Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


 лас E- адреса починаЇтьс€ з 1111




–озпод≥л к≥лькост≥ адрес мереж та вузл≥в у р≥зних класах показано в таблиц≥ 2.2.

“аблиц€ 2.2 Ц –озпод≥л к≥лькост≥ адрес у класах

  „исло мереж Nd (domains) „исло вузл≥в Nn (hosts)  
 лас A 28 -2 224-2
 лас B 214 -2 216-2
 лас C 221-2 28 -2

 

 оли компТютер маЇ два або б≥льше ф≥зичних п≥дТЇднань в≥н називаЇтьс€ multi-home host. “акий компТютер або маршрутизатор потребуЇ множину IP-адрес, при цьому кожна адреса в≥дпов≥даЇ одному з п≥дТЇднань машини до мереж≥.

ќск≥льки IP-адреси кодують €к мережу, так ≥ вузол в мереж≥, то ц≥ адреси не визначають конкретний компТютер, а визначають п≥дТЇднанн€ до мереж≥.

“ому роутер, €кий зТЇднуЇ n мереж, маЇ n р≥зних IP-адрес, по одн≥й дл€ кожного мережевого п≥дТЇднанн€.

2.1.3 ƒес€тковий запис IP-адреси

IP-адреса маЇ чотири пол€ (байти) у форм≥ ааа.ввв.ссс.ddd, розд≥лених крапками (таблиц€ 2.3).  ожне поле звичайно подаЇтьс€ у форм≥ дес€ткового числа. IP-адреси можна розр≥зн€ти за класами, використовуючи дес€ткове значенн€ ааа першого байта:

“аблиц€ 2.3. Ц –озпод≥л IP адрес за класами

 лас Ќайменша адреса Ќайб≥льша адреса
A 0.1.0.0 126.0.0.0
B 128.0.0.0 191.255.0.0
C 192.0.1.0 223.255.255
D 224.0.0.0 239.255.255.255
E 240.0.0.0 247.255.255.255

 

2.1.4 ћереж≥ та п≥дмереж≥. ћаски

¬ ориг≥нальн≥й схем≥ IP-адресац≥њ будь-€к≥й ф≥зичн≥й мереж≥ призначена ун≥кальна мережева адреса; будь-€кий вузол в мереж≥ використовуЇ мережеву адресу €к преф≥кс до ≥ндив≥дуальноњ адреси вузла. “акий под≥л обумовлений потребами процесу маршрутизац≥њ пакет≥в. ќкрем≥ територ≥альн≥ мереж≥ мають певну свободу в модиф≥кац≥њ адрес ≥ маршрут≥в, що дозвол€Ї розширити к≥льк≥сть адрес.

¬ багатьох випадках, наприклад з метою зниженн€ траф≥ка, чи дл€ орган≥зац≥њ робочих груп, про€вл€Їтьс€ необх≥дн≥сть розбитт€ на п≥дмереж≥ або сегменти. «д≥йснюЇтьс€ таке розбитт€ за допомогою масок п≥дмереж. ÷е призводить до зниженн€ к≥лькост≥ вузл≥в в мереж≥, а також спрощуЇ адресац≥ю м≥ж ними за рахунок скороченн€ к≥лькост≥ б≥т, що залишаютьс€ дл€ визначенн€ адреси хоста.

ƒодатково компТютер маЇ знати, ск≥льки б≥т в≥дведено дл€ SubNetID та HostID. —аме за допомогою маски Ї можлив≥сть вказати розм≥р цих пол≥в. ћаска - 32-розр€дне число, що маЇ б≥ти, €к≥ в≥дпов≥дають пол€м NetID та SubNetID, р≥вн≥ 1, а б≥ти дл€ HostID р≥вн≥ 0. јдреса п≥дмереж≥ визначаЇтьс€ шл€хом лог≥чного множенн€:

<јдреса п≥дмереж≥> = <IP-адреса & маска>

–озгл€немо сегментац≥ю мереж IP на приклад≥ мереж≥ класу —. ќрган≥зац≥€ п≥мереж в цьому випадку виконуЇтьс€ за допомогою Упозиченн€Ф дл€ адресац≥њ мереж≥ дек≥лькох б≥т з останнього октета.  ≥льк≥сть позичених б≥т залежить в≥д потр≥бноњ к≥лькост≥ п≥дмереж або в≥д обмеженн€ щодо к≥лькост≥ вузл≥в в п≥дмереж≥.

” випадку розбитт€ на дв≥ п≥дмереж≥ в≥дпов≥дно в≥дпов≥дно позичаютьс€ 2 б≥ти, залишаючи 6 б≥т дл€ адресац≥њ хост≥в. ÷≥ два б≥ти з останнього октета будуть додан≥ до б≥т≥в, що використовуютьс€ дл€ адресац≥њ мереж≥. Ў≥сть б≥т, що залишились, дозвол€ють кожн≥й з двох п≥дмереж п≥дтримувати 62 ун≥кальних адреси (64 адреси в п≥жмереж≥, але перша ≥ останн€ вид≥лен≥ на адресу мереж≥ ≥ адресу бродкасту в≥дпов≥дно), а маска п≥дмереж≥, що використовуЇтьс€, буде вигл€дати €к 255. 255. 255.192(11111111.11111111.11111111.11000000).

ƒл€ орган≥зац≥њ шести п≥дмереж потр≥бно використовувати три б≥ти, що обмежуЇ к≥льк≥сть вузл≥в в кожн≥й мереж≥ до тридц€ти ≥ з маскою 255.255.255.224 (11111111.11111111.11111111.11100000 )

Ћегко зауважити, що розбитт€ на б≥льшу к≥льк≥сть п≥дмереж призведе до р≥зкого зниженн€ к≥лькост≥ доступних адрес в п≥дмереж≥.

ƒосить часто використовують запис адресац≥њ виду ’’’’.’’’’.’’’’.0/ Y

„исло, що стоњть за дробом, визначаЇ к≥льк≥сть б≥т, позичених дл€ визначенн€ адреси мереж≥, що дозвол€Ї в≥дмовитись в≥д стандартноњ форми запису. “аким чином, адреса класу — 204. 251. 122.0 з маскою 255.255.255.224 може бути записана €к 204.251.122.0/27, що означаЇ використанн€ 27 з 32 адресних б≥т дл€ визначенн€ адреси мереж≥, залишаючи решту адресного простору дл€ призначенн€ адрес хостам.

÷е число називають номером CIDR (Classless InterDomain Routing)

ћаска також часто записуЇтьс€ у ш≥стнадц€тков≥й форм≥, особливо тод≥, коли приходитьс€ ман≥пулювати SubNetID з розм≥ром, не кратним 8 б≥там. ¬ищеприведена маска у ш≥стнадц€тков≥й форм≥ записуЇтьс€ так: 0xffffff00.

ћаючи IP адресу ≥ маску, компТютер може визначити чи IP адреса вказуЇ:

- на компТютер €кий знаходитьс€ на його ж п≥дмереж≥;

- на компТютер €кий знаходитьс€ на ≥нш≥й п≥дмереж≥;

- на компТютер €кий знаходитьс€ на ≥нш≥й мереж≥.

Ќаприклад адреса компТютера 184.12.44.45 (клас ¬), а його маска р≥вна 255.255.255.0 (тобто дл€ SubNetID вид≥лено 8 б≥т). якщо компТютеру необх≥дно передати ≥нформац≥ю, призначену дл€ ≥ншого компТютера, IP-адреса €кого р≥вна: 184.12.80.2, то компТютер може визначити що њх NetID однаков≥, а от SubNetID р≥зн≥ (44 ¹ 80).

- адреса 184.12.44.50, то компТютер може визачити, що вони належать €к до одноњ мереж≥, так ≥ до одноњ п≥дмереж≥, оск≥льки њх NetID та SubNetID однаков≥;

- адреса 192.168.0.3 (адреса класу —) - оск≥льки NetID р≥зн≥, то подальш≥ уточненн€ не провод€тьс€.

÷≥ пор≥вн€нн€ необх≥дн≥ наприклад дл€ того щоб можна було визначитис€, чи компТютер повинен посилати пакети до призначенн€ пр€мо на мережу (п≥дмережу), до €коњ в≥н безпосередноњ п≥д'Їднаний, чи до маршрутизатора, €кий асоц≥юЇтьс€ з необх≥дним напр€мком.

2.1.5 ќрган≥зац≥€ п≥дмереж

—ам Internet не бачить орган≥зац≥њ п≥дмереж, так що орган≥зац≥€ п≥дмереж в≥дома ≥ розп≥знаЇтьс€ т≥льки локально всередин≥ загальноњ мереж≥. ќднак будучи один раз утворена, кожна п≥дмережа локально д≥Ї €к окрема мережа, ≥ комун≥кац≥€ м≥ж п≥дмережами вимагаЇ того ж, що й комун≥кац≥€ м≥ж мережами.  омп'ютери в р≥зних п≥дмережах не можуть бачити один одного, доки не передбачено спец≥ального способу дл€ цього. ќчевидно, що 16777214 адрес станц≥й мереж≥ класу A незручн≥ дл€ використанн€, €к ≥ 65534 адрес класу B. «вичайно неможливо використати такий розм≥р мереж≥, однак ≥снуЇ простий спос≥б орган≥зац≥њ п≥дмереж в мережах клас≥в A ≥ B: п≥дмереж класу A у вигл€д≥ екв≥валентних мереж класу B ≥ п≥дмереж класу B у екв≥валентн≥ мереж≥ класу C. «ауважимо ще раз, що орган≥зац≥€ п≥дмереж Ї т≥льки внутр≥шньою, а зовн≥ мережа класу A завжди залишаЇтьс€ такою.

¬икористаЇмо дл€ прикладу мережу класу C ≥ розгл€немо, €к можна утворити п≥дмережу. Ќехай мережева адреса Ї 192.168.255.0 ≥ мережева маска дл€ нењ Ї 255.255.255.0. ћаЇмо 8 б≥т≥в дл€ адрес станц≥й, що даЇ можливих 254 адреси. ЌагадаЇмо, що адреси станц≥й з ус≥ма дв≥йковими одиниц€ми (тобто 255) або з ус≥мома нул€ми (тобто 0) не можна застосовувати. ƒл€ маски можна призначити будь-€к≥ з б≥т≥в, зарезервованих в мережев≥й адрес≥ класу C дл€ станц≥њ, тобто в≥д 1 до 6 б≥т≥в, однак не можна вживати 7 б≥т≥в, бо це означатиме 0 станц≥й. «ауважимо, що перш≥ три 255.255.255 не зм≥нюютьс€. ƒоброю практикою при орган≥зац≥њ п≥дмереж Ї вид≥ленн€ б≥т≥в у мережев≥й масц≥ неперервно зл≥ва направо. ÷е не вимога, однак впровадженн€ ≥нших вар≥ант≥в не даЇ добрих результат≥в. ¬икористанн€ 2 та 3 адресних б≥т дл€ утворенн€ п≥дмереж наведен≥ в таблиц€х 2.4-2.5.

“аблиц€ 2.4 Ц¬икористанн€ 2 адресних б≥т дл€ утворенн€ п≥дмереж

2 б≥ти ћережева маска 255.255.255.192 јдреси станц≥й
п≥дмережа 0: (00)2 в≥д 192.168.255.1 до 192.168.255.62
п≥дмережа 1: (01)2 в≥д 192.168.255.65 до 192.168.255.126
п≥дмережа 2: (10)2 в≥д 192.168.255.129 до 192.168.255.190
п≥дмережа 3: (11)2 в≥д 192.168.255.193 до 192.168.255.254

ќск≥льки у дв≥йков≥й форм≥ 19210=(1100 0000)2, то це забезпечуЇ 4 п≥дмереж≥, кожна з 62 станц≥€ми.

“аблиц€ 2.5 Ц ¬икористанн€ 3 адресних б≥т дл€ утворенн€ п≥дмереж

3 б≥ти ћережева маска 255.255.255.224 јдреси станц≥й
п≥дмережа 0: (000)2 в≥д 192.168.255.1 до 192.168.255.30
п≥дмережа 1: (001)2 в≥д 192.168.255.33 до 192.168.255.62
п≥дмережа 2: (010)2 в≥д 192.168.255.65 до 192.168.255.94
п≥дмережа 3: (011)2 в≥д 192.168.255.97 до 192.168.255.126
п≥дмережа 4: (100)2 в≥д 192.168.255.129 до 192.168.255.158
п≥дмережа 5: (101)2 в≥д 192.168.255.161 до 192.168.255.190
п≥дмережа 6: (110)2 в≥д 192.168.255.193 до 192.168.255.222
п≥дмережа 7: (111)2 в≥д 192.168.255.225 до 192.168.255.254

ќск≥льки у дв≥йков≥й форм≥ 22410=(1110 0000)2, то це забезпечуЇ 8 п≥дмереж, кожна з 30 станц≥€ми.

ѕод≥бним чином можна отримати д≥апазони адрес дл€ мережевих масок:

- 4 б≥ти ћережева маска 255.255.255.240 з 16 п≥дмережами по 14 станц≥й у кожн≥й;

- 5 б≥т≥в ћережева маска 255.255.255.248 з 32 п≥дмережами по 6 станц≥й у кожн≥й;

- 6 б≥т≥в ћережева маска 255.255.255.252 з 64 п≥дмережами по 2 станц≥њ у кожн≥й.

ѕерш≥ 24 б≥ти в IP-адрес≥ можна ≥гнорувати (у нашому приклад≥ це дес€ткове 192.168.255), оск≥льки вони в≥днос€тьс€ до базовоњ мереж≥, в €к≥й орган≥зуютьс€ п≥дмереж≥. ѕри використанн≥ двоб≥товоњ мережевоњ маски дл€ п≥дмереж≥ 0 бачимо, що останн≥ 8 б≥т≥в завжди починаютьс€ в≥д 008, що означаЇ њх дес€тковий екв≥валент в ≥нтервал≥ в≥д 0 до 63. ќск≥льки вс≥ нул≥ та вс≥ одиниц≥ в адрес≥ станц≥њ не можна використовувати, то це виключаЇ ≥з вжитку 0 ≥ 63, так що залишаютьс€ числа в≥д 1 до 62. ƒл€ п≥дмереж≥ 2 перш≥ два б≥ти останнього октету адреси дл€ вс≥х станц≥й п≥дмереж≥ завжди р≥вн≥ 108, так що на€вн≥ комб≥нац≥њ решти шести б≥т≥в дають дес€тков≥ числа в≥д 128 до 191. ¬иключаючи вживанн€ вс≥х нул≥в та вс≥х одиниць в адресах станц≥й, отримуЇмо прийн€тн≥ числа в≥д 129 до 190, що знову забезпечуЇ 62 станц≥њ. јналог≥чно можна по€снити отриман≥ д≥апазони адрес дл€ ≥нших мережевих масок.

2.2 ћатер≥али дл€ виконаннн€ роботи

2.2.1 ѕроведенн€ розрахунк≥в дл€ визначенн€ адрес та маски мереж≥

¬≥зьмемо базову адресу мереж≥ 10.1.0.0, к≥льк≥сть п≥д мереж: 7, к≥льк≥сть робочих станц≥й: 55.

“аблиц€ 2.6 Ц –озрахунок ip-адрес

Ќомер п≥дмереж≥   јдреса мереж≥   Ўироков≥сна адреса ѕочаткова адреса хост≥в  ≥нцева адреса хост≥в
  10.1.0.0 10.1.0.63 10.1.0.2 10.1.0.57
  10.1.0.64 10.1.0.127 10.1.0.66 10.1.0.121
  10.1.0.128 10.1.0.191 10.1.0.130 10.1.0.185
  10.1.0.192 10.1.0.255 10.1.0.194 10.1.0.249
  10.1.1.0 10.1.1.63 10.1.1.2 10.1.1.57
  10.1.1.64 10.1.1.127 10.1.1.66 10.1.1.121
  10.1.1.128 10.1.1.191 10.1.1.130 10.1.1.185
         
ћаска п≥дмереж≥        
255.255.255.192        

јдреса 10.1.0.1 Ц адреса gateway в перш≥й п≥дмереж≥ (10.1.0.0 - адреса п≥дмереж≥). јналог≥чно в кожн≥й п≥дмереж≥ значенн€ адреси gateway буде наступним п≥сл€ адресу п≥дмереж≥. —творена модель мереж≥ зображена на рисунку 2.1.

2.2.2 ћодель мереж≥ ≥ налагодженн€ св≥ча

–исунок 2.1 Цћодель мереж≥

ƒл€ створенн€ п≥дмереж треба зайти у закладку ЂConfigї св≥ча та створити додати необх≥дну к≥льк≥сть п≥дмереж (ЂVLAN Databaseї), вказавши в поле VLAN Number номер мереж≥, починаючи з 2 (1й Ц зарезервовано), VLAN Name Ц ≥мТ€ мереж≥ (рисунок 2.2).

 

–исунок 2.2 Ц —криншот створенн€ п≥дмереж в баз≥

Ќа кожний з порт≥в центального св≥ча встановити необх≥дну VLAN (рисунок 2.3).

–исунок 2.3 Ц —криншот налаштуванн€ порт≥в дл€ п≥дмереж

—в≥ч складаЇтьс€ з 24 порт≥в. “реба п≥дТЇднати 55 хост≥в одн≥Їњ в≥ртуальноњ мереж≥ до нього. ќтже, використовуЇтьс€ 3 додаткових св≥ча, €к≥ п≥дТЇднан≥ до центрального св≥ча, а на портах центрального св≥ча вказуЇтьс€ в≥дпов≥дний однаковий номер п≥дмереж≥.

¬с≥ п≥дключен≥ порти св≥ча будуть мати значенн€ ЂUPї при наведенн≥ на св≥ч курсором (рисунок 2.4).

 

–исунок 2.4 Ц —криншот налагодженого св≥ча

2.2.3 јнал≥з ≥ тестуванн€ мереж≥

- ¬≥дправленн€ пакет≥в на робоч≥ станц≥њ, €к≥ знаход€тьс€ в одн≥й в≥ртуальн≥й мереж≥ (рисунок 2.5).

–исунок 2.5 Ц —криншот перев≥рки передач≥ пакет≥в в одн≥й в≥ртуальн≥й мереж≥

- ¬≥дправленн€ пакет≥в на робоч≥ станц≥њ, €к≥ знаход€тьс€ в р≥зних в≥ртуальних мережах (рисунок 2.6).

 

–исунок 2.6 Ц —криншот перев≥рки передач≥ пакет≥в в р≥зн≥ в≥ртуальн≥ мереж≥

2.3 «авданн€

1. —творити модель мереж≥ що складаЇтьс€ з X п≥дмереж ≥ Y робочих станц≥й. ¬икористована адреса мереж≥, X ≥ Y зг≥дно з вар≥антом завданн€ (таблиц€ 2.7).

“аблиц€ 2.7 Ц¬ар≥анти завдань

Ќомер вар≥анта Ѕазова адреса мереж≥ X к≥льк≥сть п≥дмереж Y к≥льк≥сть робочих станц≥й
  192.168.0.0    
  172.16.0.0    
  172.17.0.0    
  172.18.0.0    
  172.19.0.0    
  10.1.0.0    
  10.2.0.0    
  10.3.0.0    
  10.4.0.0    
  10.5.0.0    
  10.6.0.0    
  10.7.0.0    

2. ƒл€ кожноњ п≥дмереж≥ створити св≥й VLAN.

3. –озрахувати маску п≥дмереж≥, дл€ реал≥зац≥њ потр≥бноњ к≥лькост≥ п≥дмреж.

4. –озрахувати адреси мереж≥, широкомовну адресу ≥ адреси хост≥в зг≥дно з вар≥антом завданн€. Ќадати результати розрахунку у вигл€д≥ таблиц≥ 2.8.

“аблиц€ 2.8 Ч –езультати розрахунку IP-адрес.

Ќомер п≥дмереж≥ јдрес мереж≥ Ўироков≥сна адреса ѕочаткова адреса хост≥в  ≥нцева адреса хост≥в
         

 

5. ” Packet Tracer 5.0 створити модель LAN, €ка складаЇтьс€ з потр≥бноњ к≥лькост≥ п≥д мереж.  ≥льк≥сть робочих станц≥й в кожн≥й п≥дмереж≥ модел≥ визначаЇтьс€ початковою ≥ к≥нцевою адресою. “аким чином в кожн≥й п≥дмереж≥ буде 2 робоч≥ станц≥њ, IP-адреси €ких будуть початковий ≥ к≥нцев≥ адреси хост≥в дл€ ц≥Їњ п≥дмереж≥.

6. «'Їднати необх≥дне число св≥ч≥в Cisco Catalyst 2960 м≥ж собою ≥ п≥дключити до них робоч≥ станц≥њ.

7. ќб'Їднати робоч≥ станц≥њ ≥ сервера в р≥зн≥ в≥ртуальн≥ мереж≥, номер в≥ртуальноњ мереж≥ встановити по пор€дку.

8. —кр≥ншот модел≥ мереж≥ ≥ налаштувань св≥ча надати в зв≥т≥.

9. јнал≥з ≥ тестуванн€ мереж≥:

- в≥дправити пакети на робоч≥ станц≥њ, що знаход€тьс€ в одн≥й в≥ртуальн≥й мереж≥. ¬≥добразити результати в зв≥т≥;

- в≥дправити пакети на робоч≥ станц≥њ, що знаход€тьс€ в р≥зних в≥ртуальних мережах. ¬≥добразити результати в зв≥т≥.

2.4 ѕитанн€

 

1. ўо таке VLAN? ѕризначенн€ VLAN?

2. як реал≥зований VLAN на р≥вн≥ протоколу Ethernet?

3. ўо таке маска п≥дмереж≥, на що вона впливаЇ?

4. ўо таке адреса мереж≥? як вигл€даЇ адреса мереж≥ на б≥товому р≥вн≥?

5. ўо таке широкомовна адреса? як вона вигл€даЇ на б≥товому р≥вн≥?

ƒл€ чого використовуЇтьс€?

6. як залежить к≥льк≥сть робочих станц≥й в мереж≥ в≥д маски?

7. якою командою призначаЇтьс€ VLAN на порт комутатора?

8. як прогл€нути список VLAN?

9. як прогл€нути налаштуванн€ порту?

10. як погл€нути вс≥ налаштуванн€ комутатора?

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-12-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 669 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

∆изнь - это то, что с тобой происходит, пока ты строишь планы. © ƒжон Ћеннон
==> читать все изречени€...

660 - | 515 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.043 с.