Власники підприємств, установ, організацій або уповноважені ними органи розробляють на основі ДНАОП і затверджують власні положення, інструкції або інші нормативні акти про охорону праці, що діють в межах підприємства, установи, організації, відповідно до Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві (затв. Держнаглядохоронпраці від 21 грудня 1993 р. № 132).
Нормативні акти про охорону праці, що затверджуються власником, спрямовані на побудову чіткої системи управління охороною праці та забезпечення в кожному структурному підрозділі і на робочому місці безпечних і нешкідливих умов праці, встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці.
Опрацювання нормативних актів про охорону праці здійснюється відповідно до наказу власника підприємства, яким визначаються конкретні строки, виконавці та керівник розробки.
Для підготовки найбільш важливих та складних проектів може створюватися комісія чи робоча група.
Власник забов"язаний врахувати при опрацюванні нормативного акта підприємства вимоги типових нормативних актів з відповідних питань.
Проект нормативного акта підприємства про охорону праці підлягає узгодженню із службою охорони праці цього підприємства і юрисконсультом.
Затвердження і скасування нормативних актів підприємства про охорону праці здійснюється наказом власника.
Організуючі виконання Порядку, необхідно насамперед уважно проаналізувати статті Закону України "Про охорону праці" і визначити перелік питань, що потребують регламентації відповідним нормативним актом власника та спланувати роботу щодо розроблення нових або перегляду наявних документів.
Не можуть бути залишені поза увагою такі основні питання:
- організація управління охороною праці на підприємстві, проведення систематичного контролю за виконанням управлінських рішень, за станом безпеки і умов праці;
- визначення обов'язків, прав та відповідальності структурних підрозділів, служб і посадових осіб за виконання покладених функцій у галузі охорони праці;
- забезпечення перспективного і поточного планування роботи щодо поліпшення безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, усунення причин травматизму, професійних захворювань;
- організація лабораторних досліджень умов праці, атестація робочих місць на відповідність чинним нормативам з охорони праці;
- визначення порядку внесення вимог нормативних актів про охорону праці до технологічної і конструкторської документації та встановлення порядку проведення нормо контролю (експертизи) цієї документації на повноту викладення зазначених вимог;
- встановлення правил безпечного виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях (з опрацюванням і затвердженням інструкцій з охорони праці та
відповідними професіями робітників);
- організація правильної експлуатації об'єктів підвищеної небезпеки (кранів, посудин, що працюють під тиском тощо), призначення осіб, відповідальних за технічний стан і безпечну експлуатацію цих об'єктів;
- організація інструктажу, навчання та перевірки знань працюючих з питань охорони праці, впровадження чіткої системи допуску до робіт з підвищеною небезпекою, визначення переліку таких робіт та правил їх безпечного виконання;
- визначення заходів щодо ліквідації наслідків аварій та встановлення порядку виконання рятувальних робіт, створення (залучення) професійних аварійно рятувальних формувань, надання першої допомоги потерпілим у разі виникнення надзвичайних ситуацій та нещасних випадків;
- опрацювання погодження у встановленому порядку і затвердження заходів щодо забезпечення безпеки працівників на певних роботах у разі відсутності в державних нормативних актах про охорону праці конкретних вимог;
- визначення заходів пожежної безпеки (загально-об’єктових та по окремих цехах та інших підрозділах);
- організація забезпечення працівників спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту; визначення порядку зберігання, ремонту, прання, хімічного чищення цих засобів, їх своєчасної заміни у разі дострокового зносу тощо;
- організація забезпечення працівників змиваючими та знешкоджуючими засобами, лікувально-профілактичним харчуванням, молоком, газованою солоною водою тощо;
- організація проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників певних категорій;
- опрацювання та впровадження додаткових заходів безпеки інвалідів, які відповідали б специфічним особливостям праці цієї категорії працівників (у разі залучення інвалідів до праці на підприємстві);
- встановлення порядку ознайомлення працівника, з яким укладається трудовий договір, про умови праці на підприємстві,наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, можливі наслідки їх впливу на
здоров'я та про його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору;
- визначення порядку інформування працюючих про зміну у цих питаннях протягом дії трудового договору.
Вище зазначений перелік не слід вважати абсолютно повним і кінцево завершеним. Власник може затверджу ваги нормативні акти, що регламентують й інші питання охорони праці, які випливають із специфіки виробництва та вимог чинного законодавства.
Для полегшення користування Порядком опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві Держнаглядохоронпраці розробив рекомендації щодо застосування Порядку та перелік окремих нормативних актів підприємства про охорону праці та відповідних їм типових документів (дод. 1).
Додаток 1
Перелік
