Орієнтовний розпорядок процесів життєдіяльності

(весняно-літній період)

Вдома

Підйом, ранковий туалет 6.30 -7.30

У дитячому садку

Ранкова зустріч дітей, огляд, 7.00 - 8.00

ігри, індивідуальне спілкування,

гімнастика.

Підготовка до сніданку, сніданок 7.50 - 8.35

Ігри, підготовка до прогулянки, 8.35 - 9.05

вихід на прогулянку

Прогулянка, ігри, індивідуальні 9.05 - 11.05

заняття, самостійна діяльність

дітей за власним вибором,

спостереження, повітряні та

сонячні процедури

Повернення з прогулянки, водні 11.05 - 11.30

процедури

Підготовка до обіду, обід 11.30 - 12.10

Підготовка до сну, сон 12.10-15.00

Поступовий (в міру 15.00 - 15.20

пробудження дітей) підйом, ігри

Підготовка до полуденка, 15.20- 15.45

полуденок

Підготовка до прогулянки, 16.20 - 17.40

прогулянка

Ігри, підготовка до прогулянки, 15.45 - 16.05

вихід на прогулянку

Прогулянка, ігри, індивідуальні 16.05. - 17.55

заняття, самостійна діяльність

дітей за власним

вибором, спостереження

Повернення з прогулянки, ігри 17.55 - 18.10

Підготовка до вечері, вечеря 18.10 - 18.40

Ігри, бесіди вихователя з 18.40 - 19.00

батьками, повернення дітей додому

Вдома
П рогулянка з батька ми 19.00-20.00

Спокійні ігри, гігієнічні 20.00- 20.35

процедури

Укладання, вечірня казка, 20.35 - 6.30 (7.30)

колискова мами, нічний сон

Вдома (в суботу, неділю)

Підйом, ранковий туалет, 8.00 - 8.30

гімнастика разом з батьками (7.00 - 8.00)

Ігри, підготовка до сніданку 8.30 - 9.00

Сніданок 9.00 - 9.30

Ігри, читання, малювання 9.00 - 10.00

Підготовка до прогулянки, 10.00 - 12.00

прогулянка

Повернення з прогулянки, ігри, 12.00 - 13.00

підготовка до обіду, обід

Сон 13.00 - 15.00

Підйом, оздоровчі процедури 15.00 - 15.30

Полуденок 15.30 - 16.00

Ігри, самостійні заняття 16.00 - 17.00

Підготовка до прогулянки, 17.00 - 19.00

прогулянка

Повернення з прогулянки, 19.00 - 19.30

вечеря

Спокійні ігри з рідними, гігієнічні 19.30 - 20.20

процедури

Укладання, вечірня казка, 20.20 - 6.30 (7.30)

колискова мами, нічний сон

Успішність роботи вихователів можна визначити за такими показниками:

• Чи з хорошим настроєм діти йдуть в дитячий садок, перебувають в ньому, чи добре їдять, сплять;

• Чи охоче граються з іграшками, будують, малюють, співають, рухаються, говорять;

• Чи проявляють самостійність, усвідомлення власного "Я", самоповагу, повагу до інших;

• Чи помічають та пишаються своїми досягненнями в грі, малюванні, конструюванні, ліпленні;

• Чи проявляють інтерес до природи, інших людей, творів мистецтва, музики, художньої літератури, навколишнього світу;

• Чи прагнуть досліджувати, пізнавати предмети, явища навколишнього світу.

ЗРОСТАЄМО ДУЖИМИ

ЗАВДАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ РОБОТИ

• спрямовувати роботу на забезпечення охорони та зміцнення здоров'я дітей; сприяти оволодінню дітьми життєво необхідними рухами з метою природної адаптації до умов навколишнього середовища;

• формувати вміння зберігати стійке положення тіла, орієнтацію в просторі; розвивати активність та самостійність дітей в процесі виконання різноманітних фізичних вправ та ігрових дій з предметами;

• стимулювати інтерес та бажання брати участь в ігрових вправах та рухливих іграх, охоче виконувати разом з дорослим та іншими дітьми ігрові дії; домагатися радісного, емоційно піднесеного настрою у дітей в процесі виконання рухових дій; запобігати психічній та фізичній перевтомі дітей;

• продовжувати формувати у дітей елементарні культурно-гігієнічні навички, привчати слідкувати за чистотою та охайністю зовнішнього вигляду, формувати культуру поведінки під час їжі; залучати дітей до загартування, пояснювати їм значення загартування для зміцнення власного здоров'я;

• виховувати у дітей чуйне ставлення один до одного, доброзичливі стосунки, взаємодопомогу, інтерес до спільних дій з однолітками.

ЗМІСТ ПЕДАГОГІЧНОЇ РОБОТИ

Охорона життя та зміцнення здоров'я дітей

Загартування. Дотримуватись гігієнічних вимог.

Використовувати повсякденні та спеціальні засоби загартування. В групових приміщеннях забезпечувати нормальний температурний режим та чистоту повітря, систематичним провітрюванням утримувати температуру повітря в групі +21°,+22° С. Домагатися, щоб у дітей був полегшений одяг з коротким рукавом та складався з двох шарів, одяг повинен бути чистий, акуратний, з натуральної тканини. Створювати умови для прийняття дітьми повітряних ванн під час переодягання до 2-3 хвилин, поступово збільшуючи тривалість до 8-10 хвилин. Під час денного сну оптимальна температура в спальні повинна становити +16°,+18° С.

В зимовий період забезпечувати перебування дітей на свіжому

повітрі до 4-х годин при температурі повітря -10°,-12° С. Влітку всю діяльність дітей треба намагатись організовувати на повітрі. Перебування дітей під прямим сонячним промінням на прогулянці влітку поступово збільшувати від 4-5 до 20 хвилин протягом дня.

Локальні та загальні загартовуючи процедури вводити поступово. Для локального загартування ніг рекомендується: ходіння дітей босоніж по килиму; сухе та вологе обтирання ніг; ходіння по вологій доріжці; тупцювання у ванночці з морською водою, на дні як знаходиться дрібна галька діаметром до 1 см, поєднуючи загартування з масажем рефлексогенних зон стопи; обливання н водою, температура якої поступово знижується від +30° до +18°, +К С через кожні 1-2 дні на 1° С; обливання ніг водою контрастні-температур, використовуючи прохолодну воду +22°, +20° С та теш +34°,+36° С, потім знову прохолодну.

Переходити до загальних загартовувальних процедур: сухе та вологе обтирання тіла махровою рукавичкою, обливання тіла (початкова температура води +34°, +35° С, кінцева +26°, +20° С), обливання тіла водою контрастної температури. Знижувати температуру води через 4-5 днів. Тривалість обливання збільшувати від 15С до 35С. Температура повітря - не нижче +23°, +22° С.

Організовувати купання у басейні та відкритих водоймах у безвітряну погоду при температурі повітря +25° С і температурі води не нижче +23° С. Тривалість купання поступово збільшувати від 3 до 6-8 хвилин. Загартування водою у холодну пору року доцільно проводити після денного сну, влітку - перед обідом після денної прогулянки. Загальні водні процедури починати не раніше як через 40 хвилин після приймання їжі. Під час загартування здійснювати індивідуально-диференційований підхід до дітей, враховувати їх емоційний та фізичний стан.

Фізкультурно-оздоровча робота. Щоденно проводити ранкову гімнастику тривалістю 4-5 хвилин. Привчати дітей виконувати 3-4 загальнорозвивальні вправи імітаційного характеру, наслідуючи дії дорослого, повторюваність вправ - 4-5 разів, стрибків - 8-10 разів. Створювати сприятливі умови для активної спільної рухової діяльності дітей на щоденних заняттях з фізичної культури тривалістю 15-20 хвилин та ігрових вправ і рухливих ігор під час прогулянок тривалістю 30-35 хвилин.Залучати дітей до самостійної рухової діяльності, регулювати їх активність.

Виховання культурно-гігієнічних навичок. Привчати дітей без примусу самостійно та акуратно, не поспішаючи їсти, добре пережовувати їжу з закритим ротом; тримати ложку у правій руці, користуватися серветкою поївши, дякувати виходити із-за столу, тихо підсувати стілець.

Вчити дітей, при необхідності, засукувати рукава під час умивання, мити руки та обличчя, не розбризкуючи воду; правильно користуватися милом, насухо витирати руки та обличчя індивідуальним рушником, в разі потреби користуватися носовичком. Привчати самостійно одягатися та роздягатися у певній послідовності, складати свої речі, знати порядок одягання та роздягання, дотримуватись акуратності в одязі, помічати забруднення, просити дорослого усунути його, бути охайним.

Вправи в основних рухах

Вправи з ходьби. Ходити зграйкою за вихователем, прямо, у заданому напрямку, в різних напрямках, по колу, тримаючись за руки. Ходити в колоні один за одним, між предметами (кубики, прапорці, кеглі), ходити парами по колу, тримаючись за руки, приставним кроком вперед, в сторони чергувати ходьбу з бігом. Виконувати імітаційні види ходьби (як курочка, слоник, конячки, курчата, мишенята, лисички).

Вправи з бігу. Бігати зграйкою за вихователем до 10м, бігти до вихователя і від нього, до предметів (іграшка, дерево, прапорець, куб), в різних напрямках, не наштовхуючись один на одного, наздоганяти предмети, що котяться. Бігати у колоні невеликими групами і всією групою, по доріжці шириною 35 – 25 см, з предметами (ляльки, стрічки, прапорці). Бігати у середньому темпі 15-20с, у повільному 30-50С.

Вправи із стрибків. Підстрибувати на місці на обох ногах, пересуваючись вперед, дістаючи предмети, що знаходяться на рівні піднятої руки дитини, згодом на 10см вище. Перестрибувати через лінію, мотузку, палицю, що лежать на підлозі, через дві паралельні лінії (відстань між ними 15-30см). Стрибати в довжину з місця якомога далі, відштовхуючись двома ногами. Зістрибувати з висоти 10-15см з предметів (куб, лава).

Вправи у коченні, киданні, ловінні. Скочувати м'яч, кульку з гірки. Котити м'яч двома і однією рукою до вихователя з положення сидячи та стоячи, котити м'яч один одному з відстані 1-1,5м. Прокочувати м'яч під дугою на відстані до їм, по доріжці, по дошці, покладеній на підлогу, збивати предмети (кубики, кеглі). Кидати м'яч вперед двома руками знизу, від грудей, із-за голови, кидати м'яч вихователю та намагатися його впіймати на відстані до їм. Перекидати маленький м'яч однією рукою (правою і лівою) через мотузку на рівні грудей, голови, згодом вище голови дитини з відстані 1-1,5м. Кидати предмети (м'ячі, торбинки з піском, каштани, шишки) правою та лівою рукою в горизонтальну ціль (кошик, ящик) з відстані 1-1,5м, великий м'яч обома руками знизу в

горизонтальну ціль 1-1,5м, правою та лівою рукою на дальність, маленький м'яч з відстані до їм у вертикальну ціль, що знаходиться на рівні очей дитини з відстані 1-1,5м.

Вправи у повзанні та лазінні. Повзати в упорі, стоячи на колінах та кистях рук в різних напрямках, до предмета 4-5м, по доріжці між двома паралельними лініями, виконуючи імітаційні рухи (як жучки, собачки, кішечки, ведмедики) зі звуковимовою. Підлізати під мотузку, дугу заввишки 40-30см, пролізати в обруч та перелізати через лаву, колоду довільним способом. Лазити по похилій дошці, гімнастичній стінці висотою 1,5м та спускатися вниз зручним для дитини способом.

Вправи з рівноваги. Ходити по прямій доріжці (ширина 30-20см, довжина 3-4м), по дошці, що покладена на підлогу, ребристій дошці, мотузці, що покладена прямо, по колу, зигзагом та похилій дошці завширшки 25см, один кінець якої піднятий на 15-20см. Переступати через перешкоди: кубики, шнур, палицю, розташовані на висоті 10-15см. Підніматись на куб, лаву, стояти на них, зберігаючи рівновагу, сходити з підвищень.

Загальнорозвивальні вправи

Для виконання загальнорозвивальних вправ використовувати різні вихідні положення: стоячи (ступні ніг трохи розставлені й паралельні), сидячи та лежачи на підлозі. Надавати вправам імітаційного характеру. Використовувати вправи з предметами (стрічками, брязкальцями, хустинками, кубиками).

Вправи для рук і плечового пояса. Піднімати руки вперед, вгору, в сторони, опускати вниз, згинати і розгинати руки перед грудьми, розводити їх в сторони, відводити назад за спину. Плескати в долоні перед собою, над головою. Розмахувати руками вперед-назад (з положення руки вниз), виконувати махи руками над головою і перед собою. Стискувати і розпрямляти пальці рук.

Вправи для ніг. Ходити на місці. Робити кроки вперед, в сторони, назад. Присідати, тримаючись за опору. Згинати і розгинати одну ногу в коліні, стоячи на другій. Підніматися на носки, виставляти ногу вперед на п'ятку, ворушити пальцями, згинати і розгинати стопи, ритмічно присідати і випрямляти ноги.

Вправи для тулуба. Виконувати повороти вправо, вліво. Нахиляти тулуб вперед, в сторони, випрямляти тулуб. Сидячи на підлозі, згинати і розгинати ноги. Лежачи на спині, піднімати і опускати ноги та рухати одночасно руками і ногами. Стоячи на колінах, сідати на п'ятки і підніматись. В положенні лежачи, перевертатись зі спини на бік, на живіт.

Шикування та перешикування. Шикуватись в коло підгрупами і всією групою за допомогою вихователя, ставати один за одним в колону, шикуватись в пари.

Рухливі ігри та ігрові вправи

Ігри з ходьбою, бігом, рівновагою. «До ляльок у гості», «Дожени мене», «Дожени м'яч», «Пройди по стежці», «Пройди по місточку», «Через струмок», «Піднімай ноги вище», «Поїзд», «Хто тихіше», «Повітряна кулька», «Парами на прогулянку», «Горобчики і автомобілі», «Літаки», «Сонечко і дощик», «Жили у бабусі».

Ігри з повзанням і лазінням. «Доповзи до брязкальця», «Проповзи у ворітця», «До ведмедика в гості», «Не зачепи», «Перелізь через колоду», «Будь обережний», «Збери іграшки», «Не заступи за лінію», «Мавпочки», «Кошенята», «Собачки», «Курочка-чубарочка».

Ігри з киданням та ловінням м'яча. «Прокоти м'яч», «Скоти з гірки», «Передай м'яч», «Кинь і дожени м'яч», «Влучи у ворітця», «Збий кеглю», «Цілься точніше», «Спіймай м'яч», «Перекинь через мотузку», «Цілься в коло».

Ігри із стрибками. «Пружинки», «Дістань долоню», «Задзвони у дзвіночок», «Піймай комара (метелика)», «Мій дзвінкий веселий м'яч», «Зайчик біленький сидить», «Пташки літають», «Зістрибни у воду».

Ігри на орієнтацію в просторі. «Де подзвонили?», «Знайди предмет (іграшку)», «Дзвіночок».

ПОКАЗНИКИ УСПІШНОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ

• діти із задоволенням виконують різноманітні рухові дії; виявляють інтерес до спільних дій з однолітками, беруть участь в ігрових вправах та рухливих іграх, які організовує дорослий; граються дружно;

• діти охайні, мають знання про гігієну тіла, намагаються самостійно одягатися і роздягатися, застібати ґудзики, зашнуровувати черевики, складають свої речі, виявляють основні ознаки забруднення тіла та негаразди зовнішнього вигляду, дотримуються основних правил поведінки за столом, самостійно і з задоволенням їдять різноманітну їжу; залюбки беруть участь в загартувальних процедурах;

• володіють природними видами рухів, що забезпечують їх переміщення у просторі, зберігають стійке положення тіла; за нагадуванням дорослих намагаються зберігати правильну поставу в процесі різноманітних видів діяльності, орієнтуються в просторі, співвідносять свої рухи з предметним оточенням;

• вміють погоджувати свої рухи з рухами інших дітей, ходять та бігають з природними рухами рук і ніг, не шаркаючи ногами та не опускаючи голови, можуть змінювати напрямок, характер руху

згідно із сигналом під час ходьби та бігу; енергійно відштовхуються двома ногами, підстрибуючи на місці та у стрибках у довжину з місця, вміють зістрибувати з предметів; володіють навичками повзання, лазіння, перелізання та підлізання; виконують різноманітні дії з м'ячем однією та обома руками; намагаються піймати м'яч, що кинув дорослий;

• володіють навичками шикування та перешикування, стають
у пари, один за одним, у коло з допомогою дорослого; активно
використовують набуті рухові вміння у самостійній руховій
діяльності в природному оточенні; опановують рухові дії в
настільно-моторних іграх та з моторними іграшками.

У РОДИННОМУ КОЛІ

• Дотримуватись режиму дня, щоденно виконувати комплекс ранкової гімнастики, загартовувальні процедури, більше бувати на свіжому повітрі;

• сприяти пристосуванню дітей до предметного оточення вдома. Давати дітям доручення: «Пролізь під столом і підніми кубик, положи його в коробку», «Пройди між столом і диваном», «Обійди стіл і дістань ляльку» тощо;

• зручно розташувавшись на підлозі, котити дитині м'яч, кульку, збивати кулькою предмети (кубики, кеглі, солдатики) на відстані до 1 м. Залучати дітей до ігор з моторними іграшками (м'яч, машинка, візок, обруч). Розвивати у дітей дрібну моторику рук, використовуючи настільно-друковані ігри «Піймай рибку», «Накинь кільце», «Попади в лунку»;

• на прогулянках грати з дитиною у рухливі ігри, виконувати разом різноманітні рухи в природному оточенні, надавати рухам імітаційного спрямування;

• возити дитину на санчатах, гойдати на гойдалці, разом з дитиною заходити у воду у водоймах, бігати по мілководді за руку з дитиною, плескатися у воді.

УМОВИ ЕФЕКТИВНОСТІ ПЕДАГОГІЧНОЇ РОБОТИ

• В групі повинна панувати спокійна доброзичлива
атмосфера, вихователь приділяє максимум уваги кожній дитині,
враховуючи її потреби, бажання, настрій. Робота з фізичного
виховання проводиться систематично і в певній послідовності;

• формування культурно-гігієнічних, рухових навичок та
навичок самообслуговування відбувається під час спільної
діяльності з дорослим. Інтерес до рухової діяльності, активна участь
дітей у виконанні рухових дій забезпечується широким
використанням у роботі з дітьми вправ імітаційного характеру,

різноманітного фізкультурного обладнання та умов довкілля;

• запобігання травматизму дітей під час виконання лазіння,
стрибків, бігу реалізується шляхом створення безпечних умов для
рухової діяльності, здійснення страхування та індивідуальної
допомоги.

 

МОВА РІДНА, СЛОВО РІДНЕ

Завдання

• Вчити дітей уважно слухати й сприймати мовлення дорослих й однолітків.

• Розуміти розповіді, невеликі казки, оповідання, вірші, фольклорні форми; вчити відповідати на запитання за їх змістом, відтворювати добре знайомі твори за запитаннями дорослих.

• Вчити дітей користуватися мовленням як основним засобом спілкування;

• забезпечувати оптимальні умови для оволодіння рідною мовою у спілкуванні з дорослими та однолітками;

• створювати умови для гармонійного виховання звукової культури мовлення, розвитку словникового запасу, граматичної правильності, зв’язного мовлення у дітей;

• збагачувати уявлення дітей доступними їх розумінню наочними образами, враженнями, викликати позитивні емоції та мовленнєву й пізнавальну активність.

Зміст

Усвіті звуків

Розвивати фонематичний слух, слухову увагу і мовне дихання дитини.

Вправляти в умінні говорити чітко, зрозуміло, з різною силою голосу (тихо, голосніше, голосно), у різному темпі (швидко, повільно) Вчити користуватися інтонацією – передавати питання, радість, повідомлення.

Розвивати артикуляційний апарат (губи, язик та ін.). Вчити правильно і чітко вимовляти голосні та приголосні звуки рідної мови:

вправляти у вимові голосних а, о, у, і (сад, вода, сук, сік);

вправляти у вимові твердих і м’яких губних приголосних(б, б’, п, п’, м, м’),губно-зубних (ф’, в, в’) й, м’якого ль, передньо-язикових (н, н’, д, д’, т, т’), шиплячих (ж, ч, ш, щ), свистячих (з, з’с, с’ ц), сонорних л, л’, р (тверда вимова), г (Галя, голова, гуси, голуб) ґ (ґава, ґавеня, ґудзик, ґуля) та у власному прізвищі, коли наявний цей звук; у злитій вимові дж, дз.

Вправляти у звуконаслідуванні і доборі рими (пі-пі, іго-го, ква-ква, бі-бі, ля-ля, жу-жу, тік-так, дінь-дзінь та ін.)

Звернути увагу на роздільну вимову сполук йотованих з попередніми приголосними у словах типу: м’яч, п’ю, б’є, з’їхати.

Слово до слова — зложиться мова

Вчити впізнавати і називати предмети (якість, дію, властивість, ознаку), явищ, дії і сюжети картинок, співвідносити слово, що звучить, з реальними або зображеними предметами.

Збагачувати словник дітей різними частинами мови, що означають назви дій, станів, величин, властивостей, якостей, ознак предметів, відношеннями (просторовими, часовими, місцезнаходженням) між ними.

Розуміти і самостійно вживати узагальнюючі слова: посуд, іграшки, одяг, їжа, тварини, рослини.

Вчити виділяти і називати частини цілого, а саме: частини тіла людей, тварин, птахів,

Активно вживати слова ввічливості: дякую, будь ласка, вибач, здрастуй[те], добрий день, до побачення.

 

У країні граматики

Вчити будувати речення різні за типом (розповідні, питальні) та за складністю (прості, складні).

Узгоджувати слова в роді, числі, відмінку, надавати їм відповідну часову форму.

Учити вживати кличну форму іменників: мамо, бабусю, тату, Таню, Оксанко, Петрику, Олю, Ігоре.

Утворювати слова з пестливо-здрібнілими суфіксами - очк, -ечк, -ичк, -ок, -ик, -очок, -ечок, -ищ, -ущ: квіточка, чашечка, зайчик, хустонька, бабусенька, вовчище.

Слідкувати, щоб діти правильно вживали слова із змінами наголосу, голосних-приголосних в основі іменників: око – очі, ніс – носи, чашка – чашки, книжка – книжки, пальто – пальта.

Привчати правильно вживати дієслова із змінами голосних і приголосних в основі: ношý, вожý, сиплю, сплю, тру, кочу, хочу.

Вчити вживати присвійні прикметники: мамин, татів, бабусин, зайчиків, лисиччин.

Змінювати слова відповідно до відмінкових форм. Слідкувати за правильністю вживання іменників в різних відмінках. Звернути увагу на такі відмінки: род. в. іменників жін. роду – (немає) мами, бабусі, шапки, каші; іменників чол. та сер. роду – (немає) тата, дідуся, коня, хліба, соку, яблука, пальта; дав. в. назв істот чол. роду – (даю) татові, дідусеві, котові, коневі; оруд. в. жін. роду – (гуляю) з мамою, бабусею, (копаю) лопатою, (їм) з булкою.

Вчити узгоджувати іменники зі словами багато, мало: багато іграшок, мало квітів, багато хліба, багато киселю.

Ми розмовляємо

Продовжувати розвивати здібність дітей розуміти мовлення оточення, звернене до всіх. Вчити дитину слухати та розуміти мовлення дорослого у процесі спостереження за предметами,явищами, при розгляданні іграшок і картинок; розуміти і впізнавати дії і сюжети, що там зображено; мовлення дорослого, в якому міститься повідомлення про предмети та явища, що виходять за межі безпосередньої ситуації спілкування дорослого з дитиною. Вчити розуміти майбутні події («Скоро неділя, ти підеш з татом до парку»).

Учити дітей зосереджувати увагу на мовленні дорослих, ровесників.

Формувати у дітей навички діалогічного мовлення як панівної форми в спілкуванні: охоче вступати в контакт, відповідати на запитання, проявляти увагу до співбесідника.

Заохочувати до спілкування з однолітками в різних видах діяльності.

Вчити розповідати про побачене, пережите, діяльність фразами, реченнями, які перемежовуються словами «там». «тут» «ось» «цей», показом дій та жестів;

Впізнавати й розуміти знайомі невеличкі казки, оповідання, малі фольклорні форми (потішки. пісеньки, чистомовки, вірші);

• Вчити спільно з дорослим та за його запитаннями відтворювати зміст добре відомих казок, оповідань, розповідей, спільних розповідей за сюжетними картинками.

Розвивати мовленнєву активність у прагненні дітей до римування слів, висловлюючи бажання пограти у слова (мишка – кішка).

Вчити розуміти зміст забавлянок, віршиків-пісеньок, невеликих казок, оповідань. Стимулювати до запам’ятовування і промовляння за дорослим цілих фраз, римовок, віршиків, пісеньок, повторів, що трапляються у невеликих казках (пісенька колобка та ін.). Вчити слухати пояснення, невеличку сюжетну розповідь (про іграшку, предмет, за картиною) або читання напам’ять вихователя (з унаочненням і без нього). Виконувати словесні доручення без підкріплення наочним матеріалом (Принеси, будь ласка, ведмедика.).

Навчити ввічливо звертатися до вихователя, інших дорослих, дітей з проханням, вітатися, прощатися, дякувати.

Створювати ситуації для підтримки і розвитку мовленнєвих контактів між дітьми (дитиною і однолітками; дитиною й старшими дітьми): спільна гра, прибирання іграшок, спостереження за тваринкою та ін..

Вчити уважно слідкувати за ходом розповіді, щоб на прохання вихователя активно брати у ній участь: договорювати або вставляти добре знайомі слова, закінчувати просте речення, почате дорослим.

Кожна дитина повинна знати своє ім’я, прізвище, імена батьків, дідусів, бабусь, однолітків, імена та по батькові вихователів, помічника вихователя. Використовувати ці знання у спілкуванні (з дорослими й однолітками).

Вчити на основі розуміння мовлення (дорослих й однолітків) робити перші самостійні висновки і узагальнення.

Для російськомовних дітей

Вчити розрізняти на слух і вправляти їх у вимові: Ц, Ч (тверда вимова), Г (ґуля, гав - гав, голова, огірок), злито, ДЖ, ДЗ (дзиґа, дзеркало, дзьоб), голосного О в складах, які російською звучать як А (вода, голова, говорити, ходити).

Збагачувати словник дітей словами, відмінними від російськомовного звучання (парасолька, лялька, цяцька, хлопчик, тато тощо).

Заохочувати до вживання звуконаслідувальних слів української мови:

гав-гав (рос. ав-ав); няв-няв (рос. мяу-мяу); цвірінь-цвірінь (рос. чик-чирик) тощо.

Вміти утворювати і вживати слова зі зменшувально-пестливими суфіксами: –ісіньк, -есеньк, -уся, -усь (малесенька, чистісінька, Павлусь, мамуся).

Утворювати іменники з суфіксами –ат, -ят в українських назвах тварин (курчата, цуценята, кошенята).

 

У НАС В ГОСТЯХ КНИЖКА

Завдання

· Вчити дітей уважно слухати, сприймати, розуміти зміст художніх творів (казок, оповідань, віршів) з унаочненням і без нього;

· Вчити усвідомлювати вчинки і дії героїв художніх творів, емоційно відгукуватися на їх поведінку і вчинки у формі співчуття, співпереживання, схвалення, засудження;

· Продовжувати залучати дітей до розігрування українських народних віршиків, пісеньок, забавлянок та у процесі розігрування виконувати відповідні дії, рухи, відтворювати напам’ять зміст добре знайомих віршиків-пісеньок, забавлянок;

· Залучати до ігор-драматизацій, театралізованих ігор, за змістом добре знайомих казок за допомогою вихователя та музичного керівника.

Слова ховаються в книжки. Дати дитині потримати, погортати книжку. Виховувати дбайливе ставлення до книжки. Структура книжки: зовнішній вигляд, розташування сторінок, малюнків, заставок та ін. Викликати інтерес до сприймання слова: почитати зразки різноманітних художніх текстів (примовлянки, віршики-пісеньки, вірші, кумулятивні казки).

Окремо звернути увагу на усну народну творчість (фольклор). Використовувати різноманітні жанри: народні дитячі пісеньки, віршики, забавлянки, невеликі та кумулятивні казки та ін. Деякі вивчити напам'ять, враховуючи виразно-емоційну та поетичну особливість твору. Художньо-мовленнєва виразність читання; найпростіші елементи римування (повтори звуків і слів).

Вчити дітей розуміти зміст українських народних казок.

Вчити дитину відповідати на запитання вихователя за прослуханим (прочитаним) художнім текстом (казка, вірш, оповідання); звернути увагу на слова, які є новими для дитини, запам’ятати їх, правильно вимовляти; відтворювати зміст добре знаних казок за допомогою унаочнення та запитань вихователя. Залучати дітей до ігор-драматизацій за змістом знайомих казок, забавлянок.

Робота на основі літературних персонажів. Бесіда. Загострення цікавості до конкретних персонажів.

Важливе значення має те, як сам вихователь володіє усним словом: читає виразно, застосовуючи жести, міміку, наочний матеріал, проймається настроєм щиро, не штучно.

Знайти в тексті художні засоби: порівняння, епітети, ласкаві (пестливі) слова. Вчити співчувати та співпереживати, виражаючи це за допомогою відповідних слів та виразів.

Проводити мовленнєві вікторини, ігри, театральні інсценізації на матеріалі сюжетів добре знайомих казок та оповідань. Виявляти індивідуальні здібності дитини.

 

Дитина у довкіллі

Наш садочок. Формувати у дітей уявлення і розуміння того, що в дитячому садку чекають на них багато інших дітей, вихователів, є різні іграшки, забави.

Знайомити дітей з діями, які необхідно виконувати в кожній з кімнат: гігієнічні - в туалетній кімнаті, ігрові - в ігровій кімнаті, вдягатися та зберігати одяг - у роздягальні.

Іграшки, забави. Дати уявлення про різні іграшки, способи їх використання.

Допомагати кожній дитині вибирати іграшку до смаку і навчати користуватися нею до відповідно призначення та характеру.

Спонукати до обстеження іграшок за допомогою різних аналізаторів.

Вчити стежити за ігровими діями дорослих, наслідуючи їх.

Супроводжувати дії дитини забавлянками (вмивалочки, купалочки, ритмічні потішки), стимулюючи до наслідування.

Родина. Рідний дім. Дати уявлення про постійне місце проживання родини - в рідному домі. Знати на ім'я всіх членів своєї родини та мати уявлення про роботу, основні дії, що ті виконують вдома. При наявності в родині меншої дитини, розуміти необхідність значної уваги і догляду за нею. Вчити малят і самим пропонувати свою допомогу.

Розширювати знання про предмети домашнього побуту, вчити користуватися доступними речами.

Я сам (сама). Стимулювати дитину до проявів самостійності у самообслуговуванні (вмиватися; витирати обличчя, руки рушником; їсти; впізнавати, знаходити і називати свої речі за маркуванням, кольором), прийнятті рішень, виборі (гри, діяльності, предметів

тощо).

Що ми їмо. Вчити розпізнавати і називати харчові продукти у готових стравах, які вживає дитина, орієнтуватися у температурних ознаках (гаряче - холодне), смакових (солодке, кисле).

Що ми надягаємо, а що - взуваємо. Знайомити з різноманітним одягом, взуттям, вчити впізнавати свої речі. Розрізняти одяг і взуття найближчих родичів за розміром, кольором, диференціювати чоловічі і жіночі речі, речі для дорослих і дітей.

Життя навколо нас. Ознайомити з природним оточенням, в якому перебуває дитина. Звертати увагу на найближчих представників тваринного світу (голуб, ворона, кішка, собака), наслідувати їх рухи, голос. Знайомити з рослинами, що знаходяться на майданчику в період цвітіння чи дозрівання плодів.

На чому ми подорожуємо. Ознайомити дітей з транспортними засобами, призначенням пасажирского та вантажного транспорту; діями водія. Вчити впізнавати та називати транспортні засоби, їх основні частини. Виховувати обачність, елементарні правила поведінки на вулиці (ходити з дорослим за руку, гратися лише на майданчику та ін.).

Орієнтовні показники успішного розвитку дитячого мовлення:

• розуміє зміст мовлення дорослих про події та явища, які були в в безпосередньому досвіді дитини та відсутні в ньому;

• охоче оволодіває і використовує рідну мову як засіб пізнання і спілкування;

• чітко і з різною силою голосу і урізному темпі вимовляє голосні й переважну кількість приголосних звуків рідної мови, окрім шиплячих (ж,ч, ш);

• у словнику дитини присутні всі частини мови, окрім прислівників і дієприслівників. Словник складає 1300 слів;

• в активному словнику переважають іменники, дієслова, прикметники, що означають назви, якості, ознаки предметів найближчого оточення та основних дій і станів;

• будує різні конструкції сполучникового речення, оволодіває
складно-сурядними і складнопідрядними реченнями, словозміною
та словотворенням;

вступає в діалог з однолітками та дорослими;

• вживає запитання (Кому?Де? Коли?Для чого? Чому? Навіщо?);

• розповідає про побачене, пережите, діяльність фразами. Реченнями, які перемежовуються словами «там». «тут» «ось» «цей», показом дій та жестів;

• впізнає й розуміє знайомі зразки малих фольклорних форм і авторських творів;

• спільно з дорослим та за його запитаннями охоче відтворює зміст добре відомих казок, оповідань, розповідей, спільних розповідей за сюжетними картинками;

• здатна на основі розуміння мовлення робити перші самостійні висновки і узагальнення.

• знають і впізнають знайомі малі фольклорні форми (колискові, забавлянки, потішки);

• впізнають зображення героїв на картинці, ілюстрації, в персонажах лялькового театру;

• розуміють тексти віршів, оповідань, казок у супроводі унаочнення та без;

• відповідають на запитання за змістом казок, оповідань, віршів, сюжетних текстів;

• запам'ятовують коротенькі вірші, казки і відтворюють їх самостійно або разом з дорослим.

 

У РОДИННОМУ КОЛІ

• Терпляче ставитись до тривалих пошуків дитиною потрібного слова чи конструкції висловлювання;

• уникати непосильного мовленнєвого навантаження, надмірної активізації дитячого мовлення, що може призвести до порушення її темпо-ритмічного укладу, вправності, чіткості.;

• не стимулювати вживання тільки спрощених слів, а
паралельно давати і загальновживані варіанти (моня -молоко, киця

- кішка);

• не глузувати з неправильно вимовленого звука, слова
дитиною, уникати різких зауважень, дорікань на її адресу. Краще
повторити потрібне без помилки в іншому контексті;

• систематично добирати, читати і розказувати дитині
найкращі зразки малих фольклорних форм і авторських творів.

УМОВИ ЕФЕКТИВНОСТІ ПЕДАГОГІЧНОЇ РОБОТИ

• Створити в дитячому колективі атмосферу доброзичливості, поваги, що забезпечить ціннісне ставлення до кожного партнера по спілкуванню;

• забезпечити організацію різноманітного, змістовного життя групи дошкільників та активну різнопланову мовленнєву практику для кожної дитини;

• створити оптимальне мовленнєве середовище, яке спонукає дитину до розуміння і засвоєння найкращих зразків усного мовлення;

• досягати узгодженості у використанні мовленнєвих і немовленнєвих засобів;

• забезпечити педагогічний процес художньою літературою, дидактичним матеріалом відповідно до змісту програми.

 

ГРАЮЧИСЬ, ЗРОСТАЄМО

 

Завдання і зміст.

Розкривати за допомогою ігрової діяльності характерні для цього віку способи поведінки дітей, характерні дії тварин, зміст доступної їх розумінню праці дорослих (побутова праця батьків, робота вихователя та її помічниці), закріплювати навички використання ігрового матеріалу за призначенням, розвивати уміння слухати й розуміти звернену до них у процесі гри мову дорослих і самим активно користуватися словниковим запасом, збагачувати ігровий досвід дітей українськими народними рухливими іграми та іграми малих форм.