Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ћета роботи: вивчити можливост≥ системи моделюванн€ локальноњ мереж≥ Packet Tracer, створити модель локальноњ мереж≥ та перев≥рити њњ працездатн≥сть.




“≈’ЌќЋќ√≤ѓ “ј —»—“≈ћ»  ќћ”Ќ≤ ј÷≤…

ћетодичн≥ вказ≥вки

до виконанн€ лабораторних роб≥т та

самост≥йноњ роботи з дисципл≥ни

У“ехнолог≥њ та системи комун≥кац≥йФ

дл€ студент≥в напр€му п≥дготовки

6.050103 Уѕрограмна ≥нженер≥€Ф

 

«атверджено

на зас≥данн≥ кафедри

≥нформац≥йних та компТютерних систем

 

ѕротокол є!!! в≥д Ђ!!!ї вересн€ 2013 р.

 

„ернiгiв „ƒ“” 2013


“ехнолог≥њ та системи комун≥кац≥й. ћетодичн≥ вказ≥вки до виконанн€ лабораторних роб≥т та самост≥йноњ роботи з дисципл≥ни "“ехнолог≥њ та системи комун≥кац≥й" дл€ студент≥в напр€му п≥дготовки 6.050103 "ѕрограмна ≥нженер≥€" / ”кл.: —к≥тер ≤.—., «айцев —.¬. Ц „ерн≥г≥в: „ƒ“”, 2013. Ц 56 с.

 

 

”кладач≥: —к≥тер ≤гор —еменович, кандидат ф≥зико-математичних наук, доцент кафедри програмноњ ≥нженер≥њ

«айцев —ерг≥й ¬асильович, кандидат техн≥чних наук, доцент кафедри ≥нформац≥йних та компТютерних систем

 

¬≥дпов≥дальний за випуск: Ћитвинов ¬≥тал≥й ¬асильович, зав≥дувач

кафедри програмно ≥нженер≥њ,

доктор техн≥чних наук, професор

 

 

–ецензент: Ќестеренко —ерг≥й ќлександрович, кандидат

техн≥чних наук, доцент кафедри ≥нформац≥йних

та компТютерних систем „ерн≥г≥вського державного технолог≥чного ун≥верситету

 

 


«ћI—“

 

1 ЋјЅќ–ј“ќ–Ќј –јЅќ“ј є 1. ћоделюванн€ локальноњ мереж≥. 5

1.1 “еоретичн≥ в≥домост≥ 5

1.1.1 Packet Tracer 5

1.1.2 ќсновн≥ сервери Packet Tracer 5

1.2 ћатер≥али дл€ виконанн€ роботи. 6

1.2.1 –обота з Packet Tracer 6

1.2.2 —творенн€ модел≥ мереж≥ 7

1.2.3 ѕерев≥рка працездатност≥ мереж≥ 9

1.3 «авданн€. 10

1.4 ѕитанн€. 10

2 ЋјЅќ–ј“ќ–Ќј –јЅќ“ј є 2. локальн≥ мереж≥. –ќЅќ“ј « VLAN.. 11

2.1 “еоретичн≥ в≥домост≥ 11

2.1.1 VLAN.. 11

2.1.2 —труктура IP-адреси. 11

2.1.3 ƒес€тковий запис IP-адреси. 12

2.1.4 ћереж≥ та п≥дмереж≥. ћаски. 13

2.1.5 ќрган≥зац≥€ п≥дмереж.. 14

2.2 ћатер≥али дл€ виконаннн€ роботи. 16

2.2.1 ѕроведенн€ розрахунк≥в дл€ визначенн€ адрес та маски мереж≥ 16

2.2.2 ћодель мереж≥ ≥ налагодженн€ св≥ча. 17

2.2.3 јнал≥з ≥ тестуванн€ мереж≥ 18

2.3 «авданн€. 19

2.4 ѕитанн€. 20

3 ЋјЅќ–ј“ќ–Ќј –јЅќ“ј є 3. локальн≥ мереж≥. –ќЅќ“ј « VLAN ≤ ћј–Ў–”“»«ј“ќ–ќћ 21

3.1 “еоретичн≥ в≥домост≥ 21

3.2 ћатер≥али дл€ виконанн€ роботи. 22

3.2.1 –озд≥ленн€ мереж≥ на п≥дмереж≥ 22

3.2.2 ћодель мереж≥ ≥ налагодженн€ св≥ча та маршрутизатора. 22

3.2.3 јнал≥з ≥ тестуванн€ мереж≥ 26

3.3 «авданн€. 27

3.3.1 ’≥д роботи. 27

3.4 ѕитанн€. 29

4 ЋјЅќ–ј“ќ–Ќј –јЅќ“ј є 4. ƒосл≥дженн€ роботи з потоковими сокетами в режим≥ опиту.. 30

4.1 “еоретичн≥ в≥домост≥ 30

4.1.1 –обота з сокетами. 30

4.1.2 –еал≥зац≥€ сервера. 31

4.1.3 –еал≥зац≥€ кл≥Їнта. 34

4.1.4 ѕриклад роботи з WinSock. 36

4.1.5 ѕриклад роботи дл€ Unix под≥бних систем.. 39

4.2 «авданн€. 40

4.3 ѕитанн€. 40

5 ЋјЅќ–ј“ќ–Ќј –јЅќ“ј є 5. ƒосл≥дженн€ роботи з датаграмними сокетами в режим≥ опиту.. 42

5.1 “еоретичн≥ в≥домост≥ 42

5.1.1 ѕриклад роботи WinSock. 43

5.1.2 ѕриклад роботи (дл€ UNIX под≥бних систем) 45

5.2 «авданн€. 46

5.3 ѕитанн€. 46

6 ЋјЅќ–ј“ќ–Ќј –јЅќ“ј є 6. ƒосл≥дженн€ роботи асинхронних сокет≥в.. 47

6.1 “еоретичн≥ в≥домост≥ 47

6.1.1 “екст програми. 47

6.2 «авданн€. 50

6.3 ѕитанн€. 50

7 —амост≥йна робота.. 51

7.1 ћета та завданн€ дисципл≥ни. 51

7.2 «м≥ст дисципл≥ни. 51

7.3 –озпод≥л об'Їму самост≥йноњ роботи. 54

7.4 ≈кзаменац≥йн≥ питанн€. 54

—ѕ»—ќ  рекомендованоњ л≥тератури.. 56

ЋјЅќ–ј“ќ–Ќј –јЅќ“ј є 1 ћоделюванн€ локальноњ мереж≥

ћета роботи: вивчити можливост≥ системи моделюванн€ локальноњ мереж≥ Packet Tracer, створити модель локальноњ мереж≥ та перев≥рити њњ працездатн≥сть.

1.1 “еоретичн≥ в≥домост≥

1.1.1 Packet Tracer

Packet Tracer Ц безкоштовний емул€тор мережевого середовища, що випускаЇтьс€ ф≥рмою Cisco. ƒозвол€Ї робити працездатн≥ модел≥ мереж≥, налагоджувати (командами CISCO IOS) маршрутизатори ≥ комутатори, взаЇмод≥€ти м≥ж дек≥лькома користувачами.

¬ключаЇ сер≥њ маршрутизатор≥в Cisco 1800, 2600, 2800 ≥ комутатор≥в 2950, 2960, 3650.  р≥м того Ї сервери DHCP, HTTP, TFTP, FTP, TIME, робоч≥ станц≥њ, р≥зн≥ модул≥ до комп'ютер≥в ≥ маршрутизатор≥в, пристроњ Wifi, р≥зн≥ кабел≥. ”сп≥шно дозвол€Ї створювати нав≥ть складн≥ макети мереж, перев≥р€ти на працездатн≥сть тополог≥њ.

1.1.2 ќсновн≥ сервери Packet Tracer

DHCP (англ. Dynamic Host Configuration Protocol Ч протокол динам≥чноњ конф≥гурац≥њ вузла) Ч це мережевий протокол, що дозвол€Ї комп'ютерам автоматично отримувати ip-адресу ≥ ≥нш≥ параметри, необх≥дн≥ дл€ роботи в мереж≥ Tcp\ip. ƒаний протокол працюЇ по модел≥ Ђкл≥Їнт-серверї. ƒл€ автоматичноњ конф≥гурац≥њ комп'ютер-кл≥Їнт на етап≥ конф≥гурац≥њ мережевого пристрою звертаЇтьс€ до так званого сервера DHCP, ≥ отримуЇ в≥д нього потр≥бн≥ параметри. ћережевий адм≥н≥стратор може задати д≥апазон адрес, що розпод≥л€ютьс€ сервером серед комп'ютер≥в. ÷е дозвол€Ї уникнути ручного налаштуванн€ комп'ютер≥в мереж≥ ≥ зменшуЇ к≥льк≥сть помилок. ѕротокол DHCP використовуЇтьс€ в б≥льшост≥ великих (≥ не дуже) мереж Tcp/ip.

HTTP (в≥д англ. Hypertext Transfer Protocol Ч Ђпротокол передач≥ г≥пертекстуї) Ч протокол прикладного р≥вн€ передач≥ даних (спочатку Ч у вигл€д≥ г≥пертекстових документ≥в). ќсновою HTTP Ї технолог≥€ Ђкл≥Їнт-серверї, тобто передбачаЇтьс€ ≥снуванн€ споживач≥в (кл≥Їнт≥в), €к≥ ≥н≥ц≥юють з'Їднанн€ ≥ посилають запит, ≥ постачальник≥в (сервер≥в), €к≥ чекають з'Їднанн€ дл€ здобутт€ запиту, виробл€ють необх≥дн≥ д≥њ ≥ повертають назад пов≥домленн€ з результатом. HTTP на даний час скр≥зь використовуЇтьс€ в ¬сесв≥тн≥й павутин≥ дл€ здобутт€ ≥нформац≥њ з веб-сайт≥в. ” 2006 роц≥ в ѕ≥вн≥чн≥й јмериц≥ дол€ http-траф≥ку перевищила долю P2p-мереж ≥ склала 46%, з €ких майже половина Ч це передача потокового в≥део ≥ звуку.

ќсновним об'Їктом ман≥пул€ц≥њ в HTTP Ї ресурс, на €кий вказуЇ URI (англ. Uniform Resource Identifier) в запит≥ кл≥Їнта. «азвичай такими ресурсами Ї файли, що збер≥гаютьс€ на сервер≥, але ними можуть бути лог≥чн≥ об'Їкти або щось абстрактне. ќсоблив≥стю протоколу HTTP Ї можлив≥сть вказати в запит≥ ≥ в≥дпов≥д≥ спос≥б представленн€ одного ≥ того ж ресурсу по р≥зних параметрах: формату, кодуванню, мов≥. —аме завд€ки можливост≥ заданн€ способу кодуванн€ пов≥домленн€ кл≥Їнт ≥ сервер можуть обм≥нюватис€ дв≥йковими даними, хоча даний протокол Ї текстовим.

DNS (англ. Domain Name System Ч система доменних ≥мен) Ч комп'ютерна розпод≥лена система дл€ здобутт€ ≥нформац≥њ про домени. Ќайчаст≥ше використовуЇтьс€ дл€ здобутт€ ip-адреси по ≥мен≥ хоста (комп'ютера або пристрою), здобутт€ ≥нформац≥њ про маршрутизац≥ю пошти, обслуговуючих вузлах дл€ протокол≥в в домен≥ (Srv-запис). –озпод≥лена база даних DNS п≥дтримуЇтьс€ за допомогою ≥Їрарх≥њ dns-сервер≥в, що взаЇмод≥ють по певному протоколу. ќсновою DNS Ї у€вленн€ про ≥Їрарх≥чну структуру доменного ≥мТ€ ≥ зонах.  ожен сервер, що в≥дпов≥даЇ за ≥м'€, може делегувати в≥дпов≥дальн≥сть за подальшу частину домена ≥ншому серверу (з адм≥н≥стративноњ точки зору Ч ≥нш≥й орган≥зац≥њ або людин≥), що дозвол€Ї покласти в≥дпов≥дальн≥сть за актуальн≥сть ≥нформац≥њ на сервери р≥зних орган≥зац≥й (людей), що в≥дпов≥дають лише за Ђсвоюї частину доменного ≥мен≥.

1.2 ћатер≥али дл€ виконанн€ роботи

1.2.1 –обота з Packet Tracer

¬иб≥р необх≥дного елементу мереж≥ необх≥дно робити в нижн≥й панел≥ робочого в≥кна (рисунок 1.1). Ќа панел≥ Ї групи прилад≥в ≥ њхн≥ модиф≥кац≥њ.

 

–исунок 1.1 Ц ¬иб≥р необх≥дного елементу мереж≥

“ипи кабел≥в дл€ зТЇднанн€ знаход€тьс€ на ц≥й же панел≥ в закладц≥ ЂConnectionsї. “ут можна вибрати дл€ зТЇднанн€ кабель, €кий необх≥дний (рисунок 1.2).

 

–исунок 1.2 Ц ¬иб≥р необх≥дного типу кабел€

1.2.2 —творенн€ модел≥ мереж≥

ƒл€ створенн€ мереж≥ використано 2 сервери: DNS-DHSP ≥ mail, комутатор Cisco Catalyst 2960, 10 робочих станц≥й.

 

≈лементи потр≥бно зТЇднати, €к показано на рисунку 1.3.

 

–исунок 1.3 Ц “ополог≥€ створеноњ мереж≥

ѕ≥дТЇднан≥ до мереж≥ хости, сервери або ≥нш≥ елементи потр≥бно налаштувати. IP-адреси дл€ компонент≥в можна роздавати автоматично або присвоювати кожному елементу окремо.

ƒл€ налагодженн€ хоста необх≥дно клацнути два рази на ньому л≥вою клав≥шею мишки. ¬ в≥дкритому в≥кн≥ перейти на закладку ЂConfigї ≥ вибрати тип отриманн€ ip-адреси (рисунок 1.4).

 

–исунок 1.4 Ц ƒинам≥чне або статичне отриманн€ адреси дл€ хост≥в

ѕри вибор≥ ЂDHSPї ардесу хосту буде присвоЇно автоматично в залежност≥ в≥д налаштуванн€ DHSP-серверу.

ƒл€ статичного отриманн€ адреси необх≥дно в≥дм≥тити поле ЂStaticї, написати gateway-адресу (необх≥дна дл€ звТ€зуванн€ мереж, зазвичай одна з в≥льних адрес даноњ п≥дмереж≥) ≥ DNS-сервер. ѕ≥сл€ цього перейти на закладку ЂDesktopї, вибрати ЂIP Cofigurationї, заповнити вс≥ пол€ в в≥дкритому в≥кн≥ (рисунок 1.5).

 

–исунок 1.5 Ц ¬≥кно дл€ заданн€ IP-адреси, маски, шлюзу, DNS-серверу дл€ хоста

“акож потр≥бно налаштувати DNS ≥ DHCP сервери, дати њм назви ≥ IP-адреси. Ќалаштуванн€ показане на рисунках 1.6 та 1.7.

 

–исунок 1.6 Ц Ќалаштуванн€ DNS-сервера мереж≥

–исунок 1.7 Ц Ќалаштуванн€ DHCP-сервера мереж≥

1.2.3 ѕерев≥рка працездатност≥ мереж≥

¬ результат≥ виконанн€ команди ping на один ≥з хост≥в, отриманий вив≥д:

 

Packet Tracer SERVER Command Line 1.0

SERVER>ping 192.168.73.7

Pinging 192.168.73.7 with 32 bytes of data:

Reply from 192.168.73.7: bytes=32 time=10ms TTL=128

Reply from 192.168.73.7: bytes=32 time=10ms TTL=128

Reply from 192.168.73.7: bytes=32 time=12ms TTL=128

Reply from 192.168.73.7: bytes=32 time=12ms TTL=128

Ping statistics for 192.168.73.7:

Packets: Sent = 4, Received = 4, Lost = 0 (0% loss),

Approximate round trip times in milli-seconds:

Minimum = 10ms, Maximum = 12ms, Average = 11ms

 

–езультати виконанн€ команди tracert дл€ обох сервер≥в показан≥ нижче:

 

PC>traert 192.168.73.1

Invalid Command.

PC>tracert 192.168.73.1

Tracing route to 192.168.73.1 over a maximum of 30 hops:

1 8 ms 8 ms 6 ms 192.168.73.1

Trace complete.

PC>tracert 192.168.73.2

Tracing route to 192.168.73.2 over a maximum of 30 hops:

 

1 7 ms 7 ms 6 ms 192.168.73.2

Trace complete.

 

 

ѕрев≥рку роботи мереж≥ можна також за допомогою елемент≥в (рисунок 1.8) на боков≥й панел≥.

 

–исунок 1.8 Ц ≈лементи дл€ перев≥рки передач≥ пакет≥в

” панел≥ на рисунку 1.9 буде зображено виконанн€ або невиконанн€ передач≥ пакет≥в.

 

–исунок 1.9Ц ћоделюванн€ передач≥ пакет≥в сервер≥в та хост≥в

1.3 «авданн€

1. —класти модель локальноњ мереж≥, €ка складаЇтьс€ з 10 робочих станц≥й, 2 сервер≥в, 1 коммутатора (Cisco Catalyst 2960).

2. «'Їднати м≥ж собою вузли мереж≥ кабел€ми витоњ пари.

3. Ќалагодити мережев≥ ≥нтерфейси робочих станц≥й ≥ сервер≥в. ƒл€ налаштуванн€ використовувати мережу, €ка маЇ ip-адресу 192.168.73.0 ≥ маску п≥дмереж≥ 255.255.255.0.

4. ѕерев≥рити працездатн≥сть локальноњ мереж≥:

5. ¬ командному р€дку робочих станц≥й виконати команду ping дл€ вс≥х робочих станц≥й ≥ сервер≥в;

6. ¬ командному р€дку робочих станц≥й виконати команду tracert до вс≥х сервер≥в;

7. ¬иконати команду ping м≥ж двома хостами.

1.4 ѕитанн€

1. як додати елемент в модель мереж≥?

2. як≥ групи мережевих елемент≥в ≥снують в Ptracer?

3. як≥ типи сполучних кабел≥в ≥снують в Ptracer?

4. як з'Їднати елементи в модел≥ мереж≥?

5. як виконати команду на будь-€кому хост≥?

6. як створити сценар≥й?

7. ƒл€ чого служить команда ping?

8. ƒл€ чого служить команда tracert?

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-12-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 667 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќачинайте делать все, что вы можете сделать Ц и даже то, о чем можете хот€ бы мечтать. ¬ смелости гений, сила и маги€. © »оганн ¬ольфганг √ете
==> читать все изречени€...

503 - | 490 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.037 с.