Методика розрахунку резервів зниження собівартості продукції

За результатами проведеного аналітичного дослідження собівартості продукції необхідно розрахувати резерви можливого зниження собівартості.

В економічному аналізі пошук резервів зниження собівартості продукції проводиться за двома напрямками:

1.Зниження невиправданних перевитрат за кожною статтею витрат.

2. Відносна економія на умовно-постійних витратах при умові мобілізації резерву збільшення обсягу виробництва.

Зведений розрахунок резервів зниження собівартості продукції показано в таблиці 31.

Таблиця 31

Зведений розрахунок резервів зниження собівартості продукції

Наіменування резервів	Сума (тис.грн.) За даними таблиць:
1 Ліквідація перевитрат за матеріальними статтями:
1.1 Сировина та матеріали	13,1 табл.22, стор.67
1.2. Паливо та енергія на технологічні цілі	3,0 табл.22, стор.67
	-
2.Ліквідація невиробничіх витрат по заробітній платні	1,1 розрахунок на стор.67
3.Ліквідація перевитрат по:
3.1.Витратах на підготовку та освоєння виробництва	0,8 табл.21.стор.65
3.2. Загальновиробничих витратах	1.8 табл.29,стор.76
3.3. Адміністративних витратах	1,2 табл.27, стор.74
3.4. Інших виробничих витратах	0.2 табл.28,стор.75
3.5. Витратах на збут	1,5 табл.30,стор.78
4.Економія на умовно-постійних витратах за рахунок мобілізації резервів збільшення обсягу виробництва	0,9 розрахунок на стор.80
Усього	23.6

Примітка:

для розрахунку економії на умовно-постійних витратах необхідно:

1. Розрахувати відсоток збільшення обсягу виробництва продукції:

% ТП = резерв збільшення обсягу виробництва: плановий обсяг

виробництва продукції х100= 6.1:730 х 100 =0.84

2. Розрахувати суму умовно-постійних витрат за планом:

Адміністративні витрати (табл.27, сума рядків 1-9) + частка

загальновиробничих витрат (табл.29,сума рідків 1-10)

27,0 + 85,1 = 112,1 тис.грн.

Економія на умовно-постійних витратах = 0,84*112,1/100=0,9тис.грн.

Висновок:

За статтею сировина та матеріали (за даними таблиці 22) мають місце перевитрати у сумі 17.1 тис.грн., але це було зумовлене збільшенням обсягу виробництва, що підвищило витрати на 13 тис.грн., а за рахунок збільшення рівня матеріальних витрат витрати збільшилися на 13.1 тис.грн., що вказує на нераціональне використання матеріалів. Тому до резервів зниження собівартості ми віднесли суму 13.1 тис.грн.

По паливу та енергії на технологічні цілі (за даними табл.22) знайдені перевитрати за рахунок підвищення рівня витрат у сумі 3 тис.грн., що є резервом зниження собівартості.

На підприємстві мали місце невиробничі доплати: за роботу у понаднормований час - 735 грн., оплата внутрішньозмінних простоїв- 212 грн., доплати до среднього заробітку- 153 грн. Усьго на суму 1.1 тис.грн. При ліквідації цих невиробничих витрат є можливість знизити собівартість.

За загальновиробничими витратами (за даними табл.29) знайдені перевитрати, які можуть бути віднесені до резервів зниження собівартості, це: витрати на службові відрядження – 0.5 тис.грн., інші витрати – 0.3 тис.грн., витрати на обслуговування виробничого процесу – 1.0 тис.грн. Усього – 1.8 тис.грн. Перевитрати за іншими статтями не можуть бути віднесені до резервів зниження собівартості.

За адміністративними витратами (за даними табл.27) ми віднесли до резерву зниження собівартості перевитрати за всіма статтями.

За іншіми операційними витратами (табл.28) до резерву відносяться тільки перевитрати за статтею інші операційні витрати – 0.2 тис.грн.

За витратами на збут до резерву зниження собівартості ми віднесли перевитрати за всіма статтями (табл.30).