Прибутковість однієї акції визначається співвідношенням розміру дивідендів у розрахунку на одну акцію й ринкової вартості акцій у конкретний період господарювання.
практична робота. оборотні кошти підприємства
Започаткування підприємницької діяльності потребує формування певного стартового капіталу – основного та оборотного.
У господарській практиці обчислення загальної величини основного капіталу зводиться до сумування його окремих елементів (зокрема, вартості адміністративних, виробничих і складських приміщень; обладнання офісів; устаткування виробничих цехів; господарського інвентарю, технологічного інструменту й вимірювальних приладів). Решту потреби в стартовому капіталі становлять окремі елементи оборотного капіталу (наприклад, витрати на кредитування покупців, закупівлю матеріалів, оплату праці, оренду виробничих та офісних приміщень, а також певну суму готівки в касі суб’єкта господарювання).
Загальна потреба в оборотному капіталі визначається за формулою:
ОККР + МВ + ВОП + ВОР + ГК
åОК = (1)
КОБ
де, ОККР – сума капіталу на кредитування покупців;
МВ – витрати на закупівлю матеріалів;
ВОП – витрати на оплату праці;
ВОР – орендна плата за рік;
ГК – сума готівки в касі підприємства;
КОБ – коефіцієнт оборотності оборотних коштів.
У свою чергу загальну суму капіталу на кредитування покупців (ОККР) за здійснення продажу продукції повністю чи частками на умовах використання попередньо визначеного в часі кредиту можна розрахувати за формулою:
ОРП * ТК
ОККР = (2)
360 (12)
де, ОРП – повний обсяг або частка продукції у вартісному виразі, що має реалізовуватися на умовах кредиту;
ТК – термін надання кредиту в днях (якщо ТК виражено в місяцях, то в знаменнику потрібно ставити число 12).
Нормування оборотних коштів.
Норматив оборотних коштів у виробничих запасах ( сировина, матеріали, паливо тощо) обчислюється за формулою:
Нвир.з = Д * Здн (3)
де, Д – середньодобове споживання оборотних коштів у вартісному або натуральному вираженні;
Здн – норма сукупного запасу (транспортного, підготовчого, поточного та страхового) у днях.
У свою чергу середньодобова потреба споживання визначається так:
Мі
Д = (4)
де, Мі – загальна потреба в і-му виді ресурсів, натуральних або грошових одиниць.
А н орма сукупного запасу розраховується так:
Здн = ЗПОТ + ЗТР + ЗПІДГ + ЗСТРАХ (5)
де, ЗПОТ – поточний запас;
ЗТР – транспортний запас;
ЗПІДГ – підготовчий запас;
ЗСТРАХ – страховий запас.
Необхідний розмір оборотних коштів у незавершеному виробництві обчислюють за формулою:
СР * ТЦ * КНВ
ННЕЗ.В = (6)
де, СР – виробнича собівартість річного випуску товарної продукції;
ТЦ – середня тривалість виробничого циклу виготовлення продукції в днях;
КНВ – коефіцієнт наростання витрат (собівартості незавершеного виробництва).
У свою чергу коефіцієнт наростання витрат обчислюється за формулою:
СПЦ + 0,5СРЦ
КНВ = (7)
СВ
де, СПЦ – разові витрати у перший день циклу виготовлення продукції;
СРЦ – решта витрат на виготовлення виробу;
СВ – виробнича собівартість виробу, яку можна розрахувати за такою формулою:
СВ = СПЦ + СРЦ (8)
Норматив оборотних коштів у залишках готової продукції на складі підприємства чи іншого суб’єкта господарювання визначається за формулою:
НЗГП = ОВП * ЗДН (9)
де, ОВП – вартість одноденного випуску готових виробів;
ЗДН – норма запасу готових виробів в днях.
Норма запасу продукції на складі підприємства – це кількість днів, необхідних для підготовки товарів до реалізації (комплектування. Пакування, відвантаження споживачем, оформлення платіжних документів у банку).
Норматив оборотних коштів у витратах майбутніх періодів визначається:
НВМП = РН + РПЛ – РПОГ (10)
де, РН – залишок оборотних коштів на початок періоду;
РПЛ – сума витрат, які необхідно буде здійснити в плановому періоді;
РПОГ – величина майбутнього погашення витрат за рахунок собівартості продукції.
Економічну ефективність використання оборотних коштів характеризують наступні показники:
- коефіцієнт оборотності оборотних коштів;
- коефіцієнт завантаження оборотних коштів;
- показник тривалості одного обороту в днях.
Коефіцієнт оборотності обчислюється за формулою:
ОРП
КОБ = (11)
ОКСЕР
де, ОРП – вартість реалізованої продукції (послуг) за діючими оптовими (роздрібними) цінами за рік;
ОКСЕР – середній залишок оборотних коштів за рік.
У свою чергу середній залишок оборотних коштів визначається за формулою:
1 1
2 ОК1 + ОК2 + … + 2 ОК12
ОКСЕР = (12)
де, ОК1, ОК2 … ОК12 – залишки оборотних коштів на 1-ше число місяця.
Коефіцієнт завантаження, який є оберненим до коефіцієнта оборотності, показує скільки оборотних коштів припадає на кожну гривню реалізованої продукції і визначається за формулою:
ОКСЕР
КЗ = (13)
ОРП
де, ОКСЕР – середньорічний залишок оборотних коштів;
ОРП – реалізована за рік продукція.
Тривалість одного обороту (швидкість обороту) оборотних коштів визначається за формулою:
Д
ТОБ = (14)
КОБ
де, Д – кількість днів у розрахунковому році (загальноприйнятою кількістю є 360 днів);
КОБ – коефіцієнт оборотності оборотних коштів.
Практична. Поточні витрати й ціни на продукцію
Собівартість валової продукції обчислюють за формулою:
СВП = СКВ + ЗРМП – (ВНВ.СВ + ЗВМП) (1)
де, СКВ – загальна величина кошторису поточних витрат;
ЗРМП – зміна залишків резервів майбутніх платежів;
ВНВ.СВ – витрати, що не включаються у виробничу собівартість продукції;
ЗВМП – зміна залишків витрат майбутніх періодів.
***
Якщо від розрахункової величини собівартості валової продукції відняти залишки незавершеного виробництва (р.120 Баланс) і додати позавиробничі витрати (Ф. 2 всі витрати, які не пов’язані з основним процесом виробництва, наприклад – адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати, фінансові витрати, витрати від участі в капіталі, інші витрати) то одержимо повну собівартість товарної продукції.
***
Собівартість реалізованої продукції обчислюється коригуванням собівартості товарної продукції на зміну залишків нереалізованої продукції:
Ср = Стп + (Сс.п. – Сс.к) (2)
де, Стп - собівартість товарної продукції;
Сс.п. ,Сс.к - собівартість залишків товарної продукції на складі на початок і кінець розрахункового періоду.
***
Собівартість одного виробу розраховується за формулою:
повна собівартість товарно продукції
СВ1 = (3)
кількість одиниць продукції
***
Сума заробітної плати, що включається в калькуляцію собівартості одиниці продукції:
ЗП1 = собівартість одного виробу * частка основної заробітної плати (4)
***
Розмір заробітної плати на весь випуск становитиме:
ЗП = сума заробітної плати, що включається в калькуляцію собівартості одиниці продукції * загальну кількість виробів, що підприємство виробило за рік.
(5)
***
Загальновиробничі витрати розподіляються на окремі вироби пропорційно розміру основної заробітної плати. Для цього визначається коефіцієнт розподілу:
сума загальновиробничих витрат
kрозп = (6)
заробітна плата на весь випуск продукції
***
Розмір загально виробничих витрат у собівартості одиниці продукції визначається за формулою:
Снакл = з/п * коеф.розподілу (7)
***
Граничні витрати розраховуються за формулою:
ΔC
Cr = (8)
ΔN
де, ΔC – приріст загальних витрат;
ΔN – приріст обсягу продукції на одиницю його натурального виміру.
***
Загальна сума витрат підприємства за певний період визначається за формулою:
С = Сзв * N + Cпв (9)
де, Сзв – змінні витрати на одиницю продукції;
N – обсяг виробництва продукції у натуральному виразі;
Cпв – постійні витрати за даний період.
***
Загальні витрати на одинцю продукції становитимуть:
Спв
Соп = Сзв + (10)
N
***
Критичний стан випуску певної продукції в натуральному вимірі, починаючи з якого виробництво стає рентабельним визначають за формулою:
Спв
Nкр = (11)
Ц - Сзв
де, Ц – ціна одиниці продукції.
Звідси:
Сзв * Nкр + Спв = Ц * Nкр (12)
***
Критичний обсяг виробництва (точку беззбитковості) можна визначити і в грошовому вимірі за формулою:
Вкр = Сзм + Спв (13)
де, Сзм – загальна (сукупна) величина змінних витрат.
***
Що більшим є обсяг виробництва над критичну його величину (точку беззбитковості), то вищою є економічна безпека виробництва, яка вимірюється коефіцієнтом безпеки виробництва (Кб) та обчислюється за формулою:
N - Nкр
Кб = (14)
N
***
Методи розрахунку ціни на продукцію:
1. Розрахунок ціни за методом "середини витрат плюс прибуток":
Ц = СВ + П (15)
де, СВ – середні витрати (собівартість);
П – величина прибутку в ціні, яка встановлюється самим підприємством, або обмежується державою як граничний рівень рентабельності продукції.
2. Розрахунок ціни на підставі цільового (фіксованого) прибутку:
Спост + Пзаг
Ц = Сзм + (16)
N
де, Сзм – змінні витрати на одиницю продукції;
Спост – постійні витрати на продукцію за певний період;
Пзаг – загальна сума прибутку, яку можна одержати від продажу продукції за той самий період;
N – обсяг продажу продукції у натуральному вигляді.
