Уровень теневой экономики в мире стремительно растет. Основной причиной ухода в тень были и остаются высокие налоговые ставки. Важнейшим "неналоговым фактором" респонденты считают коррумпированность государственного аппарата: "неформальные выплаты" при получении лицензий, сертификатов, разрешений требуют получения неучтенной наличности. Следующая по степени важности причина - работа партнеров в теневом секторе (необходимость покупки сырья без оформления документов, выплаты процентов по займам, привлеченным на "личной" основе, и т.д.). Ещё одной причиной есть также желание дополнительного заработка. Что более характерно простым работникам крупных предприятий. Предприятия теневой экономики обычно не соблюдают стандарты, которыми окружён любой вид лицензируемой деятельности. Иногда теневой сектор развивается из-за повышенных административных барьеров для входа на рынок. В среднем, чем больше сотрудников в фирме, тем меньше вероятность того, что они получают неоформляемую зарплату «в конверте», с которой не платятся налоги. Возможности оценки масштабов теневой и криминальной экономики достаточно ограничены в силу самого характера этого явления, предполагающего сокрытие от учета, контроля и регистрации. Вследствие этого для оценки используются различные косвенные методы, точность результатов которых зависит от соблюдения многих условий. Чем неотвратимее и серьёзнее наказания за ведение теневой экономической деятельности, тем, при прочих равных, меньше её объём. При этом увеличение неотвратимости наказания сильнее снижает объём теневой экономики, чем повышение строгости наказания, особенно при низкой вероятности его понести.
ЕКОНОМІЧНА ГЛОБАЛІЗАЦІЯ: ЗМІСТ, ОСНОВНІ ФОРМИ ТА НАСЛІДКИ
Сівохіна К.В., керівник ас. Алсуф’єва О.О.
Національна металургійна академія України
Основним напрямом системних трансформацій сучасності визнано глобалізацію як об’єктивний і всеосяжний процес та найважливішу характеристику розвитку суспільно-економічних відносин. Тенденція поступової інтеграції України до світової спільноти актуалізує дослідження сутності глобалізації, особливостей її прояву, невідворотних наслідків її впливу, породжує численні наукові дискусії.
На нашу думку, таке явище як економічна глобалізація є складним, багатоаспектним. Воно суттєво впливає не лише на економічне життя, але й тягне за собою політичні (внутрішні і міжнародні), соціальні і навіть культурно-цивілізаційні наслідки. Характерною ознакою переходу від світової до глобальної економіки та одним з найважливіших чинників цього процесу є глобалізація виробництва, яка супроводжується запровадженням гнучкого виробництва ТНК, нових технологій, які дають змогу своєчасно і ефективно реагувати на зміни попиту на ринках різних країн світу. Ще однією важливою складовою глобалізації економічної діяльності є лібералізація торгівлі, яка набула розповсюдження після створення в 1995 р. Всесвітньої торгової організації (ВТО), яка проголосила своєю метою сприяння інтеграції всіх країн у багатосторонню систему регулювання світової торгівлі.
Незважаючи на те, що економічна глобалізація відкриває найширші можливості як для всесвітнього так і національного розвитку наслідки її впливу потребують подальшого теоретичного дослідження, розробки практичних рекомендацій, оскільки на сучасному етапі економічної глобалізації існує невідповідність рівнів економічного розвитку країн світу, нерівномірність поширення глобалізаційних процесів, що прямо пропорційно впливає рівень соціально-економічного розвитку країн.
ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ БЮДЖЕТНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ
Лисичкіна К.В., керівник ас. Алсуф’єва О.О.
Національна металургійна академія України
В Україні бюджетна політика економічного зростання є основою розвитку держави, зростання добробуту населення, утвердження нових соціальних стандартів. Проблеми формування сучасної бюджетно-податкової політики в Україні активно вивчаються вітчизняними, серед яких О. Василик, С. Мочерний, В. Геєць, Т. Куценко, Ю. Пасічник та інші. За останні роки бюджетна політика в Україні не відзначалася стабільністю та послідовністю, що актуалізує проведення бюджетної реформи, яка повинна охоплювати сферу податкової, бюджетної та грошово-кредитної політики, структурної політики в економіці, соціальній сфері й державному управлінні, потребують оптимізації: система управління державними фінансами; регламентація законодавчого процесу акумуляції й руху фінансових потоків, забезпечення їх прозорості для суспільства; методи прогнозування основних макроекономічних показників, на основі яких формуються дохідна й видаткова чистини державного бюджету, – обсягів і темпів зростання ВВП, темпів інфляції, валютного курсу, - їх надійність; методи визначення об’єктивності під час формування дохідної частини бюджету; орієнтація на зниження фінансових ризиків під час розробки показників державного бюджету; фінансові втрати держави під час використання державної власності; послідовність розвитку бюджетного процесу; система управління державним боргом, яка дала б змогу оптимізувати співвідношення фінансування процентних і непроцентних витрат; освоїти сучасні методи оцінки раціональності бюджетних асигнувань; індикатори результативності витрат державних коштів, що орієнтовані на досягнення позитивного кінцевого результату та стимулюватимуть органи влади різних рівнів і бюджетні організації до економного використання бюджетних коштів.
СУЧАСНІ ФОРМИ ПРОЯВУ ФІНАНСОВОЇ ГЛОБАЛІЗАЦІІ
Колосов А.С., керівник ас. Алсуф’єва О.О.
Національна металургійна академія України
Дослідження особливостей глобалізації фінансової є одним найбільш динамічних проявів економічної глобалізації, яка є загальносвітовою тенденцією і актуальними предметом дослідження. Фінансова глобалізація як процес об’єднання в єдину світову систему всієї сукупності міжнародних фінансових відносин та національних фінансових ринків та формування єдиного світового фінансового простору, забезпечує: розширення кредитно-інвестиційну діяльність банків і ТНК; формування міжнародних фінансових ринків; прискорення темпів інновації; взаємодію національних економік на основі загальних принципів регулювання. Не зважаючи на велику кількість позитивних наслідків, існую й певні недоліки: зростання нестабільності фінансових ринків, які у результаті лібералізації стають більш чутливими до криз; залежність реального сектору світової економіки від монетарної складової, що послаблює стійкість національних економік країн до світових фінансових криз; обмеження доступу окремих учасників на світовий фінансовий ринок, оскільки учасники з країн, що розвиваються, мають обмежений доступ до позик на світовому фінансовому ринку і вимушені використовувати прямі іноземні інвестиції, допомогу, позики міжнародних організацій та платити міжнародним банкам дорожче порівняно з аналогічними позичальниками з промислово розвинених країн. Таким чином, блага, які отримані в результаті зниження і ліквідації бар’єрів між національними фінансовими ринками, розподіляються не рівномірно. Найбільші вигоди отримують розвинені країни. Отже, не зважаючи на усі позитивні прояви фінансової глобалізації, питання про її привабливість неоднозначне.
РИНОК ПРАЦІ: ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ ПРАЦІВНИКІВ ОВС
Мєліхова Н., керівник викл. Амбражей О.А.
Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ
Діяльність робітників органів внутрішніх справ (ОВС) здійснюється в умовах, де важливу роль відіграє людський фактор, особливо його психологічна складова. Співробітник не лише має бути правим, важлива гуманність його вимог до людей, прагнення до порозуміння, в той же час це має підвищувати престиж норми права та діяльності працівника ОВС.
Неможливо ефективно розв’язувати оперативно-службові задачі, обмежуючись їх «виключно правовою» стороною, так само, як і неможливо розділити свідомість, думки почуття, вчинки між різними відомствами. Ігнорування психологічного аспекту чи його некомпетентне сприйняття знижують ефективність дій співробітника ОВС.
Вміння розбиратися у всій гаммі психологічних відтінків та залежностей своєї роботи характеризують рівень професійної майстерності співробітника ОВС. Однак підготовка працівника до подолання психологічних труднощів не є повсякденним явищем. Слабка професійно-психологічна підготовка фахівців була і є хронічно болісним недоліком у системі загальної підготовки працівників ОВС. Якщо співробітник є безпомічним в аналізі та регулюванні людських вчинків та відносин (а на нього завжди впливає «тягар» відповідальності за прийняття рішень у нагальних службових завданнях), він потрапляє до ситуації, що підштовхує його до використання силових методів вимагання, насилля, погроз та інших позазаконних заходів. Відсутність належної професійно-психологічної підготовки – одна з важливих причин порушень законності та серйозних професійних прорахунків. Аби розв’язати зазначені проблеми потрібно змінити підхід до підготовки спеціалістів, забезпечити належне психологічне тренування, більш якісну перевірку готовності працівників до тієї реальності, з якою їм доведеться зіштовхнутися. Вирішення цього питання є важливими кроком на шляху боротьби зі злочинністю, та забезпечення стабільності у державі та спокою населення у цілому.
ДЕРЖАВНІ ПРОГРАМИ ПІДТРИМКИ ОСВІТИ: ІНОЗЕМНИЙ ДОСВІД
Матвієвська О., керівник викл. Амбражей О.А.
Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ
Однією з актуальних проблем української економіки є вибір нововведень в організації ринкових механізмів, що сприятимуть оптимізації обсягів інвестицій в освіту; та вибір організаційно-правових форм навчальних закладів, які відповідатимуть різноманітним освітнім потребам населення та виробництва. Серед таких нововведень є допомога людям, бажаючим отримати освіту, у вигляді кредиту та кредитних програм, як державних так і комерційних. Ключова роль у розвитку освітніх кредитних програм має належати державі. Мета будь-яких технологій освітнього кредиту – розірвання замкненого кола, в якому відсутність належної освіти призводить здебільшого до низькооплачуваної роботи, а остання не дає можливості отримувати та покращувати знання. В країнах з низькими доходами населення ця проблема є актуальною. Це також відноситься й до України. В матеріально забезпечених країнах (США, Канада, Норвегія) студентські позики є нормою, а різноманіття способів кредитування значно розширило можливості студентів та їх батьків. Якщо позики студентам містять елемент дотації, то вартість такої позики, як правило, покривається безпосередньо з бюджету у формі субсидії кредитній установі чи опосередковано у формі урядових кредитів за процентними ставками, нижчими від ринкових. Досвід зарубіжних країн переконує, що принцип кредитування населення з метою отримання вищої освіти успішно реалізується (Франція, Великобританія, Швеція). У Данії та Великобританії практикується система ваучерів, при використанні яких державне фінансування розподіляється не через освітні установи, як звичайно, а через фізичних осіб.
Європейський і світовий досвід розвитку країн свідчить: освіта є важливою складовою національного багатства; вона є найефективнішим виробничім ресурсом, який, на відміну від зношуваної матеріально-технічної бази, постійно оновлюється, вдосконалюється, забезпечуючи сталий розвиток сучасних націй.
