І. Основи організації ринку капіталів

(4 години)

Для здобувачів вищої освіти юридичного факультету

Дніпропетровськ - 2015

Лекцію підготувала доцент кафедри господарсько-правових дисциплін юридичного факультету Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, кандидат юридичних наук, доцент Фокша Л.В.

Рецензенти:

Лекція обговорена та схвалена на засіданні кафедри господарсько - правових дисциплін

19.08.2015 р., протокол № 2

ПЛАН ЛЕКЦІЇ:

Вступ

1. Основи організації ринку капіталів.

2. Кредитний ринок як складова ринку капіталів.

3. Основні форми кредитних відносин.

Висновок

РЕКОМЕНДОВАНА Література:

1. Конституція України (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 30, ст. 141).

2. Господарський кодекс України від 16 січня 2003р.

3. Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг: Закон України від 12 липня 2001 р. // ВВР України. – 2002. – № 1. – Ст. 1. 5

4. Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23 лютого 2006 р. // ВВР України. – 2006. – № 31. – Ст. 268.

5. Про банки і банківську діяльність: Закон України від 7 грудня 2000 р. // ВВР. – 2001. – № 5-6. – Ст. 30. 29.

6. Про систему валютного регулювання і валютного контролю: Декрет КМУ від 19 лютого 1993 р. // ВВР. – 1993. – № 17. – Ст. 184.

7. Про платіжні системи та переказ коштів в Україні: Закон України від 05.04.2001 р // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2001, N 29, ст.137

8..Про зовнішньоекономічну діяльність. Закон України від 16 квітня 1991р. №959-ХІІ із змінами та доповненнями.

9. Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах: затв. постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 р. № 492 (у редакції від 17.04.2015 р.) // Офіц. вісн. України. - 2003.-№51.-Ст. 2077.

10. Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті: затв. постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 р. №22 (Редакція від 17.04.2015 р.) // Офіц. вісн. України. -2004.-№13.-Ст. 908.

11. Порядок застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства: затв. наказом Державної податкової адміністрації України від 04.10. 1999 р. №542 // Офіц. вісн. України. - 1999. - №42, - Ст. 2114.

12. Положення про процентну політику Національного банку України: Постанова Правління НБУ № 389 від 18.08.2004 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: httр: // www. rada.gov.ua.

13. Буднік М. М. Фінансовий ринок: конспект лекцій / М. М. Буднік, Н. В. Сабліна. – Х.: Вид. ХНЕУ, 2014. – 155 с.

14. Васильєва В. В. Фінансовий ринок: навч. посібн. / В. В. Васильєва, О. Р. Васильченко. – К.: Центр учбової літератури, 2012. – 368 с.

15. Мартюшева Л. С. Фінансовий ринок: навч. посібн. / Л. С. Мартюшева, М. М. Буднік, Н. В. Сабліна. – К.: Кондор, 2008. – 324 с.

Мета лекції:

Ознайомитись з сутністю ринку капіталів та його інструментами; дослідити роль, зміст, значення кредитного ринку, дослідити основні форми кредитних відносин.

Вступ

В сучасних умовах розвитку української економіки все більшого значення набуває ринок капіталу, який виконує функцію перерозподілу фінансових ресурсів між постачальниками та реципієнтами капіталу за допомогою посередників на основі сформованого попиту та пропозиції на капітал. Будь-які масштабні економічні перетворення залишаться незавершеними без створення конкурентоспроможного фінансово-кредитного механізму, здатного мобілізувати, перерозподіляти та надавати реформованій економіці інвестиційні ресурси. Тому дослідження сутності, особливостей розвитку вищезазначеного ринку, як одного з основних сегментів фінансового ринку, набуває важливого значення.

І. Основи організації ринку капіталів

Ринок капіталів –це частина фінансового ринку, де формується попит і пропозиція на середньостроковий та довгостроковий позиковий капітал. Позиковий капітал –це кошти, віддані в позику під певний відсоток за умови повернення. Формою руху позикового капіталу є кредит, тому часто в економічній літературі ринок капіталів називають кредитним ринком. На ринку капіталів кредити надаються на термін понад рік.

Економічна роль ринку капіталів полягає в його спроможності об’єднати дрібні, розрізнені кошти і на основі цього активно впливати на концентрацію і централізацію виробництва та капіталу.

З функціональної точки зору ринок капіталів – це система, що забезпечує акумуляцію і перерозподіл грошових капіталів з метою забезпечення процесу відтворення; з інституційної – це сукупність кредитно-фінансових установ, фондових бірж, через які рухається позиковий капітал.

Таким чином, ринок капіталів – це складова частина фінансового ринку, що розпадається на ринок цінних паперів, термін обертання яких перевищує 1 рік (фондовий ринок) і ринок середньо-і довгострокових банківських кредитів.

З точки зору джерел залучення коштів ринок капіталів включає:

боргові ринки або ринки кредиту – за допомогою фінансових інструментів суб’єкти господарювання беруть гроші в борг і використовують їх на свої потреби. Основними фінансовими інструментами на цих ринках є облігації, закладні та векселі, термін обігу яких перевищує 1 рік;

ринки акціонерного капіталу – за допомогою акцій інвестори мають можливість об’єднати гроші, вкласти їх у певний проект, а прибутки розподіляти пропорційно до вкладених коштів.

Виділяють також національний і міжнародний ринки капіталів. Ринок капіталів можна поділити на первинний і вторинний. Первинний ринок виникає при емісії та первинному розміщенні цінних паперів і на ньому мобілізуються фінансові ресурси. На вторинному ринку ці ресурси перерозподіляються після продажу їх на первинному ринку. У свою чергу вторинний ринок поділяється на біржовий і позабіржовий. Біржовий ринок представлений фондовою біржею як особливим інституційно-організованим ринком. На ньому обертаються цінні папери найвищого ґатунку і виконуються операції професійними учасниками. На позабіржовому ринку здійснюються операції з цінними паперами позабіржової торгівлі.

Сьогодні самим розвиненим ринком капіталів є ринок США. Йому притаманні наявність могутньої кредитної системи і розвиненого ринку цінних паперів, високий рівень нагромадження грошового капіталу, широка інтернаціоналізація, розгалуженість.

В Україні ринок капіталів знаходиться на стадії зародження. Сьогодні діє дворівнева банківська система, формується ринок цінних паперів, розвиваються спеціалізовані кредитно-фінансові установи, але всі ці елементи необхідно зміцнювати та удосконалювати.

Основними учасниками ринку капіталів є:

Þ первинні інвестори, якими є власники вільних фінансових ресурсів, які мобілізовані банками і перетворені у позиковий капітал;

Þ спеціалізовані посередники – кредитно-фінансові організації, що здійснюють безпосереднє залучення (акумуляцію) коштів, перетворення їх у позиковий капітал і подальшу тимчасову передачу його позичальникам;

Þ позичальники – юридичні і фізичні особи, а також держава, що відчувають нестачу у фінансових ресурсах і готові заплатити спеціалізованому посереднику за право тимчасового користування ними.

Фінансові активи, що обертаються на ринку капіталів, як правило, менш ліквідні, для них характерний найбільший рівень фінансового ризику і відповідно більш високий рівень дохідності.

ВИСНОВКИ З ПЕРШОГО ПИТАННЯ:

Ринок капіталів –це частина фінансового ринку, де формується попит і пропозиція на середньостроковий та довгостроковий позиковий капітал. Позиковий капітал –це кошти, віддані в позику під певний відсоток за умови повернення. Формою руху позикового капіталу є кредит, тому часто в економічній літературі ринок капіталів називають кредитним ринком. На ринку капіталів кредити надаються на термін понад рік.