Планування і забудова кварталу повинні відповідати двом типам умов: зовнішнім, визначеним генеральним планом міста і місцеположенням кварталу, і внутрішнім, таким, що обумовлює його архітектурно-планувальну організацію.
З метою раціонального використання площі і розміщення забудови територію кварталу необхідно поділити на функціональні зони, кожна з яких призначена для певного виду будівництва і впорядкування.
Схема функціонального зонування виконується в масштабі 1:2000 на листі кальки і прикладається в пояснювальну записку. На ній умовними знаками показують такі основні зони кварталу:
- житлова зона;
- зона підприємств обслуговування, торгівлі і громадського харчування;
- зона шкіл і дитячих установ;
- сад кварталу (за завданням);
- господарська зона.
Якщо на території мікрорайону розміщуються об'єкти районного або міського значення, їх зону також відображають на схемі.
Для визначення розмірів кожної зони розраховують попередній баланс території кварталу.
При цьому площа житлової зони розраховується відповідно до встановленої щільності населення, а площа установ обслуговування – за даними табл.
Мінімальну розрахункову площу ділянки для окремої житлової будівлі (без розміщення на ньому дитячих дошкільних установ і підприємств обслуговування, гаражів, що належать громадянам, фізкультурних і спортивних споруд) необхідно приймати відповідно до кількості його жителів але не менше як:
при забудові до трьох поверхів 30,1 – 23,3 кв. м/л.
4-5 поверхів - 20,2 – 17,0 кв. м/л.
6-8 поверхів 15,3 – 13,9 кв. м/л.
9 -12 поверхів 12,2 – 12,0 кв. м/л.
16 і більш поверхів 10,6 кв. м/л.
Територія саду кварталу при необхідності визначається виходячи з норми 6 м2, а спортивних майданчиків – 2,0 м2 на 1 жителя. Одержані дані зводять в таблицю (див. табл. 5.7) попереднього балансу території функціональних зон кварталу.
Таблиця 5.7.
Приклад*. Попередній баланс території функціональних зон кварталу.
| №№ п/п | Зони кварталу | Площа ділянки | ||
| га | % | кв. м/люд. | ||
| 1. | Житлова | 10,1 | 16,9 | |
| 2. | Зона шкільних і дошкільних установ | 4,1 | 6,8 | |
| 3.. | Зона підприємств обслуговування, торгівлі і громадського харчування | 2,4 | 9,5 | 4,0 |
| 4. | Зелені насадження і спортивні майданчики | 5,3 | 8,8 | |
| 5. | Господарська зона | 3,4 | 13,5 | 5,7 |
| Всього | 25,2 | 42,2 |
*Примітка. Приклад розрахований для умовного мікрорайону (Sкв=25,2 га, Nср = 5970 жителів.), що примикає до центру міста і забудовуваного на 80% 5-ти поверховими і на 20% 9-ти поверховими житловими будинками.
Житлова зона утворюється з декількох груп житлових будинків, в кожній з яких проживає 2 – 5 тис. мешканців. Зовнішніми межами цієї зони є червоні лінії вулиць, що обмежують квартал, внутрішніми межі ділянок шкіл, дитячих дошкільних установ і саду кварталу.
Центр обслуговування доцільно розміщувати поблизу зупинок громадського транспорту на магістралях, тобто на шляху основних потоків населення.
Зону шкіл, як правило, розміщують в центральній частині кварталу, але іноді і біля червоних ліній житлових вулиць. При цьому необхідно враховувати радіус обслуговування житлової забудови.
Зона дошкільних установ розміщується в глибині території, поблизу груп житлових будинків, які вона обслуговує, або об'єднується в одну лінію уздовж пішохідної алеї.
Зоною відпочинку може бути сад, розташований в центрі, або бульвар, що проходить через територію кварталу.
Господарська зона – це територія, призначена для розміщення гаражів для індивідуальних машин, господарство (котельна, ГРП, ТП) і майстерні ЖЕО.
У кварталі не завжди розміщують всі перераховані зони. Орієнтовна схема функціонального зонування мікрорайону приведена на мал. 5.1.
 |
Мал. 5.1. Функціональне зонування території мікрорайону:
– житлова зона; – зона дитячих закладів; 
– зона шкіл;
– комунально-господарська і торгова зона; – зона саду мікрорайону;
– обслуговування комунально-торговими підприємствами;
– обслуговування школами
6. ВКАЗІВКИ З ДЕТАЛЬНОЇ РОЗРОБКИ МІКРОРАЙОНУ
Житлова зона мікрорайону
Забудова житлової зонискладається з окремих груп і комплексів.
В архітектурному відношенні групи житлових будинків повинні мати закінчений вигляд і планувальну ув'язку з іншими групами і будівлями кварталу.
Згідно ДБН 360-92** [1] організації забудови житлового кварталу повинна передбачати захист території житлових груп або дворів від несприятливих зимових вітрів, запорошених буревіїв, від підвищеної аерації в дворових просторах, від протягів і перегріву відкритих просторів і т.п.
Відомі такі системи забудови мікрорайонів (кварталів):
- периметральна – забудова уздовж вулиць;
- групова – має в своєму розпорядженні житлових будинків окремі групи з невеликими внутрішніми дворами;
- лінійна – має в своєму розпорядженні будинків паралельні лінії незалежно від напряму вулиць;
- комбінована – комбінація перерахованих вище прийомів забудови (мал. 6.1)
а – периметральна б - групова
 |
в- лінійна
Мал. 6.1 (а, б, в) Типологія систем забудови мікрорайонів (кварталів).
Групи житлових будинків утворюють первинну просторову композицію. Об'єднання груп житлових будинків і громадських будівель створює композицію забудови житлового комплексу.
У кожному конкретному випадку, враховуючи містобудівні і топографічні умови, необхідно формувати забудову тими прийомами, які забезпечують найбільші зручності для жителів і економічність рішень. Блокування рядових типових секцій за допомогою кутових і поворотних секцій або індивідуальних вставок дозволяє створювати різноманітні за формою і розмірам житлові простори.
Значно впливає на формування груп житлових будинків інсоляція і рельєф місцевості. Необхідна інсоляція досягається відповідною орієнтацією будівель по сторонах світу і відстанню між будівлями. Найбільш сприятливими з погляду орієнтації є східний, південно-східний і південний румби горизонту. Неприпустимою вважається орієнтація будинків з односторонніми квартирами на північну частину горизонту в межах від 310° до 50°. Для інсоляції квартир важливо, щоб будівлі не затінювали одна одну.
Відстані між житловими і будинками, між житловими і громадськими будівлями необхідно приймати на підставі розрахунків інсоляції і природного освітлення, але не менш протипожежних розривів і не менше 15 м для 2-3 поверхової забудови, 20 м для 4 і не менше 22,5 м для 5 і більш поверхів. Орієнтовно санітарні розриви між житловими будинками можуть бути прийняті за таблицею 6.1. [4] Житлові будинки з квартирами на перших поверхах необхідно розміщувати з відступом від червоних ліній не менше 3 м на житлових вулицях і 6 м на магістральних. По червоній лінії допускається розміщувати тільки житлові будинки з вбудованими в перші поверхи приміщеннями громадського призначення.
Таблиця 6.1.
Санітарні відстані між житловими будівлями
| Нормована відстань | Відстань при забудові будівлями з кількістю поверхів | |||||
| Від 2 до 4 | ||||||
| Між довгими сторонами будівель | ||||||
| Між довгими сторонами і торцями будівель, а також між торцями з вікнами з житлових кімнат | ||||||
| Між торцями будівель без вікон, а також між одно поверховими будинками | За протипожежними нормами | |||||
| Між будинками баштового типу, які розташовані на одній вісі | - | - |
Протипожежні вимоги до планування і забудови мікрорайонів передбачають можливість у разі виникнення пожежі обмежити розповсюдження вогню і швидко його ліквідувати. Протипожежні розриви між будівлями приймаються відповідно до ДБН 360-92**[1, дод. 3.1, табл. 1], відомості з якого приведені в таблиці 6.2.
Таблица 6.2
Протипожежні розриви між будівлями
| Ступінь вогнетривкості будівель | Відстань, м, при ступені вогнетривкості будівель | ||
| I, II | III | IІIa, IIIб, IV, IVa, V | |
| I,II | |||
| III | |||
| IIIa, ІІІб, IV, IVa, V |
Примітка. Відстані між стінами будівель без віконних отворів допускається зменшувати на 20 %, за винятком будівель ІІІа, ІІIб, IV, IVa, V ступені вогнестійкості.
Аерація території залежить від ухваленого планувального рішення і характеру організації будівель щодо домінуючих вітрів. Необхідно враховувати, що довгі будівлі, поставлені перпендикулярно до напряму вітру, створюють зону аераційної тіні, захищаючи простір від вітру. У середній смузі житлові двори повинні бути відкриті щодо південних, південно-східних, південно-західних вітрів і закриті з північної сторони. У північних районах доцільна компактна забудова із замкнутими дворами, що захищають від вітру, сніжних і запорошених буревіїв. Також замкнута система застосовується в районах з сухим і жарким кліматом.
Внутрішній простір житлових груп повинен бути організований так, щоб забезпечувати комфортні умови для мешкання і відпочинку населення. З цією метою тут повинні бути запроектовані майданчики для ігор дітей, відпочинку дорослих, господарчо-побутових потреб жителів.
Розміри майданчиків і відстань від них до житлових і громадських будівель слід приймати відповідно до ДБН 360-92**[1, р. 3, табл.3.2], відомості з якої приведені в таблиці 6.3.
Таблиця 6.3.
| Майданчики | Питомі розміри майданчиків, кв. м/чіл. | Мінімальні відстані до вікон житлових і громадських будівель, м |
| Для ігор дітей дошкільного і молодшого шкільного віку | 0,7 | |
| Для відпочинку дорослого населення | 0,1 | |
| Для занять фізкультурою | 2,0 | 10-40 |
| Для господарських цілей | 0,3 | |
| Для вигулу собак | 0,3 | |
| Для стоянки автомашин | 0,8 | 10-50 (залежно від місткості) |
Відстані від майданчиків для занять фізкультурою встановлюються залежно від їх шумових характеристик, від майданчиків для сушки білизни - не нормуються; відстань від майданчиків для сміттєзбірників до фізкультурних майданчиків, майданчиків для ігор дітей і відпочинку дорослих слід приймати не менше 20 м, а від майданчиків для господарських цілей до найбільш видаленого входу в житлову будівлю - не більше 100 м.
Допускається зменшувати, але не більше ніж на 50 %, питомі розміри майданчиків: для занять фізкультурою при формуванні єдиного фізкультурно-оздоровчого комплексу мікрорайону для школярів і дорослого населення.
Дитячі ігрові майданчики можуть мати або прямокутну форму або ж вільний контур. Співвідношення сторін майданчиків відпочинку бажано приймати 1:1,5 або 1:2,0. Приклади рішення дитячих ігрових майданчиків приведені на мал. 6.2 і 6.3.
 |
Мал. 6.2. Дитячі ігрові майданчики:
а – для дітей ясельного віку; б – для дошкільників; 1 – пісочниця; 2 – лава; 3 – плескальний басейн; 4 – газон для ігор; 5 – тіньовий навіс; 6 – стіл; 7 – трельяж
Мал. 6.3. Приклади рішення майданчиків для відпочинку дорослого населення:
а – для настільних ігор; б – для тихого відпочинку: 1 – стіл з лавами; 2 – лава; 3 – альтанка;
4 – квіткарка; 5 – трельяж; 6 – басейн; 7 – пергола; 8 – мощення з бетонних плиток
Майданчики господарського обслуговування призначені для короткочасної стоянки індивідуальних автомобілів, розміщення сміттєзбірників, сушки білизни, чистки килимів. Майданчики для різних господарських потреб повинні розміщуватися на ізольованих ділянках, поблизу житлових будівель.
Ці майданчики повинні відділятися від місць відпочинку смугою зелених насаджень. До них повинні бути передбачені під'їзди для вивезення сміття.
Розміри господарських майданчиків, розміщених в групах житлових будинків, вказані табл. 6.4.
Устаткування, розміщення господарських майданчиків показані на мал. 6.4 і 6.5.
Приклади впорядкування в групах житлових будинків приведені на мал. 6.6.
 |
Мал. 6.4. Устаткування господарських майданчиків: а – для сушки білизни; б – майданчик для сміттєзбірників і чищення домашніх речей; в – навіс для сміттєзбірників;
 |
Мал.6.5. Розміщення господарських дворів в житловій забудові: 1 – господарські двори
 |
Мал. 6.6. Приклади впорядкування в групах житлових будинків: 1 – басейн; 2 – майданчик для відпочинку дорослого населення; 3 – дитячий майданчик; 4 – спортивний майданчик; 5 – господарський майданчик
Таблиця 6.4.
Розміри господарських майданчиків
| Призначення майданчику | Типові розміри, м2 | Орієнтовне обладнання | Примітки |
| Майданчики відпочинку | |||
| Для відпочинку дорослого населення (в тому числі біля входів в будинки) | 10-150 (6-10) | Лави, альтанки, перголы, квіткарки, декоративний басейн і т.п. Лави | Слід розташовувати в найбільш спокійних місцях на достатній відстані від спортивних і дитячих ігрових майданчиків |
| Для ігор дітей | |||
| Для дітей до трьох років Для дітей від трьох до сьома років Для дітей від сьома до дванадцяти років | 20-200 150-200 400-800 | Пісочниці (1–1,5м2 на 1 дитину), лави, тіньовий навіс і т.п.) квіткарки не рекомендуються) Пісочниці, будиночки, містечка, гойдалки, каруселі, тіньовий навіс, лави і ін. Різні ігрові пристрої, що розвивають силу і спритність | Рекомендується розміщувати рівномірно по всій території по можливості під вікнами будинків Устаткування повинне виключати небезпеку травматизму |
| Спортивні | 36х18 – тенісний корт; 9х18 – майданчик для волейболу | Стовпи з натягнутою сіткою, лавки для відвідувачив | Устаткування повинне виключати небезпеку травматизму |
| Для господарських цілей | |||
| Для сушки білизни Для чищення килимів, одягу і т.п. Для сміттєзбірників | Стійки або рами для кріплення вірьовок Контейнери для сміття | По периметру майданчиків слід передбачити смуги зелених насаджень (окрім частини, що примикає до стін без вікон) |
Зона громадського центру
Громадський центр мікрорайону призначений для розміщення в ньому підприємств торгівлі, громадського харчування, а також приміщень для культурно-побутового обслуговування. Він може розміщуватися в одній окремій уніфікованій будівлі суспільно-торгового центру мікрорайону, а також в перших, цокольних або підвальних поверхах житлових будинків.
Громадський центр може знаходитися в глибині мікрорайону або зміщуватися ближче до найбільш значущої магістральної вулиці, або ж в окремих випадках – на головній магістралі безпосередньо, залежно від планувальної структури мікрорайону, конфігурації його території, типу житлової забудови, кількості населення і максимального радіусу обслуговування мікрорайону. У всіх випадках необхідно прагнути до такої постановки будівлі громадського центру, щоб найкращим чином вирішити головне завдання – організувати найбільш сприятливі умови для побуту і відпочинку населення мікрорайону.
Розрив між межею ділянки громадського центру і фасадом або торцем житлових будівель повинен бути не менше 20 м.
Варіанти розміщення громадського центру мікрорайону приведені таблиці 6.5. Орієнтовні площі елементів ділянок будівель суспільних центрів мікрорайонів – в таблиці 6.6. Тип громадських центрів, установи, розміщувані в ньому види різних магазинів дані в Додатку 4 (Том 2)..
Таблиця 6.5.
Варіанти розміщення громадського центру мікрорайону
| Розміщення громадського центру | Співвідношення сторін території, a:b | Мікрорайон | |
| Територія, га | Населення, тис. жителів | ||
| 1:1 | 39,0 | 13,0-19,0 |
| 3:4 | 28,0 | 10,0-14,0 |
| 1:2 | 19,0 | 7,0-10,0 |
1- громадський центр мікрорайону
| 1:1 | 9,0 | 3,0-5,0 |
Таблиця 6.6
Склад і площі елементів ділянки будівель громадського центру мікрорайону
| Елемент ділянки | Площа в гектарах при кількості жителів в мікрорайоні, тис. люд. | |||
| 14–18 | 11–13 | 10–8 | 6–7 | |
| 1. Площа забудови будівлі | 0,35 | 0,3 | 0,25 | 0,2 |
| 2. Зона для відвідувачів, включаючи площі для літніх посадочних місць, відпочинку, дитячий ігровий майданчик | 0,23 | 0,18 | 0,14 | 0,1 |
| 3. Майданчики для сезонної торгівлі овочами і фруктами | 0,1 | 0,01 | 0,05 | 0,06 |
| 4. Автостоянка і під'їзні шляхи до неї | 0,1 | 0,08 | 0,06 | 0,06 |
| 5. Господарський двір з розвантажувальними і під'їзними шляхами для транспорту | 0,12 | 0,1 | 0,08 | 0,06 |
| РАЗОМ | 0,9 | 0,75 | 0,6 | 0,5 |
