Історія Росії XVII – XVIII СТ.

Тема 1. Економічна модернізація Росії в XVII – XVIII ст.

 

 

Основні питання

 

1. Державна політика щодо економічної модернізації Росії: поєднання диктату і реформ.

2. Територія і населення Російської держави у XVII – XVIII ст.

3. Урбанізаційний процес в Росії XVII – XVIII ст., його відмінності від західноєвропейського.

4. Особливості розвитку промисловості в Росії. Мануфактурне виробництво.

5. Сільське господарство в Росії в XVII – І пол. XVIII ст. Розклад поміщицьких і селянських господарств у ІІ пол. XVIII ст.

6. Розвиток внутрішньої і зовнішньої торгівлі. Еволюція буржуазних відносин у Росії в ІІ пол. XVIII ст.

7. Фінансова політика та грошові реформи царату у XVII – XVIII ст.

 

Джерела

 

1. Дворянская империя XVIII в. (основные законодательные акты): Сб. док. / Сост. М.Т. Белявский. – М.: МГУ, 1960. – 224 с.

2. Материалы по истории СССР: Для семинарских и практических занятий / Под ред. А.Д. Горского. – М., 1985 – 1989. – Вып. 4: Соц.-экон. разв. России в перв. пол. XVIII в. – 1988. – 318 с.; Вып. 5: Соц. и сосл. строй России во втор. пол. XVIII в. – 1989. – 351 с.

3. Российское законодательство Х – ХХ вв.: В 9 т. / Под общ. ред. О.И. Чистякова. – М.: Юр. лит., 1984 – 1991. – Т. 4: Законодательство периода становления абсолютизма. – 1986; Т. 5: Законодательство периода расцвета абсолютизма. – 1987. – 528 с.

4. Сборник документов по истории СССР: Для семинарских и практических занятий: В 5 вып. / Под ред. В.В. Мавродина. – М.: Высшая школа, 1970 – 1973. – Вып. 5: XVIII в. – 1973. – 248 с.

5. Щербатов М. О повреждении нравов в России князя М. Щербатова и путешествие А. Радищева. Факс. изд. – М.: Наука, 1983. – 176 с.

Список рекомендованої літератури

1. Буганов В.И. Эволюция феодализма в России: Социально-экономические проблемы / В.И. Буганов, А.А. Преображенский, Ю.А. Тихонов – М.: Мысль, 1980. – 342 с.

2. Бушуев С.В. История государства Российского. Ист.-библиогр. очерки XVII – XVIII вв. – М.: Книжная палата, 1994. – 416 с.

3. Водарский Я.Е. Население России за 400 лет (XVI – нач. XX вв.). – М.: Просвещение, 1973. – 159 с.

4. Дворянство и крепостной строй России XVI – XVIII вв.: Сб. ст. пам. акад. А.А. Новосельского. – М.: Наука, 1975. – 347 с.

5. Дружинин Н.М. Социально-экономическая история России. Избранные труды / Отв. ред. С.С. Дмитриев. – М.: Наука, 1987. – 421 с.

6. Анисимов Е.В. Петр Первый: Рождение империи // История Отечества: люди, идеи, решения: Очерки истории России ІХ – начала ХХ вв. / Сост. С.В. Мироненко. – М.: Политиздат, 1991. – С. 186 – 220.

7. История России ІХ – ХХ вв. / Под ред. М.М. Шумилова, С.П. Рябикина. – С.Пб., 1997. – С. 129 – 251.

8. История России с древнейших времен до конца XVII в. / Отв. ред. А.Н. Сахаров, А.П. Новосельцев. – М.: ООО «Изд-во АСТ», 2001. – 576 с.: ил.

9. История России (Россия в мировой цивилизации): Курс лекций / Сост. и отв ред. А.А. Радугин. – М.: Центр, 1997. – С. 113 – 133.

10. История России: С начала XVIII до конца XIX вв. / Отв. ред. А.Н. Сахаров. – М.: ООО «Изд-во АСТ», 2001. – 544 с., ил.

11. Історія народів Росії. Cep. XVIII ст. – 1917 p.: Курс лекцій / За заг. ред. Я.М. Серіщева. – К.: НМК ВО, 1992. – 436 с.

12. Історія народів Росії. Від найдавніших часів до сер. XVIII ст.: Курс лекцій / За заг. ред. Я.М. Серіщева. – К.: НМК ВО,1992.

13. Кабузан В.М. Изменения в размещении населения России в XVIII – первой половине XIX вв. (по материалам ревизий). – М.: Наука, 1971. – 190 с.

14. Кристенсен Свен Оге. История России XVII в. Обзор исследований и источников. – М.: Прогресс, 1989. – 256 с.

15. Любавский М. К. История царствования Екатерины ІІ. – СПб.: Изд-во «Лань», 2001. – 256 с.

16. Луппов С.П. История строительства Санкт-Петербурга в первой четверти XVIII в. – М. – Л.: АН СССР, 1957. – 190 с.

17. Мадариага И. де. Россия в эпоху Екатерины Великой / Пер. с англ. Н.Л. Лужецкой. – М.: Новое лит. обозрение, 2002. – 976 с.

18. Миронов Б.Н. Русский город в 1740 – 1860-е годы: демографическое, социальное и экономическое развитие. – Л.: Наука, 1990. – 272 с.

19. Очерки русской культуры XVIII в.: В 4 ч. / Гл. ред. Б.А. Рыбаков. – М.: МГУ, 1985 – 1990. – Ч.1. – 1985. – 384 с.; Ч. 2. – 1987. – 408 с.; Ч. 3. – 1988. – 394 с.; Ч. 4. – 1990. – 382 с.

20. Павленко Н.И. История металлургии в России XVIII в.: Заводы и заводовладельцы. – М.: АН СССР, 1962. – 566 с.

Тема 2. Соціальна структура російського феодального суспільства

В XVII – XVIII ст.

 

Основні питання

 

1. Клас – стан феодалів.

2. Міське населення.

3. Духовенство.

4. Селянство.

Тематика доповідей та рефератів

1. Огляд становища різних груп феодалів в 1 пол. XVII ст.

2. Скасування місництва. Консолідація феодального стану у ІІ пол. XVII – І чв. XVIII ст.

3. Зростання дворянських привілеїв у І – ІІІ чв. XVIII ст.

4. «Жалувана грамота дворянству» – завершення юридичного оформлення прав і привілеїв пануючого класу.

5. Огляд міського стану та ролі міст в економічному та політичному розвитку Російської держави.

6. Місцеві реформи ІІ пол. XVII – І чв. XVІІІ ст.

7. «Жалувана грамота містам» – законодавче оформлення місцевого самоуправління й станових привілеїв та обов'язків.

8. Духовенство у XVII – XVІІІ ст.: економічне та соціальне становище.

9. Поміщицькі селяни: огляд економічного та соціального розвитку.

10. Становище державних селян й удосконалення управління ними.

11. Монастирські селяни. Секуляризація церковних земель.

12. Двірцеві селяни, їх відмінності від поміщицьких та монастирських.

 

1. У Росії наприкінці XVI – на початку XVII ст. налічувалися 4 основні категорії населення. Це служилі люди, духовенство, селянство та посадський люд. Служилі люди ділились на 2 великі групи: служилі люди "за походженням" та "за прибором". Феодали – служилі люди "за походженням" – ділились, у свою чергу, за родом своїх занять на думних, московських та виборних, або городових людей. Слід пам'ятати, що можливість перейти з однієї до другої категорії феодалів цілком залежала в цей час від особистого ставлення царя та знатності роду.

Після “Смути” царат чимало робить для того, щоб мати змогу посилити свою владу на всі верстви населення. Це цілком стосується і феодалів, бо у XVII ст. царська влада все більше посилюється за рахунок підтримки дворянства, купецтва, реформ в армії. Велику вагу в цій системі заходів мали Соборне Уложення 1649 p. та посадські реформи 1649 – 1652; 1679 – 1681 рр. Наближення помістя до вотчини, заборона переходити до стану феодалів іншим верствам населення сприяють консолідації феодалів. Особливе місце серед цих реформ займає скасування місництва у 1682 p.

Необхідно показати роль і місце указів 1714 p., Табелі про ранги та Генерального регламенту у цьому процесі. Потім необхідно звернути увагу на реформи 40 – 60-х рр. XVIII ст., котрі значно поширили права та привілеї дворянства. Скасування обов'язкової служби згідно з "Жалуваною грамотою дворянству" юридично завершило процес перетворення феодалів у пануючий клас.

2. Особливості розвитку міст у Росії XVII ст. наполегливо вимагали від уряду реформ, щоб зменшити соціальну боротьбу посадських людей. Вкажіть її особливості, зверніть увагу на слабкість російських міст в економічному та політичному відношенні та поясніть, які характерні риси відрізняли російське місто від західноєвропейського.

Ліквідація "білих" слобід була досягнута бунтівними виступами і мала велике значення для посадського населення 1648 p.

Зверніть увагу на реформу кінця 70 – поч. 80-х рр. XVII ст., її значення. Перша та друга міські реформи, проведені Петром І, сприяли створенню в містах гільдійського купецтва, цехів, надали містам самоврядування. Детально розгляньте зміст "Жалуваної грамоти містам", зробіть порівняльний аналіз міської реформи 20-х рр. XVIII ст. та реформи 1785 p. Проаналізуйте процес юридичного оформлення прав та обов'язків міського стану в реформах 1775 та 1785 рр., розподілу його за майновою та соціальною ознаками.

3. Особливе положення в структурі російського суспільства займає духовенство. Розкажіть про розподіл духовенства на чорне та біле, охарактеризуйте становище церковних феодалів, їх взаємозв'язки із царською владою. Наведіть приклади цілеспрямованої політики царату щодо обмеження влади церкви, особливо в 60 pр. XVII ст. та І чверті XVIII ст. Зверніть увагу на події 1762 і 1764 рр.: секуляризацію церковних земель. Як ці дії царату впливали на соціально-економічне становище церковних феодалів – важливий аспект розгляду питання.

Біле духовенство наближалось за своїми майновими ознаками до державних селян. Особливо тяжке становище було у сільських священиків та інших служителів церкви, які знаходились у поміщицьких маєтках. До державного гніту додавався і поміщицький, і тому представники білого духовенства досить часто підтримували виступи селян та незаможного населення міста.

Приділіть увагу становищу церковнослужителів наприкінці XVIII ст., коли вони вже мало в чому відрізнялись від державних службовців.

4. Найбільш значну частину населення Росії у XVІІ – XVІІІ ст. складало селянство. Склад селянства на початку XVII ст. відзначався великою строкатістю. Це чорносошні, двірцеві, монастирські селяни, ясачні люди, бобилі та ін. Розглядати ці питання потрібно за таким планом:

а) економічне та соціальне становище селян на початку XVII ст.;

б) політика закріпачення селянства, роздача в особисту власність чорносошних селян;

в) Соборне Уложення та реформа кінця 70-х – початку 80-х pp. XVII ст. і їх роль у погіршенні життя всіх категорій селянства;

г) податна реформа Петра І, одержавлення селянства;

д) укази Єлизавети Петрівни та Катерини II, котрі позбавили значну кількість поміщицьких селян будь-яких прав;

е) розшарування селянства, посилення цього процесу в ІІ пол. XVIІІ ст.

Важливо зрозуміти, що селянські виступи проти феодального гніту як поміщиків, так і держави, стримували останніх, примушували царат йти інколи на поступки, особливо коли це стосувалось заможної частини селян. Наприкінці розгляду зробіть загальні висновки з питання.

 

Джерела