Тема. Юридичні гарантії захисту прав на землю

1. Законодавчі гарантії прав на землю та земельно-правові способи захисту прав на земельні ділянки: гарантованість права власності на землю.

2. Застосування відповідальності до органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за видання актів, які порушують права власників земельних ділянок.

3. Правове забезпечення відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам як юридична гарантія прав на землю.

4. Причини виникнення та правові засади судового, адміністративного та самоврядного порядку вирішення земельних спорів.

5. Органи, які вирішують земельні спори та їх компетенція: порядок розгляду земельних спорів органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

6. Особливості розгляду та вирішення земельних спорів судами і забезпечення виконання рішень органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.

 

Завдання для підготовки до заняття

Задача 1.

Приватне господарське товариство тривалий час відкрито і добросовісно користується земельною ділянкою для паркування автомашин підприємства. Для цього товариство покрило ділянку асфальтом, встановило спеціальне обладнання, нанесло розмітку тощо. Проте дозволу та проекту на виконання цих робіт не одержало і правовстановлюючих документів на земельну ділянку не мало. У зв’язку з цим товариство звернулось до міськвиконкому надати зазначену земельну ділянку йому у власність за давністю користування та фактичного засвоєння.

Чи можна надати земельну ділянку товариству у власність на вказаних засадах? Які права породжує фактичне землекористування земельною ділянкою?

 

Задача 2.

Громадянину Остапенко земельна ділянка належить на праві власності, проте у грудні 2012 року його було письмово попереджено про те, що земельна ділянка підлягає вилученню, оскільки за Генеральним планом розвитку селища на ній планується забудова дитячого садочку та спорткомплексу. Вартість земельної ділянки визначена за експертною грошовою оцінкою, що на момент попередження в основному задовольняло власника. Підготовка будмайданчика та будівництво розпочалося у вересні 2013 року, коли ринкова вартість земельної ділянки істотно збільшилася. Остапенко подав позов до суду, в якому вказав, що оскільки ще не сплинув рік з моменту письмового попередження про вилучення земельної ділянки, він має право на отримання тієї вартості, яка виникла на момент започаткування будівництва.

Які права має власник земельної ділянки у зазначеній ситуації? Вирішить справу по суті наданих умов.

 

Задача 3.

У зв’язку із періодичним підтопленням земельної ділянки, наданої Григоренко для ведення фермерського господарства за межами села, він облаштував гідротехнічні споруди, які розташовані на межі з аналогічною суміжною земельною ділянкою. Тепер при сильних зливах дощові води підтоплюють сусідню земельну ділянку Карпенка. Останній неодноразово просив Григоренка переобладнати зведені споруди, на що сусід не реагував, а останній раз сказав, що вони в основному розташовані на його земельній ділянці і ніяким чином не впливають на землеволодіння Карпенка. Григоренко також порадив звести такі споруди стоку води із своєї земельної ділянки. Карпенко звернувся до голови сільради із заявою вирішити земельний межовий спір, а саме зобов’язати сусіда переобладнати зведені споруди на межі суміжних земельних ділянок і припинити завдання шкоди його землеволодінню. Голова сільради відмовив у прийнятті заяви до розгляду пославшись на те, що земельна ділянка знаходиться за межами села і вирішення таких земельних суперечок не входить до компетенції сільради.

Чи правомірна відмова у прийнятті заяви до розгляду? Який орган має розглядати і вирішувати виниклий земельний спір?

 

Задача 4.

Громадянин Друнін отримав земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства в розмірі 0,6 га. Через п’ять років розмір цієї земельної ділянки ним було збільшено до 2 га за рахунок розпаювання земель КСП та виділення земельної частки (паю) у розмірі 4,3 га. Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку було видано Друніну на всю земельну ділянку, тобто на 2 га із зазначенням цільового призначення – для ведення особистого селянського господарства. В червні 2013 року Друнін продав земельну ділянку за договором, укладеним у письмовій формі та посвідченим нотаріально. Однак у відділі земельних ресурсів було відмовлено новому власнику в реєстрації договору купівлі-продажу земельної ділянки у зв’язку з тим, що змінився порядок реєстрації земельної нерухомості.

Які порушення земельного законодавства були допущені при купівлі-продажі земельної ділянки? Яким чином мають вирішуватися виникли питання?