Методи проектування технологічних процесів

Розрізняють такі методи проектування технологічних процесів: неавтоматизоване, автоматизоване, автоматичне.

Неавтоматизоване проектування — проектування, при якому всі перетворення описів об’єкта, а також подання описів різними мовами (креслення, технологічна документація тощо), здійснює людина. При неавтоматизованому проектуванні більшість його етапів, пов'язаних з аналізом технічних умов, виробом заготовки, визначенням способу базування, формуванням структур операцій та встановленням їx послідовності, вирішуються на основі інтуїції та досвіду технолога. При їхвирішенні технолог використовує нормативні та довідкові рекомендації, типові рішення, а також виконує деякі розрахунки.

Автоматизоване проектування – проектування, при якомуокремі перетворення описів об’єкта, а також подання описів різними мовами, здійснюють взаємодією людини i EOM.

Рисунок 4.1 – Укрупнений алгоритм проектування ТП

А втоматичне проектування — проектування, при якому всі перетворення описів об’єкта, а також подання описів різними мовами здійснюються без участі людини.

В умовах автоматизованого проектування на ЕОМ покладається розв’язання в першу чергу задач, сутність яких можна формалізувати і подати у вигляді функціональних або структурно-схемних зв'язків, наприклад, різноманітні розрахунки, визначення кількості ступенів обробки окремих поверхонь деталі, вибір оптимальних умов зняття напуску та ін. Подальший розвиток теорії проектування та обчислювальної техніки дає змогу поступово передавати ЕОМ також i розв’язання творчих задач.

У сучасних системах автоматизованого проектування ТП (САПР ТП), наприклад, КОМПАС ТМ, АВТОПРОЕКТ та ін., розв’язання технологічних завдань виконується в діалоговому режимі взаємодії технолога-проектувальника з ЕОМ через індивідуальний термінал – дисплей. За його допомогою він отримує повідомлення від ЕОМ через такий проміжок часу, який не порушує швидкості природного ходу його думки. Діалоговий режим ефективний при вирішенні творчих завдань, коли потрібен евристичний підхід (розпізнавання геометричних образів деталей, розмірних i топологічних зв'язків між елементарними геометричними образами з метою оптимального вибору схем базування, проектування маршруту обробки, складання тощо). Ці та багато інших завдань можуть бути вирішені ефективно лише синтезом творчих процесів людини i «здібностей» машинних програм.

З точки зору принципів проектування розрізняють два методичних підходи. Перший базується на синтезуванні технологічного процесу на основі бази знань та прийняття рішень на рівні первинних визначень (перехід, установ, сумісність засобів оброки та інструментів тощо), другий — на основі використання типових або групових технологічних процесів та комплексних рішень, що накопичені багаторічним досвідом машинобудівного виробництва.

Синтезування технологічних процесів — досить складний, трудомісткий та важко формалізований процес, що вимагає глибоких знань, інтуїції, досвіду технолога.

Проектування технологічних процесів на основі типових або групових технологічних процесів не вимагає таких глибоких знань, легко формалізується та піддається автоматизації. Сьогодні практично всі діючі системи автоматизованого та автоматичного проектування технологічних процесів основані на використанні типових технологічних рішень.