Обчислення частки елементів основних виробничих фондів у їх загальній вартості за відповідний період виробничо-господарської діяльності підприємства.

 

1) Первісна вартість визначається на момент введення об’єкта в експлуатацію:

ОФ_пер = Ц + В_д + В_у + В_і (1)

 

де, Ц – ціна основних фондів з урахуванням упаковки;

В_д – витрати на доставку;

В_у - витрати на установку;

В_і – інші витрати.

 

2) Балансова вартість основних фондів підприємства на початок розрахункового року обчислюється за такою формулою:

 

ОФ_бал = ОФ^ПР_бал + В_нОФ + В_КР + В_рек – В_вив – АВ (2)

 

де, ОФ^ПР_бал – балансова вартість групи основних фондів на початок року;

В_нОФ – витрати на придбання нових основних фондів;

В_КР – вартість здійснення капітального ремонту основних фондів;

В_рек – витрати на реконструкцію виробничих приміщень і модернізацію устаткування;

В_вив – вартість виведених з експлуатації основних фондів протягом року;

АВ – сума амортизаційних відрахувань, нарахованих за рік.

 

3) Середньорічна вартість основних фондів підприємства визначається так:

 

К₁ К₂

ОФ_сер = ОФ_ПР + ОФ_{введ *} - ОФ_{вив *} (3)

12(360) 12(360)

 

де, ОФ_ПР – вартість групи основних фондів на початок року;

ОФ_введ – вартість нових (придбаних) основних фондів;

О Ф_вив – вартість старих (виведених з експлуатації) основних фондів;

К₁ – кількість місяців (днів) від дати введення в експлуатацію основних фондів;

К₂ – кількість місяців (днів) від дати виведення з експлуатації основних фондів.

 

Якщо ж конкретні дати введення в дію нових чи вибуття діючих основних фондів на момент розрахунків є невідомими, то для обчислення середньорічних значень уведення в дію та вибуття основних фондів застосовується нормативний коефіцієнт 0,35. Також дозволяється використовувати числове значення такого коефіцієнта в межах 0,35-0,50.

 

Оцінювання й аналіз процесу відтворення основних фондів здійснюється з використанням системи показників:

1) Коефіцієнт економічного спрацювання – характеризує ступінь зношування основних фондів підприємства:

 

АВ

К_ЕС = (4)

ОФ_сер

 

де, АВ – сума амортизації на кінець року;

ОФ_сер – середньорічна вартість основних фондів.

 

2) Коефіцієнт вибуття – показує питому частку виведених з експлуатації у звітному періоді основних фондів:

 

ОФ_вив

К_виб = (5)

ОФ_ПР

 

де, ОФ_вив – вартість старих (виведених з експлуатації) основних фондів;

ОФ_ПР – вартість основних фондів на початок року.

 

3) Коефіцієнт екстенсивного оновлення – показує питому частину введених в експлуатацію у звітному періоді основних фондів:

 

ОФ_введ

К_ео = (6)

ОФ_КР

 

де, ОФ_введ – вартість нових (придбаних) основних фондів;

ОФ_КР – вартість основних фондів на кінець року.

 

У свою чергу, вартість основних фондів на кінець відповідного року розраховується так:

ОФ_КР = ОФ_ПР + ОФ_введ – ОФ_вив (7)

 

де, ОФ_ПР – вартість основних фондів на початок року;

ОФ_введ – вартість нових (придбаних) основних фондів;

ОФ_вив – вартість старих (виведених з експлуатації) основних фондів.

 

4) Коефіцієнт інтенсивного оновлення – показує співвідношення абсолютних або відносних величин вибуття та введення в дію основних фондів за звітний рік:

ОФ_вив

К_ІО = (8)

ОФ_введ

 

 

де, ОФ_вив – вартість старих (виведених з експлуатації) основних фондів;

ОФ_введ – вартість нових (придбаних) основних фондів.

 

Фактичний ступінь техніко-економічного старіння діючого устаткування визначається за допомогою коефіцієнта k_rec, обчислюється за формулою:

Ц₀ П₀

k_rec = 1 - _* (9)

Ц₁ П₁

 

де, Ц₀, Ц₁ – повна вартість одиниці діючого й нового устаткування, стосовно до якого визначається ступінь техніко-економічного старіння;

П₀, П₁ – паспортна продуктивність відповідно діючого законодавства й нового устаткування.

 

Знос основних засобів характеризується процесом амортизації.

Сума амортизаційних відрахувань включається до собівартості продукції.

Амортизаційні відрахування визначають за певними нормами.

Норма амортизації – це встановлений у процентах розмір амортизаційних відрахувань за певний період для кожного конкретного об’єкта або виду (групи) основних фондів.

Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку № 7 "Основні засоби" амортизація об’єкта основних засобів нараховується із застосуванням одного з таких методів:

1) Прямолінійний метод нарахування амортизації:

 

ОФ_бал – Л

АВ_пр = ОФ^ПР_{бал * *} 100% (10)

ОФ_{бал *} Т_а

 

де, ОФ^ПР_бал – балансова вартість групи основних фондів на початок року, що передував звітному;

ОФ_бал – балансова вартість об’єкта основних фондів;

Л – ліквідаційна вартість об’єкта основних фондів;

Т_а – амортизаційний період (нормативний строк служби) об’єкта основних фондів.

 

2) Метод зменшення залишкової вартості:

 

_n Л

АВ_ЗЗВ = ОФ_{зал *} (Ö) (11)

^ОФпер

 

 

де, ОФ_зал – залишкова вартість об’єкта основних фондів на початок звітного року (первісна вартість на момент початку нарахування амортизації);

Л – ліквідаційна вартість об’єкта основних фондів;

ОФ_пер - первісна вартість об’єкта основних фондів;

n – термін корисного використання об’єкта.

Терміном корисного використання об’єкта основних фондів (n) є період, протягом якого підприємство планує використовувати відповідний об’єкт, або кількість одиниць продукції, яку підприємство очікує одержати від його використання.

3) Метод прискореного зменшення залишкової вартості:

 

ОФ_бал

АВ_ПЗЗВ = 2 _* ОФ_{ЗАЛ *} 100% (12)

ОФ_{бал *} Т_а

 

де, ОФ_зал – залишкова вартість об’єкта основних фондів на початок звітного року (первісна вартість на момент початку нарахування амортизації);

ОФ_бал – балансова вартість об’єкта основних фондів;

Т_а – амортизаційний період об’єкта основних фондів.

 

4) Кумулятивний метод нарахування амортизації:

n

АВ_КМ = ОФ_{бал *} (13)

ån

 

де, ОФ_бал – балансова вартість об’єкта основних фондів;

n – термін корисного використання об’єкта;

ån – сума кількості років терміну корисного використання об’єкта.

 

5) Метод виробничого нарахування амортизації:

 

ОФ_бал

АВ_вир = Q^м_вир * (14)

Q_пл

 

де, ОФ_бал – балансова вартість об’єкта основних фондів;

Q^м_вир – фактичний місячний обсяг виробництва продукції;

Q_пл – очікуваний обсяг виробництва продукції з використанням даного об’єкта основних фондів.

 

 

Ефективність використання основних фондів характеризують такі показники:

1) фондовіддача, яку можна обчислити за такою формулою:

ТП

ФВ = (15)

ОФ_сер

 

де, ТП – товарна продукція (прибуток, виручка від реалізації);

ОФ_сер – середньорічна вартість основних фондів.

 

 

2) фондомісткість є оберненим показником до фондовіддачі та розраховується так:

1 ОФсер

ФМ = або (16)

ФВ ТП

 

де, ОФ_сер – середньорічна вартість основних фондів;

ТП – товарна продукція (прибуток, виручка від реалізації).

 

 

3) фондоозброєність обчислюється за формулою:

 

ОФсер

ФО = (17)

Ч

де, ОФ_сер – середньорічна вартість основних фондів;

Ч – чисельність персоналу.

 

Загальна балансова вартість нематеріальних активів підприємства розраховується підсумуванням окремих її складників, а річна сума амортизаційних відрахувань – на основі норми, встановленої чинним законодавством – 10%.

практична робота до теми 11

Інвестиційні ресурси.

 

 

Обчислення необхідного обсягу капітальних вкладень включає в себе 4 розрахункові етапи:

 

1. Можливий обсяг виробництва продукції за наявних виробничих потужностей:

ОВ_п = N _* К_вик (1)

де, N – абсолютна величина виробничих потужностей на початок розрахункового періоду;

К_вик – коефіцієнт використання виробничих потужностей.

2. Необхідний додатковий щорічний випуск продукції:

 

∆ОВп = ОВ^РП_П – ОВ_П (2)

 

де, ОВ^РП_П – обсяг попиту ринку;

ОВ_П - можливий випуск продукції з діючих виробничих потужностей.

 

3. Потрібна величина нарощування виробничої потужності підприємства:

∆ОВ_П

∆N = (3)

К_вик

де, ∆ОВ_П - розмір незабезпеченого ринкового попиту на продукцію;

К_вик – прогнозований коефіцієнт використання виробничої потужності.

 

4. Необхідний обсяг капітальних вкладень у розвиток підприємства:

І = І_{пит *} ∆N(4)

де, І_пит – питомі капітальні вкладення на одиницю приросту продукції;

∆N – приріст продукції.

Визначення розміру інвестиційних ресурсів на відшкодування вибуття основних фондів:

(ОФ_{акт *} К^виб_акт + ОФ_{пас *} К^виб_пас) _* Т

І ^вив_ОФ = (5)

1 – К_{Δ і КВ}

 

де, ОФ_акт, ОФ_пас – відповідно активна й пасивна частини балансової вартості основних фондів на початок розрахункового періоду;

 

 

К^виб_акт, К^виб_пас – коефіцієнти вибуття основних фондів відповідно активної та пасивної частин балансу залежно від строку їх експлуатації та темпів річного приросту;

Т – кількість років у прогнозованому (розрахунковому) періоді;

К_ΔіКВ – коефіцієнт капітальних витрат, що не збільшують вартість основних фондів, у частках одиниці від загальної величини інвестицій на відшкодування вибуття засобів праці.

 

Ефективність реальних інвестицій з коротким інвестиційним циклом визначають за формулою:

З_{В і} = С_{В і} + Е_{н *} І_{пит і} (6)

де, С_{В і} – сума поточних витрат на виробництво (собівартість) одиниці продукції;

І_{пит і} - питомі капітальні вкладення;

Е_н – нормативний коефіцієнт порівняльної ефективності капітальних витрат.

 

Для того щоб визначити найкращий інвестиційний проект застосовують формулу:

С _і – С _{і +1}

Е_р = (7)

І _{і +1} - І _і

де, С _і, С _{і +1} – собівартість продукції за двома порівнюваними варіантами;

І _{і +1}, І _і – капітальні вкладення за двома порівнюваними варіантами.

Найкращим інвестиційним проектом буде той проект, де Е_р > Е_н