Лекции.Орг


Поиск:




На проліски білі,на квіти лагідні




Скотилася тихо сльоза…

 


 

 

Текст для введення:

Леся Українка

В МАГАЗИНІ КВІТОК

В великому місті в розкішну теплицю

Дівчина прийшла молода,

Бо серцем почула весну – чарівницю,

Шуміла весняна вода.

 

І ледве струмки задзвеніли співочі,

Пташки заспівали дрібні, -

Вчувались дівчині веснянки дівочі,

Ввижались діброви рідні.

 

І ледве натуру зо сну зимового

Збудив поцілунок весни,-

Дівчина запрагнула рясту дрібного,

Їй проліски снились ясні.

 

Тепер вона тут,в сій розкішній

світлиці.. Ох, що се так серце стиска?

Як душно, як тісно, немов у темниці!

Сей пах, мов отрута яка!

 

В теплиці між квітами скрізь походжає

Гурток панночок і панів.

Дівчина кругом погляда, уважає.

І погляд її посмутнів.

 

Всі квіти розкішні… Дівчина зітхнула.

«Чим може панянці служить?..»-

Зненацька чийсь голос дівчина почула,

- То крамар паничик біжить.

 

«Чи є в сій теплиці веснянії квіти?»

Питає дівчина його.

«Аякже! Є різні,- чим маю служити?

Тут можна набути всього:

 

Ось є гіацинти[3],нарциси і рожі,

Азалії є запашні,

Конвалії свіжі, фіалочки гожі…»-

«Ні, пролісків треба мені!..»

 

Здивовано глянув панич; зашарілось

Дівчини обличчя бліде.

«То панночці пролісків простих схотілось?

Їх в місті немає ніде!

 

Тут тільки садові квітки.»- «Дуже

шкода».

І вийшла дівчина смутна.

«Тут міські розкішні! Тут міська вигода!»

Вертає додому сумна.

 

Зустрілась їй жінка,на плечах похилих

Несе щось, убога така.

«Чи купите, панночко, пролісків білих?»

- Тремтить із квітами рука.

 

«Звичайно! А звідки, я вас попитаю,

Взяли ви сі квіти свої?»-

«Та сила ж квіток тепер всюди по гаю!

Се тут…» Та не чула її

 

Дівчина. Згадала околиці рідні:

Скрізь квіти, ряст, ясна роса…

На проліски білі,на квіти лагідні

Скотилася тихо сльоза…


 

Текст для введення:

Леся Українка

В МАГАЗИНІ КВІТОК

В великому місті в розкішну теплицю

Дівчина прийшла молода,

Бо серцем почула весну – чарівницю,

Шуміла весняна вода.

 

І ледве струмки задзвеніли співочі,

Пташки заспівали дрібні, -

Вчувались дівчині веснянки дівочі,

Ввижались діброви рідні.

 

І ледве натуру зо сну зимового

Збудив поцілунок весни,-

Дівчина запрагнула рясту дрібного,

Їй проліски снились ясні.

 

Тепер вона тут,в сій розкішній

світлиці.. Ох, що се так серце стиска?

Як душно, як тісно, немов у темниці!

Сей пах, мов отрута яка!

 

В теплиці між квітами скрізь походжає

Гурток панночок і панів.

Дівчина кругом погляда, уважає.

І погляд її посмутнів.

 

Всі квіти розкішні… Дівчина зітхнула.

«Чим може панянці служить?..»-

Зненацька чийсь голос дівчина почула,

- То крамар паничик біжить.

 

«Чи є в сій теплиці веснянії квіти?»

Питає дівчина його.

«Аякже! Є різні,- чим маю служити?

Тут можна набути всього:

 

Ось є гіацинти[4],нарциси і рожі,

Азалії є запашні,

Конвалії свіжі, фіалочки гожі…»-

«Ні, пролісків треба мені!..»

 

Здивовано глянув панич; зашарілось

Дівчини обличчя бліде.

«То панночці пролісків простих схотілось?

Їх в місті немає ніде!

 

Тут тільки садові квітки.»- «Дуже

шкода».

І вийшла дівчина смутна.

«Тут міські розкішні! Тут міська вигода!»

Вертає додому сумна.

 

Зустрілась їй жінка,на плечах похилих

Несе щось, убога така.

«Чи купите, панночко, пролісків білих?»

- Тремтить із квітами рука.

 

«Звичайно! А звідки, я вас попитаю,

Взяли ви сі квіти свої?»-

«Та сила ж квіток тепер всюди по гаю!

Се тут…» Та не чула її

 

Дівчина. Згадала околиці рідні:

Скрізь квіти, ряст, ясна роса…

На проліски білі,на квіти лагідні

Скотилася тихо сльоза…

 


[1] Гіацинт (Hyacinthus) - це красива багаторічна квітка сімейства лілійних.

[2] Гіацинт (Hyacinthus) - це красива багаторічна квітка сімейства лілійних.

[3] Гіацинт (Hyacinthus) - це красива багаторічна квітка сімейства лілійних.

[4] Гіацинт (Hyacinthus) - це красива багаторічна квітка сімейства лілійних.





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2016-12-05; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 330 | Нарушение авторских прав


Поиск на сайте:

Лучшие изречения:

Неосмысленная жизнь не стоит того, чтобы жить. © Сократ
==> читать все изречения...

616 - | 518 -


© 2015-2024 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.011 с.