Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


≤≤≤. ќсновн≥ форми кредитних в≥дносин




 

«агальна верс≥€ виникненн€ кредитних в≥дносин зводитьс€ до того, що про≠давцю було потр≥бно продати товар, а у покупц€ тимчасово не було грошей, щоб його оплатити, виникла потреба у передач≥ покупцев≥ товару з в≥д≠строчкою платежу, в кредит. « часом кредит набуваЇ нових функц≥й, оск≥льки ще б≥льшою м≥рою в≥н потр≥бний тому, хто прагне орган≥зувати виробництво, але не маЇ кошт≥в, тобто дов≥ра передач≥. парт≥њ товару в кредит з часом трансформуЇтьс€ у позички грошових кошт≥в.

“ерм≥н "кредит" походить в≥д латинського слова "credo", що оз≠начаЇ "в≥рю, дов≥р€юФ. ќднак, коли кредит стаЇ обовТ€зковим атрибутом господарюванн€ зТ€вл€Їтьс€ страхова д≥€льн≥сть, €ка забезпечуЇ необ≠х≥дн≥ платн≥ гарант≥њ кредитору щодо своЇчасного та повного поверненн€ кошт≥в позича-льником. “обто, утворюЇтьс€ кредитно - ф≥нансова д≥€льн≥сть.

 редит Ц це економ≥чн≥ в≥дносини м≥ж субТЇктами ринку з приводу пере-розпод≥лу вартост≥ на засадах поверненост≥, строковост≥ ≥ платност≥.

Ќа р≥зних етапах розвитку економ≥ки у наш≥й крањн≥ в основ≥ кредитних в≥дносин м≥ж банком та обТЇктами кредитуванн€ лежали р≥зн≥ принципи та показники, що в≥ддзеркалювалис€ у банк≥вському прав≥, за допомогою €ких держава стимулювала т≥ чи ≥нш≥ економ≥чн≥ та пол≥тичн≥ завданн€.

Ќового нормативного зм≥сту вони набрали з прийн€тт€м «акону Уѕро банки ≥ банк≥вську д≥€льн≥сть", введеного в д≥ю ¬ерховною –адою ”крањни з 1 травн€ 1991 року.

«араз в ”крањн≥ вже створена потужна правова база кредитуванн€, що розвиваЇтьс€. ƒо старих нормативних акт≥в додаютьс€ нов≥, внос€тьс€ необх≥дн≥ зм≥ни та уточненн€. «акон 1991 року Уѕро банки ≥ банк≥вську д≥€ль-н≥сть" зам≥нено «аконом 2000 року з т≥Їю ж назвою. ѕоложенн€ Ќац≥она-льного банку ”крањни N 246 в≥д 28 вересн€ 1995 р. "ѕро кредитуванн€" уточнювалос€ ≥ в 1996, ≥ в 1997 рр. ≥ т.д.

÷е ѕоложенн€ визначаЇ правов≥ основи наданн€, використанн€ ≥ поверненн€ кредит≥в та регулюванн€ взаЇмов≥дносин м≥ж суб'Їктами, що виникають у процес≥ кредитуванн€.

ќсновн≥ правов≥ пон€тт€ з кредитуванн€ наведен≥ €краз в цьому положенн≥. ј саме:

 редит - позичковий кап≥тал банку у грошов≥й форм≥, що передаЇтьс€ у тимчасове користуванн€ на умовах забезпеченост≥, поверненн€, строковост≥, платност≥ та ц≥льового характеру використанн€.

 редитор - суб'Їкт кредитних в≥дносин, €кий надаЇ кредити ≥ншому суб'Їкту господарськоњ д≥€льност≥ у тимчасове користуванн€.

 редитна операц≥€ - це догов≥р щодо наданн€ кредиту, €кий супроводжу-Їтьс€ записами за банк≥вськими рахунками, з в≥дпов≥дним в≥дображенн€м у

балансах кредитора та позичальника.

 редитоспроможн≥сть - це здатн≥сть позичальника в повному обс€з≥ ≥ у визначений кредитною угодою терм≥н розрахуватис€ за своњми борговими зобов'€занн€ми.

 редитний ризик - ймов≥рн≥сть несплати позичальником основного боргу та в≥дсотк≥в, €к≥ належать сплат≥ за користуванн€м кредитом у терм≥ни, визначен≥ у кредитному договор≥.

 редитна л≥н≥€ - згода банку-кредитора надати кредит у майбутньому в розм≥рах, €к≥ не перевищують заздалег≥дь обумовлен≥ розм≥ри за певний в≥д-р≥зок часу без проведенн€ додаткових спец≥альних переговор≥в.

ѕлатоспроможн≥сть - це здатн≥сть позичальника своЇчасно зд≥йснювати розрахунки за вс≥ма видами своњх зобов'€зань господарськоњ д≥€льност≥.

ѕозичальник - суб'Їкт кредитних в≥дносин, €кий отримав у тимчасове користуванн€ грошов≥ кошти на умовах поверненн€, платност≥, строковост≥.

ѕозики комерц≥йних банк≥в класиф≥кують за наступними ознаками:

1. ѕризначенн€м ≥ характером використанн€ запозичених кошт≥в;

2. Ќа€вн≥стю й характером забезпеченн€;

3. —троками використанн€;

4. ћетодами наданн€ й способами погашенн€;

5. ’арактером ≥ способом сплати проценту;

6.  ≥льк≥стю кредитор≥в;

7. —тупенем ризику.

1. «а призначенн€м ≥ характером використанн€ запозичених кошт≥в

вид≥л€ють:

1.1) ѕозики торгово-промисловим п≥дприЇмствам;

1.2) ѕозики п≥д нерухом≥сть;

1.3) —поживч≥ кредити;

1.4) —≥льськогосподарськ≥ позики;

1.5)  онтокорентний кредит;

1.6)  редит п≥д ц≥нн≥ папери;

1.7)  редити, повТ€зан≥ з вексельним об≥гом;

1.8) ћ≥жбанк≥вськ≥ позики;

1.9) ѕозики небанк≥вським ф≥нансовим установам;

1.10) ѕозики органам влади.

2. «а на€вн≥стю й характером забезпеченн€ вид≥л€ють:

2.1) «абезпечен≥ (ломбардн≥) позики;

2.2) Ќезабезпечен≥ (бланков≥) кредити;

«начна маса банк≥вських кредит≥в надаЇтьс€ п≥д забезпеченн€, що Ї одним з принцип≥в банк≥вського кредитуванн€.

2.1. ‘ормами забезпеченн€ зобовТ€зань щодо поверненн€ кредиту можуть бути:

2.1.1 - застава майна позичальника;

2.1.2 - гарант≥€ чи поручительство;

2.1.3- догов≥р страхуванн€ в≥дпов≥дальност≥ позичальника щодо

непогашенн€ заборгованост≥ за позикою;

2.1.4- переуступленн€ (цес≥€) на користь банку контракт≥в, вимог ≥ рахунк≥в позичальника до третьоњ особи;

2.1.5 - дорожн≥ та товарн≥ документи (наприклад, коносаменти);

2.1.6 - ц≥нн≥ папери;

2.1.7- пол≥си страхуванн€ житт€;

2.1.8 - ≥нш≥ грошов≥ вимоги позичальника до третьоњ особи.

2.2. Ќезабезпечен≥ (бланков≥) позики, €к≥ мають назву в банк≥вськ≥й прак-тиц≥ дов≥рчими, надаютьс€ т≥льки п≥д зобовТ€занн€ позичальника по≠гасити позику. ÷≥ кредити повТ€зан≥ з великим ризиком дл€ банку, тому потребують б≥льш ретельноњ перев≥рки кредитоспроможност≥ позичальника й надаютьс€ п≥д б≥льш високий процент.

3. «а строками використанн€ (строков≥стю) позики под≥л€ють на:

3.1) —троков≥;

3.2) Ѕезстроков≥ (до запитанн€);

3.3) ѕрострочен≥ (строк сплати €ких пройшов);

3.4) ¬≥дстрочен≥ (строк сплати €ких в≥дкладено).

3.1. —троков≥ кредити - це позики, €к≥ надан≥ банком на строк, заф≥ксований зг≥дно домовленост≥ з позичальником. ¬они бувають трьох вид≥в:

3.1.1 - короткостроков≥ - до 1 року;

31.2 - середньостроков≥ - в≥д 1 до 3 рок≥в;

3.1.3- довгостроков≥ - б≥льше 3 рок≥в.

3.2. ƒо безстрокових в≥днос€тьс€ позики, €к≥ надаютьс€ банком на невизначений строк, - так званн≥ позики Удо запитанн€ Ф. ѕозичальник повинен погасити таку позику за першою вимогою банку. якщо банк не вимагаЇ по≠верненн€, то кредит погашаЇтьс€ за бажанн€м позичальника.

3.3. ѕростроченими рахуютьс€ позики, по €ким строки поверненн€ пройшли, а по≠зика не повернена. ѕод≥бн≥ позики п≥дл€гають обл≥ку на окремому рахунку.

3.4. ¬≥дстрочен≥ - це позики, по €ким за проханн€м позичальника банком прий≠н€то р≥шенн€ про перенесенн€ строку поверненн€ кредиту на ≥нший строк. ¬≥дстрочка погашенн€ позики оформл€Їтьс€ звичайно додатковою угодою до основного кредитного договору ≥ за це встановлюЇтьс€ б≥льш високий про≠цент.

4. «а методом наданн€ й способами погашенн€ банк≥вськ≥ кредити под≥л€ютьс€ на:

4.1. «а методами наданн€ позик на:

4.1.1) - позики, €к≥ надаютьс€ в разовому пор€дку;

4.1.2)- у в≥дпов≥дност≥ до в≥дкритоњ кредитноњ л≥н≥њ (л≥м≥том кредитуванн€, кредити за необх≥дн≥стю);

4.1.3)- гарантован≥ кредити.

4.1.1. –азов≥ кредити - це позики, р≥шенн€ про наданн€ €ких приймаЇтьс€ банком окремо по кожн≥й позиц≥ за за€вою й ≥ншими документами кл≥Їнта.

4.1.2.  редити за необх≥дн≥стю надаютьс€ в межах попередньо встановленого л≥м≥ту кредитуванн€, тобто кредитуванн€ позичаль≠ника зд≥йснюЇтьс€ у в≥дпов≥дност≥ з так званою кредит≠ною л≥н≥Їю.  редит надаЇтьс€, €к правило, шл€хом оплати з кредитного рахунку розрахункових документ≥в позичальника (плат≥жних доручень, чек≥в тощо) без узгодженн€ з банком кожний раз умов позики.

4.1.3. √арантован≥ кредити, €к≥ ще мають назву резервних, бувають двох вид≥в:

- ≥з попередньо узгодженою датою наданн€ позики;

- з наданн€м позики за необх≥дн≥стю.

—утн≥сть гарантованоњ (резервноњ) кредитноњ операц≥њ пол€гаЇ в наданн≥ банком зобовТ€занн€ у випадку необх≥дност≥ надати кл≥Їнту пози≠ки визначеного розм≥ру на прот€з≥ обумовленого часу (кварталу, року).

4.2.«а способами погашенн€ позики под≥л€ютьс€ на:

4.2.1) - кредити, що погашаютьс€ поступово;

4.2.2) Ц що погашаютьс€ одноразовим платежем по зак≥нченню

строку кредиту;

4.2.3) Ц що погашаютьс€ у в≥дпов≥дност≥ з особливими умовами, пе-

редбаченими кредитним договором.

5. «а характером ≥ способом сплати процент≥в позики под≥л€ють на:

5.1) - позики з ф≥ксованою процентною ставкою;

5.2)- позики з плаваючою процентною ставкою;

5.3) - позики з виплатою процент≥в по м≥р≥ використанн€ запозичених

кошт≥в (звичайн≥ позики);

5.4) - позики з виплатою процент≥в одночасно з отриманн€м запозиче-

них кошт≥в (дисконтний кредит).

5.1. ѕозики з ф≥ксованою процентною ставкою Ї характерними дл€ стаб≥ль≠ноњ економ≥ки, але можуть надаватис€ й на короткий строк майже в умовах ≥н≠фл€ц≥њ.

5.2. « метою зменшенн€ ризику недоотриманн€ прибутку чи уникненн€ збит≠к≥в особливо в умовах високих темп≥в ≥нфл€ц≥њ ≥ при наданн≥ кредит≥в на довг≥ строки банки використовують позики з плаваючою процентною ставкою. ¬ цьому випадку у в≥дпов≥дност≥ з кредитною угодою процентн≥ ставки пер≥одично перегл€даютьс€ й звичайно привТ€зуютьс€ до р≥вн€ обл≥ковоњ ставки центрального банку ≥ фактичного темпу ≥нфл€ц≥њ.

5.3. ѕо б≥льшост≥ банк≥вських кредит≥в процент ст€гуЇтьс€ п≥сл€ њх видач≥ за певним часом, звичайно 1 раз на м≥с€ць. ÷е, так назван≥, звичайн≥ позики.

5.4. Ќа в≥дм≥ну в≥д звичайних позик, наданн€ дисконтного кредиту пе≠редбачаЇ ст€гненн€ позичкового проценту (дисконту) при його видач≥. ѕрикладом такого кредиту Ї обл≥ковий кредит (куп≥вл€ банком переказних вексел≥в у кл≥Їнт≥в).

6. «а к≥льк≥стю кредитор≥в позики комерц≥йних банк≥в под≥л€ютьс€ на:

6.1) Ц кредити, що надаютьс€ одним банком;

6.2)- синдицирован≥ (консорц≥альн≥) кредити;

6.3)- паралельн≥.

Ќайб≥льш розповсюдженими Ї позики, €к≥ надаютьс€ одним банком.

6.2. —индицирован≥ кредити надаютьс€ банк≥вським консорц≥умом, у €кому один ≥з банк≥в бере на себе роль менеджера, збираЇ з банк≥в-учасник≥в необх≥дну дл€ кл≥Їнт≥в суму ресурс≥в, укладаЇ з ними кредитну угоду та видаЇ позику. Ѕанк-менеджер займаЇтьс€ також розпод≥лом процент≥в. «а операц≥њ, що повТ€зан≥ з синдицированим кредитуванн€м, банк-менеджер (голова консорц≥уму) отримуЇ в≥дпов≥дну винагороду.

6.3. ѕаралельн≥ позики передбачають участь в њхньому наданн≥ дек≥лькох

банк≥в. ѕри цьому кредит одному позичальников≥ видають р≥зн≥ банки, але на однакових узгоджених умовах.

7. «а ступенем ризику кредити под≥л€ють на:

7.1) Ц стандартн≥;

7.2) Ц нестандартн≥;

7.3) Ц сумн≥вн≥;

7.4) - небезпечн≥;

7.5) Ц безнад≥йн≥.

ƒо банк≥вських послуг, €к≥ нос€ть кредитний характер, також в≥днос€тьс€:

- факторинг;

- форфейтинг.

¬≥дпов≥дно до чинного законодавства комерц≥йн≥ банки мають право на отриманн€ в≥д Ќац≥онального банку ”крањни, €к банку останньоњ ≥нстанц≥њ, кредит≥в через кредитн≥ аукц≥они, ломбардн≥ операц≥њ, переобл≥к вексел≥в на умовах двосторонн≥х договор≥в.

¬»—Ќќ¬ » « “–≈“№ќ√ќ ѕ»“јЌЌя:

 редит Ц це економ≥чн≥ в≥дносини м≥ж субТЇктами ринку з приводу пере-розпод≥лу вартост≥ на засадах поверненост≥, строковост≥ ≥ платност≥.

Ќа р≥зних етапах розвитку економ≥ки у наш≥й крањн≥ в основ≥ кредитних в≥дносин м≥ж банком та обТЇктами кредитуванн€ лежали р≥зн≥ принципи та показники, що в≥ддзеркалювалис€ у банк≥вському прав≥, за допомогою €ких держава стимулювала т≥ чи ≥нш≥ економ≥чн≥ та пол≥тичн≥ завданн€.


висновки « “≈ћ»:

–инок кап≥тал≥в - це частина ф≥нансового ринку, де форму≠ютьс€ попит ≥ пропозиц≥€ в основному на середньо- ≥ довго≠строковий позиковий кап≥тал, специф≥чна сфера ринкових в≥дносин, де об'Їктом угоди Ї наданий у позику грошовий кап≥≠тал ≥ де формуютьс€ попит ≥ пропозиц≥€ на нього.

ѕозиковий кап≥тал - це кошти, в≥ддан≥ в позику п≥д певний в≥дсоток за умови поверненн€.

‘ормою руху позикового кап≥талу Ї кредит. ќсновним його джерелом служать кошти, що вив≥льн€ютьс€ в процес≥ в≥дтво≠ренн€: амортизац≥йн≥ фонди п≥дприЇмств, частина оборотного кап≥талу в грошов≥й форм≥, прибуток, що йде на в≥дновленн€ ≥ розширенн€ виробництва, грошов≥ доходи ≥ заощадженн€ вс≥х верств населенн€. Ќа ринку кап≥тал≥в кредити надаютьс€ на терм≥н понад р≥к.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-12-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 269 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—лабые люди всю жизнь стараютс€ быть не хуже других. —ильным во что бы то ни стало нужно стать лучше всех. © Ѕорис јкунин
==> читать все изречени€...

2016 - | 1958 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.021 с.