Велике коло. Студенти сидять по колу і по черзі за бажанням висловлюються з приводу певного питання. Обговорення триває, поки є бажаючі висловитися. Викладач може взяти слово після обговорення.
Мікрофон. Це різновид великого кола. Студенти швидко по черзі висловлюються з приводу проблеми, передаючи один одному уявний «мікрофон».
Незакінчені речення. Дещо ускладнений варіант великого кола: відповідь студента – це продовження незакінченого речення типу «можна зробити такий висновок…», «я зрозумів, що…»
Мозковий штурм. Загальновідома технологія, суть якої полягає в тому, що всі студенти по черзі висловлюють абсолютно всі, навіть алогічні думки з приводу проблеми. Висловлене не критикується і не обговорюється до закінчення висловлювань.
Аналіз дилеми (проблеми). Студенти в колі обговорюють певну дилему (простіше) чи проблему (складніше, бо поліваріантно). Кожен каже варіанти, що складаються внаслідок вибору. Найкраще давати завдання вибору з особистісним сенсом (наприклад, «чи платити податки, якщо країна не здатна їх правильно розподілити?»).
Мозаїка. Це метод, що поєднує і групову, і фронтальну роботу. Малі групи працюють над різними завданнями, після чого переформовуються так, щоб у кожній новоствореній групі були експерти з кожного аспекту проблеми.
Вимоги до впровадження інтерактивного навчання. Існують вимоги щодо реалізації інтерактивних методів навчання, невиконання яких може звести їх ефективність до нуля. Це насамперед такі: необхідно провести вступне заняття, на якому чітко і зрозуміло пояснити, що таке інтерактивне навчання, довести до відома студентів та опрацювати з ними правила роботи в групах, складені у зрозумілій формі:
1. Кожна думка важлива.
2. Не бійся висловитися!
3. Ми всі – партнери!
4. Обговорюємо сказане, а не людину!
5. Подумав, сформулював, висловив!
6. Говори чітко, ясно, красиво!
7. Вислухав, висловився, вислухав!
8. Тільки обґрунтовані докази!
9. Вмій погодитися і не погодитися!
10. Важлива кожна роль.
Без доброзичливої атмосфери в колективі застосування інтерактивного навчання неможливе, тому потрібно її створити і постійно підтримувати.
До кожного заняття слід сумлінно готуватися. «Легке» за формою інтерактивне навчання надзвичайно важке для викладача, адже добитися дисципліни і уваги за рахунок «сидіть тихо!» неможливо. Окрім того, потрібно спланувати впровадження, робити його поступово. Краще ретельно підготувати кілька інтерактивних занять у навчальному році, ніж часто проводити похапцем підготовлені «ігри». В роботі повинні бути задіяні в тій чи іншій мірі всі студенти. Справді, сильні студенти, а також особистості з високим рівнем контактності будуть проявляти вищу активність, ніж замкнуті і слабкі. Проте слід постійно «втягувати» їх в роботу, створювати ситуації успіху.
Інтерактивні технології – не самоціль. Потрібно постійно контролювати процес, досягнення поставлених цілей (вони повинні бути чітко сформульовані і легко контрольовані), у випадку невдачі переглядати стратегію і тактику роботи, шукати і виправляти недоліки.
Заняття не повинно бути перевантаженим інтерактивною роботою. Оптимально (з практики) – 1-2 методи за заняття.
Слід поєднувати взаємонавчання з іншими методами роботи – самостійним пошуком, традиційними методами.
Неможливо побудувати весь процес навчання виключно на інтерактивних методах. Це один з багатьох прийомів, які допомагають досягнути мети і приносять результат тільки в поєднанні з іншими.
Процес впровадження. Впровадження інтерактивних методів навчання відбувається за логікою «від простого до складного», паралельно необхідно застосовувати як фронтальні, так і групові методи.
У процесі застосування інтерактивного навчання можуть виникнути такі проблеми та труднощі:
1.Головна проблема: студент часто не має власної думки, а якщо і має, боїться висловлювати її відкрито, перед аудиторією
2.Часто студенти не вміють слухати інших, об’єктивно оцінювати їх думку, рішення.
3.Студент не готовий в процесі обговорення змінювати свою думку, йти на компроміс.
4.Студентам важко бути мобільними, змінювати обстановку, методи роботи.
5.Труднощі в малих групах: лідери намагаються «тягнути» групу, а слабші студенти відразу стають пасивними.
6.При обговоренні замість аргументувати свою думку, студент починає демагогію: «Ви ж самі сказали, цінною є кожна думка, а я так думаю і Ви мене не переконаєте!»
Проте за умови вмілого провадження інтерактивні методи навчання дозволяють залучити до роботи всіх студентів аудиторії, сприяють виробленню соціально важливих навиків роботи в колективі, взаємодії, дискусії, обговорення.
Узагальнення вивченого: В процесі застосування сучасних технологій навчання у студентів поглиблюється мотивація, підвищується рівень культури дискусії; виробляються вміння приймати спільні рішення, спілкуватися, доповідати, якісно змінюється рівень сприйняття студентами навчального матеріалу, рівень володіння головними мисленнєвими операціями – аналізом, синтезом, узагальненням, абстрагуванням. Сучасні технології навчання дають змогу наблизити викладання до нового, особистісно-зорієнтованого рівня. Тому однією з вимог до науково-педагогічного працівника є готовність майбутнього викладача вищої технічної школи до використання сучасних технологій навчання у ВНЗ.
Питання до самоконтролю
1. Назвіть сучасних технологій навчання у ВНЗ.
2. Проаналізуйте основні положення диференційованого навчання у вищій школі.
3. Обгрунтуйте використання проблемного навчання у вищій школі.
4. Окресліть методику використання ігрових технологій у вищій школі.
5. Проаналізуйте можливості використання інформаційних технологій у ВНЗ.
