Умовний рефлекс (УР) – це пристосувальна реакція людини і тварин, яка здійснюється вищими відділами ЦНС завдяки утворенню тимчасових зв’язків між нейронами кори, що сприймають умовний подразник, і нейронами дуги безумовного рефлексу. Відмінності між умовними і безумовними рефлексами (БР):
БР УР
природжені набуті в процесі онтогенезу
видові індивідуальні
постійні непостійні
відповідь на адекватні подразнення на будь-які подразнення
замикаються на рівні спинного
мозку і стовбура головного є переважно функцією кори
реалізується через постійні нервові через тимчасові зв’язки
шляхи
виробляються на основі БР
Класифікація умовних рефлексів
За характером умовного подразника:
натуральні (утворюються у відповідь на дію природних ознак безумовних подразників, наприклад, слиновиділення на запах і вигляд їжі);
штучні (утворюються у відповідь на індеферентні для безумовнорефлекторної реакції подразники, наприклад, слиновиділення на світло лампочки).
Натуральні УР утворюються і закріплюються швидше, ніж штучні. Щеня, яке не бачило м'яса байдуже до нього, але варто йому один, два рази спробувати і з'являється слиновидільний рефлекс, а на лампочку цей рефлекс закріплюється після десяти повторень.
За джерелом умовних подразників:
екстерорецептивні (відіграють важливу роль у формуванні поведінки, навчанні);
інтерорецептивні (регулюють гомеостаз, за інтерорецептивними подразниками організм відліковує час, наприклад, виділення травного соку коли час обіду, прокидання без будильника);
пропріорецептивні (відіграють важливу роль у виробленні рухових навиків, професійної майстерності).
За структурою умовних сигналів:
мономодальні (наприклад, подразником є звук);
комплексні (подразники світло + звук + дотик). В житті, як правило, сигналом є комплекс подразників. Наприклад, тепло, запах, м`яка шерсть кішки є сигналом умовного смоктального рефлексу для кошенят.
За часом дії умовного і безумовного подразників:
збіжні (підкріплення дають одразу після дії умовного подразника);
відставлені (підкріплення дають через 5-30 с. після дії умовного подразника);
запізнювальні (підкріплення дають через 1-3 хв. після дії умовного подразника);
слідові (підкріплення дають після припинення дії умовного подразника).
Різновидом слідових УР є рефлекси на час, які утворюються у випадку регулярного повторення безумовного подразника через певні проміжки часу.
Залежно від наявності підкріплення:
позитивні (підкріплюються, викликають дії);
негативні (не підкріплюються, затримують дію).
За ефекторною ознакою:
вегетативні (вважають що умовно-рефлекторному контролю піддаються майже всі внутрішні органи);
соматорухові.
За біологічним значенням: статеві, батьківські, оборонні, харчові, дослідницькі, імітаційні.
Крім того розрізняють умовні рефлекси:
I порядку – підкріплюються безумовним подразником;
ІІ порядку – підкріплюються умовним рефлексом І порядку;
ІІ порядку – підкріплюються умовним рефлексом ІІ порядку і.т.д.
УРвищих порядків особливо характерні для людини. Вони лежать в основі розвитку мислення.
Умови вироблення УР
1. Збіг у часі двох подразників індиферентного (умовного), що викликає орієнтувальний рефлекс і безумовного, що викликає безумовний рефлекс. УРможна виробити практично не будь-який умовний подразник. В однієї собаки в лабораторіях І. Павлова ніяк не вдавалося виробити УРнабулькання води. Виявилось, що булькання в попередньому житті цієї собаки вже мало місце. Вона довгий час жила при кухні в столовій, де постійно кипіли котли, і до того ж собаку там ніколи не годували. Тобто булькання не було для неї індиферентним, а було гальмівним подразником.
2. Умовний подразник повинен передувати дії безумовного. Якщо собаку не годувати, а потім виробляти у неї УР на їжу як підкріплення, то нічого не вийде.
3. Умовний подразник повинен бути фізіологічно слабшим за безумовний. Сигнал про щось не може бути важливішим, ніж те що він сповіщає. Тому так важко виробити УР на больове подразнення (удар струмом). Воно викликає захисні рефлекси, а не орієнтувальні. І. Павлов сформулював закон силових співвідношень. При постійній силі безумовного подразника величина умовного рефлексу залежить від сили умовного подразника: чим вона більша, тим умовний рефлекс сильніший, подальше збільшення сили умовного подразника веде до послаблення умовного рефлексу.
4. Високий стан збудливості ЦНС. Починаючи перші досліди з вивчення УР І. Павлов побудував “вежі мовчання”, в яких знаходилися експериментальні камери з абсолютною звукоізоляцією. Виявилося, що в таких камерах собаки засинають, особливо собаки-сангвініки (різке обмеження аферентних імпульсів), яким для підтримання властивого їм діяльного стану необхідний постійний притік інформації.
