Национальная металлургическая академия Украины. Для нанесения на поверхность деталей легирующих элементов требуется подготовка подложки, которая во многом определяет качество покрытия: адгезию системы

Для нанесения на поверхность деталей легирующих элементов требуется подготовка подложки, которая во многом определяет качество покрытия: адгезию системы подложка-покрытие, шероховатость, сплошность и структуру поверхностного слоя.

Анализ влияния технологических операций подготовки подложки, таких как шлифование, струйно-абразивная обработка, полирование, доводка алмазными абразивами на качество поверхности, показывает, что главными параметрами качества подготовленных поверхностей являются шероховатость и волнистость, структура, остаточные напряжения.

В работе решались следующие задачи:

- исследовалось качество поверхности подложки до электроискрового легирования;

- исследовалось качество поверхности подложки после нанесения электроискрового легирования;

- исследовалось влияние нанесенного электроискрового легирования на эксплуатационную надежность изделий.

Исследование параметров качества поверхности проводилось на профилометре модели 107622 с электронно-вычислительным комплексом завода «Калибр», рентгеновском дифрактометре ДРОН-3.

Благодаря проведенным исследованиям можно делать выбор технологической операции обработки подложки в зависимости от необходимого качества покрытия.

Інженерне матеріалознавство

Вплив стану дослідних зразків зносостійкого чавуну із вмістом хрому 30-35% на механічні властивості

Чекмарева К.А.; наук. кер. професор Куцова В.З., м.н.с. Гребенєва А.В.,

Національна металургійна академія України

Одним з найбільш ефективних способів підвищення експлуатаційних характеристик високохромистих чавунів є термічне зміцнення. Відомо, що властивості чавунних виливок можуть бути поліпшені за рахунок термічної обробки на бейніт в твердому стані.

Об’єктом досліджень в даній роботі слугували зразки високохромистого чавуну 28Х32Н3Ф в литому і термообробленому стані, призначеного для виготовлення прокатного інструменту, який використовується при виготовленні виробів, що використовуються в ракетобудуванні і космічній галузі.

Метою роботи є дослідження механічних властивостей високохромистого чавуну в литому та термообробленому стані при кімнатній (+20°С) та підвищеній (950°С) температурі.

Вивчено вплив температури випробувань на механічні властивості білого високохромистого чавуну 28Х32Н3Ф.

Максимальні значення межі міцності спостерігаються при Т_ауст=950°С (τ_ізот=3 год.), а також при підвищенні температури аустенітизації до 1050°С з ізотермічною витримкою впродовж 3 годин. Встановлене зниження значень межі міцності при збільшенні тривалості ізотермічної витримки пов’язано з процесами відпуску бейнітного фериту. Ізотермічне гартування практично не змінює ударну в’язкість при кімнатній температурі випробувань.

Ударна в’язкість зразків, як в литому, так і в термообробленому стані за режимом: Т_ауст=1050°С, τ=1 год.; Т_ізот=350°С, τ=3 год., підвищується при температурі випробувань 950°С.

Максимальну жароміцність має зразок, термооброблений за режимом: Т_ауст=1050°С, t_ауст=1 год; Т_ізот=350°С, t_ізот=3 год.

Мікромеханічні характеристики фаз і структурних складових демонструють, що ударна в’язкість значною мірою залежить від властивостей як продуктів розпаду аустеніту так і надлишкових карбідів.

Після ізотермічного гартування чавуну твердість при температурі 950°С на 10-30% перевищує останню в литому стані.

Таким чином, дослідний чавун після термічної обробки не втрачає своїх в’язких властивостей при тому, що показники твердості і міцності суттєво зростають, що забезпечить високу зносостійкість при експлуатації.

Влияние термоциклИрования на структуру и свойства промышленного заэвтектического силумина типа ак18, легированного комплексом B-Sn после водородной обработки