Лексика української мови з погляду вживання.

Лексична система української мови весь час розвивається. Основне ядро характеризується стійкістю. Такі слова, використання яких нічим на обмежене, називаються загальновживаними. До її складу належать слова, що використовуються всіма носіями літературної мови незалежно від будь-яких додаткових соціолінгвістичних умов. Наприклад: мати, батько, земля, небо, вода, одяг, взуття, пташка, звір, риба та ін.

Крім основного лексичного складу української мови, є слова, користування якими обмежено або територією, або тою чи іншою групою суспільства. Сюди належать діалектизми, що є засобом усного спілкування людей певної території. Наприклад: когут, крумплі, облак, шатя, капура, рехлик, чижми, топанки, хижа, лазиво, керт, загородка.

Термін - це слово або словосполучення, що позначає поняття спеціальної галузі знання або діяльності. Розрізняють мовознавчі, фізичні, хімічні, геометричні та інші терміни. Наприклад: суфікс, субстантивація, атом, молекула, катет, гіпотенуза тощо.

Професіоналами - назви професійних понять. Наприклад: клас, дошка, крейда, зошит, учитель.

Жаргонізми - слова, що утворюються від літературних слів шляхом переосмислення і переходу від літературних слів до зниженої лексики. Наприклад: кльовий (дуже гарний), сентименти (завищені почуття); хвіст - академічна заборгованість студента (залік або іспит); плавати- відповідати на запитання, не маючи належних знань; шпора - шпаргалка; зарубіжка - зарубіжна література; пара - двійка і студентське заняття з двох частин по 45 хвилин.

Арготизми - слова, які зазнали навмисних змін: вставлення складів, додавання звуків тощо: шивар - товар; стибрити -вкрасти.

Арготизми - це лексика, що характеризує мовлення людей, які свідомо прагнуть зробити свою мову «таємною», незрозумілою для інших. З відповідною метою вживаються спеціально створені або деформовані слова, які мають прямі відповідники в загальновживаній лексиці. В арго українських лірників уживалися, наприклад, такі слова: дулясник- вогонь, кеміть- ніч, макохтій -місяць, оксин - ліс, ботень - борш, крисо - м'ясо, кунсо - хліб, зивро - відро, контур - горщик, хша_- хата, камуха - шапка. Жаргонна та арготична лексика використовується в художніх текстах із виразним стилістичним спрямуванням, для відтворення реальної картини зображуваної дійсності.

Активна і пасивна лексика

У лексичному складі української мови розрізняють застарілі слова й історизми.

Історизми - назви предметів, які зникли з життя суспільства. Наприклад: кріпак, кольчуга, смерд.

Архаїзми - застарілі слова, які в сучасній мові замінені іншими: боян- співець, уста - губи, ректи - говорити.

Історизми та архаїзми належать до пасивного словника, їх використовують у художньому мовленні для відтворення колориту епохи, події якої стали предметом зображення, або як образний засіб.

До пасивного словника належать і неологізми - нові слова. Наприклад: принтер, менеджер, маркетинг, пейджер. Деякі нові слова стають загальновживаними.

Відбір лексики залежить від мети висловлювання, сфери спілкування. У науковому, публіцистичному, діловому та ін. стилях використовується, насамперед, загальновживана лексика. У публіцистичному стилі використовується і нейтральна, і емоційно забарвлена лексика. Емоційна лексика в художніх текстах виступає епітетами, в порівняннях, у ролі образних символів тощо.

До емоційних можна віднести і просторічні слова, які в поетичному мовленні є засобом образного відтворення дійсності (роззява, телепень, бовдур і т.д.).

Лексикографія — це розділ мовознавства про укладання словників. Словники бувають енциклопедичні і лінгвістичні. Лінгвістичні словники бувають загальні і спеціальні; одно-мовні, двомовні і багатомовні; тлумачні і перекладні; іншомовних слів; нормативні; історичні; діалектологічні тощо.

Домашнє завдання

Завдання 1. Із тлумачного словника української мови випишіть 5 багатозначних слів та введіть їх у речення. (Речення повинні бути в кожного індивідуальні!!!)

Завдання 2. Зазначте, який тип перенесення присутній у реченнях.

1. Двори стоять у хуртовині айстр. Яка рожева й синя хуртовина! (Л. Костенко). 2. Ти довго Шекспіра перекладав сьогодні (Є. Маланюк). 3. Досі сниться метелиця маю, завірюха херсонських вишень (Є. Маланюк). 4. І прадіди в струнах бандури живуть (Л. Боровиковський). 5. Слово, моя ти зброя єдина (Леся Українка). 6. Гомоніла Україна (Т. Шевченко). 7. Цей ліс живий. У нього добрі очі. Шумлять вітри у нього в голові (Ліна Костенко). 8. Борислав сміється (І. Франко).

Завдання3. Підкресліть слова-омоніми і з'ясуйте їх типи.

1. Ой, скажи, дай пораду, як прожити без долі?! Як одрізана гілка, що валяється долі (Л. Укр.). 2. Ось рипнули двері, з хати вийшла жінка, почепила на ключку журавля відро, і заскрипів журавель (Ст.). 3. А журавлі летять собі на той бік ключами (Т. Ш.). 4. Вирують весняні струмки, курличуть ключі журавлині (Лук.). 5. По крутих схилах балки росли буйні трави, а в самій глибині то в одному, то в іншому місці били джерельні ключі (Цюпа). 6....Над землею вставало сонце, повертався Лука в село. Може, тільки щасливий сон це? З димом горе його пішло (Павл.). 7. Ці граби в светрах зеленню паризькою ядуче в очі б'ють, немов шмагають різкою (Драч). 8. У багатьох начальницьких кабінетах бачили цього щуплявого аса з блідим, ніби весь час схвильованим обличчям і мовою різкою, нервовою, вимогливою (Гонч.). 9. Куди б не скинув я оком, образ твій мріється всюди (Граб.). 10. Позика — не штука, та віддача — мука (Нар. тв.). 11. Узяла муки пшеничної, замісила водою (Кв.-Осн.).

Завдання 4. Доберіть до виділених слів синоніми.

1. Навіть квітка квітує для того, щоб зоставити після себе насіння, щоб знову відтворити свій квіт у майбутньому. 2. Все у спочинку, тільки дихають повно легені неба та височить над селищем собор, чатує зачіплянські сни й сновидіння. 3. Довкруги – океан сонця, простори, що пахнуть вічністю, степові Гілеї, описані ще Геродотом, де скіфи-хлібороби розводили знаменитих білих коней, так званих царських, що були знані на весь античний світ… 4. Тоня вихоплює в брата з рук його дорожню валізу і мчить з нею вперед, раз у раз озираючись весело на брата, а русяве пухнасте волосся вже розпустилось і метляється їй на плечах (Із творів О. Гончара).

Завдання 5. Прочитайте народні прислів'я та приказки. Назвіть антоніми.

1. Краще гірка правда, ніж солодка брехня. 2. Багатому свято, а вбогому діла багато. 3. Добро пушить, а лихо сушить. 4. В добрім житті кучері в'ються, а в поганім — січуться. 5. Правда та кривда — як вогонь та вода. 6. Зроби сьогодні те, що хочеш відкласти на завтра. 7. Мала праця краща за велике безділля. 8. Сміх крізь сльози.

Завдання 6. На основі поданих слів пояснити склад української лексики за походженням.

Дочка, батько, жінка, орати, кувати, молот, вовк, кінь, олень, ніс, зуб, воля, гнів, білка, кішка, коржик, коровай, рілля, урожай, пивовар, дядько, сорок, півтора, хороший, сьогодні, багаття, будинок, вареник, гай, гречка, жнива, освіта, оселедець, чоботи, чарувати, уста, глаголити, істина, благати, небеса, бог, вождь, страждати, гріх.

Завдання 7. Запишіть українські відповідники до наведених слів.

Бінарний, азарт, менеджмент, референт, директива, менеджер, ротація, дистриб'ютор, прайс-лист, еквівалент, спічрайтер, маркетинг, преференція, інвестиція, маклер, консолідувати, моніторинг, провайдер, пролонгований, регенерація, маргінес.

РОБОТА В АУДИТОРІЇ

Завдання 1. Поясніть, які види переносних значень слів спостерігаються у поданих словосполученнях.

Мереживо березових віток, краплина люті, спалах любові, невмите небо, зерна правди, навшпиньки підійшов вечір, читати Шевченка, Київ зустрічає гостей, Україна пробуджується, ліс мовчить, сердиться Дніпро, гострити слово, моєї ноги, у вас не буде, торжествує Україна.

Завдання 2. Доведіть, що наведені слова належать до однозначних.

Ясен, клен, аспірин, Дрогобич, Карпати, префікс, суфікс, буква, алфавіт, пенал, олівець, п'ять, дятел, муха, судак, щиглик, бузок, жоржина

Завдання 3. Уведіть до речень пароніми.

Адрес – адреса, адресат – адресант, натуралістичний – натуральний – натурний, організаторський – організаційний, освідчення – освічення, переможний – переможений.

Завдання 4. Поясніть відмінність у значенні співзвучних слів (паронімів).

Абонемент — абонент, колонка — колона — колонада — колонія, лісник — лісничий, дефективний — дефектний, зубець — зубило — зубчик — зубок, хворий — хворобливий, адреса — адрес, рукатий — ручний, класний — класовий- класичний.

Завдання 5. Утворіть словосполучення, дібравши із слів, поданих у дужах, відповідне за змістом до поданих паронімів. З'ясуйте значення паронімів.

Опанувати, запанувати (матеріал, в душі); любий, улюблений (край, робота); писемний, письменний (пам'ятка, людина); адрес, адреса (проживання, вітальний); к дружний, дружній (група, порада ); привид, привід (до непорозуміння, з'являвся).

Завдання 6. Поясніть значення слів-омонімів у поданих словосполученнях.

На превеликий жаль – жаль грошей, відкритий кар’єр – з місця в кар’єр, потрібна річ – у тім то й річ, мистецький стиль – старий стиль, безкрайній степ – танцювати степ, терпіти сушу – зійти на сушу.

Завдання 7. Придумайте речення, у яких подані слова були б омонімами. З’ясуйте типи омонімів.

Лава, стан, туш, клуб, пара, передати, вид, доходити, лист, один, засів, забіг.

Завдання 8. Допишіть синонімічний ряд.

Абетка, … Іде, …Говорить, …Думає, …

Завдання 9. До поданих слів доберіть слова, близькі за значенням.

Ввічливий – …

Мудрий – …

Хитрий – …

Завдання 10. Доберіть до поданих слів синоніми.

Шокувати, щедрий, повторювати, інформувати, ошукувати, оселя, омана, небокрай, зневажливий, дійсний, болючий, опромінювати, неспроможний, неук, некрополь, натурниця.

Завдання 11. Підберіть українські синоніми до поданих слів, виявіть відтінки в значенні.

Бістро, гамбургер, гриль, жест, альянс, федерація, дискотека, фанатичний, увертюра, каталог, аромат.

Завдання 12. Доберіть антоніми до підкреслених слів та утворіть антонімічні словосполучення.

1. Сухе місце, сухе повітря, сухий хліб, суха шкіра, суха людина, сухий голос, сухі стосунки, суха доповідь. 2. Рідкий борщ, рідке паливо, рідкий гість, рідке світло. 3. Квола людина, квола хода, кволий настрій. 4. Жирна страва, жирне волосся, жирна худоба, жирний шрифт. 5. Гарне обличчя, гарна вистава, гарний товариш, гарна каша, гарні хвилі, гарне навчання.

Завдання 13. На основі поданих слів усно поясніть склад української лексики за походженням.

Діалектика, математика, полюс, метр, інфекція, ангіна, директор, юнкер, штаб, орден, швабра, паштет, майстер, шахта, вексель, бухгалтер, політика, парламент, кур'єр, балет, пальто, магазин, абажур, мічман, футбол, хокей, трамвай, кекс, пунш, матрос, шлюпка, каюта, сопрано, віолончель, опера, бандура, кайдани, тютюн, базар, алтин, брама

Завдання 14. У наведених реченнях відшукайте застарілі слова, з’ясуйте їх значення за допомогою тлумачного словника. До якої групи застарілої лексики вони належать?

Ткацтво було відоме слов’янам від давніх часів. Це був жіночий промисел. Жінки пряли прядиво з льону чи конопель, причому вживали куделю й веретено. У слов’янських могилах часто стрічаємо пряслиця, вироблені з камінчиків, що їх насаджували на веретена. Потім ткач або ткаля вироблювали полотно на кроснах. Спочатку були відомі у нас тільки грубі полотна, що їх звали товстинами; таких полотен уживали також на вітрила до кораблів. Пізніше навчилися вироблювати тонше полотно, тончицю, а також різнорідні оздобні тканини: полавочники, скатерті, убруси. З вовни плели різні частини одежі, як клобуки – шапки, або копитця – рід панчох.

(Історія української культури)