовхання (штовхати ядро).
