Нині в світі існує близько 160 міждержавних природно-заповідних територій, більше половини із них – в країнах Європи. При створенні міждержавних заповідних територій зростає площа територій із заповідним режимом, послаблюється так званий «острівний ефект» відокремлених природно-заповідних територій, потрапляють під охорону більші, отже, і більш життєздатні популяції, створюються умови для міграції тварин.
Ці території є тими «вузлами», які з’єднують між собою екологічні мережі різних країн. Вони у Всеєвропейській екомережі виконують одночасно роль центрів та екокоридорів.
На Заході на кордоні з Польщею, Словаччиною та Румунією розташована Карпатська гірська система, на кордоні з Польщею знаходяться Розточчя та Західне Полісся з оригінальними лісовими і болотними ландшафтами. На півночі лісові ландшафти України межують із лісовими масивами Білорусії та Росії. У пониззі Дністра на прикордонній території з Молдовою збереглися цінні у науково-природничому відношенні транскордонні ландшафти варті спільної охорони.
В Україні беруть початок такі водні артерії міждержавного значення як Уж, Латориця, Тиса, Західний Буг, Дністер, через її територію протікає Дніпро, що бере початок у Росії і протікає через Білорусь. У басейнах цих річок є ряд спільних екологічних проблем. Так, наприклад, екологічні наслідки повеней на річках Латориці і Ужа стають відчутними у прикордонній зоні Словаччини, а в басейні Тиси – в Угорщині. Забруднення Західного Бугу, притоки Вісли, несприятливо впливає на її санітарний стан.
Нині в Україні вже створено декілька міждержавних природно –заповідних територій, які є біосферними резерватами. Перший з них був створений в Карпатах у 1999 р. – Національний природний парк «Ужанський» та Надсянський регіональний ландшафтний парк увійшли до складу першого у Центральній Європі трилатерального українсько-польсько-словацького біосферного резервату «Східні Карпати».
В рівнинній частині України створений Дунайський біосферний заповідник, який входить до складу міждержавного українсько-румунського біосферного резервату «Дельта Дунаю» (2000р.).
В 2002 р. був затверджений ЮНЕСКО українсько-польський біосферний резерват «Західне Полісся» (завершується підготовка матеріалів), до якого увійшли з українського боку Шацький національний природний парк, а з польського – Поліський національний парк та три прилеглих регіональних ландшафтних парки.
Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі на 2000-2015 роки передбачає продовження програми «Заповідники», а саме створення в прикордонних областях таких природно-заповідних територій:
- біосферні резервати – польсько-білорусько-український «Західне Полісся» (40000 га, заплановано на 2000-2015 рр.), з польської сторони межуватиме з Поліським народним парком, розпочато створення з 2002 р., подано матеріали до ЮНЕСКО щодо створення біосферного резервату;
- Розточанський польсько-український (25000 га, заплановано на 2012-2015 р.), розпочато створення з 2002 р.;
- Поліський білорусько-український (50000 га, заплановано на 2004-2006 рр., було передбачене його розширення на 14 000 га у 2001-2003 рр.);
- російсько-український «Донецький кряж» (20 000 га, заплановано на 2012-2015 рр.);
- російсько-український «Старогутські та Брянські ліси» (площа і час створення не визначені), з російської сторони межуватиме із заповідником «Брянський ліс», вже розробляється відповідна документація;
- міждержавні природні заповідники – Рівненський білорусько-український (площа і час створення не визначені), Сновський російсько-український (площа і час створення не визначені), Луганський російсько-український (площа і час створення не визначені), національні природні парки – білорусько-український «Прип’ять-Стохід» (50 000 га, заплановано на 2000-2002 рр., досі не створено), російсько-український «Меотида» (15 000 га, заплановано на 2000-2002 рр., досі не створено), румунсько-український «Винницький» (передбачене його розширення на 3000 га у 2001-2003 рр. не відбулося), Нижньодністровський молдово-український (площа і час створення не визначені).
Даною Програмою також передбачено розширення меж Дунайського біосферного заповідника (на 20000 га у 2003-2005 рр.), Поліського природного заповідника (на 14000 га у 2001-2003 рр., досі не розширено), а також Ужанського національного природного парку (на 10000 га у 2003-2005 рр.).
Для створення екомережі, крім заповідників, національних природних та регіональних ландшафтних парків як базові можна розглядати і великоплощадні заказники, деякі пам’ятки природи та заповідні урочища.
