Озеленені території і інші відкриті простори мікрорайону повинні формувати безперервну систему зелених насаджень. Рівень озелененности території забудови повинен бути не менше 40% для районів II В, 45% - III В, Би, і 50% - IV В2.
Озеленення мікрорайону за функціональним призначенням і характеру підрозділяється на наступні види.
1. Озеленення житлової зони.
2. Мікрорайонний сад (при щільній забудові зливається з озелененням житлової зони).
3. Озеленення ділянок шкіл і дитячих установ.
4. Озеленення житлових вулиць.
Зелена зона житлової забудови включає озеленені житлові двори, майданчики для ігор дітей і відпочинку дорослого населення, зелені смуги між червоною лінією забудови, захисні смуги, що оздоблюють господарські майданчики, гаражі і ін. На мал. 6.17 і 6.18 дані приклади озеленення і впорядкування двору групи житлових будинків і вулиць. Приклади функціонального зонування мікрорайону наведено на малюнку 6.19.
Спортивна зона кварталу як правило повинна примикати до його саду або скверу. Найбільш сприятлива орієнтація спортивних майданчиків – меридіональна. Приклад озеленення ділянки групи житлових будинків.
Основними видами фізичної культури і спорту в мікрорайоні є рухомі ігри, легка атлетика, гімнастика, волейбол, баскетбол, футбол, теніс, містечка.
Розміри і пропускна спроможність спортивних майданчиків мікрорайонів приведені табл. 6.8, а їх вигляд з габаритними розмірами – на мал. 6.20 і 6.21.
 |
Мал. 6.17. Приклад озеленення і впорядкування двору-саду житлової групи: 1 – пункт первинного обслуговування; 2 – 9-поверховий житловий будинок; 3 – 5-поверховий житловий будинок; 4 – басейн; 5 – дитячий майданчик; 6 – майданчик для сушки білизни;
7 – майданчик для відпочинку; 8 – тіньовий навіс; 9 – пергола;
10 – майданчик для настільного тенісу; 11 – розворот ний майданчик
 |
Мал. 6.18. Озеленення вулиць: а – жилої; б – магістральних; в – проїздів, стежин
 |
Мал. 6.19. Функціональне зонування озеленення мікрорайону: а, би, в, г – приклади розміщення саду мікрорайону; 1 – сад мікрорайону; 2 – озеленені двори; 3 – сади на групу будинків
Таблиця 6.8
Спортивні майданчики в ммікрорайоні
| Спортивні споруди | Одночасна пропускна спроможність | Розміри, м | Площа, м2 | Кількість при населенні мікрорайону, тис. жителів | |
| 5–6 | 6–12 | ||||
| Поле для рухомих ігор і футболу | 22 і більше | 60х 40 90х 50 | 2400–4500 | 1 - 2 | |
| Легкоатлетичний сектор з прямою біговою доріжкою | – | 1000–1500 | 1–2 | ||
| Майданчики: | |||||
| гімнастичний | 40х 20 | ||||
| волейбольний | 23х 14 | 5–6 | |||
| баскетбольний | 31х 18 | ||||
| тенісний | 36х 18 | 2–3 | 4–6 | ||
| городошний | 28х 14 | ||||
| настільного тенісу | – | 4,5х 8 |
Фізкультурні майданчики, розміщені в саду мікрорайону, призначені для самостійних занять дорослого населення і для організованих занять школярів (на ділянці школи).
Але не завжди можна виділити територію для спортивних майданчиків з розмірами, вказаними табл. 6.8. У цих випадках можна піти на зменшення площі фізкультурних майданчиків, що розміщуються в саду мікрорайону, компенсуючи це зменшення улаштуванням частини майданчиків на житловій території і на ділянках шкіл. Майданчики для тихіших видів спорту (гімнастика, теніс) можна розташувати в просторих озеленених дворах за умови відділення їх від будинків на відстань не менше 20 м.
Розміщення спортивних майданчиків в саду мікрорайону може бути різним: їх можна розосередити або згрупувати по видах спорту, об'єднати в комплекс.
Схеми розміщення фізкультурних майданчиків, а також приклад рішення мікрорайонного саду дані на мал. 6.22, 6.23, 6.24.
Приклади рішення генпланів мікрорайонів приведені на мал. 6.25, 6.26, 6.27, 6.28.
 |
Мал. 6.20. Типи і габарити основних спортивних майданчиків
Мал. 6.21. Спортивне ядро: 1 – межа футбольного поля (104х 69 м); 2 – межа поля для регбі (120х 60 м); 3 – головна бігова доріжка (130 м); 4 – допоміжна доріжка; 5 – кругова бігова доріжка (400 м); 6 – запобіжна зона з бар'єром; 7 – місце для метання диска (d = 2,5 м);
8 – доріжка для метання списа; 9 – сектор для штовхання ядра; 10 – сектор для стрибків у висоту з розгону; 11 – доріжка для стрибків в довжину і з жердиною
 |
Мал. 6.22. Схеми розміщення фізкультурних майданчиків:
а – частина майданчиків суміщена з шкільним спортивним ядром, інша частина розміщена в садах при групах будинків; б – спортивні майданчики для самостійних спортивних занять розміщені в саду мікрорайону окремо від шкільного спортивного ядра; в – всі майданчики розміщені в садах при групах будинків
 |
Мал. 6.23. Схема планування фізкультурно-спортивного центру:
1 – поле для масових ігор; 2 – майданчик для гімнастики; 3 – майданчик для волейболу;
4 – майданчик для баскетболу; 5 – тенісні майданчики; 6 – городошні майданчики;
7 – пряма бігова доріжка; 8 – місце для стрибків в довжину; 9 – яма для приземлення;
10 – місце для стрибків у висоту; 11 – місце для настільних ігор; 12 – майданчик для гри в бадмінтон
 |
Мал. 6.24. Приклади рішення саду мікрорайону з населенням 5000 жителів:
1 – доріжки; 2 – дитячі майданчики; 3 – майданчики для відпочинку дорослих; 4 – басейн;
А – футбольне поле; Б – баскетбольний майданчик; В – волейбольний майданчик;
Г – тенісний корт; Д – бігова доріжка; Е – городошний майданчик; Ж – фізкультурний павільйон; І – майданчики для відпочинку фізкультурників
Мал. 6.25. Приклад рішення генплану мікрорайону на 20 тис. жителів:
1 – школи; 2 – дитячі сади-ясла; 3 – сад з фізкультурними майданчиками; 4 – магазини; 5 – ділянки комунально-господарських установ і гаражі
 |
Мал. 6.26. Приклад рішення генплану мікрорайону на 16 тис. жителів:
1 – школа; 2 – дитячі установи; 3 – сад мікрорайону з фізкультурними майданчиками;
4 – суспільний центр; 5 – гаражі
 |
Мал. 6.27. Приклад рішення генплану мікрорайону на 21 тис. жителів:
1 – житлові будинки; 2 – школи; 3 – дитячі установи; 4 – магазини; 5 – господарчі блоки
 |
Мал. 6.28. Приклад рішення генплану мікрорайон на 20 тис. жителів:
1 – школи; 2 – дитячі установи; 3 – сади мікрорайону з фізкультурними майданчиками;
4 – магазини; 5 – гаражі і комунально-господарські приміщення
При розробці генплану мікрорайону бажано познайомитися з мал. 6.25–6.28.
7. ВКАЗІВКИ ЗІ СКЛАДАННЯ ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ТЕРИТОРІЇ МІКРОРАЙОНУ
Таблиця 7.1
Питомі розміри елементів території мікрорайону на 1 людину (на вільній території), м2
| Ділянки | Житлові будівлі з кількістю поверхів | ||||
| 2–3 | 4–5 | 6–8 | 9–12 | ||
| 1. Школа | 5,0–4,0 | 3,5–3,3 | 3,2–3,0 | 2,8–2,6 | 2,5 |
| 2. Дитячий сад-ясла | 3,0–2,8 | 2,6–2,5 | 2,5–2,0 | 2,5–2,0 | 2,0 |
| 3. Установи і підприємства обслуговування | 1,0 | 1,0 | 1,0 | 1,0 | 1,0 |
| 4. Гаражі автомобілів, що належать громадянам | 1,2 | 1,2 | 1,2 | 1,2 | 1,2 |
| 5. Майданчик для стоянки автомобілів | 0,8 | 0,8 | 0,8 | 0,8 | 0,8 |
| 6. Фізкультурні і спортивні споруди | 1,2 | 1,2 | 1,2 | 1,2 | 1,2 |
| 7. Зелені насадження (сумарна площа) | 19,0–15,0 | 14,0–11,0 | 10,5–9,0 | 8,5–8,0 | 7,0 |
| 8. Жилые здания (площадь застройки) | 8,6–5,8 | 4,5–3,4 | 3,0–2,3 | 1,9–1,6 | 1,3 |
| 9. Проїзди, тротуари і господарські майданчики | 5,0–3,5 | 3,4–3,2 | 3,0–2,8 | 2,2–1,8 | 1,5 |
Використовуючи табл. 7.1–7.2, можна підрахувати основні техніко-економічні показники мікрорайону.
Основними чинниками, що впливають на економічність планування і забудови мікрорайону, є: доцільне використання території, правильний вибір будівель для забудови, комплексність забудови. Ці чинники відбиті в загальних техніко-економічних показниках, до яких відносяться:
1) площа мікрорайону, га;
2) чисельність населення, чіл.;
3) норма житлової забезпеченості, м2/чел.;
4) щільність житлового фонду “брутто”, м2/га;
5) щільність забудови %;
6) територія мікрорайону на 1 жителя, м2/чел.;
7) площа зеленої зони %.
Житловий фонд – сума житлової площі, розміщеної у всіх житлових будинках мікрорайону.
Щільність житлового фонду “брутто” – відношення житлового фонду до всієї території мікрорайону в червоних лініях. Щільність забудови – процентне відношення площі, зайнятої житловими будинками (площа забудови) до площі житлової зони мікрорайону. Одержані показники слід зіставити з нормованими.
Окрім техніко-економічних показників необхідно підрахувати розрахунковий баланс території мікрорайону у вигляді табл. 7.2, приведеної нижче.
Для виключення грубих помилок одержані дані слід порівняти з показниками, приведеними в будівельних нормах і правилах [2], і зробити аналіз результатів проектування мікрорайону (табл. 7.1).
Таблиця 7.2
Баланс території мікрорайону
| Елемент території | Загальна площа, м2 | Площа на 1 жителя, га |
| 1. Житлова територія (включаючи озеленені двори, внутрішні проїзди, госп. майданчики) | ||
| 2. Ділянки шкіл | ||
| 3. Ділянки дитячих установ | ||
| 4.Ділянки культурно-просвітницьких установ | ||
| 5. Сад мікрорайону | ||
| 6. Фізкультурні майданчики | ||
| 7.Ділянки для гаражів індивідуальних машин | ||
| Всього |
8. ВКАЗІВКИ ЗІ СКЛАДАННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ
8.1 Склад і вимоги до оформлення пояснювальної записки.
 | |||
   | |||
Мал. 8.2. Приклад виконання штампа на першому листі пояснювальної записки
Мал. 8.1 Приклад виконання титульного листа Мал 8.3. Приклад виконання штампа на другому і всіх наступних листах
пояснювальної записки пояснювальної записки
1. Титульний лист (приклад оформлення мал. 8.1).
2. Зміст (лист оформляється за формою з штампом за зразком на мал. 8.2).
3. Завдання на проектування (встановленого кафедрою зразка).
4. Вступ (і все подальші текстові матеріали на листах зі штампом мал. 8.3).
4.1. Аналіз природних і антропогенних умов території
5. Організація житлової і громадської забудови мікрорайону (кварталу)
5.1. Розрахунок чисельності населення і об'ємів житлового будівництва.
5.1.1. Розрахунок і підбір потрібної кількості житлових будинків
5.1.2. Розрахунок і підбір потрібної кількості об'єктів повсякденного обслуговування.
6. Функціональне зонування мікрорайону
6.1. Житлова зона мікрорайону
6.2. Зона громадського центру
6.3. Зона шкіл і дитячих дошкільних установ
6.4. Зона вулично-дорожної мережі
6.5. Зелена зона мікрорайону зі спортивними майданчиками
7. Техніко-економічні показники
8. Література (список літератури приводять по трьох основних розділах: А. Нормативна література. Б. Довідкова і навчально-технічна література. В. Методична література)
9. Додатки (Калька схеми функціонального зонування кварталу (у масштабі 1: 2000) з нанесенням радіусів обслуговування всіх установ, транспортного і пішохідного руху).
ЗАКЛЮЧЕННЯ
У методичному посібнику стисло викладений процес проектування житлових поселень із забезпеченням вимог нормативних матеріалів зі створення сельбищної території з необхідним переліком не тільки житлових будівель на одиницю забудовуваної території (га), але і всієї необхідної інфраструктури (установи обслуговування, комунікаційні системи, дороги, проїзди і т. д.).
У завдання по проектуванню не включалися рішення питань розміщення спеціальних комунікаційних систем і пристроїв (водопровід, каналізація, енергопостачання, теплопостачання і т. д.), передбачені тільки резервні території і ділянки по їх розміщенню.
При докладнішому рішенні генеральних планів забудови житлового мікрорайону дані рекомендації по використанню спеціальних літературних джерел, які приведені в бібліографічному списку.
Методичний посібник рекомендується використовувати при виконанні комплексу завдань з проектуванню поселень на транспортних магістралях (селища, житлові містечка, і т. д.) під час дипломного проектування.
Сучасна практика забудови в умовах ринкових відносин, створення садибної структури поселень з локальними комунікаційними системами опалювання, водопостачання і навіть каналізації з часом дозволять відпрацювати і внести в нормативи (рекомендаційні) нові методи і прийоми рішення задач, розглянутих в посібнику.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1.ДБН 360-92**. Градостроительство. Планировка и застройка городских и сельских поселений. Министерство Украины по делам строительства и архитектуры. – Киев. – 2002. – 113 с.
2. Довідник проектувальника. Містобудування. – Київ. Укрархбудінформ, 2001
3.СНиП И-60-75**. Планировка и застройка городов, поселков и сельских населенных пунктов / Госстрой СССР. – М.: Стройиздат, 1981. – 77 с.
4. Градостроительство (Справочник проектировщика). Под общ. ред. В.Н. Белоусова. Изд. 2-е, перераб. и доп. М.: Стройиздат, 1978. – 367 с.
5.ДБН Б.1-3-97. Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження генеральних планів міських населених пунктів. Держбуд України. – Київ. – 1997. - 37 с.
6.ДБН Б.2.4-1-94. Планування і забудова сільських поселень. Міністерство України у справах будівництва і архітектури. – Київ. – 1994. – 87 с.
7.ВСН 38-82. Инструкция о составе, порядке разработки, согласования и утверждения схем и проектов районной планировки, планировки и настройки городов, поселков и сельских населенных пунктов. (Кроме разделов 3,4,9). Госгражданстрой. – Москва. – 1984, - 112с.
8.ДБН В.2.3-4-2000. Автомобильные дороги.
9. ДБН В.2.3-5-2001. Улицы и дороги населенных пунктов.
10. ДБН В,2,2-9-99 Громадські будинки та споруди. Основні положення. Держбуд України. – Київ. – 1999, - 47 с.
11. ДБН В.2.2-15-2005. Здания и сооружения. Жилые здания. Основные положения.- Коском Украины по строительству и архитектуре. – Киев. – 2005, -36с.
12. ВСН50-86. Общеобразовательные школы и школы-интернаты: Нормы проектирования / Госгражданстрой. – М.: Стройиздат, 1988. – 48 с.
13. 6. ВСН50-86. Детские дошкольные учреждения: Нормы проектирования
/ Госгражданстрой. – М.: Стройиздат, 1988. – 32 с.
14. СНиП 2.01.01-82. Строительная климатология и геофизика. Госстрой СССР. – М.: Стройиздат, 1983. – 136 с.
15. Справочник проектировщика. Градостроительство / Госстрой СССР.
– М.: Стройиздат, 1963. – 367 с.
16. Аникин, В.И. Архитектурное проектирование жилых районов: Учеб.
пособие для вузов / В.И. Аникин. – М.: Высшая школа, 1987. – 208 с.
17. В.К. Степанов, Л.Б. Великовский, А.С.Тарутин. Основы планировки
населенных мест. Учеб. Для вузов. – Москва, „Высшая школа”, 1985- 92 с.
18. Чистякова С. Б. Охрана окружающей среды: Учебник для вузов. Спец. “Архитектура”. – М.: Стройиздат, 1988
19. Коваленко П.П., Орлова Л.Н. Городская климатология. – М.: Стройиздат, 1993. – 144 с.
20. Серебровский Ф.Л. Аэрация населенных мест. – М.: Стройиздат, 1985. – 172 с.
21. Елагин Б.Т. Учет лучистой энергии солнца в архитектуре. – К.: НМК ВО, 1992. – 140 с.
22. Генеральные планы новых городов. Методическое пособие по проектированию под И. М. Смоляр. М., Стройиздат, 1973. 231 с.(ЦНИПИГ)
23. Методическое пособие к выполнению курсовой работы по дисциплине
«Планировка городов» - Схема планировки нового города с населением от 40
до 70 тысяч человек. Организация жилой и общественной застройки
микрорайона (квартала). Макеевка. ДонГАСА. 2004. 62 с.
ЗМІСТ
1. Загальні вказівки.................................................. 3
2. Склад курсового проекту......................................... 4
3. Вимоги до курсового проекту.................................... 5
4. Вказівки З методиКИ виконання курсовоГО ПРоекту............ 5
5. ВКАЗІВКИ З ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТЛОВОЇ І ГРОМАДСЬКОЇ ЗАБУДОВИ МІКРОРАЙОНУ................................................................ 7
5.1. Визначення чисельності населення і житлового фонду мікрорайону........... 7
5.2. Розрахунок і підбір потрібної кількості житлових будинків................ 10
5.3. Розрахунок і підбір потрібної кількості установ повсякденного обслуговування населення.............................................................. 11
5.4. Схема функціонального зонування території............................. 13
6. ВКАЗІВКИ З ДЕТАЛЬНОЇ РОЗРОБКИ МІКРОРАЙОНУ.................... 15
6.1. Житлова зона мікрорайону............................................ 15
6.2. Зона громадського центру............................................ 21
6.3. Зона шкіл і дитячих дошкільних установ................................. 23
6.4. Зона вулично-дорожньої мережі........................................ 28
6.5. Зелена зона мікрорайону з фізкультурними майданчиками.................. 32
7. ВКАЗІВКИ ЗІ СКЛАДАННЯ ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ТЕРИТОРІЇ МІКРОРАЙОНУ.............................................. 45
8. ВКАЗІВКИ ЗІ СКЛАДАННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ................ 47
ЗАКЛЮЧЕННЯ......................................................... 49
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА........................................ 50
Міністерство освіти і науки України
ДОНБАССЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ
Кафедра «Архітектура промислових і цивільних будівель»
МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК
