Зміст, принципи та етапи управління податковими ризиками.

Отже, використовуючи світовий досвід, в практику діяльності вітчизняних податкових органів в 2001 році було впроваджено моніторинг податкових ризиків. Згідно з відповідним наказом Державної податкової адміністрації України, податковий ризик трактується як вірогідність порушення податкового законодавства, в результаті чого можливі втрати бюджету. Головна мета моніторингу податкових ризиків – підвищення ефективності роботи підрозділів податкового аудиту в умовах обмежених фінансових і трудових ресурсів за рахунок їх раціональнішого використання, а також дієвий контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства. Отже, податкові ризики є новою парадигмою процесу модернізації податкової служби, а відповідно й розбудови вітчизняної податкової системи. При розгляді їх сутності потрібно враховувати, що в податковій сфері поняття ризику включає в себе не стільки наявність ризикової ситуації і її усвідомлення, скільки прийняття рішення на основі проведеного кількісного і якісного аналізу ризику. Податкові ризики потребують дій, які б їх не тільки передбачали, а й зменшували, тобто управління ними. Визначення змісту управління податковими ризиками є однією з основних передумов ефективної діяльності податкових органів щодо їх мінімізації. Деякі західноєвропейські економісти дотримуються думки, що управління ризиком – це дії, через здійснення яких досягається надійність відповідної діяльності шляхом включення можливих втратних випадків до процесу управління [6, с. 646–647]. Однак таке визначення підкреслює лише функціональну роль управління ризиком, якою суть управління ризиком не обмежується. Набагато важливіше встановити його процес, який забезпечує виконання відповідних функцій.

Система управління загалом являє собою складний механізм впливу управляючої системи на систему, якою управляють, з метою отримання бажаного результату. Існують різні думки щодо використання терміна “система управління ризиком”. Деякі автори вважають, що з точки зору дослідження операцій словосполучення “управління ризиком” не має змісту, оскільки невизначеністю управляти не можна. Тобто, коли говорять про систему управління ризиком, йдеться про систему підтримки прийняття рішень того чи іншого суб’єкта, головне завдання якого полягає в максимальному зниженні ступеня невизначеності. На наш погляд, таке трактування системи управління ризиком дещо зменшує її призначення. Система управління ризиком, безперечно, включає процес прийняття рішень, однак на цьому її функції не обмежуються. Вона включає також подальший моніторинг ризикових позицій, порядок взаємодії підрозділів в процесі виявлення та попередження ризиків, а також удосконалення методів нейтралізації будь-яких можливих наслідків ризиків. Тому під час аналізу системи управління податковими ризиками доцільно використовувати як основний методологічний інструмент – системний підхід, тобто всесторонній підхід, який фокусує увагу не тільки на організації, але і на середовищі, що її оточує. Центральним поняттям системного підходу є поняття “система”, яке відображає суть того, що різні елементи, об’єднуючись, набувають нової якості, яка відсутня у кожного з них окремо. Нова якість виникає завдяки наявності зв’язків в системі, які переносять властивості кожного елемента системи всім іншим елементам. Такі зв’язки називають інтегральними, або системними. Отже, ефективність функціонування системи управління податковими ризиками, враховуючи основні положення системного підходу, визначається ефективною взаємодією між частинами системи. Тому усю роботу над податковими ризиками доцільно розглядати тільки в системі відносин між суб’єктами і об’єктами управління ризиками.

В системі управління податковими ризиками об’єктом управління виступають соціальні цінності, на які спрямовані конкретні посягання у сфері оподаткування, що призводять до ненадходження коштів до бюджету чи державних цільових фондів.

До суб’єктів управління податковими ризиками можна віднести представників державних податкових органів, які за допомогою різних прийомів і способів управління цілеспрямовано впливають на податкові ризики.

Отже, система управління податковими ризиками являє собою сукупність взаємопов’язаних і взаємозалежних елементів, кінцевою метою існування яких є мінімізація податкових ризиків. Також, систему управління податковими ризиками можна охарактеризувати як сукупність методів, прийомів і заходів, які дають змогу відповідною мірою прогнозувати недопоступлення податкових платежів і приймати заходи з недопущення чи мінімізації порушень в сфері оподаткування.

Як система управління управління податковими ризиками передбачає здійснення багатьох процесів і дій, які являють собою елементи системи управління податковими ризиками. До них належить: - визначення ризику; - аналіз, оцінка і опис ризику; - методи мінімізації ризику; - моніторинг заходів попередження і протидії ризикам. Найбільш складним і в той же час важливим елементом системи управління податковими ризиками є їх визначення, від якого залежить ефективність застосування таких елементів. Для визначення податкових ризиків застосовується метод систематизації платників згідно з визначеними стандартами за групами. Така систематизація ґрунтується на принципах мікрорівневого аналізу підприємств. Під час аналізу кожного підприємства відбирають основні критерії, які дають характеристику щодо нього: до якої галузі належить, якими видами діяльності займається це підприємство, які регіональні умови перебування, обсяг валових доходів, розрахунок бази оподаткування з урахуванням динаміки надходження за видами платежів протягом минулих періодів, зміна показників фінансово-господарської діяльності тощо. Проводити аналіз діяльності платників податків необхідно з точки зору можливості ухилення від оподаткування, тобто наявності податкових ризиків. На підставі стандартних процедур такого аналізу буде можливим здійснення автоматизованого відбору платників податків для перевірок. Один з видів такого аналізу – автоматизована перевірка та аналіз податкової звітності платників податків. Процес відбору платників податків за допомогою податкових ризиків дасть змогу мінімізувати вплив суб’єктивного фактора на відбір підприємств для податкового аудиту, забезпечить виявлення та попередження можливих порушень законодавства платниками податків на більш ранній стадії, при цьому сумлінні платники податків не зазнаватимуть безпідставних перевірок. Разом з тим автоматизована система податкових ризиків дасть можливість проводити групування платників податків за категоріями уваги: тих, хто вчасно та сумлінно сплачують податки, віднести до категорії законослухняних тих, хто допустив деякі порушення, віднести до категорії платників податків, які потребують відповідної уваги, та визначити категорію платників, які свідомо ухиляються від сплати податків, застосовуючи схеми мінімізації. Отже, визначення податкових ризиків являє собою узагальнення результатів контролю та систематизацію недоліків і порушень нормативно-правових актів суб’єктами підприємництва у процесі господарської діяльності, схем ухилень від оподаткування, а також загальних ознак, що можуть вказувати на наявність таких порушень. 359 З огляду на те, що від правильності визначення податкових ризиків залежить ефективність подальшого їх аналізу і оцінки, необхідно виважено ставитися до отриманої інформації та враховувати, що порушення податкового законодавства умовно розподіляються на усвідомлені та неусвідомлені (арифметичні та методологічні). При цьому усвідомлені порушення мають тенденцію до вдосконалення з кожним днем, що обумовлено залученням висококваліфікованих фахівців, використанням найсучаснішої техніки тощо. Дослідження та викриття таких порушень лише методом проведення документальних перевірок не даватиме повного уявлення щодо діяльності підприємства. Тому необхідне обов’язкове проведення всебічного аналізу діяльності підприємства, на підставі якого можливо робити обґрунтовані висновки про додержання вимог податкового законодавства. Крім того, слід враховувати, що вірогідність навмисного ухилення від оподаткування та відповідно наявність податкового ризику перебуває у прямій залежності від імовірності виявлення такого порушення та міри відповідальності. Слід відмітити, що збір і обробка інформації є важливим етапом процесу управління податковими ризиками для кожного елемента системи управління. Тому до її повноти і якості повинні пред’являтися особливі вимоги, оскільки відсутність об’єктивної інформації є одним із істотних факторів ризику, а прийняття рішення в умовах неповної інформації є джерелом додаткових втрат. Особливу роль відіграє інформація в процесі кількісного і якісного аналізу та оцінка податкових ризиків. Якісний аналіз передбачає виявлення джерел і причин ризиків, потенційних клієнтів і зон ризиків, ідентифікацію всіх можливих ризиків, виявлення можливих негативних наслідків тощо. Результати якісного аналізу податкових ризиків слугують важливою вихідною інформацією для проведення їх кількісного аналізу, який передбачає чисельне визначення галузевих і загальних податкових ризиків. Цей елемент системи управління дає змогу визначити імовірність ризиків і їх наслідків, провести кількісну оцінку ступеня ризиків та визначити їх допустимий рівень. В результаті проведення аналізу і оцінки кожного ризику отримують загальну картину податкових ризиків, імовірність їх виникнення і наслідків. Отже, проведення попереднього аналізу та здійснення на його підставі розрахунку вірогідності порушення податкового законодавства є необхідним елементом визначення необхідності проведення податкового аудиту з точки зору фінансової доцільності, а відповідно – необхідною умовою для дотримання принципу найменшого втручання у діяльність суб’єкта підприємництва. Такий аналіз дасть змогу проводити цільовий аудит (направлений на викриття ймовірних порушень), зменшити ризик невиявлення фактів перекручень у фінансовій звітності платника податків, підвищити якість податкової перевірки, тобто досягти максимального ефекту з мінімальними витратами. Після порівняння отриманих значень ризиків з максимально допустимими виробляється стратегія управління податковими ризиками і на цій основі – методи їх мінімізації. Останні включають такі етапи: – оцінку допустимості отриманого рівня ризику; – оцінку можливості мінімізації ризику; – вибір методів мінімізації ризику; – оцінку доцільності і вибір варіантів мінімізації ризику. Після вибору відповідного комплексу заходів з мінімізації ризику слід прийняти рішення про ступінь достатності вибраних заходів. При цьому важливим є розрахунок такого показника, як значущість податкового ризику – суми коштів, яку повинен отримати бюджет в результаті виявлення ризику та його усунення. Заключним елементом управління податковими ризиками є моніторинг заходів їх попередження і протидії. В основу розробки таких заходів повинні бути закладені результати всіх попередніх етапів роботи з ризиками. Крім того, необхідно враховувати, що на систему управління 360 податковими ризиками впливають як зовнішні, так і внутрішні фактори. Системний підхід передбачає пошуки причин виникнення податкових ризиків, насамперед в зовнішньому середовищі. Так, зовнішніми факторами системи управління податковими ризиками є:

- макроекономічні фактори;

– специфіка формування податкової політики в державі;

– зарубіжний досвід управління податковими ризиками;

– нормативна база в сфері регулювання податкових ризиків.

Серед найбільш характерних оцінок зовнішнього середовища слід відмітити динамічність, розмаїтість та інтегрованість. Динамічність передбачає швидку змінність зовнішнього середовища. Тому основним завданням моніторингу податкових ризиків в цьому напрямку є створення адаптивної системи управління ризиками, яка не чинить опору змінам зовнішнього середовища, а змінюється разом з ними. Розмаїтість зовнішнього середовища пов’язана з тим, що податкова служба в процесі моніторингу податкових ризиків взаємодіє з іншими контролюючими органами, банками, органами влади тощо, які пов’язані між собою великою кількістю зв’язків – економічних, інформаційних, політичних, адміністративних, і постійно впливають одне на одного, тобто зовнішнє середовище є інтегроване. Отже, зміни в процесі взаємодії з будь-яким з цих суб’єктів призводять до змін відносин з іншими. Щодо внутрішніх факторів системи управління податковими ризиками, то вони включають: – специфіку діяльності державної податкової служби, її стратегію і тактику; – організаційну структуру управління податковими ризиками; – кваліфікацію персоналу, який займається моніторингом податкових ризиків тощо. Тобто причини виникнення податкових ризиків у внутрішньому середовищі пов’язані із недоліками в діяльності органів податкової служби та в організації моніторингу податкових ризиків зокрема. Тому усунення таких недоліків разом з усуненням причин виникнення податкових ризиків в зовнішньому середовищі є важливою умовою попередження і протидії податковим ризикам. Нами розглянуто загальну схему процесу управління податковими ризиками. Характер і зміст перелічених вище елементів системи управління, етапів і робіт, а також методів їх виконання значною мірою залежатимуть від характеру можливих ризиків, кваліфікації спеціалістів податкової служби, розвитку процесу моніторингу податкових ризиків в Україні в подальшому.

Управління податковими ризиками в широкому розумінні - це процес ідентифікації й аналізу податкових ризиків, розроблення та вживання заходів з їх зниження, мінімізації й запобігання.

Розглянемо кожну складову процесу управління податковими ризиками окремо.

На першому етапі відбувається аналіз, систематизація і узагальнення результатів контрольно-перевірочної роботи. Тобто за результатами актів перевірок фіксуються виявлені порушення податкового законодавства, схеми ухилення від оподаткування, встановлюються загальні ознаки порушень.

Важливим і складним етапом є проведення якісного і кількісного аналізу податкового ризику. На цьому етапі з'ясовуються причини порушень та умови, за яких вони виникають. Увага звертається на специфічні риси господарської діяльності, які можуть сприяти виникненню порушення. Відстежується частота здійснених порушень. Аналізуються недоліки чинного законодавства, які можуть призвести до порушення. Відбувається класифікація виявлених порушень за видами податків, за видами діяльності платника, за особливостями проведення окремих операцій, за елементами податкових баз тощо. За результатами аналізу кожному виду податкового ризику може бути дана якісна оцінка залежно від ступеня ймовірності його виникнення. Тобто податковий ризик може бути оцінений як високий, середній, низький або дуже низький. Після вибору відповідного комплексу заходів щодо усунення і мінімізації ризику, слід прийняти рішення про ступінь достатності обраних заходів.